 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| щодо написання та захисту курсової роботи
Методичні вказівки щодо написання та захисту курсової роботи з навчальної дисципліни
„Економіка праці та соціально-трудові відносини” Для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 6.030505 „Управління персоналом і економіка праці” Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом і економіки праці Протокол №2 від 18 вересня 2010 р. м. Житомир ЖДТУ 2010 ЗМІСТ
Вимоги до написання та захисту курсової роботи
1. Мета та завдання підготовки курсової роботи
Мета підготовки курсової роботи полягає у поглибленні теоретичних знань та закріпленні практичних навичок, набутих в процесі вивчення курсу „Економіка праці та соціально-трудові відносини”. Виконання курсової роботи дає можливість студенту навчитися самостійно працювати з різними інформаційними, науковими джерелами, реферувати матеріали періодичної літератури, поглиблено вивчити основні питання курсу і на підставі цього зробити самостійні обґрунтовані висновки щодо ролі та місця економіки праці та соціально-трудових відносин. В процесі підготовки курсової роботи студент повинен глибоко і всебічно висвітлити актуальні проблеми обраної теми, з’ясувати її зв’язок з проблематикою економіки праці та соціально-трудових відносин. При написанні курсової роботи студент повинен обов’язково посилатися на ті джерела, з яких запозичені матеріали, або результати проведених наукових досліджень. Разом з цим, студент повинен викласти і власні погляди з основних питань теми. Це допомагає глибше засвоїти матеріал та оволодіти методикою економічного дослідження. Вміння провести глибокий аналіз та розробити чіткі, обґрунтовані пропозиції підтверджуватиме рівень використання прикладних знань і умінь студентів. В цілому, курсова робота є підсумком вивчення теоретичного курсу, а також результатом самостійного комплексного дослідження одного з актуальних напрямків у сфері економіки праці та соціально-трудових відносин. Завданнями підготовки курсової роботи є: - поглиблення і систематизація теоретичних знань з дисципліни; - формування вмінь і навичок самостійного аналізу тенденцій та ситуацій, які виявляються у сфері праці; - розвиток вмінь щодо прийняття обґрунтованих рішень з урахуванням стратегічних пріоритетів розвитку країни, регіону, області, міста, району або підприємства. З огляду на викладене, виконана курсова робота повинна містити в собі ґрунтовний аналіз теоретичного матеріалу з обраної теми, вагому дослідницьку роботу, узагальнену в аналітичні матеріали, а також ряд змістовних рекомендацій, які частково або повністю можуть бути використані в практичній діяльності.
2. Структура і зміст курсової роботи
Курсова робота повинна мати чітку і логічну структуру, основними складовими якої є вступ, основна частина та висновки (рис. 1).
Рис. 1. Рекомендована структура курсової роботи До початку виконання курсової роботи студент повинен визначитись із темою, скласти відповідну заяву на ім’я завідувача кафедри (додаток А) і погодити з науковим керівником тематику дослідження. 2.1. Формування плану курсової роботи На основі вивчення теоретичного матеріалу, нормативних документів, наукових першоджерел, спеціальної літератури, консультацій з науковим керівником студент складає спочатку стислий, а потім деталізований план курсової роботи, який у процесі подальшої роботи може доповнюватись і уточнюватись. План – основа будь-якої роботи. Він визначає структуру, зміст, логічний взаємозв’язок всіх частин роботи. З плану видно, наскільки глибоко студент вивчив матеріал з обраної теми, як він зрозумів проблему в цілому та її окремі складові. Структура плану повинна відображати загальну логіку роботи та відповідати вимогам, які висуваються щодо неї. План роботи та її основні положення необхідно узгоджувати з науковим керівником. 2.2. Титульний аркуш Титульний аркуш містить найменування вищого навчального закладу, в якому виконана курсова робота, та його підпорядкованість; назву кафедри; шифр спеціальності; назву предмету, з якого виконується робота; тему курсової роботи; прізвище, ім’я, по-батькові студента; прізвище, ім’я, по-батькові керівника; місто і рік виконання роботи (додаток Б).
2.3. Зміст Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, параграфів та пунктів (якщо вони мають заголовок), а також вступ, висновки, список використаних літературних джерел, додатки. Наприклад щодо теми „Сутність і методи вимірювання продуктивності праці”: ЗМІСТ Вступ.................................................................................................................3 Розділ 1. Теоретичні засади продуктивності праці та методи її вимірювання...................................................................................4 1.1. Економічний зміст категорії „продуктивність праці”..............................4 1.2. Методи вимірювання продуктивності праці............................................9 1.3. Принципи управління продуктивністю праці.........................................14 1.4. Нормативно-правове забезпечення управління продуктивністю праці............................................................................................................................18 Розділ 2. Оцінка системи управління продуктивністю праці в умовах ЗАТ „Житомирські ласощі”......................................22 2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства.....................22 2.2. Оцінка трудового потенціалу ЗАТ „Житомирські ласощі”...................28 2.3. Аналіз та виявлення резервів підвищення продуктивності праці.........32 2.4. Діагностика системи управління продуктивністю праці на підприємстві..............................................................................................................36 Розділ 3. Удосконалення системи управління продук- тивністю праці в умовах ЗАТ „Житомирські ласощі”................40 Висновки.......................................................................................................46 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................48 Додатки..........................................................................................................50 2.4. Вступ У вступі розкривається актуальність обраної теми, її теоретична та практична значимість. При цьому, висвітлення актуальності теми повинно бути чітким та лаконічним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми. Необхідно також вказати мету і завдання курсової роботи, об’єкт, предмет та методи дослідження, що використовувались при виконанні роботи (по розділам). У вступі також наводиться інформація щодо структури роботи. 2.5. Основна частина При написанні основної частини роботи необхідно у відповідності до плану глибоко і всебічно розкрити сутність проблеми. Основна частина курсової роботи складається з розділів, параграфів та пунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного ракурсу розгляду теми. В розділах основної частини подають: - огляд першоджерел та нормативно-правової бази за темою, конкретизують напрями дослідження; - загальну методику і основні методи дослідження; - відомості про проведені теоретичні або прикладні дослідження; - аналіз і узагальнення отриманих результатів; - пропозиції щодо удосконалення. Зокрема, перший розділ курсової роботи має загальнотеоретичний характер; у ньому окреслюються основні етапи розвитку наукової думки з обраної теми. Складовим елементом даного розділу є огляд теоретичних, науково-прикладних і науково-публіцистичних джерел, у тому числі періодичних видань, та законодавчих актів, що відображають ступінь ознайомлення студента зі спеціальною літературою, його вміння аналізувати та критично оцінювати отриману інформацію, виділяти суттєві дані та використовувати їх. Вказуються використані теоретичні і законодавчо-нормативні джерела: прізвища (ініціали) авторів, що внесли найбільш вагомий внесок у розробку проблеми, основні законодавчі і нормативні акти, що згадуються в роботі (з посиланнями в квадратних дужках на відповідні номери у списку використаних джерел). Даний розділ відображає вміння студента систематизувати наявний теоретичний матеріал, критично оцінювати отриману інформацію, виділяти суттєві дані та використовувати їх. Матеріали такого огляду доцільно систематизувати в певному логічному порядку, а його обсяг не повинен перевищувати 35% загального обсягу курсової роботи. У другому розділі, як правило, вивчається сучасний стан об’єкта дослідження з позицій аналізу окремих аспектів предмета дослідження, обґрунтовується вибір напрямку дослідження; наводяться методи розв’язання поставлених завдань та їх порівняльні оцінки; розробляється та використовується загальна методика дослідження; узагальнюється та систематизується отримана аналітична інформація і, як правило, обґрунтовуються резерви росту кількісних і покращення якісних показників його функціонування. Цей розділ має аналітичний характер та формується на основі ґрунтовного аналізу фактичного матеріалу конкретного підприємства (установи, організації) або країни (регіону, області, міста, району), наведення потрібних узагальнених оцінок, представлення результатів у табличному, графічному та інших форматах, яке в подальшому виступає пріоритетним джерелом пропозиційного розділу. У цьому розділі студент повинен: – навести організаційно-економічну характеристику досліджуваного підприємства (зокрема, повне найменування; форма власності; призначення; підпорядкованість; місце розташування; організаційна структура, склад основних підрозділів і їхні функції та ін.), або дати загальну характеристику країни (регіону, області, міста, району); – обрати методику для проведення аналізу предмета дослідження або його окремих елементів (у т.ч. враховуючи дані форм державної статистичної звітності, інших звітних і планових форм), провести оцінку за напрямом дослідження; – проаналізувати сучасний стан управління (динаміка з обґрунтуванням причин змін, експериментальні, прикладні дослідження і прогнози) та визначити його проблеми, розкрити стан вирішення досліджуваної проблеми на відповідному рівні тощо. Якщо робота виконується на підприємстві (в установі, організації), то джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збору первинної інформації. Обов’язковими для аналізу є організаційна структура управління, форма №1 („Баланс”), форма №2 („Звіт про фінансові результати”), №1-ПВ („Звіт з праці”), №3-ПВ („Звіт про використання робочого часу”), №6-ПВ („Звіт про чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів”). Динаміку основних показників відслідковують за даними за попередні три роки; для оцінки впливу різних факторів, виявлення резервів – по плановим і фактичним даним за звітний рік, або фактичним даним за попередній рік. Якщо ж дослідження ведеться на макро- або мезоекономічному рівні, то доцільно навести загальну характеристику країни або регіону (області, міста, району) за основними показниками його розвитку, провести аналіз сучасного стану за обраною проблематикою, використати відповідну статистичну і оперативну інформацію, матеріали Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства праці і соціальної політики України, Державного комітету статистики України, обласних державних адміністрацій, місцевих та районних рад тощо. Кваліфіковане виконання аналітичної частини курсової роботи передбачає обов’язкову побудову таблиць і рисунків та їх аналіз. Рекомендовані таблиці для розрахунків наведено у додатку В. За результатами проведеного дослідження студент узагальнює та систематизує отриману аналітичну інформацію. Структура аналізу, логіка та методика його проведення повинні відповідати предмету дослідження відповідно до умов функціонування об’єкта дослідження. Oбсяг не повинен перевищувати 35% загального обсягу курсової роботи. Третій розділ курсової роботи повинен містити пропозиції автора щодо можливостей та перспектив удосконалення стану функціонування предмету дослідження у відповідності до змісту обраної теми. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно, так і на підставі вивчення і узагальнення провідного досвіду, висвітленого у першоджерелах. Пропозиції, викладені в межах розділу, повинні базуватись на результатах систематизації теоретичного матеріалу, застосуванні отриманої аналітичної інформації та спрямовуватись на розв’язання тих проблем, які виявляються в сфері економіки праці та соціально-трудових відносин конкретного підприємства або країни (регіону, області, міста, району). Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і практичну цінність, носити прогностичний характер. Бажано, щоб студент визначив економічний та соціальний ефект від запропонованих впроваджень; і, відповідно, даний розділ повинен містити прогноз соціально-економічних показників, які пов’язані із зробленими пропозиціями, на найближчі два роки. Oбсяг не повинен перевищувати 20% загального обсягу курсової роботи. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній студентом у процесі дослідження. Кожен розділ і параграф повинні завершуватись логічним висновком. 2.6. Висновки Загальні висновки по курсовій роботі відіграють роль логічного завершення виконаного дослідження. Вони синтезують накопичену в основній частині інформацію. Цей синтез – послідовне, логічне викладання отриманих результатів та їх співставлення із загальною метою і конкретними завданнями, які були поставлені на початку написання курсової роботи. Висновки мають узгоджуватись з основним текстом роботи. Таким чином, у висновках необхідно підвести підсумки дослідження, узагальнити рекомендації з усіх його аспектів. 2.7. Список використаних джерел Після висновків розміщується бібліографічний список використаних джерел – одна із суттєвих частин курсової роботи, яка ілюструє самостійну, творчу працю студента. Адже студент зобов’язаний посилатися на використані джерела. Такі посилання дозволяють відшукати нормативно-правові і законодавчі документи, перевірити достовірність першоджерел та наукових робіт, з’ясувати їх зміст та обсяг. Список використаних джерел рекомендується формувати в алфавітному порядку прізвищ першого автора або заголовків; іноземні джерела розміщують за алфавітом після переліку всіх джерел, які відповідають мові курсової роботи. Не включаються до бібліографічного списку праці, на які немає посилань у тексті курсової роботи. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліографічної та видавничої справи, а також рекомендацій, розроблених ВАК України. Порядок оформлення бібліографічного опису окремих джерел у списку літератури викладено у додатку Г. 2.8. Додатки Додатки формують допоміжні матеріали, які переобтяжують текст основної частини курсової роботи, але необхідні для повноти її сприйняття. За змістом додатки можуть бути вельми різноманітними. Додатки є частиною роботи, тому їх позначають як й інші розділи структурною назвою „ДОДАТКИ”. Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті (сторінки додатків також нумеруються). Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, „Додаток А” (розміщення – по правому краю сторінки і підписують як назву параграфу роботи). Якщо в роботі є лише один додаток, то він позначається як додаток А. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої заголовної. Якщо в одному додатку міститься декілька таблиць чи рисунків, вони позначаються відповідно „Таблиця А.1”, „Таблиця А.2” і т. д., або „Рис. Б.1.”, „Рис. Б.2.” і т.д. Вирівнювання слова „Таблиця” – по правому краю паралельно правій границі таблиці, „Рисунок” – симетрично по центру. У Додатки також виносять організаційну структуру управління, форму №1 („Баланс”), форму №2 („Звіт про фінансові результати”), №1-ПВ („Звіт з праці”), №3-ПВ („Звіт про використання робочого часу”), №6-ПВ („Звіт про чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів”), а також масштабні таблиці державної статистичної звітності України та інші звітні форми, дані яких використовувались при розрахунках аналітичної частини роботи. Нумерація додатків – згідно назви кожної з форм (наприклад, баланс – додатки Б1, Б2, Б3). Крім того, також можна винести основні положення, якими керуються головні державні інституції у своїй роботі, наприклад: „Положення про відділ організації працевлаштування населення”; „Положення про відділ активної підтримки безробітних”; „Положення про відділ взаємодії з роботодавцями” тощо. Дані документи мають загальну структуру: загальні положення; основні завдання відділу; функції; права та відповідальність відділу.
3. Правила оформлення курсової роботи 3.1. Загальні положення Oформлення курсової роботи – це складний і важливий процес, який повинен відповідати певним правилам. Курсову роботу друкують машинописним способом або на комп’ютері. Також дозволяється виконання курсової роботи рукописним способом з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм). При використанні комп’ютерної верстки набір тексту курсової роботи має здійснюватись через 1,5 міжрядковий інтервал за допомогою шрифту Times New Roman (текстовий редактор Microsoft Word), розмір – 14 пунктів. Обсяг курсової роботи повинен становити 45–50 сторінок (вступ 1–2 сторінки, основна частина – 40–48 сторінок, висновки – 1–2 сторінки, список використаних джерел – 1–3 сторінки). Текст курсової роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Розмір шрифту в рисунках і таблицях – 12 пунктів, а міжрядковий інтервал – 1,0. Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю, контрастністю і чіткістю тексту, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Відступ першого рядка (абзац) – 10 мм, виключка – по ширині. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання курсової роботи, можна усувати підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням виправлень на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Заголовки структурних частин курсової роботи „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки параграфів – маленькими літерами (крім першої заголовної) з абзацного відступу крім підписів „Додаток _”. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Кожний розділ курсової роботи починають з нової сторінки, параграф чи пункт – ні. Відстань між параграфами два інтервали. 3.2. Нумерація Нумерацію сторінок, розділів, параграфів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи, не проставляючи його номер. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті аркуша без крапки в кінці (шрифт – Times New Roman). Такі структурні частини курсової роботи як „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” не мають загального порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ” через пробіл, після номера крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Через один інтервал дають назву параграфа. Через один інтервал дають основний текст роботи. Параграфи нумерують у межах кожного розділу. Номер параграфу складається з номера розділу і порядкового номера параграфу, між якими ставлять крапку. Потім у тому ж рядку дають заголовок параграфа. Пункти нумерують у межах кожного параграфу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, параграфу, пункту, між якими ставлять крапку, наприклад: „1.3.2.” (другий пункт третього параграфу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. 3.3. Ілюстрації і таблиці Ілюстрації (рисунки, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включаються до загальної нумерації сторінок. Таблицю або рисунок, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках. Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: „Рис. 1.2.” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). У додатках ілюстрації позначають як „Рис. А.1.”. Тобто, підпис під ілюстрацією, зазвичай, має чотири основних елементи: – найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом „Рис.”; – порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами; – тематичний заголовок ілюстрації; – експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Таблиці у межах розділу нумерують послідовно (за винятком тих таблиць, які подані у додатках). У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, а над іншими частинами пишуть слова „Продовження табл. __” і вказують номер таблиці, наприклад: „Продовження табл. 1.3”. У додатках таблиці позначають відповідно „Таблиця А.1” і „Продовження табл. А.1”. Заголовки граф таблиці пишуть, починаючи із прописної букви, а підзаголовки – із сторокових, якщо вони складають одну пропозицію з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійну назву, пишуть із прописної літери. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць, граф і рядків крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині. Таблицю розташовують по всій ширині листа з дотриманням лівих і правих полів (границі таблиці мають бути симетричними тексту). Наприклад: Таблиця 2.2 Показники фінансових результатів діяльності підприємства за 2008–2010 рр.
Кількість знаків після коми має бути однаковою. Не допускається поділ заголовків чи підзаголовків граф таблиці діагональними лініями. Заголовки стовпців друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне тексту розміщення заголовків стовпців.
3.4.Формули Формули у курсовій роботі розташовуються безпосередньо після тексту, у якому вони згадувалися. Якщо їх більше однієї, вони нумеруються у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (1.2) (друга формула першого розділу). Шрифти всіх формул мають бути однаковими як за розміром, так і за типом, і відповідати параметрам шрифту тексту курсової роботи. Розміщення формули – виключка по центру. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції спочатку наступного рядка повторюють, при переносі формули або рівняння як знак множення застосовують знак „х”. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, наводять безпосередньо під нею в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом „де” без двокрапки. Не допускається використання повних слів, термінів, словосполучень у формулах – обов’язково мають бути введені умовні позначення. 3.5. Примітки Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкову і пояснювальну інформацію, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова „Примітки” ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1. … 2. … 3.6. Правила цитування та посилання на використані джерела Для підтвердження власних аргументів з посиланням на авторитетне джерело або для аналізу тієї чи іншої друкованої праці чи електронного видання слід наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі: - текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання; - цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора; пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками, які ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці); - кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело; - при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точними у викладанні думок автора, і також давати відповідне посилання на джерело. 3.7. Посилання у тексті При посиланнях на розділи, параграфи, пункти, ілюстрації, таблиці, формули і додатки вказують їхні номери. При посиланнях пишеться: „… у розділі 1”, „… дивитись параграф 2.1 …”, „… на рисунку 1.2 …”, „… у таблиці 2.2 …”, „…по формулі (3.1)”, „… у додатку А”. Посилання в тексті курсової роботи на джерела роблять у відповідності до нумерації у списку використаної літератури, наприклад, „… у працях [1–5] …”. При наведенні цитати у точній редакції, крім джерела вказується і сторінка, наприклад: [5, с. 36].
4. Порядок захисту курсової роботи
Після оформлення курсової роботи починається процес підготовки її до захисту і безпосередньо захист, який полягає у наступному: – подання курсової роботи на рецензування; – вивчення зауважень по курсовій роботі; – підготовка до виступу перед комісією (студент готує доповідь, яка відображає результати дослідження, основні висновки, узагальнення, пропозиції, що містяться в курсовій роботі, відповіді на зауваження); – захист курсової роботи. Виступ студента на захисті повинен бути коротким і змістовним, охоплювати наступні питання: постановка проблеми та обґрунтування її актуальності, розкриття наукових та практичних аспектів теми; визначення мети і завдань дослідження, засобів їх реалізації; обґрунтування пропозицій і висновків. Тривалість доповіді 3–5 хвилин. Роз’яснення окремих положень та висновків по роботі здійснюється у формі додаткових питань і відповідей. Кількість питань не регламентується. За виконання курсової роботи студент може отримати 100 балів. За зміст роботи студент може отримати максимальну оцінку – 60 балів: 1. 60 балів виставляється студенту, який: - дотримався вимог методичних вказівок по виконанню курсової роботи щодо її змісту; - відобразив нові досягнення теорії та практики з досліджуваної проблеми; - повно розкрив тему в цілому та за окремими розділами (параграфами, пунктами) роботи; - використав сучасну наукову літературу та практичний матеріал щодо об’єкту і предмету дослідження за останні 3 роки; - показав здібність узагальнювати теоретичний матеріал, високу якість аналітичних досліджень, давати ґрунтовні пропозицій, що мають наукову і практичну цінність; - обґрунтував результати роботи і представив висновки, що свідчить про високий рівень засвоєння матеріалу. 2. 50-59 балів виставляється студенту, який: - дотримався вимог методичних вказівок по виконанню курсової роботи щодо її змісту; - відобразив у роботі нові досягнення теорії та практики з досліджуваної проблеми; - розкрив тему в цілому та за окремими розділами (параграфами, пунктами) роботи; - використав сучасну наукову літературу та практичний матеріал щодо об’єкту і предмету дослідження за останні 3 роки; - при узагальненні теоретичного матеріалу допустив незначні помилки, але написав ґрунтовні пропозиції і висновки, що свідчить про рівень засвоєння матеріалу. 3. 38-49 балів виставляється студенту, який: - дотримався вимог методичних вказівок по виконанню роботи щодо її змісту; - відобразив досягнення теорії та практики з досліджуваної проблеми; - розкрив тему в цілому та за окремими розділами (параграфами, пунктами) роботи; - використав при написанні роботи наукову літературу та практичний матеріал щодо об’єкту і предмету дослідження за останні 3 роки; - показав здібність узагальнювати теоретичний матеріал, але отримав не високу якість аналітичних досліджень, які проте свідчать про рівень засвоєння матеріалу. 4. 26-37 балів виставляється студенту, який: - не зовсім дотримався вимог методичних вказівок по виконанню роботи щодо її змісту; - відобразив у роботі не зовсім нові досягнення теорії та практики з досліджуваної проблеми; - слабо розкрив тему в цілому та за окремими розділами (параграфами, пунктами) роботи; - використав при написанні роботи літературу та практичний матеріал щодо об’єкту і предмету дослідження лише за один чи два роки; - показав здібність узагальнювати теоретичний матеріал, але при цьому отримав не високу якість аналітичних досліджень, пропозиційний розділ перевантажений загальнотеоретичними положеннями; - написав висновки, що свідчать про не високий рівень засвоєння матеріалу. 5. 0-25 балів виставляється студенту, який: - не дотримався вимог методичних вказівок по виконанню роботи щодо її змісту; - не відобразив в роботі нові досягнення теорії та практики з досліджуваної проблеми; - не розкрив тему в цілому та за окремими розділами (параграфами, пунктами) роботи; - використав при написанні роботи застарілу літературу та практичний матеріал щодо об’єкту і предмету дослідження; - показав нездатність узагальнювати теоретичний матеріал, невміння проводити аналітичні дослідження, нездатність розробляти пропозицій, що мали б наукову і практичну цінність; - не обґрунтував результати і не написав висновки, що свідчить про не засвоєння матеріалу. Заоформлення роботи студент може отримати максимальну оцінку – 20 балів: 1. 20 балів виставляється студенту, який повністю дотримався вимог методичних вказівок по виконанню курсової роботи щодо її оформлення; 2. 18-19 балів виставляється студенту, який дотримався вимог методичних вказівок по виконанню курсової роботи щодо її оформлення, але допустив зовсім незначні недоліки по оформленню; 3. 15-17 балів виставляється студенту, який не зовсім дотримався вимог методичних вказівок по виконанню курсової роботи щодо її оформлення, що проте не впливають на якість оформлення всієї роботи; 4. 10-14 балів виставляється студенту, який не зовсім дотримався вимог методичних вказівок по виконанню курсової роботи щодо її оформлення, робота має низьку якість оформлення. 5. 0-9 балів виставляється студенту, який зовсім не дотримався вимог методичних курсової роботи щодо її оформлення по виконанню курсової роботи щодо її оформлення. За захист роботи студент може отримати максимальну оцінку – 20 балів: 1. 20 балів виставляється студенту, який представив членам комісії якісний роздатковий матеріал, чітко доповів під час захисту основні ключові моменти курсової роботи, виявив системне знання матеріалу, чітко володів понятійним апаратом, зрозумів дискусійні проблеми, дотримався регламенту доповіді, давав грамотні, змістовні, обґрунтовані відповіді на зауваження наукового керівника, відображені в рецензії на курсову роботу, а також відповіді на запитання членів комісії; 2. 16-19 балів виставляється студенту, який представив членам комісії повноцінний роздатковий матеріал, чітко доповів під час захисту основні ключові моменти курсової роботи, виявив знання і володіння матеріалом, понятійним апаратом, дотримався регламенту доповіді, давав грамотні і вичерпні відповіді на зауваження наукового керівника, відображені в рецензії на курсову роботу, а також відповіді на запитання членів комісії; 3. 12-15 балів виставляється студенту, який представив членам комісії вичерпний роздатковий матеріал, проте не зовсім чітко доповів під час захисту основні ключові моменти курсової роботи, виявив знання основного матеріалу, володіння понятійним апаратом, давав достатні відповіді на зауваження наукового керівника, відображені в рецензії на курсову роботу, а також правильні відповіді на запитання членів комісії; 4. 10-11 балів виставляється студенту, який представив членам комісії неякісний роздатковий матеріал, не чітко доповів під час захисту основні ключові моменти курсової роботи, виявив знання основного програмного матеріалу, володіння понятійним апаратом, але допускав помилки у їх викладенні, давав не повні відповіді на зауваження наукового керівника, відображені в рецензії на курсову роботу, а також не зовсім правильні відповіді на запитання членів комісії; 5. 0-9 балів виставляється студенту, який не представив членам комісії роздатковий матеріал, не знає основні ключові моменти курсової роботи, виявив значні прогалини в знанні основного матеріалу, не давав або давав не повні відповіді, неправильні на зауваження наукового керівника, відображені в рецензії на курсову роботу, а також на запитання членів комісії. У нижченаведеній таблиці представлено шкалу та критерії оцінювання курсової роботи за окремими складовими.
Таблиця 1 Шкала та критерії оцінювання курсової роботи
Висновки щодо захисту студентом курсової роботи оголошуються в день захисту, після обговорення результатів членами комісії. Курсова робота, яка оцінена незадовільно, має бути перероблена протягом терміну, встановленого кафедрою. Студент, який отримав незадовільну оцінку, не допускається до заліку/екзамену з даного курсу. Роботи, що не відповідають встановленим вимогам щодо оформлення, повертаються на доопрацювання. Студент, який не захистив курсову роботу, допускається до повторного її захисту на наступному засіданні комісії, але виключно за умови доопрацювання роботи. Студент має право захищати курсову роботу не більше трьох разів. При одержанні третьої незадовільної оцінки студент відраховується з університету.
5. Тематика курсових робіт Важливий етап виконання курсової роботи – вибір теми. При обранні теми з нижче викладеного переліку основними критеріями повинні бути актуальність, новизна і перспективність для конкретного підприємства або країни (регіону, області, міста, району). Поряд з цим, студент може запропонувати і свою тему курсової роботи, яку необхідно обов’язково погодити з науковим керівником. Теми курсових робіт: 1. Економіка праці та соціально-трудові відносини як напрям наукових досліджень. 2. Праця як сфера життя людини та провідний чинник економічної діяльності. 3. Соціально-трудові відносини як система. 4. Принципи та типи функціонування системи соціально-трудових відносин. 5. Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин. 6. Якість трудового життя та шляхи її підвищення. 7. Соціально-трудові відносини на різних етапах трудового життя людини. 8. Соціальна політика, як функція державного управління. 9. Держава та її роль у розвитку системи соціально-трудових відносин. 10. Регулювання соціально-трудових відносин: сутність, мета та інструменти. 11. Соціальне партнерство та його роль в системі соціально-трудових відносин. 12. Стан розвитку соціального партнерства в Україні та основні етапи його еволюції. 13. Роль та призначення системи колективно-договірного регулювання. 14. Виробнича демократія як складова соціального партнерства. 15. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток системи соціально-трудових відносин. 16. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин. 17. Трудовий потенціал як основа економічного розвитку. 18. Трудовий потенціал та його оцінка. 19. Реалізація трудового потенціалу. 20. Якість робочої сили. 21. Ринок праці як складова ринкової системи. 22. Стан і перспективи розвитку ринку праці в Україні. 23. Вплив тенденцій на міжнародному ринку праці на зміни у структурі трудоресурсного потенціалу країни. 24. Регулювання зайнятості населення. 25. Зайнятість як соціально-економічна категорія системи соціально-трудових відносин. 26. Сучасні міжнародні та вітчизняні тенденції у сфері зайнятості. 27. Продуктивність праці як категорія економіки праці. 28. Сутність і методи вимірювання продуктивності праці. 29. Резерви зростання продуктивності праці на підприємстві. 30. Планування трудомісткості праці. 31. Диференціація та структура доходів населення: поняття, чинники, методи виміру. 32. Організація праці як елемент трудової діяльності. 33. Організація праці на робочому місці. 34. Нормування праці як засіб регулювання трудової діяльності. 35. Організація оплати праці на підприємстві. 36. Роль та функції заробітної плати в ринковій економіці. 37. Системи винагороди за працю. 38. Форми і системи оплати праці. 39. Тарифна система оплати праці. 40. Методи планування фонду оплати праці. 41. Бізнес-планування в оплаті праці. 42. Планування відрахувань на соціальні заходи підприємствами і напрямки їх використання. 43. Організація і методика проведення аудиту у сфері праці. 44. Джерела інвестицій у трудовий потенціал. 45. Інвестиції у розвиток соціальної інфраструктури. 46. Дотації і субвенції в сучасній соціальній політиці та економіці. 47. Урядова пільгова підтримка підприємств щодо сприяння працевлаштуванню різних категорій населення. 48. Взаємозв’язок економічного розвитку і системи соціально-трудових відносин. 49. Соціально-трудові відносини як інститут сучасної економічної системи. 50. Соціальні моделі у сучасній економіці праці.
Додатки Додаток А
Зразок заяви на закріплення теми курсової роботи
Завідувачу кафедри управління персоналом і економіки праці к.е.н., доц. Мельничуку Д.П. студента (-ки) __ курсу групи УП–___ Іванова Івана Івановича
ЗАЯВА Прошу затвердити тему курсової роботи
„____” ______________201_ р. _________________ (підпис студента)
Додаток Б
Зразок титульного аркуша курсової роботи МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Житомирський державний технологічний університет
Кафедра управління персоналом і економіки праці
Спеціальність: 6.030505 “Управління персоналом і економіка праці”
КУРСОВА РОБОТА з навчальної дисципліни „Економіка праці та соціально-трудові відносини” на тему: „______________________________________”
Виконав (-ла): студент (-ка) ІІІ курсу групи УП–__ Іванов Іван Іванович
Допускається до захисту Науковий керівник _____________________ к.е.н., доц. Богоявленська Ю.В. Робота захищена з оцінкою _____________________
Житомир 201_ Додаток В
Перелік рекомендованих таблиць для виконання аналітичної частини роботи Таблиця 1 Показники майнового стану підприємства
Таблиця 2 Показники використання виробничого потенціалу
Таблиця 3 Показники економічної ефективності господарської діяльності підприємства
Таблиця 4 Показники ліквідності підприємства
Таблиця 5 Показники фінансової стійкості підприємства
Таблиця 6 Склад і структура персоналу підприємства
Таблиця 7 Структура персоналу за категоріями
Таблиця 8 Вікова структура персоналу
Таблиця 9 Структура персоналу за статтю
Таблиця 10 Структура персоналу за освітою
Таблиця 11 Структура персоналу за стажем роботи
Таблиця 12 Показники руху персоналу на підприємстві
|
