ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Тема 4. Велике феодальне помістя Каролінзької доби

1. Характеристика джерел.

2. Господарський лад помістя франків:

а) зміни у франкському господарстві з часів “Салічної Правди” до “Капітулярія про маєтки” Карла Великого;

б) натуральний характер господарства та його ознаки;

в) особливості ремісничого виробництва.

3. Категорії та становище залежного селянства.

4. Надільна система і типи феодальної ренти.

5. Організація помісного управління: функції управителя, старости та інших посадових осіб.

1. Аахенский капитулярий (801-813 гг.) // Возникновение феодальных отношений в Западной Европе: Учеб.-метод пособие. – М.: МГУ, 1979. – Вып. 3. – С. 62- 63.

2. Грацианский Н. Западная Европа в средние века. Источники социально-экономической истории. – М. – Л.: Госизд., 1925. – С. 34-80.

3. Практикум по истории средних веков. – М.: Просвещение, 1971. – С. 96-125.

4. Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. Н. И. Грацианского и С. Д. Сказкина. – М.: Соцэкгиз, 1953. – Т. 1. – С. 70-93.

5. Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х т. / Под ред. С. Д. Сказкина – М.: Соцэкгиз, 1961. – Т. І. – С. 437-455.

6. Грацианский Н. П. Крепостное крестьянство на поместьях аббатства Св. Германа в начале IX ст. по данным полиптика Ирминона // Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья. Сб. статей. – М.: АН СССР, 1960. – С. 110-139; 140-169.

7. Дубровский И. В. Феод // Словарь средневековой культуры / Под ред. Гуревича А. Я. – М.: РОССПЭН, 2003. – С. 561-567.

8. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М.: Прогресс. 1993. – С. 63 -81.

9. Корсунский А. Р. О статусе франкских колонов // Средние века. – М.: АН СССР, 1969. – Вып. 32. – С. 26-48.

10. Лебек С. Происхождение франков. V-IX века. – М.: Коробейник, 1993. – С. 108-122.

11. Люблинская А. Д. Источниковедение истории средних веков. – Л.: ЛГУ, 1955. – С. 69-88.

12. Мильская Л. Т. Аллод в системе феодального землевладения // Средние века. –Вып. 50. – М.: Наука, 1987. – С. 173-185.

13. Неуcыхин А. И. Возникновение зависимого крестьянства как класса раннефеодального общества в Западной Европе V-VIII вв. – М.: АН СССР, 1956. – С. 382-387.

14. Сказкин С. Д. Очерки по истории западноевропейского крестьянства в средине века. – М.: АН СССР, 1968. – С. 93-114.

15. Тейс Л. Наследие Каролингов. IX-X века. – М.: Коробейник, 1993. – С. 76-93.

16. Тейс Л. Землевладение Каролингской эпохи. – М.: Мысль, 1995. – С. 112 134.

Бессмертный Ю. Л. Западноевропейский серваж: норма, действительность, историография // Тезисы докладов памяти С. Д. Сказкина и Л. В. Черепнина. – М.: Наука, 1983. – С. 32-35.
Бессмертный Ю. Л. К вопросу о положении женщины во франкской деревне IX в. // Средние века. – М.: Наука, 1981. – Вып. 44. – С. 97-116.
Бессмертный Ю. Л. Некоторые проблемы социально-политической истории периода Каролингов в современной западноевропейской медиевистике // Средние века. – М.: АН СССР, 1964. – Вып. 26. – С. 104-116.
Бессмертный Ю. Л. Северофранцузский серваж // Средние века. – М.: Наука, 1971. – Вып. 33. – С. 90-115.

21. Бессмертный Ю. Л. Социально-экономическое положение зависимого крестьянства в средневековой Германии по данным Прюмского полиптика (IX в.) // Средние века. – М.: Наука, 1957. – Вып. 10. – С. 58-80.

Бессмертный Ю. Л. Структура крестьянской семьи во франкской деревне IX в.: данные антропонимического анализа Сен-Жерменского полиптика // Средние века. – М.: Наука, 1980. – Вып. 43. – С. 32-52.
Блонин В. А. К вопросу о типологии крестьянской семьи во франкской деревне IX в. // Средние века. – М.: Наука, 1988. – Вып. 51. – С. 222-237.
Буассонад П. От нашествия варваров до эпохи Возрождения. Жизнь и труд в средневековой Европе. – М.: ЗАО Издательство Центрполиграф, 2010. – 383 с.
Граменицкий Д. С. К вопросу о происхождении и содержании франкского иммунитета // Средние века. – М.: АН СССР, 1946. – Вып. 2. – С. 135-153.

26. Грацианский Н. П. К критике Саріtulare de vilis // Грацианский Н. П. Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья: Сб. статей. – М.: АН СССР, 1960. – С. 140-169.

27. Гутнова Г. В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ-ХV вв.). – М.: Наука, 1984. – 315 с.

28. Данилов А. И. Капитулярий о поместьях Карла Великого и его интерпретация в исторической литературе // Труды Томского гос. ун-та. Томск: ТГУ, 1955. – Т. 21. – Вып. 2. – С. 3-37.

29. Данилова Г. М. Проблемы генезиса феодализма у славян и германцев. Сравнитнльный анализ франкских, древнерусских, хорватских, сербских и польских источников. – Петрозаводск: Карелия, 1974. – 232 с.

История Франции / Под ред. Ж. Карпантье, Ф. Лебрена. – СПб.: Евразия, 2008. – 607 с.
Корсунский А. Р. О статусе франкских колонов // Средние века. – М.: АН СССР, 1969. – Вып. 32. – С. 26-47.
Корсунский А. Р. Образование раннефеодального государства в Западной Европе. – М.: МГУ, 1963. – 186 с.
Леонтьевский А. В. Проблема сотенного устройства Каролингского государства в освещении современной западноевропейской историографии // Проблемы истории докапиталистических формаций. – М.: МГУ, 1978. – С. 30-42.
Михайловская Н. С. Каролингский иммунитет // Средние века. – М.: Наука, 1946. – Вып. 2. – С. 154-189.
Неретина С. С. Из истории каролингского минускула в Северной Франции в середине ІХ в. // Средние века. – М.: АН СССР, 1966. – Вып. 29. – С. 191-207.
Романова Е. Д. Прекарий на землях Сен-Галленского аббатства в VIII-IX вв. // Средние века. – М.: АН СССР, 1959. – Вып. 15. – С. 66-87.

37. Серовайский Я. Д. Сообщество крестьян-держателей надела в Сен-Жерменском аббатстве (к вопросу о структуре крестьянской семьи во французкой деревне IX в.) // Средние века. – М.: Наука, 1985. – Вып. 48. – С. 244-269.

Сидоров А. И. Анналы королевства франков: прошлое на службе настоящего // Проблемы истории, филологии, культуры. Москва – Магнитогорск – Новосибирск, 2010 – № 4 (30). – C. 75-93.
Сидоров А. И. Организация власти во Франкском королевстве в VIII-IX вв. // Средние века. – М.: Наука, 2003. – Вып. 64. – С. 3-34.
Червонная Т. М., Широкова Н. С. Французский серваж и античное рабство // Античная древность и средние века. – Свердловск, 1985. – Вып. 22: Проблемы социального развития. – С. 51-65.
Филиппов И. С. Средиземноморская Франция в раннее средневековье. Проблема становления феодализма. – М.: Скрипторий-2000, 2000. – 800 с.
Шевеленко А. Я. Формы феодального землевладения в Шампани IX-X вв. // Средние века. – М.: АН СССР, 1958. – Вып. 12. – С. 97-110.

Заняття підбиває підсумок вивченому раніше матеріалу про майже чотирьохсотрічну еволюцію суспільного устрою франків. Аграрний переворот у франкській державі VIII-IX ст. призвів до створення феодального маєтку – організації для здобування феодальної ренти.

Наявні джерела дозволяють охарактеризувати вотчину в ранній період її існування. Особливо важливі серед них такі:

“Капітулярій про маєтки” (800 р.) інструкція для ведення господарства у володіннях Карла Великого; “Поліптик Сен-Жерменського абатства” (багатосторінкова книга початку IX ст., опис монастирських володінь); “Взірці описів земель церковних і королівських” – інструкція зі складання описів великих вотчин для державних ревізорів, котрі інспектували маєток.

Стосовно цих джерел і способу їх використання слід мати на увазі наступне. “Сен-Жерменський поліптик” [Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х т. / Под ред. С. Д. Сказкина – М.: Соцэкгиз, 1961. – Т. І. – с. 446-452] характеризує лише церковне землеволодіння. При роботі над цим джерелом варто застосувати метод елементарної статистичної обробки. Наприклад, можна підрахувати, скільки літських мансів згадуються у тексті поліптика і як часто держателями цих мансів виступають: 1) раби; 2) колони; 3) літи. “Взірці описів” [Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х т. / Под ред. С. Д. Сказкина – М.: Соцэкгиз, 1961. – Т. І. – с. 452-455] цінні тим, що до них увійшли уривки з конкретних описів окремих маєтків, зокрема – відсутні у двох інших джерелах описи майна (будівель, інвентарю, запасів) на панському дворі. Нарешті, “Капітулярій про маєтки” [Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х т. / Под ред. С. Д. Сказкина – М.: Соцэкгиз, 1961. – Т. І. – с. 437-446] вимагає, перш за все, вирішення питання про його авторство і територію, на яку він поширювався. Справа в тому, що в історичній літературі існувала думка згідно якої “Капітулярій” слід відносити не до всієї Франкської держави, а лише до однієї з її областей і вважати автором “Капітуляція”, не Карла Великого, а його сина – короля Аквітанії Людовіка.

“Капітулярій про маєтки” і “Взірці описів” дають можливість вивчити господарську основу маєтку і сформулювати першу з основних проблем – проблему економічних зрушень, що відбулися на території Франкської держави з часів “Салічної правди”. Для вирішення цього завдання студент в першу чергу повинен визначити зміни в сільськогосподарському виробництві – дати характеристику стану зернового господарства, тваринництва, виноградарства та садівництва IX ст. Варто також з’ясувати, як було забезпечене феодальне господарство засобами обробки землі між господарствами сеньйора й селян, і в якому з них відбувалось удосконалення знарядь праці, чи мало маєткове господарство економічні переваги над селянським і чи був прогресивним перехід від вільного селянського господарства до маєткового в економічному розвитку західноєвропейських країн (“Капітулярій про маєтки”, §§ 5, 8, 9, 13, 18, 19, 20, 21, 23, 28, 33, 34, 43, 45, 62, 65: “Взірці описів земель церковних та королівських”, §§ 7, 8. 25; “Сен-Жерменський поліптик”, § 1).

Особливої уваги заслуговує питання про розвиток ремесла, про ступінь його відокремлення від землеробства. У зв’язку варто проаналізувати перелік ремісничих виробів, інструментів і категорій ремісників на сторінках “Капітулярія”. Слід при цьому пам’ятати, що “Капітулярій” малює картину бажаного, а не дійсного стану речей в маєтку, тому його обширні відомості про ремісників на панському дворі необхідно обов’язково коригувати тими даними, які повідомляють про них “Взірці описів” і Сен-Жерменський поліптік. У зв’язку з розвитком ремесла постає питання і про участь маєтку в обміні. Це питання можна сформулювати наступним чином: чи був пов’язаний маєток з ринком і як він задовольняв свої потреби? Це одне з центральних питань теми, і текст “Капітулярію” дає достатній матеріал для відповіді на нього. Важливо встановити зв’язки з ринком не тільки панського, але і селянського господарства, з’ясувати, як селяни відвідували ринки, обкладалися торговими митами і т. д.

Наступне важливе завдання – характеристика залежного селянства. Необхідно відзначити існування різних категорій цього селянства і для кожної з них з’ясувати правовий статус селян, які входили до її складу, майновий стан, повинності і зв’язок цих повинностей з характером наділів (“Капітулярій про маєтки”, §§ 29, 52, 57; “Взірці описів земель церковних і королівських”; §§ 8, 9; “Сен-Жерменський поліптик”, §§ 3, 4, 39, 64, 76). Аналізючи становище сервів потрібно вказати, якими були їхні виробничі функції в маєтку, чи всі вони були посаджені на землю, якими наділами вони користувалися і в чому полягала їхня рента. У підсумку студент повинен отримати відповідь не тільки на питання, який сенс вкладається в VIII-IX ст. в servus (раб, серв), але і на питання, в якому напрямку відбувався процес формування залежного селянства, чи відокремлювалися різні прошарки утримувачів один від одного чи, навпаки, відбувається процес їх зближення.

Джерела дозволяють встановити співвідношення між відробітковою, натуральною та грошовою рентами, визначити характер повинностей, що стягувалися з різних видів держань, а також сутність надільної системи та її об’єктивну необхідність в умовах феодалізму.

“Капітулярій про маєтки” дає можливість визначити та охарактеризувати організацію маєткового управління, склад маєткової адміністрації, її функції, прерогативи та роль у феодальній вотчині (“Капітулярій про маєтки”, §§ 5-12, 23, 24, 26, 28, 30, 45, 47, 51-56, 59, 60, 62).

Найважливішою передумовою розвитку феодальних відносин є дуалізм франкської общини-марки. Розвиток сусідської територіальної общини і формування земельної власності у вигляді аллода - вільно відчужується сімейної земельної власності-привели до поступового формування великої земельної власності, до поглиблення майнової та соціальної диференціації. Права громади за розпорядженням і використанню землі поширювалися тільки на неподіленого угіддя-ліси, луки, дороги, а сама громада з єдиного колективу сімей стала громадою з індивідуальним сімейним землекористуванням. Алоди оброблялися сім'ями індивідуально, але общинні угіддя перебували у спільному користуванні селян.

Підбиваючи підсумок заняттю, слід відповісти на питання: чи відособлюються різні прошарки держателів одне від одного, чи відбувається процес їхнього зближення?