ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Позитивні й негативні аспекти ГМО

Для об'єктивної оцінки користі чи шкоди, який ГМО приносять людині, вирішили визначити позитивні й негативні боку їх застосування людиною.

З допомогою ГМ-продуктів можна забезпечити продовольством голодуючі країни. З іншого боку, у вирощуваних трансгенних культур значно збільшується врожайність і термін зберігання плодів, вони стають стійкішими до шкідників і несприятливих умов. Наприклад, картопля, модифікований геномендотоксина, став стійким до основноговредителю – колорадському жуку.

Деякі учені стверджують, що генетично модифіковані рослини набагато більше екологічно безпечні, ніж їх модифіковані аналоги.

Тоді виникає запитання: чому люди бояться ГМО?

Основне джерело небезпеки – недосконалість технологій отримання трансгенних організмів. Попри те що, що генна інженерія – це висока сучасна і розвинена наука, під час створення ГМО учені досі діють наосліп.Вставляя генний фрагмент, вони не знають, який саме ділянку геному він потрапить, і як позначиться з його роботі.Трансформированная клітина набуває цілком нові, нехарактерні нею властивості.

Науково зафіксовано окремі факти зникнення у місцях вирощування ГМ-рослин цілих груп комах, виникнення нових мутантних форм бур'янистих рослин i комах, біологічного та хімічного забруднення грунтів та поступового втрати біорізноманіття, особливо у центрах виникнення культурних рослин. Це дуже актуальна проблема для Росії оскільки Україна володіє багатим розмаїттям генетичних ресурсів сільськогосподарських рослин та тварин, які потрібно зберегти майбутніх поколінь.

Було проведено низку експериментів на пацюках: у що споживали ГМ-продукти тварин відбувалося порушення клітинної структури шлунка та печінки, змінювалася формула крові, зменшувався вагу тварин за експерименті та вагу мозку. Ці досліди підтвердили припущення науковців щодо негативний вплив ГМ-еди на організм: на імунну систему, шлунково-кишкового тракту, печінка та мозок.

Маніпуляції з генами можуть призвести:

-до непередбаченому збільшення утримання або появі в їжі абсолютно нових токсинів;

-спровокувати онкологічні захворювання;

-викликати харчові алергії.

-до руйнації природних екосистем і порушення екологічного рівноваги у природі при культивуванні трансгенних рослин.

У зв'язку з цим докладно розглянемо історію отримання й безпеку за умови вживання для харчування картоплі, який модифікований геномендотоксина (Bt), узятого з бактерії Bacillusthuringiensis, завдяки чому картопля став стійким до основноговредителю - колорадському жуку. Bt сам не уїдливий для ссавців. Але геном Bacillus несе ряд генів, які кодують інші токсини, котрі потенційно небезпечні в людини і можуть викликати діарею, руйнувати нирки й печінку. Провели експерименти на мишах, яким давали для харчування бульби звичайного картоплі, картоплі, вирощеного при обприскуванні Bt, і модифікованого сорти, несе ген Bt. Дієта з картоплі,оприсканного Bt, викликала серйозних змін в морфології клітин печінці та деяких інших відхилення.

У Україні немає лабораторій, здатних перерости у необхідному обсязі проводити кількісних оцінок змісту генетично модифікованого білка у харчових продуктах, немає затверджених методик, немає необхідних коштів реалізації постійного моніторингу.

Генетично модифікована соя . Ця культура відома 4000 років (вирощувалася в Китаї). Соєвий білок унікальний за своїми властивостями — він містить незамінні амінокислоти. Порівняно з м'ясом, рибою та птицею соя як постачальник білка має кілька істотних переваг, зокрема, її амінокислоти легше виділяються і засвоюються. Генетична модифікація сої спрямована на збільшення її врожайності. Як засвідчили результати моніторингу обороту харчової продукції, що має генетично модифіковані аналоги, відсоток генно-модифікованої сої коливається від 20 до 40 %. Сьогодні також тривають подальші генетичні розробки з метою поліпшення її смакових властивостей та харчової цінності.

Генетично модифікована кукурудза. Кукурудза широко використовується як у раціоні харчування людини, так і як корм для тварин. У ній високий уміст тіаміну (вітаміну В 1 ), необхідного для діяльності головного мозку та інших функцій організму. На сьогодні пройшли систему реєстрації кілька генетично модифікованих сортів кукурудзи з підвищеною врожайністю та стійкістю до деяких видів шкідників. Подальші розробки в галузі отримання нових генно-модифікованих сортів кукурудзи спрямовані на зміну структури крохмалю для підвищення технічних характеристик культури. А також на модифікацію кукурудзяної олії, на підвищення вмісту лізину та триптофану.

Генетично модифікована картопля. Картопля — одна із найпопулярніших у нашій країні культур. На жаль, велика кількість її врожаїв втрачається через колорадського жука. Це змушує землеробів використовувати різноманітні хімічні засоби. Генна інженерія поставила за мету створити високоврожайні та стійкі до колорадського жука сорти картоплі. На сьогодні існує кілька таких сортів. Також розробки науковців спрямовані на виведення сортів із підвищеним вмістом білка та поліпшенням його структури.

Найбільша частина модифікованих продуктів припадає на сою, жито, кукурудзу, рис та цукровий буряк. До 70 % сої генетично модифіковано. Вона не відрізняється від звичайної ні за смаком, ні за зовнішніми ознаками. Її додають до різноманітних продуктів: ковбасних виробів, фаршу, консервів, кисломолочних продуктів, дитячого харчування, хлібобулочних виробів, кетчупів, жирів та інших продуктів харчування. Без спеціального обладнання для перевірки ДНК про наявність зміненої генетичної інформації у сировині можна лише здогадуватися.

Більшість науковців вважають, що випуск генетично модифікованих продуктів у навколишньому середовищі можуть спричинити незворотну шкоду біологічному різноманіттю екосистем, а також здоров'ю людей та тварин. Проблема поглиблюється й тим, що люди мають мало вірогідної інформації про генетично модифіковані продукти.

Тому у світі розпочалась справжня війна між прихильниками і противниками генно-модифікованих організмів. Питання безпечності чи небезпеки генетично модифікованих організмів для людини залишається відкритим — доказів ні «за», ні «проти» немає, тому залишається поживний грунт для спекуляцій.

Один з основних аргументів противників генетично модифікованих організмів — це вплив на здоров'я людини. Вважають, що трансгени збільшують ризик виникнення небезпечних алергій, харчових отруєнь і мутацій. Також результатом уживання генно-модифікованих продуктів може стати несприйнятливість до антибіотиків. Генетично модифіковані організми можуть призвести до безплідності, онкологічних захворювань, високого рівня смертності й захворювання новонароджених дітей. Генно-модифіковані продукти можуть спричинити пригнічення імунітету, тому медики наполягають на забороні використання таких компонентів у виробництві дитячого харчування. Вчені попереджають, що генетично модифіковані клітини можуть мутувати в організмі людини і цей процес може стати неконтрольованим. У результаті генетичних маніпуляцій людина не просто хворітиме, а мутації організму можуть знищити людину як вид.

Сенсаційні висновки, що генетично змінені рослини викликають мутацію живих організмів, які харчуються ними, зробив відомий німецький зоолог Ханс Хайнрих Каац. Проведені ним дослідження та звіти, оприлюднені сьогодні в Лондоні, свідчать про наявність величезної потенційної загрози генної інженерії для всього живого на планеті. Вчений встановив, що змінений ген оліїстого турнепсу проникає в бактерії, які живуть у шлунку бджоли, і призводить до їхньої мутації. Так знайдено перший науковий доказ впливу генетично змінених рослин на живі організми. Експерт не виключає, що бактерії в організмі людини також можуть змінюватися під впливом продуктів, що містять модифіковані гени.

І ще одна, але далеко не остання небезпека — наявність у складі продуктів харчування та кормів для тварин генно-модифікованих рослин, призначених для продукування матеріалів для фармакології, хімічної промисловості тощо.

Офіційно жодного виду генно-модифікованих рослин в Україні не вирощують. Але… Нещодавно лабораторія генетично-молекулярних досліджень Укрметртестстандарту провела дослідження і виявила, що в торгових мережах Києва вільно продаються м'ясні продукти, які містять генно-модифіковану сою.

Висновок

Таким чином, з розвитком Біотехнології як науки ми робимо неминучий і сильний крок в майбутнє. Отже цим кроком мі відкриваємо собі безмежні простори майбутнього. Але що саме дасть трансгенна біотехнологія світу? Як і у будь-якому питанні, тут існують дві основні точки зору. Одна з цих точок погляду покладається на те, що буде значно підвищена продуктивність сільського господарства й харчової промисловості, що навколишнє середовище стане дружнім і гармонійним, що будуть винайдені ліки від СНІДу, від раку, від немічної старості й дурної спадковості. Що світу вистачить їжі. Що трансгенна біотехнологія зробить їжу дешевої. І що це приведе до рішення багатьох проблем країн, що розвиваються. До рятування їх від голоду, убогості й хвороб, пов'язаних з бідністю. До стійкого й гармонійного розвитку єдиної цивілізації й біосфери. Також цей глобальній крок в майбутнє лякає людей можливістю зміни генетичного коду дорослих, а особливо – дітей, які в результаті виростуть монстрами або недоумками, лякає страх виникнення онкологічних захворювань, появи харчових отруєнь та підвищення прояву алергій на трансгенні продукти, лякає те, що трансгени зроблять нас несприйнятливими до антибіотиків.

Виходить, якщо ми й зможемо на когось впливати, так це не на себе, а на своїх дітей. А чи скажуть вони нам за це спасибі?

Втім, чого коштують всі наші прогнози? В XVIII столітті вірили, що загальне благо відбудеться від освіти, в XIX - що від пари й електрики, в XX - від атомної енергії ( і нам на сьогоднішній день без них не прожити), в XXI - від генної інженерії. Отже як саме проявить себе Біотехнологія і її Генетично Модифіковані Організми в нашому теперішньому й майбутньому житті покаже час, а нам з вами залишається зберігати великі оптимістичні погляди, адже Наука – рушій прогресу!

Список літератури

1. Новини генетики. – К., 2002 Генна інженерія в ХХІ столітті: перемога чи поразка людства?

2. . Підручник "Основи безпеки життєдіяльності" 9 клас; М.П. Фролов, Є.М. Литвинов, О.Т. Смирнов та др.М.: ТОВ "Видавництво АСТ", 2002.

3. Великий енциклопедичний словник школяра; укладач А.П. Горкіна; М.: наукове видавництво "Велика російська енциклопедія", 1999.

4. Популярна медична енциклопедія; гол. ред. Б.В. Петровський; М.: "Радянська енциклопедія", 1987.

5. Н.С. Єгоров, А.В. Олескін - Біотехнологія: Проблеми і перспективи. -М., 1999р.

6. 3. Т. Маниатис - «Методи генетичної інженерії»-М., 2001 р

7. 4. http://www.rcc.ru Що краще: модифіковані продукти чи пестициди.

8. Донченко Л. У.,Надикта У. Д. Безпека харчова продукція. - М.:Пищепромиздат, 2001. – 528 з.

9. Шевелуха В.С., КалашніковаЕ.А.,Дегтярев С.В.Сельско-хозяйственная біотехнологія. — М.: Вищу школу, 1998. — 416 з.

10. http://uk.wikipedia.org/wiki/