ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Визначення рейтингу страхових компаній.

Предмет і завдання статистики страхування.

Страхування в Україні за дуже короткий історичний термін з державної монополії перетворилося в комерційну сферу діяльності. За даними державного реєстру на 1 січня 2003 р. на території України працювало компаній. Така кількість компаній в цілому не відповідає потребам ринку, хоча їхні доходи за останні роки суттєво зростають(див.табл.7,1).

Таблиця 7.1

Фінансова діяльність страхових організацій у 2000-20002 рр.

(тис.грн.)


Доходи
Надходження страхових платежів у тому числі: від добровільного особистого страхування від добровільного особистого страхування життя від добровільного майнового страхування від добровільного страхування відповідальності від обов’язкового особистого страхування від обов’язкового майнового страхування від обов’язкового страхування відповідальності
Надходження страхових платежів від перестрахування

Джерело: Статистичний щорічник України за 2002 рік,с.67.

В умовах ринкової економіки страхову компанію необхідно розглядати, з одного боку, як самостійний суб'єкт, що господарює, а з іншого боку — як об'єкт державного регулювання.

Страхування — складова частина категорії «фінанси». Деякі економісти вважають страхування самостійною економічною категорією. Мотивується така точка зору наступним. По-перше, страхування може бути натуральним і необов'язково пов'язане з формуванням страхового фонду, а фінансам відповідають грошові відносини. По-друге, використання засобів страхового фонду пов'язане з настанням і наслідками страхових випадків, що нехарактерне для фінансів.

У минулому страхування носило в основному натуральний характер, але в даний час воно проводиться винятково в грошовій формі.

Страховий ринок підрозділяється на галузі майнового, особистого страхування, страхування відповідальності та соціального страхування

Розглядаючи історію розвитку особистого страхування в Україні і за кордоном, можна зробити висновок, що страхування — сфера діяльності «здорової» економіки. При сприятливих умовах збільшуються кількість і обсяг страхових операцій, з'являються нові види страхових продуктів і т.п.

Розвиток особистого страхування тісно пов'язаний з рівнем доходів населення і стабільністю економіки. Страхування життя є одним зі способів захисту майнових інтересів громадян, пов’язаних з життям і здоров'ям, за рахунок доходів, одержаних у грошовій формі

Страхування являє собою сукупність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування можливого надзвичайного та іншого збитку громадянам[2 ,382].

Страхування – система заходів щодо створення страхових(грошових) фондів, призначених для повного або часткового відшкодування втрат суб’єктам господарювання від непередбачених обставин(стихійних лих, аварій, нещасних випадків, невиконання зобов’язань контрагентами, що збанкрутували, і т. ін.) та надання допомоги громадянам ( чи Їх сім’ям) у разі настання страхових випадків – досягнення певного віку, втрати працездатності, смерті тощо[1 ,438].

Страхування — фінансовий інструмент нагромадження і перерозподілу отриманих зі страхувальників премій між тими, чиї майнові інтереси постраждали в результаті настання страхових випадків.

Під страховою діяльністю, що є предметом статистики страхування, розуміють діяльність страхових організацій і суспільств взаємного страхування (страховиків), пов’язану з формуванням спеціальних грошових фондів (страхових резервів), необхідних для майбутніх страхових виплат.

Предметом статистики страхування є вивчення системи економічних відносин, що виникають у процесі формування цільових фондів та коштів і їхнього використання на відшкодування матеріального і фінансового збитку, що з'являється при настанні різних несприятливих подій, а також надання допомоги громадянам при тих чи інших негативних ситуаціях у їхньому житті.

Основними завданнями статистики страхування є:

- розрахунок абсолютних, середніх та відносних показників страхування;

- вивчення тенденцій розвитку страхових продуктів та попиту на них;

- розрахунок страхових тарифів;

- оцінка ризиків страхування та пов’язаних з ними збитків;

- дослідження ефективності діяльності страхових компаній.

7.2.Класифікації та групування в статистиці страхування

У ході аналізу страхування використовуються різноманітні класифікації та групування. Так, страхування класифікується за різноманітними ознаками (рис.7.1.).

Рис.7.1. Класифікація страхування за ознаками[ 5 ,56].

Економічною основою в особистому страхуванні виступають події в житті фізичних осіб: страхування життя від нещасних випадків, медичне страхування і т.п.

Об’єктом у майновому страхуванні виступають матеріальні цінності: транспорт, вантажі, інші види майна та фінансові ризики.

Предметом страхування відповідальності служать зобов’язання страхувальника по відшкодуванню втрат третім особам.

Функція нагромадження у страхуванні полягає в тому, що учасники страхового процесу створюють резерв коштів для покриття можливих збитків.

Функція перерозподілу полягає в перекладанні збитків одних учасників на інших.

Функція відшкодування полягає у наданні допомоги тим, хто постраждав від страхового випадку.

Попереджувальна функція полягає у фінансуванні заходів, спрямованих на зниження втрат від страхових подій.

Добровільне страхування здійснюється на підставі договорів між страхувальниками і страховиками.

Проведення обов'язкового страхування передбачається законом, що зобов'язує страховика застрахувати відповідні майнові інтереси, а страхувальника — сплатити страхові премії. Обов'язкове страхування припускає суцільне охоплення страхового поля і безстроковість страхування.

В процесі страхової діяльності виникає поняття ризику. Слово «ризик» у буквальному значенні означає «ухвалення рішення, результат якого невідомий, небезпечний».Негативне відхилення від очікуваного явища називається ризиком. Можливість позитивного, чи сприятливого, результату називаєтьсяшансом.

Найбільш розповсюдженою класифікацією є поділ страхових ризиків на наступні групи:

1. Ризики, пов'язані зі страхуванням життя . Тут можна виділити ризики втратити життя чи здоров'я, працездатність від пожежі, повені, нападу, насильницьких дій зі смертельним результатом.

2. Майнові ризики, які пов'язані з утратою матеріальної власності у зв’язку з крадіжками ,грабежем, розбійними нападами і т.п.

3. Медичні ризики, які пов'язані з фінансовими витратами на лікування .

4. Технічні ризики, що виявляються у формі аварій через вихід з ладу машин і устаткування, збою в технології виробництва, відключення енергії і т.п.

5. Ризики рідких явищ(екологічні ризики), збиток з яких може

6. мати катастрофічні розміри.

7. Підприємницькі ризики, які пов’язані з фінансовими втратами, із шахрайством, чи недбалістю службовців, а також ризики заниження доходів.

Страхові ризики поділяються на групи за способом їх виміру. Метод і процедура виміру визначаються характером прояву і змістом ризику.

Кількісна оцінка ризиків повинна враховуватися при визначенні страхових тарифів.

7.3. Система показників статистики страхування.

Показники статистики страхування можна поділити на три групи:

§ показники, які характеризують фінансово-економічну діяльність страхових компаній;

§ показники особистого страхування;

§ показники майнового страхування.

В свою чергу для кожної групи використовуються абсолютні, відносні і середні показники.

1.До абсолютних статистичних показників, що найбільше часто використовується в статистичному аналізі фінансово-економічної діяльності страхових організацій, відносяться:

• абсолютний розмір власних і прирівняних до них засобів компаній, статутного капіталу;

• абсолютні розміри надходження страхових премій в цілому для портфелю і для окремих видів страхування;

• абсолютний розмір страхових виплат, у тому числі для окремих видів страхування;

• абсолютний розмір тарифних ставок;

• абсолютний розмір різних видів страхових резервів і т.д.

До відносних статистичних показників відносять:

• показник структури активів;

• рівень платоспроможності, розрахований на основі коефіцієнтів відхилень від нормативу співвідношення премій і виплат;

• відношення власних і прирівняних до них засобів до загальної суми внесків, що надійшли;

• частка перестрахування в страхових операціях (не повинна перевищувати рівень у 45%, щоб не створювати залежності страхової компанії від перестрахувальника);

• відношення відповідальності для окремого ризику до обсягу власних засобів страховика (не повинне перевищувати 10%);

• співвідношення розміру страхових резервів і обсягів премій для визначених видів страхування;

• відношення чистого прибутку до власного капіталу, що дозволяє найбільше об'єктивно оцінити діяльність компанії з погляду її фінансово-економічної ефективності;

• відношення нерозподіленого прибутку до загального обсягу власних засобів;

• показник рентабельності страхової діяльності( відношення чистого прибутку до собівартості або до загальної суми страхових внесків);

• показник частки страхових агентів до всього персоналу компанії;

• відношення резервів до майбутніх виплат і т.п.

До середніх показників відносять:

• прибуток, який приходиться в середньому на 1 грн. власних засобів;

• середній прибуток на 1 грн. отриманої страхової премії в цілому і для різних видів страхування;

• середні витрати компанії з кожної 1 грн. отриманої премії на власні потреби;

• середній розмір виплат з 1 грн. премії в цілому і для видів страхування;

• премія, що приходиться в середньому на одного зайнятого в компанії, на агента і т.п.

2.Розрахункив особистомустрахуванні базуються на таблицях смертності , середній тривалості життя населення, що отримують за результатами перепису населення, та показниками дохідності.

До абсолютних показників особистого страхування можна віднести:

· Кількість доживаючих осіб до віку х ( );

· Кількість осіб, які помирають при переході від віку х до віку х+1 ( ).

До відносних показників особистого страхування відносять:

· Ймовірність померти у віці х до віку х+1 ( );

· Ймовірність дожити до віку х+1 ( ) .

В особистому страхуванні також використовується середній показник, який характеризує дохідність страхування:

;

де і –показник дохідності для конкретної компанії;

f – обсяг інвестицій компанії.

3.Об'єктами майновогострахування є основні та оборотні фонди підприємств, організацій та домашнє майно громадян.

До основнихабсолютнихпоказників цієї галузі відносяться:

· страхове поле (N_max),

· число застрахованих об'єктів (заключених договорів) (N),

· число страхових випадків (n_c), число об'єктів, що постраждали (n_п),

· страхова сума застрахованого майна (S), страхова сума об'єктів, що постраждали( )

· сума платежів, що надійшли (V),

· сума виплат страхового відшкодування (W).

На основі абсолютних показників визначаються  відносні показники:

· частка об’єктів, що постраждали (n/N)

· частота страхових випадків

· показник виплат страхового відшкодування в розрахунку на страхові платежі(W/P)

· страхові платежі в розрахунку на страхову суму застрахованих об’єктів(P/S)

· ступінь охоплення страхового поля

До середніх показників майнового страхування відносять:

· середня страхова сума застрахованих об’єктів

· середня страхова сума об’єктів, що постраждали

· середній розмір виплаченого страхового відшкодування

· середня сума страхового внеску

· показник збитковості страхової суми

· коефіцієнт важкості страхових подій

7.4. Методи розрахунку тарифних ставок у страхуванні.

Важливим завданням статистики страхування є розрахунок тарифних ставок:

нетто-ставки і брутто-ставки.

Страхові тарифи розраховують таким чином, щоб забезпечити виплату страхувальникам відшкодування, відшкодувати витрати страховика і забезпечити прибутковість діяльності. Таким чином, розрізняють нетто- і брутто- ставки.

Нетто-ставка – це частина страхового тарифу, яка забезпечує виплату страхового відшкодування, тобто планову збитковість страхової суми.

Брутто-ставка – нетто-ставка + навантаження.

або ;

де - брутто-ставка, - нетто-ставка, Н- навантаження

Навантаження – це частина страхового тарифу, яка забезпечує відшкодування витрат страховика і прибуток від його діяльності.

Розрахунки нетто-ставки в особистому страхуванні засновані на таблицях смертності , середньої тривалості життя населення і показниках прибутковості.

Так, нетто-ставка в особистому страхуванні для віку х на період n розраховується за наступною формулою:

;

де - число осіб на початок страхувального періоду

- число осіб які доживуть до кінця терміну страхування

- дисконтний множник, що відповідає нормі дохідності

FV-страхова сума;

n - термін страхування.

Приклад 7.1.

Нехай клієнт у віці 50 років заключив договір страхування на дожиття терміном на 5 років на суму 1000 грн. Норма дохідності страхування 5%. Навантаження складає 20%.

Визначити одноразову нетто-ставку та брутто-ставку для віку 50 років.

Рішення.

Виходячи з таблиці смертності, число осіб у віці 50 років складає 88560 осіб, число осіб які доживуть до 55 років складає 83782 осіб.

741,25 грн.

= 737,92/ 80 *100 = 926,6 грн.

Для зручності і стандартизації розрахунків нетто-ставок в особистому страхуванні використовуються комутаційні числа: .

В загальному вигляді комутаційне число розраховують за відомою формулою:

;

де - кількість осіб у віці х років;

- дисконтний множник.

Інші комутаційні числа можна розрахувати за наступними формулами[ 2,405]:

- комутаційне число ;

- комутаційне число

Значення n граничний вік в таблиці смертності.

Комутаційні числа для норми дохідності 5% , 10% та 15% наведені в додатку 1.

Розрахунок одноразової нетто-ставки для особистого страхування за допомогою комутаційних чисел можна розрахувати за наступною формулою:

;

де ;

;

FV - страхова сума;

n - термін страхування.

Приклад 7.2.

Використовуючи таблиці комутаційних чисел, наведені в додатку 1, розрахувати одноразову нетто-ставку в особистому страхуванні для віку 50 років для норми дохідності 5% при сумі страхування 1000 грн.

Рішення.

Використовуючи дані комутаційних чисел, окремі дані якої наводяться нижче в таблиці, одноразова нетто-ставка для віку 50 років розраховується наступним чином:

Отже, при нормі дохідності 5% в особистому страхуванні при страховій сумі 1000 грн. одноразова нетто-ставка для віку 50 років термін буде дорівнювати 741,25 грн.

Розрахунки нетто-ставки в майновому страхуванні засновані на показниках збитковості страхових сум та ризикової надбавки.

Розрахунок ризикової надбавки опирається на закони розподілу випадкової величини. Для нормального закону розподілу можна записати , звідси очікувана збитковість буде дорівнювати .

Отже, в загальному вигляді нетто-ставка в майновому страхуванні буде розраховуватися за наступною формулою:

В свою чергу, існує два варіанти розрахунку нетто-ставки в майновому страхуванні:

1) без врахування тенденції збитковості;

2) з врахуванням тенденції збитковості;

Враховують тенденцію тоді, коли збитковість має яскраво - виражений тренд.

1.Без врахування тенденції збитковості нетто-ставка розраховується за наступною формулою:

де =Sq / n – середня збитковість;

t – довірче число, що відповідає певній ймовірності;

Приклад 7.3

Маємо дані про збитковість страхових сум за 8 років, ймовірність = 0,954

Роки	Збитковість на 100 грн. страхової суми
		30,25
		12,25
		2,25
		0,25
		0,25
		6,25
		12,25
		20,25
Разом

Визначити нетто- та брутто-ставки з ймовірністю 0,954 з навантаженням 20%.без врахування тенденції збитковості страхових сум.

Рішення.

= =35,5

s = =3,2

= 35,5 + 2 * 3,2 = 42 грн.

= * 100 = 52,50 грн.

2.Зврахуванням тренду збитковості нетто-ставка розраховується за наступною формулою:.

;

де - прогнозні значення на наступний прогнозний рік ,отримане за трендовою моделлю.

- фактичні значення збитковості страхових сум;

= .

Приклад 7.4.

Маємо наступні дані збитковості страхових сум за 6 років,

ймовірність = 0,954:

Роки	Збитковість страхової суми ( )	t
	0,4	-5	-2	0,367143	0,00108
	0,3	-3	-0.9	0,340286	0,001623
	0,32	-1	-0.32	0,313429	0,000043
	0,28		0.28	0,286571	0,000043
	0,25		0.75	0,259714	0,000094
	0,25		1.25	0,232857	0,000294
Разом	1,8		-0.94	1.8	0,003177

Визначити нетто-ставку з урахуванням тенденції збитковості(за рівнянням прямої лінії).

Рішення.

Визначаємо теоретичне трендове рівняння, використовуючи рівняння прямої лінії . Оскільки в нашому випадку , то система нормальних рівнянь буде мати наступний вигляд:

{

Виходячи із системи нормальних рівнянь, параметри рівняння розраховуються наступним чином:

= = 0.3

= = -0.01343

Отже, теоретичне рівняння прямої лінії буде мати наступний вигляд:

Прогнозне значення на 2002 рік за трендовим рівнянням дорівнює:

= 0.3+(-0.013*7)=0.209

= =0.00053

=0.209+2*0.00053=0,21006

На рисунку 7.1 зображене трендове рівняння збитковості страхових сум за шість років.

Рис.7.1. Динаміка збитковості страхових сум та її трендове рівняння

Визначення рейтингу страхових компаній.

Однією з актуальних проблем статистики страхування є розробка методології розрахунку рейтингу надійності страхових організацій.

Об'єктивний рейтинг допомагає правильно орієнтувати споживача страхових послуг і партнерів по бізнесу. Кількісні зіставлення результатів діяльності за ключовими показниками допоможуть страховим компаніям одержати об'єктивну статистичну оцінку своєї діяльності на загальному фоні.

Для визначення рейтингу найчастіше орієнтуються на показники балансу.

Рейтинг повинен показувати страховику об'єктивний стан партнерів по бізнесі. Виняткове значення визначені рейтинги повинні мати для органів влади, оскільки їх можна використовувати як непрямий важіль керування страховим ринком.

Вивчаючи рейтингові оцінки , страхова компанія може порівнювати свої досягнення з більш успішними компаніями й удосконалювати свою діяльність.

Отже, необхідна системи показників, які дозволяє проаналізувати й оцінити діяльність страхових компаній з різних сторін.

Розроблена система показників не може бути стабільною впродовж великого терміну. Статистичні показники, які використовуються для розрахунку рейтингу, можуть з часом змінюватися у залежності від задач рейтингу, кон'юнктури ринку страхування та змін у законодавстві

В міжнародній практиці оцінки страхового ринку використовується наступна методика рейтингової оцінки страхових компаній[2 ,422].

Статистичний підхід включає ряд етапів. Насамперед формулюється мету рейтингу — оцінити рівень фінансової стійкості найбільших компаній, що діють у регіоні, і відповідно до цього розбити їх на три групи за рівнем надійності.

В умовах відсутності докладної інформації про страховий ринок використовувалися дані опитування експертів (фахівців, зайнятих у страховому бізнесі). Найбільш важливими були визнані наступні показники:

1. ;

2. ;

3. ;

4. ;

5. ;

6. ;

7. .

Ці показники, на думку опитаних фахівців-страховиків, характеризують фінансово-економічну стійкість страхової компанії.

Існує декілька методик рейтингової оцінки, які детально описані в статистичній літературі. В даному варіанті був запропонований метод експертних оцінок.

Загальну кількість балів для рейтингової оцінки страхових компаній визначають за наступною формулою:

;

де - загальна кількість набраних балів;

- коефіцієнт, визначений на основі рейтингової оцінки;

- вага кожного фактору;

m – кількість параметрів рейтингової оцінки.

За вибраними параметрами оцінки необхідно ранжувати отримані коефіцієнти. Один з підходів заснований на ранжируванні абсолютних значень відхилень показників від їхнього середнього значення( ). Середній коефіцієнт( ) визначається за наступною формулою:

;

де - значення параметру для компанії;

n - кількість компаній, які беруть участь у рейтинговій оцінці.

Найменший ранг присвоюється мінімальному відхиленню.

Якщо в рейтинговій оцінці приймають участь 10 компаній, то - коефіцієнт визначають на основі наступної таблиці:

Ранги
R-коефіцієнт	10,	0,9	0,8	0,7	0,6	0,5	0,4	0,3	0,2	0,1

Ваги для кожного фактору визначають на основі експертної оцінки.

Так, в нашому прикладі, на думку фахівців ваги для кожного фактору будуть мати наступне значення:

Параметр	Ваги (W)
Поточна надійність
Фінансова стабільність
Рентабельність страхової діяльності
Рентабельність інвестиційної діяльності
Структура активів
Надійність перестрахувальної діяльності
Частка управлінських витрат
Загальна сума балів

На основі розрахунків за кількістю набраних балів можна поділити всі компанії на три групи:

· висока ступінь стабільності(60 балів і більше);

· стабільні(від 50 до 60 балів);

· низький рівень стабільності(менше 50 балів).

У країнах з розвинутою ринковою економікою прийнята система літерних позначень рейтингу рівня надійності страхових компаній. Категорії рейтингу фінансової стійкості страхових компаній, що привласнюються рейтинговим агентством «Standard & Poor's», відповідають наступним символам:

ААА — надзвичайно висока (категорія);

АА — дуже висока;

А — висока;

ВВВ — добра;

ВВ— гранична;

В — низька;

ССС — дуже низька.

Регулярна публікація страховими компаніями набору показників статистичної і бухгалтерської звітності, що дозволяють зробити об'єктивні висновки про фінансовий стан учасників страхового ринку є необхідна для України, оскільки рівень невизначеності при прийнятті рішень у страховому бізнесі та виборі партнерів на сьогоднішній день залишається високим.