ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З КУРСУ «ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО»

1. Сутність та теоретико-методологічні засади національного краєзнавства.

2. Еволюція національного краєзнавства як науки.

3. Ретроспективні аспекти національного краєзнавства.

4. Краєзнавство як тривимірна модель: простір (географічне краєзнавство), час (історичне краєзнавство), соціум (соціальне краєзнавство).

5. Взаємозв'язок краєзнавства з іншими дисциплінами.

6. Об'єкт і предмет туристичного краєзнавства.

7. Місце туристичного краєзнавства у системі національного краєзнавства.

8. Функції та методи дослідження національного краєзнавства.

9. Джерела національного краєзнавства.

10. Форми краєзнавства.

11. Види організації краєзнавчого руху.

12. Рекреаційна діяльність.

13. Основні етапи розвитку рекреаційної діяльності.

14. Передумови становлення рекреації як відпочинкової діяльності та її роль у системі продуктивних сил.

15. Суспільні функції й структура рекреаційної діяльності.

16. Відновлення продуктивних сил.

17. Рекреаційні потреби (суспільні, групові, індивідуальні).

18. Рекреаційні потреби різних рівнів.

19. Суспільні функції рекреаційної діяльності. класифікація рекреаційної діяльності.

20. Бюджет вільного часу.

21. Рекреаційне заняття.

22. Рекреаційний цикл.

23. Рекреаційний кластер.

24. Тенденції в розвитку рекреаційної діяльності.

25. Поняття туристичних ресурсів і їхня класифікація.

26. Природні рекреаційні ресурси.

27. Історико-культурні рекреаційні ресурси.

28. Основні положення та методика оцінки природних і культурно-історичних рекреаційних ресурсів.

29. Чинники рекреаційної придатності території

30. Психолого-естетична оцінка території.

31. Технологічна оцінка.

32. Медико-біологічна оцінка рекреаційних ресурсів.

33. Оцінка бальнеологічних ресурсів.

34. Оцінка водних ресурсів.

35. Оцінка лісових ресурсів.

36. Рекреаційна оцінка ландшафтів.

37. Проблеми економічної оцінки природних рекреаційних ресурсів.

38. Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу.

39. Ефективність використання рекреаційних ресурсів.

40. Зародження, розвиток картографії та спеціальної туристичної картографії.

41. Сучасний стан туристичної картографії в Україні.

42. Туристична карта: мета створення, вимоги до туристичної карти.

43. Класифікація туристичних карт.

44. Туристичні атласи.

45. Зміст легенди туристичної карти.

46. Спеціальні умовні позначення на місцевості та їх використання на туристичній карті.

47. Знакування (маркування) туристичних маршрутів на місцевості.

48. Класифікація туристичних маршрутів.

49. Класифікація туристичних знаків. Система нового туристичного маркування.

50. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі.

51. Основні функції рекреаційного природокористування: соціально-економічна, медико-біологічна, освітньо-виховна, політична, природоохоронна.

52. Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України.

53. Історія заповідної справи в Україні.

54. Поняття про державний природно-заповідний фонд.

55. Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України.

56. Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону.

57. Стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України.

58. Класифікація оборонних споруд.

59. Туристично-краєзнавча класифікація оборонних споруд.

60. Державна Законодавство України в галузі охорони культурної спадщини.

61. Характеристика видатних пам’яток фортифікаційного зодчества України.

62. Рекреаційно-регіональний підхід до вивчення замкового туризму.

63. Використання монастирів, замків і фортець у туризмі.

64. Природні умови формування бальнеологічних ресурсів України.

65. Курортне лікування.

66. Бальнеологічні групи мінеральних вод України.

67. Історія вивчення та використання мінеральних вод і лікувальних грязей в лікувальних цілях.

68. Родовища лікувальних грязей в Україні.

69. Класифікація курортів України: кліматичні, грязеві.

70. Географія населених пунктів, віднесених до курортних.

71. Курортно-рекреаційні зони, райони й бальнеолікарні України.

72. Печери як об’єкт краєзнавства. Історія вивчення печер України.

73. Печери України як пам’ятки природи.

74. Використання карстових печер у туризмі.

75. Найглибші та найбільші печери України.

76. Гіпсові лабіринтові печери Поділля.

77. Спелеотерапія в туризмі.

78. Музеї як осередки краєзнавчо-туристичної діяльності.

79. Історія музейної справи в Україні.

80. Роль музеїв у розвитку суспільства.

81. Класифікація музеїв України.

82. Типи музеїв: масові, науково-дослідні, навчальні.

83. Профільність музеїв України: історичні, археологічні, краєзнавчі, мистецтвознавчі (художні), етнографічні, меморіальні, літературні, природничо-наукові, музейні.

84. Спеціалізація музеїв за видами й підвидами.

85. Визначні музеї України.

86. Львів – місто-музей і місто музеїв.

Література:

1. Панкова Євгенія Вікторівна. Туристичне краєзнавство: навч. посібник для вищ. навч. закладів культури і мистецтв III-IV рівнів акредитації. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К. : Альтерпрес, 2007. — 352с.

2. Петранівський Василь Львович, Рутинський Михайло Йосипович. Туристичне краєзнавство: Навч. посібник / Ф.Д. Заставний (ред.). — К. : Знання, 2006. — 575с.