Обов'язки особового складу відділення 24. У загальновійськовому бої підвищується роль сержантів і солдата. Для досягнення перемоги над супротивником вони повинні в досконалості знати і містити в постійній бойовій готовності своя зброя і бойова техніка, майстерно володіти ними і вміло застосовувати в бої. Крім того, кожен сержант і солдат повинний бути готів при необхідності замінити вибулого з ладу товариша. Кожен сержант і солдат зобов'язаний: — знати свою бойову завдання, завдання відділення і взводу; — уміло робити стрибки з парашутом з військово-транспортних літаків і вертольотів, швидко готувати озброєння і бойову техніку до десантування і приводити їх до готовності до бою після приземлення; — вміти орієнтуватися на незнайомій місцевості, рухатися по азимуті і користатися радіотехнічними засобами збору десанту; — постійно вести спостереження, вчасно виявляти противника і негайно доповідати про нього командиру; — знати своя зброя й озброєння бойової машини, уміло застосовувати їх у бої; — знати об-вем і послідовність інженерного устаткування окопів і позицій; — уміти пізнавати повітряного противника і вести вогонь по низколетящим цілям зі стрілецької зброї й озброєння бойової машини; — змело і рішуче діяти при захопленні об'єктів і в обороні, знищувати противника всіма способами і засобами, виявляти хоробрість, ініціативу, хитрість і спритність у бої, робити допомога товаришу; — уміло використовувати місцевість, засоби індивідуального захисту і захисні властивості бойових машин, встановлювати і знешкоджувати протитанкові і протипіхотні міни, переборювати загородження, природні перешкоди і зони зараження, проводити спеціальну обробку; — охороняти і захищати командира в бої, у випадку виходу його з ладу змело брати на себе командування взводом (відділенням); — уміти працювати на радіостанції і водити бойову машину (бронетранспортер, автомобіль) ; — знати зброю і бойову техніку ймовірного противника, його слабкі і сильні сторони в бої; — стежити за витратою боєприпасів і вчасно доповідати командиру про їхню наявність; — без дозволу командира не залишати свого місця в бойовому порядку; при чи пораненні поразці радіоактивними, отруйними і запальними речовинами, бактеріальними (біологічними) засобами вживати необхідних заходів саме- і взаємодопомоги і продовжувати виконувати завдання; при одержанні наказу відправитися на медичний пункт узяти із собою особиста зброя; при неможливості випливати на медичний пункт відповзти зі зброєю в укриття і чекати санітарів; — при ушкодженні бойової машини (бронетранспортера, автомобіля) швидко вживати заходів до її відновлення. 25. Командир відділення зобов'язаний: — знати і містити в справності і постійній готовності до застосування озброєння і техніку відділення, уміти готувати їх до десантування і бою після приземлення; — підтримувати постійну бойову готовність і високу злагодженість відділення; знати моральні і ділові якості своїх підлеглих; — знати завдання відділення, взводу і роти, уміло командувати відділенням у бої і наполегливо домагатися виконання поставленої завдання; — виявляти розумну ініціативу для успішного виконання бойової завдання; — упевнено керувати відділенням при веденні бою на бойових машинах і в пішому порядку вдень і вночі, максимально використовувати бойові можливості озброєння і техніки відділення в бої; — бути для підлеглих прикладом активності, витривалості і розпорядливості, особливо при десантуванні й у важкі хвилини бою; — постійно піклуватися про своїх підлеглих і про задоволення їх усім необхідним для бою і життя; — уміло використовувати прилади спостереження, особисто вести спостереження за супротивником, сигналами командира взводу (роти) і діями сусідів; — уміти вести улучний вогонь зі зброї відділення, орієнтуватися на будь-якій місцевості вдень і вночі, користатися топографічною картою й аэрофотоснимком, визначати положення цілей, наносити їх на карту (схему) і передавати отримані дані командиру взводу; — у ході бою негайно доповідати командиру взводу (роти) про виявлення ядерної зброї й інших засобів масової поразки противника, про несподіваний напад чи противника різку зміну в характері його дій, про захоплення полонених, документів, нових зразків озброєння і бойової техніки, про кожне рішення, прийнятому за власною ініціативою, у зв'язку зі зміною обстановки; — вчасно організовувати технічне обслуговування бойової машини й озброєння, а у випадку їхнього ушкодження доповідати командиру й організовувати ремонт; — стежити за витратою боєприпасів і пального, постійно доповідати командиру взводу про їхню наявність і вживати заходів до їхнього поповнення й ощадливої витрати. Непорушний запас боєприпасів і матеріальних засобів витрачати тільки з дозволу командира взводу. 26. Навідник-оператор зобов'язан: — знати озброєння бойової машини, прилади прицілювання і спостереження, постійно містити їх у готовності до застосування; — уміти вести улучний вогонь з озброєння бойової машини, здійснювати пуски протитанкових керованих ракет; — систематично перевіряти стан озброєння, прицільних пристосувань, механізмів заряджання і наведення і засобів зв'язку, проводити їхнє технічне обслуговування, негайно усувати виявлені несправності і доповідати про це командиру відділення; — вміти оглядати, підготовляти й укладати боєприпаси; — безупинно спостерігати за полем бою, вчасно виявляти цілі і негайно знищувати їх по команді командира чи відділення самостійно; — при діях особового складу відділення в пішому порядку безупинно підтримувати його вогнем з озброєння бойової машини; — уміти водити бойову машину і допомагати механіку-водію в проведенні її технічного обслуговування і ремонту; — стежити за витратою боєприпасів і вчасно доповідати про це командиру відділення; — знати обов'язку командира відділення і при необхідності заміняти його. 27. Гранатометчик, кулеметник і автоматник зобов'язані: — знати своя зброя і його бойові можливості, містити його в справному стані і уміти вести з нього улучний вогонь, спостерігати за результатами вогню і вміло коректувати його; — безупинно спостерігати за полем бою і сусідами і доповідати командиру відділення про виявлених цілях, по команді чи командира самостійно знищувати їхнім вогнем; — уміти користатися приладами і механізмами, розташованими в десантному відділенні бойової машини; — допомагати навіднику-оператору в підготовці й укладанні боєприпасів і технічному обслуговуванні озброєння, механіку-водію — у проведенні технічного обслуговування і ремонту бойової машини. 28. Механік-водій зобов'язан: — знати пристрій, правила експлуатації й обслуговування бойової машини (бронетранспортера), містити машину в постійній готовності до застосування і уміло водити її в будь-яких умовах обстановки, часу року і доби, вчасно проводити технічне обслуговування; — знати озброєння бойової машини і уміти вести вогонь зі знаряддя і кулеметів; — витримувати установлені швидкість руху і місце в похідному і бойовому порядках взводу, уміло переборювати загородження, перешкоди і водяні перешкоди; — забезпечувати на місці й у русі найкращі умови для ведення вогню, вести спостереження, доповідати про виявлених цілях і коректувати вогонь; — стежити за витратою пального, вчасно доповідати про це командиру відділення; — при виявленні чи несправності у випадку ушкодження машини доповідати про це командиру і негайно приступати до її ремонту. 29. Стрілець-зенітник зобов'язан: — знати своя зброя, правила ведення вогню по літаках, вертольотам і іншим повітряним цілям, а при необхідності — і по наземним цілям, у досконалості володіти зброєю і містити його в постійній готовності до застосування; — знати основні характеристики і тактичні прийоми літаків і вертольотів противника, своєї авіації і вміти їх пізнавати; — безупинно вести спостереження за повітряним супротивником, вчасно виявляти і знищувати літаки, вертольоти й інші повітряні цілі по команді чи командира самостійно; — уміло використовувати місцевість, правильно вибирати й обладнати вогневу позицію для стрілянини; — стежити за витратою ракет у бої і вчасно доповідати про це командиру відділення. |