ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

РОЗВИТКУ ДИТЯЧОЇ ПЕРІОДИЧНОЇ ПРЕСИ В УКРАЇНІ (З КІНЦЯ ХІХ СТ. ДО 1991 РОКУ)

ДИТЯЧА.ЛІТ

План:

1. Історія розвитку української дитячої періодики у ХІХ столітті.

2. Розвиток української дитячої періодики у ХХ столітті.

3. Видавництва, що мали вплив на розвиток української дитячої періодики.

4. Історія розвитку друкарства української дитячої книги.

5. Сучасний стан української дитячої періодики.

6. Жанрове різноманіття дитячих україномовних газет та журналів.

РОЗВИТКУ ДИТЯЧОЇ ПЕРІОДИЧНОЇ ПРЕСИ В УКРАЇНІ (З КІНЦЯ ХІХ СТ. ДО 1991 РОКУ)

Процес становлення України як молодої держави передбачає осягнення усього культурного досвіду попередніх поколінь. Особливо це стосується літературних набутків. У них є та мудрість, сила і віра, які сприятимуть розвитку нації. А так як формування національної свідомості розпочинається з ранніх років, то не варто оминати увагою українську дитячу літературу. Протягом багатьох років відбувався процес накопичення та систематизації творів для дітей, створювались спеціалізовані видавництва, друкувались книжки, журнали та газети для юних читачів.

Питанням становлення дитячої літератури загалом у різні часи займались Б. Гошовський, Р. Зозуляк, Л. Кіліченко, П. Лещенко, Е. Огар, І. Проценко. Систематизації та розвитку української журналістики приділяли увагу М. Галушко, О. Дроздовська, Н. Зелінська, І. Кузнєцов, І. Монолатій, М. Процик та ін. А деякі аспекти існування дитячої періодичної преси розглядали зокрема Г. Корнєєва, Н. Кіт, У. Лешко, В. Лучук та В. Передирій. У нашому дослідженні ми звертаємо увагу на дитячі періодичні видання. Детальний аналіз існуючих літературних джерел не виявив єдиного зібрання матеріалів з історії становлення української періодики для дітей. Друковані матеріали у більшості надають інформацію вибірково, звертаючись до визначеного періоду чи регіону.

Таким чином, метою статті буде спроба систематизації матеріалів із питання становлення і розвитку дитячої періодичної преси на Україні з початку ХІХ ст. до років незалежності України. Цей період характеризується достатньо жорсткими умовами видавництва, проте існування української дитячої періодики у цей час доводить стійкість і незламність українського духу, прагнення формувати національно свідомі покоління.

Перспективи подальшого розвитку проблеми ми вбачаємо у дослідженні дитячої періодики за часів незалежності України. Адже активна діяльність видавництв із 1991 року спричинила виникнення значної кількості періодичних видань для дітей, що потребують окремої систематизації та аналізу.

Початком становлення української дитячої періодичної преси можна вважати "Домову шкілку” за редакцією Юліана Вислобоцького, яка з’явилась у 1854 році як додаток до рядового часопису "Вістник", що видавався у Відні для "Русинів австрійської держави". Хоча часопис проіснував всього два роки (до 1956), проте його значення неможливо переоцінити. Він став першоосновою дитячої періодичної преси України. У виданні пропонувалися байки, казки, вірші, оповідання, статейки. І за своїм характером, і за тодішньою потребою воно було призначене одночасно для селянства і дітей.

У 1869-1881 рр. у Львові видавалася "Ластовка": письмо для руских детей” М. Клемертовича, як додаток до часопису "Учитель", у якому були друковані писання тодішніх галицьких і буковинських авторів С. Воробкевича, Д. Вінцковського, Г. Врецьони, І. Гушалевича, Б. Дідицького, А. Добрянського, Г. Купчанка, В. Масляка, І. Пасічинського, Г. Полянського та інших. Наступником "Ластовки" стало видання "Приятель детей: Иллюстрированное двухнедельное письмо" Ізидора Трембіцького, яке існувало в 1881-1883 роках у Коломиї [18]. У той же період у Львові за редакцією Олекси Щербаня виходив часопис "Новість", але він був зорієнтований на старших дітей. Як свідчить Б. Гошовський, у цих виданнях, як і в "Ластовці" проявлялися москофільські тенденції [4].

Дещо пізніше у Чернівцях почала виходити друком "Бібліотека для молодежи, міщан і селян". Вона носила більш проукраїнський характер і видавалась "Руською Бесідою" у 1885-1894 рр. за редакцією визначного педагога, дитячого письменника і діяча Омеляна Поповича. Тут друкувалися твори С. Воробкевича, Б. Грінченка, С. Ковалева-П'ятки, Ю. Федьковича, Є. Ярошинської, О. Поповича і ін., і тут вперше побачила світ казка Лесі Українки "Лілея". Справжнім переломним моментом у культурному житті українського суспільства стала поява двотижневика для дітей і молоді "Дзвінок". Поштовхом для цього стало створення у 1868 році товариства "Просвіта", благородна мета якого полягала у пізнанні власного народу, у підвищенні рівня освіти, у пробудженні і розвитку національної свідомості. Незабаром з ініціативи творців "Просвіти" виникає нова народна організація "Руське товариство педагогічне" (1881 рік), що згодом змінює назву на Товариство "Рідна школа" (у 1926 році). Саме останнє забезпечило можливість виходу книжок та журналів для дітей. Серед періодичних видань відомі журнали "Дзвінок", "Світ дитини", "Рідна школа", "Юнацька думка", "Учитель", "Учительська думка", "Вогні" та ін.