ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

БАЗОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І-ІІ РІВНІВ

АКРЕДИТАЦІЇ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ПІДГОТОВКУ

МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ НА ОСНОВІ

БАЗОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Українська література.Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти

Укладачі:

Ковалевська Л.Б.– викладач Київського технікуму електронних приладів,

голова міського методичного об’єднання;

Антонюк Т.М. -викладач-методист ДВНЗ „Чернівецький індустріальний коледж”, голова обласного методичного об’єднання;

Кабаненко А.М. -викладач-методист Київського радіомеханічного коледжу НАУ.

Рецензенти:

Савченко І.В.- кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова;

Овчаренко З.І. –методист вищої категорії,старший викладач української мови та літератури Кримського республіканського ВНЗ «Художнє училище ім. Самокіша», голова методичного об’єднання викладачів української мови та літератури АР Крим;

Тодорюк С.C. –методист української мови та літератури Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Схвалено комісією з філології Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Витяг з протоколу № 4 від 29.06. 2010 р.).

Надано гриф «Рекомендовано Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти як навчальну програму для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» (від 31.08.10 № 1.4/18- 3379).

Відповідальна за випуск – Оніщенко М.І. – зав. сектором загальноосвітньої підготовки, гуманітарної та економічної освіти Відділення вищої освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Українська література як навчальна дисципліна посідає важливе місце у системі викладання загальноосвітніх предметів у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, оскільки не лише збагачує майбутнього молодшого спеціаліста знаннями з історії чи теорії красного письменства, а й сприяє особистісному формуванню студента як громадянина, зорієнтованого на вищі національні та загальнолюдські ідеали, який має активну життєву позицію, що виявляється у любові до України, свого народу, рідної мови, у бажанні не лише вивчати національну культуру, а й самому долучатися до її творення, збереження, передачі надбань майбутнім поколінням. Саме українська література впродовж століть була і зараз є тією життєвою силою, що дає молодій людині відчуття єдності з народом, подає зразки національного героїзму й морально-етичних канонів щоденної поведінки; класична українська література – один з найдосконаліших виявів національної культури, своєрідна візитна картка України у Європі та світі.

Сьогодні вивчення літератури необхідно піднести на якісно вищий рівень актуальності ще й як предмет, що забезпечує національну та етичну ідентифікацію нації в умовах глобалізації та європейської інтеграції. Засобами мистецтва слова саме література допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ підлітка, позитивно впливати на його свідомість і підсвідомість, зміцнювати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак. Ця нова ідеологічна доктрина для її повноцінного функціонування в сучасному світі має базуватися на історичних і культурних традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей. У цьому розумінні предмет „Українська література” у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації набуває особливого значення.

Програма з української літератури для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації складена за концепцією розвитку гуманітарної сфери в Україні, на основі „Державного стандарту базової і повної середньої освіти” та Програми для загальноосвітніх навчальних закладів ( автори: Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.К.Калінчук та ін. / за загальною редакцією Р.В.Мовчан). Тому в ній враховано сьогоднішні державні вимоги до змісту і рівня навчальних досягнень студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Зміст запропонованого до вивчення літературного матеріалу спроектований на очікувані результати навчання, що дає можливість більш цілеспрямовано і стратегічно зорієнтовано організувати навчальний процес, а також проконтролювати його. Такий тип програми стає особливо актуальним у процесі сьогоднішньої реформації освітньої сфери в Україні, у державотворчому виробленні національної ідеологічної доктрини.

Таким чином, відповідно до Державного стандарту, Програмою з української літератури передбачається „формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці; здатним робити особистісний, духовно-світоглядний вибір; матиме необхідні знання, навички і компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях; здатним до навчання упродовж життя”.

У Програмі втілено ключові компетентності, які сприятимуть розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті. Вивчення предмета „Українська література” забезпечує реалізацію цих компетентностей у таких напрямках:

— соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних ціннісних орієнтирів);

— мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

— функціональні компетентності: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (уміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

Метою вивчення української літератури у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації є:

— підвищення загальної освіченості майбутніх молодших спеціалістів, заохочення до читання та вивчення художньої літератури, „ а через неї — до фундаментальних цінностей культури”, розширення культурно-пізнавальних інтересів студентів;

— сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному громадянському, морально-етичному, соціальному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;

— формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, орієнтованої на вищі національні та загальнолюдські ідеали й цінності.

Складові цієї мети реалізуються через такі конкретні завдання навчального предмета „Українська література”, які ґрунтуються на аксіологічній, літературознавчій, культурологічній змістових лініях, акцентованих у “Державному стандарті...”:

1. Формування гуманістичного світогляду молодих громадян, розвиток їх духовного світу, утвердження загальнолюдських морально-етичних орієнтирів, сприяння національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти, бачення в українській художній творчості ментальних особливостей українця.

2. Піднесення загальної освіченості студентів у цілому, гуманітарної зокрема; набуття ними базових знань з української літератури, необхідних для повноцінної самореалізації в суспільстві.

3. Ознайомлення із визначними творами української художньої літератури; розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова.

4. Формування читацької культури студентів, розвиток їх естетичних уподобань і смаків, уміння розрізняти явища класичної і масової культури.

5. Піднесення престижу національної літератури, виховання її читача й шанувальника; формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва.

6. Вивчення української літератури в національному і світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.

7. Розвиток творчих та інтелектуальних здібностей студентів, логічного і критичного мислення, культури полеміки, уміння аргументувати власну думку, орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.

8. Вироблення вміння застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті.

9. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності навчатися.

Загальний результат Програми з української літератури стосується:

студента(освічену і розвинену особистість, здатну повноцінно реалізуватися в майбутньому житті);

викладача(для нього передбачається підвищення фахових вимог);

української літератури (змінюється її ідейно-тематична стереотипність, зростає престиж);

суспільства (адже метою життя молодого громадянина має бути активна участь у громадському, економічному, культурному процесах в Україні, чому й сприяє вивчення української літератури).

Отже, структура Програми, її змістове наповнення передбачає світовий і національний культурологічний контексти, міжпредметні зв’язки, втілення ключових компетентностей, врахування вікових особливостей підлітка, психології сприйняття ним творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, право вибору (як для викладача, так і для студента), особливості сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальносвітових процесів глобалізації тощо.

Українська література як навчальний предмет водночас виконує кілька рівноцінних функцій, серед яких виділяються такі: естетична, пізнавальна і виховна. Це означає, що кожен запропонований твір не лише відображає певну історично-художню дійсність, а й засобами мистецтва слова виховує молодого українця. Особливість сучасного вивчення української літератури потребує добирати художні тексти за принципами високих естетичних критеріїв, жанрово-тематичної різноманітності, з урахуванням вікової психології, осучаснення змістового матеріалу. Тому добираються насамперед твори, цікаві й актуальні у контексті нинішнього життя, близькі та зрозумілі сучасній молодій людині, яка живе в інакшому комунікативному, інформаційному просторі. Особливий акцент робиться на тих художніх творах, що сприяють зародженню у свідомості сучасного студента якостей, що є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах національного державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я сучасної людини. Ці твори мають давати естетичне задоволення і моральне опертя (оптимізм, ідея подолання труднощів, воля до перемоги, досягнення мети тощо). Враховано й те, що літературний твір як явище мистецтва — „живий організм”, а тому своїм впливом на людину завжди непередбачуваний. Іноді негативний приклад із художнього твору може „спрацювати” значно потужніше, сприяти духовному очищенню, оновленню, моральному загартуванню людини.

Змістом літературної освіти у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації передбачається ознайомлення з творчістю талановитих, реалізованих як творчі особистості митців, зокрема тими високохудожніми текстами, які „репрезентують різні етапи літературного процесу, культурно-лiтературні традиції”, відповідно пропонується аналіз творів „у контексті історико-літературного процесу” (як і передбачено Державним стандартом). Таким чином, історичний літературний процес окреслюється лише пунктирно — в найпоказовіших і для письменника, і для певного жанрово-стилістичного явища взірцях. До вивчення пропонуєтьсяне історія літератури, а українська література, що дає більшу можливість активізувати морально-етичні аналогії, суспільно-ціннісні орієнтири через естетико-літературознавчі категорії, поняття; зацікавити студентів близькими їхній свідомості художніми творами; змінити ідейно-тематичні літературні стереотипи, піднести престиж української літератури зокрема і національної культури в цілому.

У рубриці “Зміст навчального матеріалу” пропонуються тези до кожного розділу чи теми, короткі анотації до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінки; називаються обов’язкові для засвоєння теоретичні поняття, необхідні для аналізу текстів тощо. Але зміст цієї рубрики є лише пропозицією, однією з компетентних версій оцінки письменника і його творчості, він не повинен сприйматися догматично.

Рубрика “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки студентів” містить перелік основних вимог (у тому числі і творів для вивчення напам’ять), умінь, навичок, передбачених кожною конкретною темою. Особливий акцент зроблено на вимогах емоційно-ціннісної сфери (вони виділені іншим шрифтом), які втілюють ключові компетенції. Навчально-виховний процес повинен відбуватися так, щоб, вивчаючи, наприклад, творчість Василя Симоненка (характеризуючи особливості його індивідуального стилю, самостійно визначаючи і аргументовано коментуючи під час дискусій основні мотиви його поезій), студенти розвивали навички “формування власної думки про порушені у творах мотиви, проблеми, становлення життєвої позиції, розвиток уміння її відстоювати”.

Рубрика „Мистецький контекст. Міжпредметні зв’язки” орієнтує на те, що викладання предмета має відбуватися у форматі загального мистецького контексту, в якому створювався художній твір, а також міжпредметних зв’язків ( історія, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика тощо.

Дана Програма передбачає таку організацію навчального процесу, коли викладач дає необхідні базові знання, висловлює та ілюструє власні судження, при цьому заохочує студентів до глибшого пізнання, зацікавлює, корегує, спрямовує вивчення теми; але не вимагає прийняття єдиної (часто усталеної, традиційної) думки, не диктує своє прочитання тексту: викладач лише спонукає до певних оціночних висновків, а студент учиться їх робити самостійно, так само як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо. Загалом така демократична орієнтація Програми спрямована на постійну творчу співпрацю викладача й студента, умовний діалог з автором та героями художнього, дає широкий простір для самостійного сприйняття і осмислення літератури як явища мистецтва.

Українська література вивчається у хронологічній послідовності. Однак загальний курс поділяється на окремі жанрові розділи. Частину навчального матеріалу пропонуємо визначити як „длядодаткового опрацювання за бажанням студента”, маючи на увазі, що зацікавлені у більш глибокому вивченні предмета студенти за власним бажанням та за порадами викладача опрацюють позааудиторно той чи інший навчальний матеріал. Теми „ длядодаткового опрацювання за бажанням студента” викладач має можливість визначати сам, зважаючи на складність певного літературного матеріалу для сприйняття та розуміння студентом, забезпеченість художніми текстами тощо; перевіряється й оцінюється рівень знань студента з таких тем теж за бажанням того чи іншого студента.

Отже, викладачеві надається можливість реалізувати зміст Програми з позицій певного вибору тематичного наповнення того чи іншого розділу, форм і методів організації навчального процесу; теми „для додаткового опрацювання за бажанням студента” викладач має можливість визначати сам, зважаючи на складність певного літературного матеріалу; певна частина навчального часу виділяється для роботи над визначеними викладачем темами (ці години можна використати для більш детального аналізу твору; прочитання тексту не у скороченому, а у повному обсязі; для додаткового прочитання тих чи інших текстів або опрацювання критичних матеріалів; проведення навчальних (літературних) екскурсій, у тому числі й перегляду вистав у театрах, а також інших нестандартних форм організації навчального процесу і т.п.); активним учасником саме організації навчального процесу є й студент, для якого створено можливість висловлювати побажання, вносити корективи під час опрацювання навчального матеріалу.

У Програмі подано орієнтовний розподіл годин, викладач має змогу вносити до нього деякі корективи, а також дещо змінювати зміст Програми.

Форму підсумкового контролю знань та умінь студентів з української літератури обирає навчальний заклад (залік або екзамен).

ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п	Назва розділів і тем	К-сть годин
Література 70-90-х років ХІХ ст.
	Вступ. Літературний процес 70-90-х років ХІХ ст.
	І.С.Нечуй-Левицький. „Кайдашева сім’я”
	Панас Мирний (П.Рудченко). „Хіба ревуть воли, як ясла повні”(скорочено) або „Лихі люди”
	Робота над визначеними викладачем темами
	І. Карпенко – Карий (І.Тобілевич). „Мартин Боруля” або „Хазяїн”
	М.П.Старицький. „Оборона Буші” (оглядово або скорочено – на вибір викладача) або «Не судилось»
	Іван Франко. Поезії. „Гімн”, „Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, „Чого являєшся мені у сні?”, „Декадент”, „Розвивайся ти, високий дубе”. Поема „Мойсей” (оглядово або скорочено – за вибором викладача). Повість „Перехресні стежки” (оглядово або скорочено – за вибором викладача) або новела „Сойчине крило”
	Робота над визначеними викладачем темами
Українська література 10-х років ХХ ст.
	Література 10-х років ХХ ст. Б.Грінченко. „Каторжна”
	М.Коцюбинський. „Intermezzo”, „П’ятизлотник”, „Що записано в книгу життя” „Тіні забутих предків” (оглядово або скорочено – за вибором викладача)
	Ольга Кобилянська. „Земля” (скорочено)
	Василь Стефаник. „Камінний хрест”, „Новина”
	Леся Українка. Поезії. „Contra spem spero”, „І все-таки до тебе думка лине...”,”Стояла я і слухала весну...”, „Все, все покинуть до тебе полинуть...”. „Лісова пісня”
	Микола Вороний. Поезії. „Іванові Франкові”, „Блакитна Панна”, „Інфанта”
	Олександр Олесь (О.Кандиба). Поезії „З журбою радість обнялась...”, „Чари ночі”, „О слово рідне! Орле скутий !..”
	В.Винниченко. „Малорос-європеєць” та інше оповідання за вибором викладача.
	Робота над визначеними викладачем темами
	Література рідного краю
Українська література 20-30 х років ХХ ст.
	Вступ. Поезія. П.Тичина. Поезії „Арфами, арфами...”, „Гей, вдарте в струни, кобзарі...”, „Пам’яті тридцяти”

	М.Рильський. Поезії. „Молюсь і вірю...” ( або „Коли усе в тумані життєвому...”), „Запахла осінь в’ялим тютюном...”, «Слово про рідну матір»
	В.Сосюра. Поезії . „Білі акації будуть цвісти”, „Васильки”, „Любіть Україну”
	Євген Плужник. Поезії. “Для вас, історики майбутні...”, “Вчись у природи творчого спокою...” та інший вірш за вибором викладача.
	Робота над визначеними викладачем темами
	Проза. Загальний огляд : Григорій Косинка(Стрілець). „На золотих богів”, „Мати”
	М. Хвильовий (М.Фітільов). „Мати”
	Ю. Яновський. „Подвійне коло”, „Шаланда в морі”
	Валер’ян Підмогильний. „Місто ”(оглядово)
	Остап Вишня (П. Губенко) „Моя автобіографія”, „Зенітка”, „Як варити і їсти суп із дикої качки”, „Бенгальський тигр” (або інші два твори із збірки «Мисливські усмішки»)
	Робота над визначеними викладачем темами
	Драматургія. М. Куліш. „Маклена Граса” або „Мина Мазайло”
№ п/п	Назва розділів і тем	Кіль- кість годин
Українська література за межами України
	Література в Західній Україні (до 1939 р.) (оглядово)
	Література в Західній Україні (до 1939 р.) (оглядово)
	Робота над визначеними викладачем темами
Еміграційна література
	Євген Маланюк. Загальний огляд творчості . Поезія. “Під чужим небом”, “Істотне”, “Стилет чи стилос?..”, “Земна мадонна”
	Олег Ольжич. „Господь багатий нас благословив...”, „Захочеш – і будеш” (Із циклу „Незнайомому воякові”) Олена Теліга. „Сучасникам”, „Радість”, „Пломінний день”
	Робота над визначеними викладачем темами
Українська література 40-50 х років ХХ ст.
	Вступ. О.Довженко. „Зачарована Десна”, „Україна в огні” (скорочено)
Українська література за межами України 10
	Василь Барка (Очерет). „Жовтий князь” (оглядово)
	Іван Багряний. „Тигролови” (скорочено)
	Улас Самчук „Марія” (оглядово або скорочено - за вибором викладача)
	Робота над визначеними викладачем темами
Українська література другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст.
	Вступ. Поети-шістдесятники. В.Симоненко. „Лебеді материнства”, „Задивляюсь у твої зіниці”, „Є тисячі доріг...”, „Я...”, „Ікс плюс ігрек”, „Ну скажи, хіба не фантастично...”
	Іван Драч. „Крила”, „Балада про соняшник”, „Балада про вузлики”
	Микола Вінграновський. „У синьому небі я висіяв ліс...”, „Сеньйорито акаціє, добрий вечір...” та інший вірш за вибором викладача.
	Дмитро Павличко. Поезія. „Два кольори”», „Це Ти створив мене таким...”, „Був день, коли ніхто не плаче...”, „Сріблиться дощ...”, „Два кольори”:
	Ліна Костенко. Поезія. „Страшні слова, коли вони мовчать», „Вже почалось, мабуть, майбутнє” (або „Життя іде і все без коректур”), „Хай буде легко. Дотиком пера...”: „Недумано, негадано...”. „Маруся Чурай” (скорочено)
	Робота над визначеними викладачем темами
Українська проза
	Олесь Гончар. „Собор” (скорочено)
	Григір Тютюнник. „Зав’язь”, „Три зозулі з поклоном”
	Робота над темами визначеними викладачем
Постшістдесятництво
	В. Стус. Поезії. „Мені зоря сіяла нині вранці...”, „Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...”, „О земле втрачена, явися...”
	Українська „химерна проза” ХХ ст.
Традиція бароко в ХХ ст.
	Література „українського бароко” ХХ ст.Валерій Шевчук. „Дім на горі ”(оглядово)
Українська історична проза
	П.Загребельний. „Диво” (уривки з розділів)
	Робота над визначеними викладачем темами
Сучасна „молода” українська література
	Сучасна „молода” українська література
	Література рідного краю
	Робота над визначеними викладачем темами
	Підсумкові заняття
	УСЬОГО

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Кільк. годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки студентів	Додатки: мистецький контекст, міжпредметні зв’язки
	ВСТУП Українська література в контексті розвитку суспільства ІІ половини ХІХ – поч. ХХ ст. : її історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації. Зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби. Основні риси українського модернізму ТЛ: поняття національного і вселюдського.	Давати загальну характеристику літературного процесу ІІ половини ХІХ – поч. ХХ ст. Розуміти зв’язок літератури як мистецтва слова з провідними тенденціями свого часу. Уміти користуватися довідковими відомостями, знаходити й виділяти найнеобхіднішу інформацію. Усвідомлення суспільного призначення національної літератури.
(30)	Література 70-90-х років ХІХ ст. Загальний огляд. Складні історико-культурні умови розвитку літератури. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм	Визначати в цілому історико-культурні умови розвитку літератури цього періоду; давати загальну характеристику літературного процесу.
	Іван Нечуй-Левицький. Загальна характеристика творчості. Повість„Кайдашева сім’я” : соцiально-побутова повість-хроніка, реалізм твору, актуальність проблематики; відображення українського менталітету у творі; традиції народного побуту й моралі; утвердження цінностей національної етики засобами комічного. ТЛ: соціально-побутова повість, повість-хроніка; поглиблення поняття про реалізм.	Знати основні відомості про творчість митця Визначати жанр „Кайдашевої сім’ї”, коментувати основні проблеми, характеризувати образи та порівнювати їх; висловлювати власні думки про українську ментальність, національний характер, народні мораль та етику. Усвідомлення основних рис української ментальності, їх значення для самопізнання та адаптації у сучасному суспільстві	А. Куїнджі, “Українська ніч” — улюблена картина Нечуя-Левицького. Бетховен, “Апасіоната” — улюблена мелодія письменника. Ф. Різниченко, “Вид на гору Спаса у Стеблеві”. Художній фільм „Кайдашева сім’я”.
	Панас Мирний(П.Рудченко). Загальна характеристика творчості. Роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (скорочено) або повість „Лихі люди”. „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (скорочено): перший в українській літературі соціально-психологічний роман; співавторство з І. Біликом; широта подання картин народного життя; особливості композиції; духовно-моральна деградація Чіпки, її причини, типове й екстремальне у долі героя; проблеми життєвого вибору, обов’язку людини перед собою та іншими, заперечення зла й насильства; утвердження високого духовного потенціалу народу, втіленого в образах твору. „Лихі люди”:жанр, композиція; розкриття соціальних причин, що породили розмежування української інтелігенції; проблема морального вибору; образи повісті. ТЛ: соціально-психологічний роман.	Знати основні відомості про творчість митця . Знати історію написання роману; коментувати сюжет, характеризувати образи; оцінювати поведінку головного героя, пояснювати її психологічними та соціальними чинниками. Коментувати сюжет повісті, особливості композиції, характеризувати образи; оцінювати поведінку персонажів; аргументувати власну думку про життєвий вибір героїв твору. Уміння переконливо і толерантно висловлювати власні судження. Усвідомлення значення правильності життєвого вибору для становлення і самореалізації особистості.
	Іван Карпенко-Карий (І.Тобілевич). Загальна характеристика творчості П’єса „Мартин Боруля” або „Хазяїн”. „Мартин Боруля”:жанрова специфіка (трагікомедія); підміна особистісних етичних цінностей (чесність, порядність, працелюбність) становою приналежністю; психологічна переконливість і трагікомічне „звучання” образу Мартина Борулі; характеристика головного героя з точки зору сучасного читача. Комедія „Хазяїн”:сатирична комедія про деградацію людської особистості;мета життя „хазяїна” –„стяжання заради стяжання”; ; характеристика головного героя з точки зору сучасного читача. ТЛ: жанри драматичного твору.	Знати основні відомості про творчість митця, його роль у становленні „театру корифеїв”. Знати зміст трагікомедії „Мартин Боруля”, визначати причини особистісної драми головного героя; характеризувати, посилаючись на текст , героїв п’єси; визначати проблематику твору з точки зору сучасного читача. Знати зміст комедії; визначати проблематику; характеризувати образи з точки зору сучасного читача. Розуміння негативних наслідків прагнення людини вивищитись над іншими, нехтуючи національними та родинними традиціями, народною етикою і мораллю.	Мольєр, „Міщанин-шляхтич” . Художній фільм „Мартин Боруля”.
	Михайло Старицький.Загальнийогляд творчого шляху. Повість „Оборона Буші” (оглядово або скорочено – за вибором викладача) або п’єса «Не судилося»(чи інша за порадою вибором викладача). Повість „Оборона Буші” : пригодницький сюжет, драматизм історико-романтичних подій повісті; трагічні сторінки в житті українського і польського народів. Образи та символи твору. П’єса «Не судилося»: розкриття внутрішніх переживань героїв у зв’язку з життєвими проблемами; проблеми взаємин поколінь та вибору життєвих ідеалів представниками різних соціальних груп.	Знати основні відомості про творчість митця. Знати в цілому зміст повісті „Оборона Буші” або п’єси «Не судилося» визначити жанр, проблематику, характеризувати образи. Виховання почуття гордості за українську інтелігенцію, яка відіграла вирішальну роль у згуртуванні суспільства, культурному піднесенні України. Становлення почуття національного патріотизму, власної відповідальності за долю Батьківщини. Усвідомлення важливості таких моральних понять, як краса вірності вітчизні, родові, коханій людині, необхідності дотримання Божих заповідей. жити у мирі та любові.	Історико-пригодницькі романи В. Скотта.
	Іван Франко. Загальний огляд життя і творчості. Поезія “Декадент” — поетичне кредо І. Франка. Лірика збірки “З вершин і низин”: загальне уявлення про зміст, ідейне звучання, композицію збірки; Франкова концепція поступу людства, незламності життєвого та національного оптимізму (“Гімн” ; віра в майбутнє своєї нації (цикл «Україна» „Розвивайся ти, високий дубе...”та інші поезії циклу за вибором викладача). Поетична збірка “Зів’яле листя”: автобіографічність збірки; тема кохання у творчості І. Франка; емоційна палітра почуттів ліричного героя; утвердження невмирущості вищих людських поривань, пошуки ідеалу кохання( “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Чого являєшся мені...”). ТЛ: сонет. Для додаткового опрацювання за бажанням студента:поезія “Легенда про вічне життя” : драматизм людських стосунків, роздуми про безсмертя людини, взаємне кохання як критерій щастя, можливість чи неможливість його досягнення. Філософська поема„Мойсей”(оглядово або скорочено – за вибором викладача): проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті народу. Пролог до поеми — заповіт українському народові на шляху державотворення. ТЛ: філософська поезія. Проза І. Франка. „Сойчине крило”або „Перехресні стежки”(оглядово або скорочено – за вибором викладача) Ідейно-тематичне, жанрове багатство прозових творів І.Франка . Новела „Сойчине крило”: жіноча доля в новітній інтерпретації; різні емоційні типи головних героїв; образ героя-адресата - уособлення боротьби між „естетом” і „живим чоловіком”; гуманістичне звучання новели. ТЛ: жанрові особливості новели (повторення). Повість „Перехресні стежки” (оглядово або скорочено – за вибором викладача) – твір про пошуки українською інтелігенцією шляхів національного, соціального та духовного визволення народу.	Знати основні відомості про життя і творчість митця (письменник, учений, перекладач, громадський діяч). Давати загальну характеристику поетичних збірок «З вершин і низин» та «Зів’яле листя». Робити ідейно-художній аналіз визначених поезій. Усвідомлення того, що українці - нація, що „вгору йде”, відкидаючи занепад у будь-якій формі.Формування віри в можливості людини, переконання, що поступ здійснюється не шляхом насилля, а розвитком духовності особистості. Розуміння того, що кохання - найвеличніше із людських почуттів, його необхідно берегти і цінувати. Вивчити напам’ять: дві поезії (за порадою викладача). Сформулювати провідну думку „Легенди...” З’ясовувати основну сюжетну лінію поеми „Мойсей”, визначити найнапруженіші епізоди. Пояснювати біблійну основу сюжету, актуальність проблематики для епохи національно-визвольних рухів; розкривати алегоричність притч про дерева та Оріона; характеризувати образ Мойсея. Усвідомлення відповідальності провідників нації за долю народу. Мати загальне уявлення про ідейно-тематичне, жанрове багатство Франкової прози. Коментувати композицію і сюжет новели „Сойчине крило”, розкрити образ Марії, пояснити його неоднозначність. Розуміти морально-етичний пафос новели та давати власну оцінку подіям та героям твору. Усвідомлення перемоги добра над злом, „великодушності над невдячністю”. Знати сюжет повісті, визначати проблематику повісті „Перехресні стежки”; аналізувати вчинки героїв твору з точки зору сучасного читача. Шанобливе ставлення до творчості поета як до великого надбання українського народу, українського письменника і усвідомлення внеску мислителя у світову культуру.	Музика М. Лисенка, С. Людкевича, Б.Лятошинського, А. Кос-Анатольського до творів І. Франка. Скульптура Мiкеланджело “Мойсей”
(40)	Українська література 10-х років ХХ ст. Загальний огляд.	Мати загальне уявлення про українську літературу 10-х років ХХ ст. Знаходити необхідну інформацію в довідкових виданнях і користуватися нею.
	Борис Грінченко. Загальний огляд творчості. Оповідання “Каторжна”: утвердження прагнення людини до любові, добра; засудження невідповідності між високим призначенням людини та умовами її будення.	Мати уявлення про велику подвижницьку діяльність Б. Грінченка. Знати зміст оповідання “Каторжна”, визначити його головну думку, пояснити причини душевних страждань Докії, розкрити чинники формування її характеру. Усвідомлення неприйняття зла, жорстокості, помсти у стосунках людей та переваги співчуття, доброзичливості, уваги до ближнього як необхідних умов гармонійного співіснування.	Перекладацька та наукова діяльність Б. Грінченка.
	Михайло Коцюбинський.Загальний огляд творчості. Психологічна новела „Intermezzo”: жанрові ознаки „поезії у прозі”; автобіографічна основа; проблема пошуку душевної рівноваги творчою особистістю як передумови повноцінного життя; психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини. Для додаткового опрацювання за бажанням студента: новели „П’ятизлотник”, „Що записано в книгу життя”. Зображення психологічного стану героїв, гуманізм новел. Повість „Тіні забутих предків” (оглядово або скорочено – за вибором викладача):язичницьке світовідчуття наших предків; глибока символічність назви у зв’язку з метою написання повісті; проблематика твору: кохання як найвищий вияв духовної краси, невідповідність між високим призначенням людини й умовами її будення, необхідність гармонійного єднання людини й природи. Утілення в образах Івана та Марічки народних уявлень про кращі моральні якості українців. ТЛ: новела, імпресіонізм.	Знати основні відомості про творчість митця. Мати загальне уявлення про імпресіоністичну манеру письма М.Коцюбинського. Визначити та коментувати проблематику новели “Intermezzo”, розуміти глибокий психологізм твору, жанрові особливості. Знати сюжет новел. Визначати та коментувати проблематику новел. Знати зміст повісті “Тіні забутих предків”, її проблематику; характеризувати героїв; розуміти язичницьке світобачення героїв, виражене через побут, звичаї, обряди, почуття, мораль; простежити протиставлення реалій життя внутрішньому світові душевно багатих натур. Усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань особистості, розуміння благодатного впливу природи на людину.	Живопис художників-імпресіоністів (Сезанн, К.Моне, О. Ренуар). В.Шекспір, “Ромео і Джульєтта” . Художній фільм “Тіні забутих предків”
	Ольга Кобилянська. Загальний огляд творчості. Повість „Земля” (скорочено) - психологічне трактування вічних загальнолюдських проблем на українському матеріалі: проблема зв’язку людини із землею; проблема духовної деградації особистості через відступництво від традицій народної моралі; проблема злочину та покарання, відповідальності кожного за власне й чуже життя; трагічна історія родини Федорчуків — новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства; глибокий психологізм твору як новаторство О. Кобилянської. ТЛ: психологічна характеристика літературного героя.	Знати основні відомості про творчість письменниці. Знати зміст повісті “Земля”; визначати та розкривати основні проблеми твору; характеризувати образи у їхньому порівнянні (Михайло, Сава, Марійка, Івоніка, Анна, Рахіра); пояснювати особливості національного менталітету героїв повісті. Усвідомлення того, що злочин - хибний шлях до щастя; засудження злочину як протиправної дії, що призводить до духовної деградації особистості.	Ф.Достоєвський „Злочин і кара”. Художній фільм „Земля”
	Василь Стефаник.Загальний огляд творчості. Новела „Камінний хрест” - психологічна новела про трагедію людини, позбавленої можливості жити і працювати на рідній землі; історична основа твору; драматизм конфлікту. Новела „Новина” - трагічна доля галицького селянства доведеного до зубожіння й кинутого напризволяще . ТЛ: експресіонізм. Для додаткового опрацювання за бажанням студента:Творча співдружність В. Стефаника з Лесем Мартовичем і Марком Черемшиною (“Покутська трійця”).	Знати основні відомості про творчість письменника; коментувати слова Максима Горького про особливості стилю В.Стефаника: ”Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Визначати проблематику новел “Камінний хрест” і „Новина”, пояснювати емоційно напружений драматизм ситуації, характеризувати образи головних героїв. Виховання співчуття до знедолених, співпереживання у зв’язку з драматичними життєвими ситуаціями.	Історія України: еміграція українців наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. Художній фільм “Камінний хрест”
	Леся Українка.Життєвий і творчий шлях. Поезії:„Contra spem spero!”, „І все-таки до тебе думка лине...”, „Стояла я і слухала весну”, „Все, все покинуть, до тебе полинуть...” Життєві ідеали та громадянська позиція поетеси у віршах „Contra spem spero!”, „І все-таки до тебе думка лине...”, символічність та романтичність образів, багатство тропіки; утвердження духовної цінності високих почуттів у віршах інтимної лірики „Все, все покинуть, до тебе полинуть...” та „Стояла я і слухала весну...” Драма-феєрія „Лісова пісня”: фольклорно-мiфологічна основа сюжету; символічність образу Мавки як уособлення духовності й краси; неможливість поєднання високої духовності та буденного прагматизму в образі Лукаша; природа і людина у творі; конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі, дійсністю і мрією; роль пейзажів у творі. ТЛ: неоромантизм, драма-феєрія.	Знати основні відомості про життя і творчість поетеси, уміти окреслити в цілому вияви її багатогранного таланту. Аналізувати ідейно-художні особливості визначених творів у зв’язку зі світоглядом Лесі Українки.. . Вивчити напам’ять: “Contra spem spero!”; уривок із “Лісової пісні”. Коментувати основні проблеми, порушені в “Лісовій пісні”, розкривати фольклорну специфіку сюжету, характеризувати образи. Виховання шани до життя-подвигу славетної українки. Розвиток естетичного смаку. Розуміння кохання як життєствердного почуття, творчої сили, що стимулює духовне піднесення людини. Становлення прагнення орієнтуватися на високі моральні ідеали.	. Музика П. Чайковського, Ф. Шопена, Р. Шумана, Бетховена — улюблених композиторів Лесі Українки. Живопис І. Айвазовського, О. Мурашка, який любила Леся Українка. Художній фільм „Лісова пісня”
	Микола Вороний.Загальний огляд творчості поета. Поезії: „Іванові Франкові”, „Блакитна Панна”, „Інфанта”: ідейний зміст і художні особливості поезій (мотив необхідності для поета бути “цілим чоловіком” (“Іванові Франкові”), єдність краси природи і мистецтва (“Блакитна Панна”), узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр вірша (“Інфанта”). ТЛ: символізм.	Мати загальне уявлення про творчість Миколи Вороного. Визначати тематику і проблематику зазначених віршів, їх художні особливості. Для додаткового опрацювання за бажанням студента: вивчити напам’ять поезію “Блакитна Панна”. Розуміння національної свідомості як важливого фактора громадянської позиції кожного. Поцінування краси поетичного слова, його здатності об’єднувати людей роздумами над вічними проблемами життя.	Вплив французького (Ш. Бодлер, А. Рембо, П. Верлен) і російського (К. Бальмонт, О. Блок, В. Брюсов) символізму на творчість Миколи Вороного.
	Олександр Олесь. (О.Кандиба). Загальний огляд творчості поета. Поезії:„З журбою радість обнялась...”, „Чари ночі”, „О слово рідне! Орле скутий!..”: неоромантичні, символістські тенденції у творчості: музичність, звукова виразність поезій, майстерність у відтворенні настрою і почуття („Чари ночі”), експресивність патріотичних почуттів (“О слово рідне! Орле скутий!..”, „З журбою радість обнялась...”).	Мати загальне уявлення про творчість Олександра Олеся. Визначити провідні мотиви зазначених поезій, висловлювати власні міркування щодо порушених у них проблем. Вивчити напам’ять «Чари ночі». Розуміння й усвідомлення того, що свобода і незалежність особистості є обов’язковою умовою творчості митця, що любов до рідного краю - джерело творчої наснаги, а мрія - природне прагнення людини жити краще, спонука до активної діяльності. Осмислення суті благородства вчинків, які здійснюються заради щастя людей.	Перегуки з творчістю Дж. Байрона, П. Б. Шеллі, М. Метерлінка.
	Володимир Винниченко.Загальний огляд життя і творчості, громадської та політичної діяльності. Оповідання ”Малорос-європеєць”-сатира на буржуазну, міщанську сутність українського лібералізму. ТЛ: неореалізм.	Знати основні відомості про життєвий і творчий шлях письменника. Визначати тематику і проблематику новели „Малорос-європеєць”;характеризувати образ головного героя. Актуальність проблематики. Усвідомлення художнього слова як увічненого для поколінь досвіду життя людини, її думок, переживань.	Науково-фантастичний роман у світовій літературі (О. Толстой, Г. Уеллс, Р. Бредбері, С. Лем) і “Сонячна машина” В. Винниченка.
(36) 1	УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20—30-х років ХХ ст. Вступ.Загальний огляд: „українське Відродження”- унікальне культурно-соціальне явище 20-х років ХХ ст.; літературний процес (стильові течії, літературні угрупування, ідейно-тематичне спрямування літератури); літературна дискусія та участь у ній ідеологів модернізму та соцреалізму. Поняття про „розстріляне Відродження” ТЛ: „розстріляне Відродження”.	Мати загальне уявлення про літературний процес 20-30-х років ХХ ст. Називати імена найвідоміших письменників даного періоду. Уміти користуватися довідниковими виданнями. Розповідати про масові репресії письменників у 30-ті роки, про втручання влади в мистецький процес. Розкривати зміст понять „українське Відродження”, “розстріляне Відродження”. Розвиток пізнавальних можливостей.	Європейська література цього періоду.
3	Поезія 20-30-х років Павло Тичина. Загальний огляд творчості поета. Поезії: „Арфами, арфами...”, „Пам’яті тридцяти”, „Гей, вдарте в струни, кобзарі...”:емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів; оптимістично-трагедійні настрої ліричного героя. Для додаткового опрацювання за бажанням студента: „О панно Інно...”, „Ви знаєте, як липа шелестить...”:глибокий ліризм, висока художність, психологічна заглибленість поетичних творів. ТЛ: кларнетизм.	Розуміти основні тенденції розвитку української поезії 20-х років XX ст. Називати провідних поетів 20-х років. Розвивати навички аналізу ліричних творів. Мати уявлення про ранню творчість П.Тичини, про трагедію його творчої долі . Називати ранні збірки; аналізувати основні мотиви ранньої творчості. Вивчити напам’ять: одну з поезій (за вибором викладача). Розвиток естетичного смаку, культури образного бачення.Осмислення зв’язку внутрішньої свободи митця з процесі творчості.	Творчість художників Ф.Кричевського, М. Жука, К.Білокур. Малярські роботи П.Тичини. Музичні твори П. Синиці, Г. Ляшенка та ін. на слова П. Тичини.
	М.Рильський. Загальний огляд творчості поета. Поезії: “Коли усе в тумані життєвому...”, “Солодкий світ!..”, “Запахла осінь в’ялим тютюном...”, «Слово про рідну матір»: мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі людини, звеличення любові до рідного краю. ТЛ: філософічність художнього твору.	Мати уявлення про ранню творчість М. Рильського -неокласика. Аналізувати поезії, визначаючи їх провідні мотиви і настроєвість. Вивчити напам’ять: одну з поезій (за рекомендацією викладача). Розвиток відчуття естетики поетичного образу.	Традиції А. Рембо, П. Верлена у творчості М.Рильського.
	Володимир Сосюра. Загальний огляд творчості поета. Інтимна лірика В Сосюри – одна з центральних ідейно-тематичних ліній творчості поета („Білі акації будуть цвісти”, „Васильки”). „Любіть Україну” : драматична доля твору; звеличення образу України у вірші.	Мати загальне уявлення про творчість Володимира Сосюри. Аналізувати визначені поезії. Вивчити напам’ять одну з поезій.
	Євген Плужник.Загальний огляд творчості. Поезії:“Для вас, історики майбутні...”, “Вчись у природи творчого спокою...” ТЛ: поняття про ліричного героя.	Знати основні відомості про творчий шлях Євгена Плужника. Аналізувати вірші, визначати основні мотиви, настрої. Усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості як ознак душевного стоїцизму, опірності неприйнятним життєвим обставинам. Розвиток уміння сприймати явища, події у зіставленні, порівнювати їх.	Імпресіонізм в українському живописі 10— 20-х років XX ст. (П. Нілус, Д. Бурлюк, М. Бурачек О. Мурашко та ін.).
4	Проза 20-30-х років.Загальний огляд: нові теми, проблеми, часткова ідеологічна заангажованість. Григорій Косинка. Оповідання: “На золотих богів”, “Мати”: трагедія українського народу у вирі братовбивчої громадянської війни; гуманістичне звучання творів. ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм.	Мати загальне уявлення про розвиток української прози 20-х років XX ст., її представників. Знати зміст визначених творів Г.Косинки, визначати їх проблематику. Усвідомлення переваг гуманізму в контексті інших ідеологій.
	Микола Хвильовий . Загальний огляд творчості. Новела „Мати” – психологічний твір про життєвий вибір людини за екстремальних обставин, про недопустимість підміни моральних цінностей псевдо ідеалами, протест проти ідеологічного фанатизму.	Знати основні відомості про творчий шлях письменника. Розуміти драматизм подій новели “Мати”, трагізм психологічного вибору та причини загибелі героїні твору. Вміти аналізувати образи твору та висловлювати свою точку зору на порушені у новелі проблеми. Становлення гуманістичного світогляду, прагнення гармонії душі та світу.	. Художній фільм „Санаторійна зона”.

Юрій Яновський.Загальний огляд творчості. Новели “Подвійне коло”, “Шаланда в морі” (з роману „Вершники”): історична правда та художні узагальнення; проблеми протиставлення загальнолюдських вартостей класовій ідеології, розпаду роду й родини як трагедії народу. Для додаткового опрацювання за бажанням студента: прочитати новелу “Дитинство”: фольклорні джерела новели, відображення української звичаєвості у ній; філософський підтекст твору; духовна краса людини як умова гармонізації світу. ТЛ: роман у новелах.

Мати загальне уявлення про творчий доробок Ю.Яновського і знати зміст, проблематику новел „Подвійне коло” та „Шаланда в морі”. Розвивати навички аналізу текстів, визначення основних проблем. Висловлювати власне ставлення щодо проблеми збереження родових коренів, небезпеки їх утрати. Усвідомлення важливості збереження родових, родинних зв’язків, духовного опертя на вселюдські та національні гуманістичні цінності.

Спорідненість новел Ю. Яновського з поетикою українського народного епосу.

	Валер’ян Підмогильний. Загальні зауваження до творчого доробку письменника. Роман „Місто”(оглядово): мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретовані на національному матеріалі; сучасне прочитання твору.	Мати загальне уявлення про творчий доробок Валер’яна Підмогильного. Пояснювати психологічну мотивацію вчинків Степана Радченка; висловлювати власну думку про способи самоствердження людини. Усвідомлення моральних чинників, психологічних аспектів самоствердження людини.	Вплив творів Г. Флобера, Бальзака на творчість Валер’яна Підмогильного.
	Остап Вишня (П. Губенко) Загальний огляд творчості. Усмішки “Моя автобіографія”, „Зенітка”, „Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Бенгальський тигр”: життєвий оптимізм, любов до природи та людини, м’який гумор як риси індивідуального стилю Остапа Вишні. Для додаткового опрацювання за бажанням студента: “Отак і пишу”, “Сом”:життєвий оптимізм, любов до природи та людини, м’який гумор як риси індивідуального стилю Остапа Вишні. ТЛ: усмішка; види комічного.	Мати загальне уявлення про творчий доробок Остапа Вишні. Уміти аналізувати визначені усмішки: тематика, проблематика, засоби творення комічного. Усвідомлення оптимістичної ролі гумору в житті людини. Розвиток самокритичності, спроможності проводити доречні аналогії.	Гумористичні твори С. Руданського, Л. Глiбова, В. Самійленка.
	Драматургія 20- 30р.р. ХХст.(загальний огляд).	Мати загальне уявлення про особливості розвитку драматургії й театру 20- 30х років. Опрацьовувати допоміжні матеріали з історії драматургії та театру. Давати загальну характеристику драматичній творчості В. Винниченка, М. Куліша, І. Кочерги.	Зарубіжний театр 20—30-х років.
	Микола Куліш.Загальний огляд творчості. П’єса „Маклена Граса” або „Мина Мазайло”(за вибором викладача): „Маклена Граса”: соціально-психологічна драма про людину і суспільство у трагічному протистоянні. „Мина Мазайло”:гостра сатира на новітніх міщан, що втратили глибинні знання вікових традицій народу, його культури, мови, поваги до них.	Мати загальне уявлення про творчий доробок драматурга. Знати зміст п’єси “Маклена Граса”, розуміти умовність у ній часу і місця дії, аналізувати сюжет, визначити і коментувати проблеми, порушені у творі, характеризувати образи дійових осіб. Знати сюжет комедії «Мина Мазайло», визначати проблематику, аналізувати образи. Розвиток логічності мислення, вміння застосовувати відомості, одержані раніше. Усвідомлення “вічного” протистояння людини і суспільства, “вічної” необхідності прагнення гармонії.
(6)	Українська література за межами України Література в Західній Україні (до 1939 р.):загальний огляд творчостіЄвгена Маланюка, Тодося Осьмачки, Олега Ольжича, Олени Теліги: позаідеологічність, дотримання національних традицій, ідейно-тематичне багатство.	Мати загальне уявлення про розвиток української літератури за межами радянської України.	Західна Україна до 1939 року (історія України).
(8)	Еміграційна література Організація МУР, „празька поетична школа” української поезії (оглядово)	Мати уявлення про розвиток та традиції української літератури за кордоном	Еміграція українців за кордон у 20-40-і роки (історія України)
	Євген Маланюк (стисло про письменника). Поезії: “Під чужим небом”, “Істотне”, “Стилет чи стилос?..”, “Земна мадонна”: художнє осмислення життєвих проблем, ностальгічні мотиви, філософічність поезій.	Мати загальне уявлення про творчий доробок поета; аналізувати визначені поезії. Виховання патріотичних почуттів
	Олег Ольжич (стисло про письменника). Поезії:“Господь багатий нас благословив...”, “Захочеш — і будеш” (із циклу “Незнаному воякові”). Олена Теліга (стисло про письменницю). Поезії: “Сучасникам”, “Радість”, “Пломінний день”:українські національні герої, лицарі духу, виховані за межами України; романтичний максималізм, сила духу, життєрадісність, шляхетний патріотизм, висловлені образним словом; моральний заповіт нащадкам.	Знати загальні відомості про творчий шлях Олега Ольжича й Олени Теліги. Розвивати вміння аналізувати вірші, визначати їхні основні мотиви, виділяти основні ідеї, висловлювати власні думки про сенс людського життя, формування себе як особистості. Вивчити напам’ять:вірш Олега Ольжича або Олени Теліги (за порадою викладача). Усвідомлення духовної краси особистості, наділеної розумом, талантом, вірної гуманістичним переконанням. Усвідомлення активної життєвої позиції як вияву європейськості.	Відомості про ОУН, Україна в період Другої світової війни (історія України).
(6)	Українська література 40-50-х років ХХ ст. Загальні зауваження до характеристики літературного процесу	Мати загальне уявлення про літературу воєнного і повоєнного періодів. Користуватися довідковими виданнями, учитися заходити необхідну інформацію. Розвиток уміння знаходити необхідну інформацію і творчо, компетентно її використовувати	Події Другої світової війни на території України (історія України)
	Олександр Довженко. Загальний огляд творчості. Кіноповість „Україна в огні”: відображення у творі найтрагічніших сторінок історії вітчизняної війни в Україні; уособлення долі українського народу в образах родини Запорожців; жанрова специфіка твору. Кіноповість„Зачарована Десна”: автобіографічна основа; особливості оповіді; символічність назви; відображення в головних образах національного менталітету; морально-етичні проблеми твору; жанрова специфіка. ТЛ: кіноповість.	Мати загальне уявлення про творчий доробок О.Довженка.. Знати зміст зазначених творів; розуміти особливості жанру кіноповісті. Визначати провідні мотиви даних кіноповістей, обговорювати їх з позицій сьогодення; характеризувати образи. Висловлювати власні міркування про творчу спадщину митця. Розвиток уміння сприймати життєві явища, події, характери людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей.	Театральна вистава „Зачарована Десна”. Художні та документальні фільми О.Довженка.
(10)	Українська література за межами України Василь Барка (В.Очерет). Загальний огляд творчості. Роман“Жовтий князь” (оглядово): історична основа твору, реалістичне змалювання трагедії голодомору, утвердження високого духовного потенціалу українців, їх здатності до саможертовності заради ближнього; гуманістичне звучання твору; образи-символи на означення добра і зла.	Знати загальні відомості про творчий шлях письменника Розуміти історичну основу роману “Жовтий князь”; характеризувати героїв (родина Катранників), коментуючи їх українську ментальність. Виділяти трагічне й оптимістичне у творі; пояснювати образи-символи. Висловлювати власні враження від прочитаного, робити висновки. Уміння зберегти людську гідність, честь, високу духовність за будь-яких обставин.	Художній фільм „Голод ” (за мотивами роману Василя Барки).
	І.Багряний (І. Лозов’яга).Загальний огляд творчого шляху. Роман„Тигролови”(скорочено): проблематика твору, характеристика образів. ТЛ:поняття про пригодницький роман	Знати загальні відомості про творчий шлях письменника. Уміти аналізувати образи роману: розуміти, що за будь-яких обставин треба залишатися Людиною.	Художній фільм „Тигролови”
	Улас Самчук. Роман„Марія” (оглядово або скорочено – за вибором викладача) . Загальний огляд творчості письменника;активна участь у літературному процесі української діаспори. „Марія” – перший в українській літературі художній твір про насильницьку колективізацію, про нещадне винищення справжніх трудівників землі, страшний голодомор 1933 року.	Знати загальні відомості про творчий шлях письменника; мати загальне уявлення щодо змісту та проблематики роману «Марія».
(16)	Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Вступ. Українська література у другій половині ХХ ст. Загальні зауваження до характеристики літературного процесу	Мати уявлення про розвиток літератури даного періоду. Уміти користуватися довідковою інформацією, робити узагальнюючі висновки на основі зібраної інформації.	Україна у другій половині ХХ ст. (історія України)
	Поети-шістдесятники(загальна характеристика культурологічного явища „шістдесятництва”). Василь Симоненко.Загальний огляд творчості письменника. Поезії:„Лебеді материнства”, „Задивляюсь у твої зіниці...”, „Є тисячі доріг...”,„Ікс плюс ігрек”, „Ну скажи, хіба не фантастично...”(або інші поезії за вибором викладача): „Лебеді материнства”, „Задивляюсь у твої зіниці...”, „Є тисячі доріг...”: вияв щирого патріотизму, синівської любові до Вітчизни як громадянський вибір ліричного героя. „Ікс плюс ігрек”, „Ну скажи, хіба не фантастично...”: краса інтимних почуттів, любовних переживань ліричного героя.	Мати загальне уявлення про культурологічне явища „шістдесятництва”. Мати загальне уявлення про творчість митця, ідейно-тематичні особливості лірики В.Симоненка; розуміти актуальність громадянських та красу інтимних мотивів, порушених у творах. Вивчити напам’ять:одну з поезій (за порадою викладача). Формування власної думки про порушені у творах мотиви, проблеми. Становлення активної життєвої позиції..	Дисидентський рух 60-х років (історія України). Композитори Л. Грабовський, В. Губа, В. Сильвестров; художники А. Горська, І. Марчук, О. Заливаха, В. Зарецький; актори І. Миколайчук, Б. Ступка, Л. Кадирова; режисери Ю. Іллєнко, Л. Танюк, С. Параджанов, К. Муратова, Л. Осика (за вибором викладача)
	Іван Драч.Загальний огляд творчості письменника. Поезії:„Балада про соняшник”: поетичний роздум про мистецтво як життєдайну силу, що одухотворює людину, підносить до нових моральних та естетичних вершин; символічність образів соняшника та сонця. „Балада про вузлики”: висока вартість нетлінних скарбів людської душі — щедрості, доброти, чесності, працелюбства. „Крила”:світоглядне протистояння духовнобагатих особистостей та спустошених щоденними клопотами людей; крила як символ одвічного прагнення людини до краси, високої духовності ТЛ: балада .	Мати загальне уявлення про творчість митця. Називати основні мотиви лірики; визначати проблематику та художні особливості визначених поезій. Усвідомлення філософських категорій доброти, широти світогляду і світосприйняття, моральних переваг творчої, душевно щедрої людини.
	Микола Вінграновський.Загальний огляд творчості. Для додаткового опрацювання: “У синьому небі я висіяв ліс...”, “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”, “Прилетіли коні — ударили в скроні...”, “Чорна райдуга”: вселюдські та національні мотиви крізь призму „інтимного самозосередження”. Збірка інтимної лірики “Цю жінку я люблю”.: вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образні деталі поезії , глибинне почуття любові до світу, до жінки.	Знати загальні відомості про творчий шлях письменника, його поетичний доробок.
	Дмитро Павличко. Загальний огляд творчості. Поезії: „Погляд у криницю”: проблеми нації та окремої людини у зрізі часу, у контексті історії. „Це Ти створив мене таким...”: філософські роздуми ліричного героя про сенс людського життя. „Був день, коли ніхто не плаче...”, „Сріблиться дощ...”: вияв особливих інтимних переживань ліричного героя. „Два кольори”:мотив материнської любові та синівської вдячності; національний колорит вірша.	Мати загальне уявлен 12