ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Основні засоби, їх класифікація і оцінка

План.

1.Визнання, оцінка та класифікація необоротних активів.

2.Основні засоби, їх класифікація і оцінка.

3.Документальне оформлення і облік руху основних засобів.

4.Облік амортизації та зносу основних засобів.

Література.

1. Податковий Кодекс України.
2. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
3. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік:Навчальний посібник.-К.:Кондор,2005р.-503с.(стор.130-173).
4. Бухгалтерський фінансовий облік [текст]:підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів [Ф.Ф. Бутинець та ін.]; під заг. ред. [і з передм.] Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2009.-912 с. (стор.58-88).

Ключові слова: активи, необоротні активи, амортизація, знос основних засобів, необоротні активи, подібні об’єкти, термін корисного використання (експлуатації),

Визнання, оцінка та класифікація необоротних активів

Для здійснення виробничої господарської діяльності підприємство повинно володіти активами. Активи - це ресурси, вартість яких може бути оцінена і які контролюються підприємством, або належать йому. Активи класифікують як оборотні і необоротні. До необоротних активів відносять активи, які утримуються на підприємстві з певною мстою протягом періоду, що перевищує операційний цикл чи дванадцять календарних місяців з дати балансу.

Згідно з ПСБО 2 "Баланс" до складу необоротних активів включають (рис. 4.1):

Рис. 4.1 Класифікація необоротних активів

Основні засоби, їх класифікація і оцінка

Матеріальні довгострокові активи, вартість яких відноситься на витрати протягом тривалого терміну їх корисного використання є основними засобами підприємства. Підприємство самостійно визначає способи корисного використання окремих об’єктів та строки їх використання. Існуюча практика дозволяє прийняти рішення про те, що автомобіль вигідно використовувати 5-8 років, на придбаній технологічній лінії можна виготовити 1 000 000 виробів. Підприємство наперед купує можливість використання протягом визначеного періоду чи можливість виготовлення певної кількості виробів, і потім розподіляє протягом періодів використання об’єкта здійснені витрати.

Зміст, порядок визнання та оцінки (переоцінки) основних засобів, їх амортизації визначаються П(С)БО № 7 “Основні засоби”.

За П(С)БО №7 основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше 1 року (або 1 операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби визнаються на балансі підприємства, якщо вони відповідають загальним критеріям визнання активів:

– існує ймовірність отримання майбутньої економічної вигоди;

– їх оцінка може бути достовірно визначена.

Підприємство самостійно визначає граничну вартість об’єктів, що відносяться до основних засобів, якщо інше не передбачене чинним законодавством.

Облік основних засобів здійснюється за окремими інвентарними об’єктами.

Об’єктами основних засобів можуть бути:

a) закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

б) окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання самостійних функцій;

в) відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів, що становлять собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, що мають різні строки корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів. Наприклад, якщо термін експлуатації будівель може складати 40-80 років, то для окремих складових цього об’єкта обліку: систем водопостачання та водовідведення, опалення, електропостачання слід визначити менші строки експлуатації, оскільки протягом періоду експлуатації будівлі вони повністю зносяться і потребуватимуть заміни принаймні два рази. Отже, ці системи слід виділити як окремий об’єкт обліку.

Основними завданнями обліку основних засобів є:

· визначення первісної вартості об’єктів основних засобів;

· відображення в обліку надходження та вибуття об’єктів та витрат на їх утримання та поліпшення;

· нарахування амортизації активів із використанням різних методів та відображення її в обліку;

· проведення переоцінки об’єктів та відображення її в обліку;

· відображення операцій, пов’язаних з фінансовою та операційною орендою основних засобів;

· розкриття інформації про основні засоби у примітках до фінансової звітності.

Основні засоби можуть бути об’єднані для потреб ведення обліку та складання звітності у групи.

Групою основних засобів та інших необоротних матеріальних активів є сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Основні засоби можна згрупувати за наступними ознаками:

- за галузевою ознакою;

- за функціональним призначенням;

- за використанням;

- за ознакою належності.

За галузевою ознакоюосновні засоби поділяються на: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв’язку.

Наявність тих або інших засобів на конкретному підприємстві пов’язана із напрямком його діяльності, а також із роботою допоміжних і обслуговуючих виробництв.

За функціональним призначеннямосновні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничими є ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов’язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками, устаткуванням та ін.

Основні засоби, які не приймають безпосередньо участі у процесі виробництва, робота яких спрямована на забезпечення соціальних і культурно-побутових потреб працівників підприємства, називаються невиробничими. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері.

За використаннямосновні засоби поділяються на діючі та недіючі.

Діючими є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства на даний час.

Недіючими, в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період в господарській діяльності у зв’язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію.

За ознакою належностіосновні засоби поділяються на власні та орендовані.

Власні основні засоби являються безпосередньо власністю підприємства і мають джерело свого утворення (внесок засновника до Статутного капіталу, заборгованість перед постачальниками, цільове фінансування і цільові надходження та ін.).

Основні засоби, які використовуються на підприємстві, але не є його власністю, називаються орендованими. Треба зауважити, що з метою виключення можливості подвійного обліку одних і тих же засобів, у орендодавця орендовані основні засоби обліковуються на балансовому, а у орендаря на позабалансовому рахунку.

Групування основних засобів за галузевою ознакою, функціональним призначенням, використанням та ознакою належності зображено схематично на рис. 4.2.

Для цiлей бухгалтерського облiку основнi засоби класифiкуються за такими групами:

1. Основнi засоби:

1.1. Земельнi дiлянки.

1.2. Kапiтальнi витрати на полiпшення земель.

1.3. Будинки, споруди та передавальнi пристрої.

1.4. Машини та обладнання.

1.5. Транспортнi засоби.

1.6. Iнструменти, прилади, iнвентар (меблi).

1.7. Тварини.

1.8. Багаторiчнi насадження.

1.9. Iншi основнi засоби.

Рис. 4.2. Групування основних засобів за галузевою ознакою, за

функціональним призначенням, за використанням та ознакою належності.

2. Iншi необоротнi матерiальнi активи:

2.1. Бiблiотечнi фонди.

2.2. Малоцiннi необоротнi матерiальнi активи.

2.3. Тимчасовi (нетитульнi) споруди.

2.4. Природнi ресурси.

2.5. Iнвентарна тара.

2.6. Предмети прокату.

2.7. Iншi необоротнi матерiальнi активи.

Пiдприємства можуть установлювати вартiснi ознаки предметiв, що входять до складу малоцiнних необоротних матерiальних активiв.

Для цілей оподаткування згідно з Податковим Кодексом України (стаття 145.1) основні засоби та інші необоротні активи класифікуються за такими групами:

Розрізняють наступні види вартості основних засобів:

− первісна;

− переоцінена;

− ліквідаційна;

− залишкова.

Первiсна вартiсть— iсторична (фактична) собiвартiсть необоротних активiв у сумi грошових коштiв або справедливої вартостi iнших активiв, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активiв.

Переоцiнена вартiсть— вартiсть необоротних активiв пiсля їх переоцiнки.

Лiквiдацiйна вартiсть— сума коштiв або вартiсть iнших активiв, яку пiдприємство очiкує отримати вiд реалiзацiї (лiквiдацiї) необоротних активiв пiсля закiнчення строку їх корисного використання (експлуатацiї), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (лiквiдацiєю).

Залишкова вартістьвизначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу. Залишкова вартість основних засобів, поряд із первісною, знаходить своє відображення у балансі підприємства. Натомість у валюту (підсумок) балансу включається лише їх залишкова вартість. Залишкова вартість об’єктів постійно зменшується внаслідок їх зносу.

Придбанi (створенi) основнi засоби зараховуються на баланс пiдприємства за первiсною вартiстю. Одиницею облiку основних засобiв є об’єкт основних засобiв.

Первiсна вартiсть об’єкта основних засобiв складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активiв та пiдрядникам за виконання будiвельно-монтажних робiт (без непрямих податкiв);

реєстрацiйнi збори, державне мито та аналогiчнi платежi, що здiйснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобiв;

суми ввiзного мита;

суми непрямих податкiв у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобiв (якщо вони не вiдшкодовуються пiдприємству);

витрати зi страхування ризикiв доставки основних засобiв; витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобiв; iншi витрати, безпосередньо пов’язанi з доведенням основних засобiв до стану, у якому вони придатнi для використання iз запланованою метою.

Первiсна вартiсть безоплатно отриманих основних засобiвдорiвнює їх справедливiй вартостi на дату отримання.

Первiсною вартiстю основних засобiв, що внесенi до статутного капiталу пiдприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) пiдприємства їх справедлива вартiсть.

Первiсна вартiсть об’єктiв, переведених до основних засобiв з оборотних активiв, товарiв, готової продукцiї тощо дорiвнює її собiвартостi, яка визначається згiдно з положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку 9 “Запаси” та 16 “Витрати”.

Первiсна вартiсть об’єкта основних засобiв, отриманого в обмiн на подiбний об’єкт, дорiвнює залишковiй вартостi переданного об’єкта основних засобiв. Якщо залишкова вартiсть переданного об’єкта перевищує його справедливу вартiсть, то первiсною вартiстю об’єкта основних засобiв, отриманого в обмiн на подiбний об’єкт, є справедлива вартiсть переданого об’єкта з включенням рiзницi до витрат звiтного перiоду.

Первiсна вартiсть об’єкта основних засобiв, придбаного в обмiн (або частковий обмiн) на неподiбний об’єкт, дорiвнює справедливiй вартостi переданого об’єкта основних засобiв, збiльшенiй (зменшенiй) на суму грошових коштiв чи їх еквiвалентiв, що була передана (отримана) пiд час обмiну.

Первiсна вартiсть основних засобiв збiльшуєтьсяна суму витрат, пов’язаних з полiпшенням об’єкта (модернiзацiя, модифiкацiя, добудова, дообладнання, реконструкцiя тощо), що призводить до збiльшення майбутнiх економiчних вигод, первiсно очiкуваних вiд використання об’єкта. Залишкова вартiсть основних засобiв зменшується у зв’язку з частковою лiквiдацiєю об’єкта основних засобiв.

Витрати, що здiйснюються для пiдтримання об’єкта в робочому станi та одержання первiсно визначеної суми майбутнiх економiчних вигод вiд його використання, включаються до складу витрат.

Пiдприємство переоцiнює об’єкт основних засобiв, якщо його залишкова вартiсть значно (бiльш як на 10 вiдсоткiв) вiдрiзняється вiд справедливої вартостi на дату балансу. У разi переоцiнки об’єкта основних засобiв на ту саму дату здiйснюється переоцiнка всiх об’єктiв групи основних засобiв, до якої належить цей об’єкт.