ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Принципи бюджетування податків.

Місце і роль бюджетування податків у системі бюджетування підприємства

Бюджетування податків є одночасно системою і процесом. Процес бюджетування податків спрямований на плановий розрахунок податкових платежів, які підлягають сплаті підприємством у майбутніх періодах на основі показників бюджетів підприємства.

Бюджет — це план майбутніх операцій, виражених у кількісних (переважно в грошовому вимірі) показниках^.

Таким чином, бюджет податків можна визначити як виражений у грошовому вимірі план податкових платежів підприємства на майбутні періоди.

Бюджетування податків дає змогу спрогнозувати майбутні витрати коштів у вигляді податкових платежів підприємства й почати дії для мінімізації негативного впливу цих витрат на фінансову стабільність підприємства. Існують Операційні й фінансові бюджети , що включаються до генерального (зведеного) бюджету, під яким розуміється сукупність бюджетів, у яких узагальнюються майбутні операції всіх підрозділів підприємства.

Виокремлюють підхід з розподілом усіх бюджетів на фінансові й операційні.

Операційні бюджети — сукупність бюджетів підприємства, на підставі яких складаються фінансові бюджети підприємства.

Фінансові бюджети — сукупність бюджетів підприємства, у яких представлені підсумкові (звітні) дані щодо грошових потоків та фінансового стану підприємства.

Бюджет податків, як правило, складаєтьсяфахівцями з оподаткування відділу бюджетування (планового відділу) підприємства за безпосередньої взаємодії з усіма підрозділами підприємства на підставі показників операційних бюджетів підприємства.

Система бюджетування податків підприємства складається збюджетів окремих податків, які сплачуються підприємством, і генерального (зведеного) бюджету податків, у якому відображаються планові показники всіх податкових платежів підприємства. При цьому в підприємств, які застосовують загальну систему оподаткування, бюджет податку на прибуток ґрунтується на показниках бюджетів податків, які включаються до ВВП й ПДВ, а бюджет ПДВ — на даних бюджету податку на прибуток

Система бюджетів підприємства, яке застосовує спрощену систему оподаткування (єдиний податок) може містити в собі бюджети: єдиного податку; внесків у Фонди соціального страхування; податку із власників транспортних засобів; податку на додану вартість (для платників ПДВ); внесків, нарахованих на суму дивідендів; збору за забруднення навколишнього природного середовища тощо.

На основі бюджетів окремих податків складається генеральний (зведений) бюджет податків, дані якого включаються до бюджету адміністративних витрат і використовуються при складанні фінансових бюджетів підприємства.

Результатом бюджетування податків є також податковий платіжний календар, у якому вказуються суми планових податкових платежів із граничними строками їх сплати.

Після одержання фактичних даних про податкові платежі підприємства за звітний період аналізують відхилення прогнозних показників бюджетів податків від фактичних, які можуть бути обумовлені дією внутрішніх і зовнішніх факторів.

Результати виявлених відхилень уважно аналізують і враховують при складанні бюджетів податків на майбутні періоди.

Принципи бюджетування податків.

Бюджетування податків, як і бюджетування в цілому, ґрунтується на певних принципах, єдиний підхід до визначення яких поки ще не вироблений.

Найбільш вдалим вважається визначення принципів бюджетування податків на основі принципів внутріфірмового планування, виділених А. Файолем і Р. Акоффом⁴.

Принципи 1-Принцип системності означає, що бюджетування податків повинно мати системний характер.

Це означає, що, по-перше, бюджети податків слід скоординувати з усіма бюджетами підприємства (бюджетом виробництва, продажу, витрат на збут і т. п.), по-друге, бюджети податків окремих підрозділів підприємства слід зв´язати й скоординувати з генеральним (зведеним) бюджетом податків підприємства.

2-Принцип участі означає, що в розробці бюджетів податків повинні брати участь всі співробітники підприємства, яких стосуються заходи бюджетування податків.

3-Принцип безперервності полягає в тому, що процес бюджетування податків повинен здійснюватися безупинно, при цьому раніше розроблені бюджети податків необхідно постійно аналізувати й коригувати з урахуванням змін законодавства.

4-Принцип гнучкості передбачає, що бюджети податків мають складатися таким чином, щоб згодом їх можна було відкоригувати залежно від непередбачених обставин (наприклад, зміни законодавства).

5-Принцип точності означає, що бюджети податків мають бути точними, конкретизованими й деталізованими тією мірою, якою це дозволяють зовнішні й внутрішні фактори (умови).

Принципи мають враховуватися при розробці будь-яких заходів щодо бюджетування податків.

60. Поняття і сутність податкового планування.Оскільки податок — це примусове вилучення в дохід держави певних коштів, цілком природно, що платник податків, оцінивши усі законні способи, має право вибрати той із них, який дозволить зменшити збитки

Податкове планування — це діяльність з розробки та практичного застосування схем, які дозволяють знизити податковий тиск, це методи і заходи, спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні підприємства після сплати належних податків.

Податкове планування умовно можна розділити на стратегічне та поточне.

Стратегічне податкове планування передбачає вибір місця реєстрації, його територіальне розташування, юрисдикцію, вибір організаційно-правової форми та видів діяльності, визначення часток та складу засновників, формування внутрішньої організаційної структури фірми.

Поточне податкове планування — це вибір облікової політики фірми, форм оплати праці найманих працівників, вибір найоптимальнішої стратегії і тактики під час укладання господарських договорів, планування податкових платежів, безпосереднє застосування схем з оптимізації податкових платежів.

Обґрунтована система податкового планування підприємства здатна достатньою мірою мінімізувати ризики, що виникають у зв'язку з оподаткуванням господарської діяльності. А при прийнятті управлінських рішень податкове планування є обов'язковим інструментом керівництва підприємства. Однак окремі заходи щодо оптимізації оподаткування не стануть повноцінною системою податкового планування підприємства доти, доки вони не будуть здійснюватись у рамках єдиного стратегічного плану розвитку й діяльності підприємства. Без наявності принципових положень, методів і способів розробки (застосування) окремих податково-оптимізаційних заходів і схем податкове планування не може бути реалізоване за призначенням, а виступатиме лише в ролі інструмента мінімізації податкових платежів у короткостроковому періоді – без планування діяльності підприємства й розвитку бізнесу на довгострокову перспективу.

Податкове планування включає процес податкової оптимізації – заходи, пов’язані з досягненням необхідних пропорцій усіх фінансових аспектів операцій. Податкове планування полягає в розробці і впровадженні різних законних схем зниження податкових відрахувань, за рахунок застосування методів стратегічного планування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Податкове планування має ґрунтуватися не лише на вивченні текстів чинного податкового законодавства, але й на загальній принциповій позиції, яку займають податкові органи з тих чи інших питань, на положеннях проектів податкових законів, дослідженні напрямів і змісту податкових реформ, що розробляються, а також на результатах аналізу напрямів здійснюваної урядом податкової політики.

Ефективність податкового планування завжди слід співвідносити з витратами на його проведення. Слід також співвідносити цілі податкового планування зі стратегічними пріоритетами підприємства. Право платника податків вживати заходів, спрямованих на законне зменшення своїх податкових зобов'язань, можна обґрунтувати тим, що платник податків має право захищати свої права, що охороняються законом (передусім право власності), будь-якими, не забороненими законом, способами.

Оптимізація податків – легальний шлях зменшення податкових зобов'язань підприємства, заснований на використанні наданих законодавством можливостей у галузі податкового законодавства, зокрема, шляхом зміни схем діяльності.

Ухилення від сплати податків – нелегальний шлях зменшення податкових зобов'язань, заснований на кримінально караному свідомому використовуванні методів приховування обліку доходів і майна від податкових органів, а також викривлення бухгалтерської і податкової звітності.

Найбільш ефективним способом системного податкового планування є інтелектуальне змагання між державою, що створює податкову систему, і групами податкового планування підприємств, які включають фінансистів, бухгалтерів, юристів.

61.Принципи податкового планування.

Принципи податкового планування класифікують на загальні й спеціальні.

До загальних принципів можна віднести принципи, властиві будь-якому виду планування (бюджетування) підприємства, До спеціальних принципів слід зараховувати принципи, які визначають специфіку процесу податкового планування, тобто його відмінні ознаки в системі внутріфірмового планування підприємства Загальні принципи можна охарактеризувати так.

1. Принцип єдності (системності) передбачає, що податкове планування має системний характер. Це, означає, що, по-перше, податкові плани необхідно скоординувати з бюджетами підприємства (бюджетом виробництва, продажу, витрат на збут тощо), по-друге, податкові плани окремих підрозділів підприємства слід скоординувати із загальним (генеральним) податковим планом підприємства.

2. Принцип участі означає, що кожен співробітник підприємства, який має безпосереднє відношення до податкового планування, повинен брати участь у розробці податкових планів.

3. Принцип безперервності полягає в тому, що процес податкового планування має здійснюватися безупинно, при цьому раніше розроблені податкові плани слід постійно аналізувати й коригувати залежно від змін законодавства.

Цей принцип особливо важливо враховувати при здійсненні податкового планування в умовах динамічного, нестабільного законодавства, коли норми, на яких ґрунтуються заходи податкового планування, можуть змінюватися.

4. Принцип гнучкості полягає в тому, що податкові плани необхідно складати таким чином, щоб згодом їх можна було відкоригувати з урахуванням непередбачених змін обставин (наприклад, зміни в законодавстві).

5. Принцип точності означає, що податкові плани мають бути точні, конкретизовані й деталізовані такою мірою, якою це дають змогу зовнішні та внутрішні фактори (умови). Дотримання цього принципу дає змогу здійснити своєчасне коригування раніше складених податкових планів для досягнення бажаного результату.

Спеціальні принципи податкового планування можна визначити так:

1-Принцип законності передбачає, що податкове планування необхідно здійснювати в строгій відповідності із чинним законодавством.

2-Принцип комплексності полягає в тому, що податкове планування всіх податкових платежів необхідно здійснювати в комплексі, з урахуванням їх взаємного впливу. При цьому в податковому плануванні необхідно брати до уваги всі галузі права (трудове, цивільне тощо), які мають безпосереднє відношення до схем оптимізації.

3-Принцип оптимального співвідношення ризику й вигід передбачає, що економічний ефект від оптимізаційних заходів має перевищувати можливі збитки від їх упровадження з урахуванням ризиків.

4-Принцип перспективності передбачає, що при розробці податкового плану слід враховувати майбутні можливі зміни законодавства.Постійний моніторинг можливих перспективних змін дозволяє підібрати альтернативні варіанти базового оформлення господарських операцій і знизити податкові втрати.

5-Принцип альтернативності полягає в тому, що підбір і розробку схем оптимізації податкових платежів необхідно здійснювати на альтернативній основі, за різними варіантами оформлення господарської операції.

6-Принцип натуральності передбачає, що документальне й базове забезпечення схем оптимізації має виглядати природно, без елементів абсурду й не викликати обґрунтованих підозр з боку органів контролю. Цього принципу необхідно дотримуватися для зниження ризику визнання угод недійсними через їх удаваність або фіктивність.

На основі наведених принципів з використанням методів податкового планування розробляються заходи щодо законної оптимізації податкових платежів.

62. Методи податкового планування.Є Загальні і спеціальні методи податкового планування

Загальні і спеціальні методи податкового планування

Розрахунково-аналітичний метод -в коригування планових показників під прогнозні зміни внутрішніх і зовнішніх факторів. У податковому плануванні застосовується при розрахунку податкового тягаря підприємства, визначенні сум податкових платежів у проектах податкового планування шляхом коригування вихідних показників проекту під прогнозні зміни податкового законодавства (наприклад, скасування пільг, підвищення або зниження ставок оподаткування й т. п.).

Нормативний метод у податковому плануванні використовується на стадії розрахунку податкового тягаря підприємства, податкових платежів у проектах податкового планування й дає змогу визначити суми податкових платежів на підставі чинних ставок і баз оподатковування.

Метод мікробалансів полягає у створенні бухгалтерської моделі господарсько-фінансової ситуації шляхом складання бухгалтерських кореспонденцій і визначення на їх основі проекту податкового планування з оптимальними показниками.

Метод графоаналітичних залежностей ґрунтується на побудові графічної або аналітичної залежності фінансового результату підприємства від одного або декількох найважливіших параметрів балансу й виборі на основі даних залежностей проекту податкового планування з оптимальними показниками.

Застосування матрично-балансового методу ґрунтується на тому, що баланс підприємства записується у вигляді матриці, потім послідовно підбираються й записуються в матрицю показники господарських операцій по альтернативних проектах податкового планування й вибирається проект з оптимальними показниками. Застосовується на стадії вибору проекту податкового планування з оптимальними показниками.

Статистичні. Зокрема на основі використання різних методів статистичного аналізу (факторного, кореляційно-регресійного аналізу й т. п.) виділяються основні фактори, які впливають на розмір податкового тягаря підприємства, на основі яких проектуються напрямки оптимізації податкових платежів підприємства. Статистичні методи застосовуються також при розрахунку ефективності заходів податкового планування, зокрема при проведенні аналізу динаміки податкових платежів, розрахунку показників виконання бюджету податків тощо

Методи економіко-математичного моделювання ґрунтуються на математичній побудові й описі моделі досліджуваного об´єкта, яким у податковому плануванні виступають альтернативні варіанти оподаткування.

СПЕЦІАЛЬНІ:Спеціальні методи податкового планування використовуються на стадії підбору альтернативних варіантів оподаткування (розробки проектів податкового планування).

Метод заміни відносин полягає в заміні операції, що передбачає обтяжливе оподаткування, на операцію з аналогічною метою, але з більш пільговим порядком оподаткування.

Метод розподілу відносин базується на методі заміни відносин. Відмінність цих методів полягає в тому, що в методі розподілу відносин заміняється або частина господарської операції, замість операції в цілому, або одна господарська операція поділяється на кілька частин.

Метод відстрочення податкового платежу дозволяє перенести момент виникнення об´єкта оподаткування на наступні податкові періоди.

Метод делегування податків структурі-сателіту полягає в передачі сплати податкових платежів спеціально створеним структурам, діяльність яких спрямована на зменшення фіскального податкового тиску на основне підприємство.

Підметодом використання офшорурозуміють сукупність методів, що використовують у своїй основі перенесення об´єкта оподаткування під юрисдикцію м´якшого режиму оподаткування

Метод використання облікової політики полягає в розробці варіанта облікової політики, спрямованого на оптимізацію податкових платежів підприємства. І хоча нині в українському законодавстві прямого зв´язку між податковим і бухгалтерським обліком немає, у деяких випадках бухгалтерський облік впливає на показники податкового обліку підприємства.

Метод пільгового суб´єкта господарювання полягає у скороченні об´єкта оподаткування підприємства шляхом вибору спеціальної організаційно-правової основи суб´єкта господарювання з пільговим режимом оподаткування. До цього методу відносять вибір організаційно-правової форми суб´єкта господарювання, що безпосередньо користується пільгами (наприклад, підприємства інвалідів) або має більш низький рівень оподаткування (наприклад, юридичної або фізичної особи, що перебуває на спрощеній системі оподаткування).

63. Критерії оптимальності в податковому плануванні.

Проект податкового планування — це модель альтернативного варіанта оподаткування, що включає: опис схеми податкового планування (податкової схеми); просторово-геометричне розташування сукупності елементів податкової схеми і зв´язків між ними (топологію податкової схеми); склад ресурсів, необхідних для практичної реалізації схеми; обмеження й ризики податкової схеми, а також математичну модель розрахунку економічного ефекту від її використання.

Розглянемо ці критерії детальніше.

де Д — дохід від проекту податкового планування, грн;

Р — витрати на проект податкового планування, грн;

ЧП — чистий прибуток від проекту податкового планування, грн.

Розрахунок показника прибутку від проекту податкового планування необхідно здійснювати з урахуванням часового фактору (з використанням механізму дисконтування), оскільки такий порядок більш точно виражає реальний прибуток підприємства. Наприклад, якщо розглядаються два альтернативних варіанти оподаткування з різним строком фактичного одержання коштів (доходу), то для підприємства може бути більш вигідно здійснити за той самий строк кілька операцій з меншою сумою прибутку, ніж одну операцію з більшою сумою прибутку. Ефект у цьому випадку буде досягатися за рахунок одержання додаткового прибутку від збільшення оборотності коштів.

Обмеження в податковому плануванні — це умови, які встановлюють межі реалізації проекту податкового планування.

Обмеження можуть бути внутрішніми й зовнішніми.

Ризик у податковому плануванні можна визначити як можливість настання подій з негативними наслідками в результаті прийняття рішень з податкового планування, а податковий ризик як фінансовий ризик, пов´язаний з можливістю настання подій з негативними наслідками щодо обчислення і сплати податкових платежів.

64 Види й етапи податкового планування.

Види До внутрішньодержавного відноситься податкове планування, яке здійснюється в рамках однієї держави, до міждержавного — податкове планування, яке поширюється на зовнішньоекономічні операції суб´єкта податкового планування. До корпоративного відносять податкове планування, що здійснюється суб´єктами підприємницької діяльності з корпоративною структурою, до індивідуального — суб´єктами, які не мають корпоративної структури.

Для здійснення цієї класифікації в корпоративну структуру включають усі структури, які беруть участь у податковому плануванні, незалежно від наявності документально оформленої організаційної підпорядкованості. Наприклад, корпоративною структурою вважається підприємство і приватний підприємець — платник єдиного податку, який є сателітом.

До поточного відносять податкове планування, що реалізовується в процесі поточної діяльності підприємства з розрахунку на порівняно короткий проміжок часу (до 1 року), як правило, на один або кілька податкових періодів.

Стратегічним називається податкове планування, яке базується на реалізації стратегічних цілей діяльності суб´єкта податкового планування з розрахунку на тривалий період функціонування суб´єкта податкового планування (1—3 роки).

Ці види податкового планування ґрунтуються на єдиних принципах, інструментарії й методиці реалізації, однак розрізняються за складом спеціальних методів податкового планування на стадії моделювання альтернативних варіантів оподаткування (розробки проектів податкового планування).

Оскільки процес податкового планування здійснюється в певній логічній послідовності, можна виділити його основні етапи (рис. 11.12).

Аналіз складу представлених етапів показує, що логічна послідовність процесу податкового планування в стратегічному й поточному податковому плануванні реалізується за допомогою низки однакових етапів: організаційно-підготовчого, дослідницького, планово-розробного, практичної реалізації.

На планово-розробному етапі відмінність між стратегічним і поточним податковим плануванням полягає в тому, що в першому з них обирається організаційно-правова форма, структура, місце розташування, система оподаткування й облікова політика підприємства, які надалі виступають основою для розробки заходів поточного податкового планування.

На етапі практичної реалізації, який є однаковим для стратегічного та поточного податкового планування, здійснюються заходи з моніторингу та контролю податкових планів, на основі яких проводиться аналіз ефективності податкового планування.

Аналіз ефективності податкового планування доцільно здійснювати на комплексній основі з використанням показників.

У загальному аналізі ефективності податкового планування першочергову увагу слід зосередити на аналізі податкового тягаря й показника діяльності служби реалізації податкової політики (податкового відділуАналіз коефіцієнтів використання пільг відображає лише ступінь застосування пільг підприємством і може бути орієнтиром для виявлення резервів податкового планування.

За результатами проведеного аналізу роблять висновки щодо ефективності функціонування системи податкового планування за певний період і виявляють резерви податкового планування на майбутні періоди.