 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Риси імпресіонізму в новелі Г. Косинки «В житах»
Аналіз новели «В житах» Григорія Косинки
Г. Косинка у своїх творах уникає якоїсь політичної тенденції. Як художник «від Бога», виступає водночас «за всіх» і «проти всіх»; йому болять і рани бідності найбільш окраденого селянина («На буряки»), і месницькі дії заблуканого «бандита» та кров переконаного партійця («Десять», «Темна ніч»), безпросвітність декласованих спекулянтів та «вічних» міщан («Місячний сміх», «Троєкутний бій»). Над усім цим час від часу зринає світлий промінь надії на те, що «далі цього не буде». Один із тогочасних критиків зізнався, що об’єктивність письма Г. Косинки не дає йому зрозуміти, «за кого є власне автор — з революцією чи проти неї, чи спостерігає як стороння людина». У другій книжці новел Г. Косинки «В житах» (1926) можна виділити три драми. Перша — драма найбіднішого селянства, яке стало свідком революції та братовбивчої війни, а волі так і не одержало. Друга — гостро драматичний конфлікт героя з дійсністю. Це «заблукані» герої, які не визнавали жодної офіційної влади, ставали дезертирами, втікачами й відстоювали право на власну позицію різними, навіть кривавими, шляхами. Третя драма українського народу — це драма тих, хто віддав себе на службу комуністичній ідеї, зрозумівши згодом (або й не зрозумівши!) їхню ілюзорність.
Основні мотиви новели Г. Косинки «В житах»
— Мотив захоплення природою, життям; — несприйняття жорстокої дійсності; — туга за мирною хліборобською працею; — сум за жертвами класової боротьби; — мотив кохання, що не забувається.
Риси імпресіонізму в новелі Г. Косинки «В житах»
- Психологізм у змалюванні персонажів. («…Хотів посміхнутись і не міг: вона довго дивилась на мене, видно, думала, а коли її око впало на моє дране коліно, …соромливо засміялась, тільки губи якось по-дитячому затремтіли, на колосок покотилася непомітно сльоза… Сині очі питали мене: “Хіба ти, Корнію, забув ясла коло чорного вола Зоряна?..”». Автор передає душевний стан героя, коли той раптом зустрів своє перше кохання, тепер уже далеку й недосяжну жінку, жінку, яка ще й досі його кохає, живучи з нелюбом.) - Прагнення охопити найтонші зміни в настроях, миттєві враження. («Лягаю… “Японка” косо дивиться на дорогу, мої нерви приймають пісні поля і, здається, починають підспівувати самі; десь над ухом б’ється крильцями джміль, гуде, розсотує нерви, і мені до болю хочеться піймати його і задавить…» Герой у великому напруженні, адже дорогою хтось наближається; хоч він і звик до небезпеки, сприймає «пісні поля», одноманітний звук джмеля його дратує так, що хочеться скочити, знайти і задавити його…, щоб хоч якось розрядити напруження.)
-Особливий лаконізм прози. («— В жита! — Треба рушать!» «…Оглянув свою “японочку” — засунув її за пасок штанів, картуз — на очі, а стежкою чорногуза — в жита».)
- Ритмічність. («…Одкрасувались — наливаються, через тиждень-другий — копи, а зараз догоряють; у мене почали дзвонити коси, серпи, а важкий колос схилявся до землі».)
-Багатство відтінків у змалюванні дійсності. (Стосунки Корнія й Уляни: «покотилась непомітно сльоза», «які вороги ми… Ні, Корнію, нам не так треба!», «Хай хоч один день буде наш!», «То, Корнію, зуби чортові, а не Дзюби!», «…а то ж нікуди не пускає…», «боязко, з тихою журбою, нагадувала», «перекривила», «тихо поцілувала», «повела бровою і засміялась».)
- Збільшена увага до кольорів і звуків, яскравих деталей. (Очі сині-сині, мов льон; божа коровка; шептали колоски; «я співать хочу…».)
- Уникнення соціальних проблем. (Ми не знаємо нічого конкретного про героя: ні його переконань, ні причини дезертирства; є лише окремі натяки. Герой просто хоче жити, радіти сонцю, любити, і за це платить злигоднями й небезпекою дезертирського життя.)
Новела Г. Косинки «В житах» — це як зупинена мить, пошуки героєм порушеної гармонії. Він любить природу, тонко розуміє її красу. Любить жінку, життя в його різноманітних виявах, але змушений переховуватися від усіх, вовком бродити в степу. Бо він дезертир, якому незрозуміла, чужа й ворожа війна, від котрої він хоче втекти, котру хоче забути. Інколи йому доводиться й грабувати селян, бо життя в нього таке безвихідне. Сумною тінню лягає на душу згадка про людину, у розстрілі якої йому випало брати участь під час громадянської війни. Зустріч із дівчиною, яка стала чужою дружиною, але не забула його, ще більше розпалює в юнакові жагу до життя, бажання вистояти, вижити, адже світ — такий прекрасний. І читачам передається вітаїстичний пафос твору, прагнення до гармонії у світі й у душі. |
