Правові наслідки реорганізації, ліквідації та припинення юридичної особи. ТЕМА 6. ПРИПИНЕННЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ Лекції- 4 год., семінари – 4 год., самостійна робота - 8 год. Теоретичні питання: Семінарське заняття №1 1. Поняття і способи припинення діяльності суб’єкта господарювання 2. Поняття, суб’єкти і підстави банкрутства 3. Стадії провадження у справі про банкрутство Семінарське заняття №2 1. Судові процедури, які застосовуються до боржника: · розпорядження майном боржника; · мирова угода; · санація (відновлення платоспроможності) боржника; · ліквідація банкрута. 2. Державна реєстрація припинення суб’єкта господарювання 3. Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів господарювання: 1. Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств 2. Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств3. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств4. Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина 5. Особливості банкрутства фермерського господарства 6. Особливості банкрутства боржника, що ліквідується власником Теми наукових повідомлень (індивідуальні навчально-дослідні завдання): Судова процедура санації Інститут неспроможності: особливості становлення в Україні Визнання громадянина-підприємця банкрутом Причини банкрутства підприємств Банкрутство підприємств: міжнародний аспект Аналітично-понятійне завдання (завдання для ділових ігор, що проводяться за типом “снігової лавини”): Співставити поняття «банкрутство», «неспроможність» суб’єкта господарювання. Порівняти поняття: «ліквідація» і «припинення» суб’єкта господарювання. Розкрийте поняття “суб’єкти” і “учасники” розгляду справи про банкрутство. Завдання Складіть порівняльну таблицю підстав та способів припинення різних видів суб’єктів господарювання Питаня для бліц-опитування: 1.В чому спільні та відмінні правові наслідки реорганізації і припинення діяльності суб’єкта господарювання? 2.Назвати органи, які вирішують питання припинення суб’єктів господарювання. 3.Куди переходять активи і пасиви суб’єктів господарювання, які припинили своє існування в процесі реорганізації? 4.В чому особливий статус ліквідаційної комісії? 5.Визначити зміст проміжного та ліквідаційного балансу. 6.Назвати черговість задоволення претензій кредиторів. 7.У чому особливість ліквідації суб’єктів господарювання по причині банкрутства? 8.Які економіко-правові ознаки банкрутства? 9.Коли боржник змушений ініціювати процедуру банкрутства? 10. В яких судах розглядаються справи про банкрутство? 11. Визначити стадії провадження у справі про банкрутство та їх зміст. 12. Пояснити умови і строк і наслідки проведення санації. 13. Охарактеризувати прийняття і наслідки мирової угоди. 14. Написати за власною фабулою проект мирової угоди.. 15. В чому наслідки визнання боржника банкрутом? 16. Які умови продажу майна банкрута? 17. Назвати причини і наслідки не затвердження звіту ліквідатора. 18. У яких випадках можливе зупинення діяльності, підприємців? 19. Які підстави і порядок припинення діяльності підприємців? 20. Які підстави і порядок припинення підприємств? 21. У чому відмінність реорганізації від ліквідації суб'єктів підприємництва? 22. Які є різновиди реорганізації суб'єктів підприємництва? 23. Які стадії у процесі ліквідації юридичної особи? 24. Що таке реструктуризація підприємства? 25. У якому порядку здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб? 26. Які підстави та порядок встановлені законом щодо державної реєстрації припинення фізичної особи — підприємця? 27. У чому відмінність неплатоспроможності від банкрутства за законодавством України? 28. Що таке досудова санація? 29. Які судові процедури банкрутства передбачені законодавством? 30. Як здійснюється провадження у справах про банкрутство? 31. Які основні етапи санації боржника? 32. Які заходи можуть бути заподіяні для відновлення платоспроможності боржника? 33. Які наслідки визнання боржника банкрутом? 34. Що таке мирова угода? 35. Які етапи ліквідаційної процедури? 36. Які особливості банкрутства і для яких категорій суб'єктів передбачені Законом? Ситуація 1 Виробничий кооператив “Рембуд”, перебуваючи протягом року у стані неплатоспроможності через неможливість отримання дебіторської заборгованості з своїх контрагентів, вирішив ініціювати справу про визнання його банкрутом. Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство? В яких випадках боржник зобов’язаний ініціювати справу про банкрутство? Які документи має подати боржник-заявник для порушення провадження у справі про банкрутство? За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство? Ситуація 2 ТОВ “Зірка” як кредитор приватного підприємства “Альбатрос” звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання приватного підприємства банкрутом як такого, що протягом 6 місяців не сплачує ТОВ “Зірка” борг у сумі 347 тис. грн. Проте у порушенні справи про банкрутство було відмовлено з тієї підстави, що основні виробничі потужності ТОВ “Зірка” розташовані в Київській області, хоча місцем його реєстрації є с. Чаусове в Черкаській області. Чи правомірні дії господарського суду? За наявності яких підстав може бути відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство? Які документи має подати кредитор для порушення провадження у справі про банкрутство його боржника? Ситуація 3 За заявою трьох кредиторів державного комерційного підприємства “Машбуд” було порушено провадження у справі про банкрутство і після публікації повідомлення про це в офіційних, визначених законом, органах преси, надійшли заяви ще від 15 кредиторів. Чи є різниця в правовому статусі кредиторів, які ініціювали справу про банкрутство, та кредиторами, які з’явилися згодом, після публікації відповідного повідомлення? Яким чином мають бути організовані кредитори, аби бути стороною у справі про банкрутство? У який спосіб кредитори ухвалюють свої рішення? Які питання мають погоджуватися з кредиторами (створеним ним органом)? Крім кредиторів та боржника, які особи беруть участь у справі про банкрутство? Ситуація 4 Комунальне підприємство вирішило ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, посилаючись на неможливість виконувати обов’язки перед працівниками щодо вчасної виплати заробітної плати з огляду на нерегулярність надходжень з місцевого бюджету коштів на покриття видатків підприємства. Виконком місцевої ради заперечував проти порушення справи про банкрутство, оскільки місцевою радою на пленарному засіданні було прийнято рішення про неможливість визнання цього підприємства банкрутом, оскільки воно є некомерційним, фінансується з місцевого бюджету і виробляє продукцію, необхідну для задоволення потреб територіальної громади. Чи потрібна згода місцевої ради або її виконкому на подання комунальним підприємством заяви про визнання його банкрутом? Чи може бути комунальне підприємство за наявних обставин визнане банкрутом? Які підстави припинення провадження у справі про банкрутство? Ситуація 5 Після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Свічадо” ухвалою суду був призначений розпорядник майном боржника підприємець Попов В.С, який мав ліцензію арбітражного керуючого і чия кандидатура була запропонована кредиторами. Проте боржник заперечував проти цієї кандидатури, вважаючи Попова В.С. заінтересованою особою (за рік до цього між боржником і Поповим В.С. були встановлені договірні відносини щодо спільного здійснення одного інвестиційного проекту, який досі не завершений, але Попов В.С. відступив свою частку в проекті своєму синові, коли дізнався про намір кредиторів ініціювати справу про банкрутство ТОВ “Свічадо”). Які вимоги ставляться до розпорядника майном боржника? З якою метою запроваджується процедура розпорядження майном боржника? Які функції та повноваження розпорядника майном боржника? Чи має право боржник за даних обставин наполягати на заміні розпорядника майна? Ситуація 6 Після публікації повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Бриз”, що спеціалізувалося на виробництві копченостей з риби та м’яса, до господарського суду були подані заяви не лише від кредиторів боржника, але й від двох інвесторів, які бажали спільно взяти участь у санації боржника за умови його перетворення на товариство з обмеженою відповідальністю і отримання значної (від 30 до 50%) частки в його статутному фонді – як компенсацію в ліквідації заборгованості боржника протягом одного року після запровадження процедури санації. Які умови запровадження процедури санації? В чому полягає роль кредиторів при запровадженні цієї процедури? На який термін запроваджується санація? Які наслідки неефективності процедури санації? Ситуація 7 В процесі провадження справи про банкрутство ПАТ “Бучанський завод металоконструкцій” після того, як неефективною виявилася процедура санації і відповідно – не був затверджений звіт керуючого санацією, кредитори виявили ініціативу щодо укладення мирової угоди з боржником за умови, якщо він (боржник) погодиться з їх вимогами щодо змісту угоди та строків виконання зобов’язань. Боржник не заперечував, бажаючи уникнути (або хоча відкласти на будь-який термін) визнання його банкрутом. З якою метою укладається мирова угода у справі про банкрутство? Які вимоги ставляться до змісту, форми та затвердження мирової угоди? На якій стадії провадження у справі про банкрутство може бути укладена мирова угода? Які підстави визнання мирової угоди недійсною? Чи може бути розірвана мирова угода? Якщо так, то з яких підстав і з якими наслідками для боржника? Ситуація 8 У зв’язку з неефективністю процедури розпорядження майном боржника та через відсутність підстав для запровадження процедури санації або укладення мирової угоди у справі про банкрутство Приватного підприємства “Роса” була винесена постанова про визнання цього підприємства-боржника банкрутом та запровадження ліквідаційної процедури. Ліквідатором був призначена особа, яка виконувала функції розпорядника майном боржника. Які функції ліквідатора? В якому порядку створюється ліквідаційна комісія? В яких випадках і в якому порядку ліквідатор здійснює продаж майна банкрута? За рахунок яких активів формується ліквідаційна маса? Які дії свідчать про завершення ліквідаційної процедури? Чи є обов’язковою складовою ліквідаційної процедури ліквідація банкрута як суб’єкта підприємництва? Обґрунтуйте свою відповідь. Завдання для самостійної роботи: Правові наслідки реорганізації, ліквідації та припинення юридичної особи. Для опрацювання цієї теми студентам необхідно скористатись ЦК, ГК та Законом України про державну реєстрацію. Підготовку слід розпочати з визначення поняття припинення і різниці між ліквідацією та реорганізацією. Головна відмінність цих двох способів припинення полягає в юридичних наслідках факту припинення їх існування у наявності або відсутності правонаступництва (ст. 59 ГК та 104ЦК). Реорганізація можлива у таких формах: перетворення, злиття, приєднання, поділу, виділення. Ліквідація буває двох видів: добровільна і примусова, які потрібно пояснити. Підстави, за яких відбувається припинення юридичних осіб та господарської діяльності фізичних осіб-підприємців визначені в ч. 15 ст. 58 та ч. 1 ст. 59 ГК. Вони чітко визначені в Законі про державну реєстрацію. Рішення про реорганізацію і добровільну ліквідацію юридичної особи може прийматися власником (власниками) чи уповноваженим ним (ними) органами. іншими особами - засновником суб'єкта господарювання чи його правонаступниками або уповноваженим ним органом, за рішенням органів, які мають відповідні повноваження (ст. 40 ГК). Наслідки припинення визначені ст. 112 ЦК і ст. 91 ГК майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів передається її учасника Юридична особа є ліквідованою з дня внесення відомостей до Єдинодержавного реєстру запису про її припинення, що вимагає відповідної державної реєстрації. |