ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Словник з основ наукових досліджень

ТЕРМІНИ	ВИЗНАЧЕННЯ
Адаптація	пристосування, звикання до нових умов [Фридман Л.М., Волков К.Н. Психологическая наука – учителю. – М.: Просвещение, 1985. – 224с., С.214].
Аксіома	Аксіома являє собою відправне (вихідне) положення чи твердження якої-небудь теорії, що лежить в основі доведення інших положень цієї теорії, у межах якої воно приймається без доведення. Тобто аксіому слід розуміти як беззаперечну істину, що не потребує доведення.
Аналіз	Аналіз (від грецького analysis - розкладання) – метод пізнання, який дозволяє розчленовувати предмети дослідження на складові частини (звичайні елементи об’єкта або його властивості і відношення). Метод дослідження, який включає в себе вивчення предмета за допомогою мисленого або практичного розчленування його на складові елементи (частини об’єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. Наприклад, аналіз продуктивності праці робітників провадиться по підприємству – у цілому і по кожному цеху.
Бесіда	БЕСIДА – метод отримання інформації на основі словесної комунікації дослідника з респондентом. [Тютюник В.И. Основы психолого-педагогического исследования творческого труда дошкольников. – М. :МГУ, ГГПИ, 1992. – 176 с., с.26].
Гіпотеза	Гіпотеза – це науково обґрунтоване припущення, що висувається для пояснення якого-небудь процесу, яке після перевірки може виявитись дійсним або хибним.
Доктрина	Доктрина – вчення, наукова теорія, керівний теоретичний принцип.
Індукція	Індукція (від латинського induсtio – наведення) являє собою умовивід від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнень, коли на основі знань про частини предметів класу робиться висновок про клас в цілому. Як метод дослідження індукцію – це процес дослідного вивчення явищ, під час якого здійснюється перехід від окремих фактів до загальних положень, окремі факти неначе виводять до загального положення.
Концепція	Концепція – система поглядів, які певним чином пояснюють процеси та явища.
Мета науки	Безпосередня мета науки – вивчення, пояснення і передбачення процесів і явищ дійсності, які являють собою предмет її дослідження.
Метод наукового дослідження	Метод (від грецького methodos – шлях до чого-небудь) – це спосіб досягнення мети. Метод наукового дослідження – це спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозв’язку і розвитку, спосіб отримання інформації про об’єкт і предмет дослідження.
Методологія	Методологія – сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів і їх певна послідовність, прийнята при розробці наукового дослідження.
Наукова діяльність	Наукова діяльність – це процес пізнання закономірностей об’єктивного світу, процес виробництва знань та їх використання.
Наукове дослідження	Наукове дослідження – вид діяльності, спрямований на здобування нових знань.
Науковий апарат	Науковий апарат – це основні положення, котрі визначають спрямованість, логіку та умови підготовки і проведення дослідження.
Об'єкт науки	Об'єкт науки – це частина об'єктивної реальності, яка вивчається наукою.
Поняття	Поняття – форма мислення в якій відображені найбільш суттєві властивості і зв’язки об’єктів, процесів та явищ.
Предмет науки	Предмет науки – це частина, сторона об'єкта або "кут зору", під яким вивчається об'єкт.
Прикладні дослідження	Прикладні дослідження передбачають визначення можливостей для застосування результатів фундаментальних досліджень у процесі розв’язання пізнавальних і соціально-практичних проблем.
Принцип	Принцип – основне, вихідне положення якої-небудь теорії, вчення, галузі науки.
Природничі науки	Природничі науки – сукупність наук, предметом дослідження яких є різні види матерії та форми їхнього руху, що виявляються в природі, їхні зв’язки й закономірності.
Синтез	Синтез (від грецького syntesis – об’єднання), на противагу аналізу, дає можливість з’єднувати окремі частини чи сторони об’єкта в єдине ціле.
Система	Система – це сукупність взаємозв'язаних, взаємодіючих частин (компонентів), яка володіє новою якістю, що не зводиться до суми якостей складових частин. Ця нова якість називається інтегpативною.
Суспільні науки	Суспільні науки – сукупність наук, предметом дослідження яких є соціально-економічні, політичні та ідеологічні закономірності розвитку суспільства і суспільних відносин, а також духовна культура.
Теорія	Теорія – вчення або сукупність узагальнених положень, які дають можливість пізнати існуючі процеси і явища, проаналізувати дію на них різних факторів і запропонувати рекомендації по застосуванню їх у практичній діяльності людей.
Технічні науки	Технічні науки – науки, що вивчають та визначають закономірності розвитку техніки, способи найефективнішого її використання.
Факт	Факт – це фіксація певного стану об’єкта чи процесу. Факти стають складовою частиною наукових знань, коли їх систематизовано та узагальнено.
Фундаментальні дослідження	Фундаментальні дослідження спрямовані на пізнання законів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних структур природи, суспільства чи мислення без конкретного їх використання.
Судження	це думка, в якій за допомогою зв’язку понять стверджується або заперечується будь-що. В мові судження виражається у вигляді речення. До судження про предмет або явище людина може дійти або шляхом безпосереднього спостереження будь-якого факту, або опосередкованим шляхом – за допомогою умовиводів
Умовивід (висновок)	процес мислення, що складає послідовність 2-х або декількох суджень, в результаті котрих виводиться нове судження. Часто умовивід називають просто висновком, через котрий стає можливим перехід від мислення до практики.(однак, не кожна послідовність суджень може бути названа висновком). Висновки також виражаються в словесній формі.
Фактор	причинно-наслідковий вплив на якісні і кількісні зміни в об’єкті дослідження. Кожний об’єкт дослідження оточує середовище, з яким він взаємодіє. Тому завдання дослідника полягає у визначенні факторів, які впливають на об’єкт дослідження, відборі і зосередженні зусиль на найсуттєвіших факторах.
Метод (від грец. methodos - дослідження)	це спосіб досягнення мети. Діалектичний матеріалізм вчить, що метод об’єднує суб’єктивні та об’єктивні моменти пізнання. Метод є об’єктивним, тому що в теорії, яка розробляється, дозволяє відображувати дійсність та її взаємозв’язки. Таким чином, метод є програмою побудови і практичного застосування теорії.
Синтез (від грец. SYNTHESIS)	- поєднання, з’єднання, складання) - метод вивчення об’єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв’язку його частин. У процесі наукових досліджень синтез тісно пов’язаний з аналізом, оскільки дає змогу поєднати частини предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановити їх зв’язок і пізнати предмет як єдине ціле (продуктивність праці виробничого об’єднання у цілому).
Дедукція (від лат. deductіоn - виведення)	метод логічного висновку від загального до окремого, тобто спочатку досліджують стан об’єкта в цілому, а потім його складових елементів. Щодо попереднього прикладу то спочатку аналізують продуктивність праці в цілому по об’єднанню, а потім по його виробничих одиницях.
Індукція (від лат. іnduction - наведення)	метод дослідження, при якому загальний висновок про ознаки множини елементів виводиться на основі вивчення цих ознак у частини елементів однієї множини. Так вивчають фактори, які негативно впливають на продуктивність праці по кожному окремому підприємству, а потім узагальнюють у цілому по об’єднанню, до складу якого входять ці підприємства як виробничі одиниці.
Аналогія	метод наукового дослідження, завдяки якому досягається пізнання одних предметів і явищ на основі їх подібності з іншими. Він ґрунтується на подібності деяких сторін різних предметів і явищ, наприклад, продуктивність праці у об’єднанні можна досліджувати не по кожному підприємству, а лише по взятому за аналог, де випускається однорідна з іншими підприємствами продукція та однакові умови для виробничої діяльності. При цьому добуті результати поширюються на всі аналогічні підприємства.
Моделювання	метод наукового пізнання, що ґрунтується на заміні предмета або явища, які вивчаються, на їх аналог, модель, що містить істотні риси оригіналу. В дослідженнях широко застосовується математичне моделювання, коли модель та його оригінал описуються тотожними рівняннями і досліджуються із застосуванням ЕОМ.
Конкретизація (від лат. concretus - густий, твердий)	метод дослідження предметів у всій їх різнобічності, у якісній багатосторонності реального існування на відміну від абстрактного вивчення предметів. При цьому досліджується стан предметів у зв’язку з певними умовами їх існування та історичного розвитку. Так, перспективи розвитку галузі визначають на підставі конкретних розрахунків застосування нової техніки і технології, збалансованості трудових і матеріальних ресурсів та ін.
Системний аналіз	вивчення об’єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. У наукових дослідженнях він передбачає оцінку поведінки об’єкта як системи з усіма факторами, які впливають на його функціонування. Цей метод широко застосовується у наукових дослідженнях при комплексному вивченні діяльності виробничих об’єднань
Теоретичні прийоми	використання існуючих теорій, а також створення нових теорій, притаманних певній науці. До них належать: формалізація, гіпотетичний і аксіоматичний методи, створення теорії.
Емпіричні методи (часткові та специфічні)	застосовуються у дослідженнях разом з загальнонауковими як специфічні методи конкретно-наукового пізнання прикладного характеру. Це переважно методи чутливості -відчуття, сприймання і уявлення. Емпіричні методи включають наступні прийоми досліджень •теоретичні • емпіричні
Емпіричні (від грец. empeiria – досвід) об’єкти при дослідженні поділяють на:	- натуральні або фізичні, які існують в природі об’єктивно, незалежно від нашої волі і свідомості; - штучні, включаючи технічні, що створюються за волею людей.