ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Вимоги до творчих робіт студентів

РОБОЧА ПРОГРАМА

З дисципліни «Історія і теорія літературно-художньої критики»

статус дисципліни – нормативна дисципліна циклу фундаментальних та професійно орієнтованих дисциплін

для спеціальності 8.02030302 «Мова та література (англійська)»

АВТОР ПРОГРАМИ – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії літератури ___________________ І. І. Даниленко

„___”________________ 20__ р.

Миколаїв 2010

Лист погодження робочої програми

Робочу програму схвалено:

на засіданні кафедри української філології і світової літератури

Протокол № ____ від „___”_____________ 2010 р.

Завідувач кафедри ____________________ Даниленко І. І.

на засіданні методичної ради факультету іноземної філології

Протокол № ____ від „___”_____________ 2010 р.

Голова ____________________ Пронкевич О.В.

на засіданні Вченої ради ЧДУ імені Петра Могили

Протокол №____ від «___» ______________20__р.

Голова __________________________ Л.П. Клименко

Робочу програму погоджено за формами навчання:

Денна форма навчання:

Декан факультету іноземної філології ________________________________

підпис, дата

Начальник навчально-

методичного відділу ______________В.І. Калінніченко

„___”________________ 2010 р.

Перший проректор _________________ О.М. Трунов

„___”_______________ 2010 р.

Концепція викладання дисципліни

Літературна критика як різновид літературознавства, як вид публіцистики, призначена у світлі певних теоретичних концепцій за допомогою відповідних засобів аналізувати, витлумачувати й оцінювати літературні явища й узагальнюючи їх, формувати ідейно-естетичні програми літературних напрямів, стилів, активно утверджувати їх у художній практиці, вести боротьбу проти всілякої профанації літературної справи, а зрештою, з’ясовувати характер і закономірності літературного процесу і місце в ньому окремих письменників та художніх творів. Літературна критика є своєрідним авангардом літературознавства, що формує перші уявлення про літературні явища і пропагує їх серед читачів.

Літературна критика використовує набутки близьких до неї дисциплін історії та теорії літератур. Це визначає місце даного курсу в системі інших дисциплін, його мету, завдання та структуру. Великою мірою цей курс поглиблює, узагальнює та синтезує знання, що студенти отримують в курсах з історії світової літератури різних періодів, філософії, естетики, психології, теорії літератури. Зважаючи на фах студентів, курс спрямований на вивчення ключових напрямків української теоретико-естетичної та літературно-критичної думки у контексті основних процесів розвитку світового літературознавства, з охопленням періоду від часів античності й Київської Русі до 20–30-х років ХХ ст. У курсі передбачені різні види роботи: лекційні заняття та семінари, написання творчих робіт різного рівня складності та їхнє обговорення (анотації, рецензії, доповіді).

Мета курсу

· сформувати у магістрантів розуміння літературної критики як явища, що співвідноситься водночас і з літературою як формою мистецтва, і з наукою про літературу;

· простежити складний шлях розвитку естетико-теоретичної і літературно-критичної думки в Україні на тлі розвитку світового літературознавства;

· познайомити магістрантів з найкращими зразками естетико-теоретичної і літературно-критичної;

· навчити на практиці основним підходам до літературного аналізу та естетичного оцінювання художніх явищ.

Магістранти повинні знати

· предмет і функції літературно-художньої критики

· вимоги щодо літературного критика, його обов’язки перед письменником і читачем

· головні здобутки української та світової естетико-теоретичної думки та літературно-художньої критики, що мають бути системно і хронологічно осмислені;

· жанри літературно-художньої критики;

· літературно-критичні й наукові праці, що рекомендовані для обов¢язкового прочитання;

Магістранти повинні вміти

· аналізувати ідейний зміст та художню своєрідність літературно-художніх творів;

· грамотно вживати теоретичні знання при аналізі літературно-художніх явищ;

· визначати естетичну цінність творів;

· грамотно та аргументовано висловлювати свою думку;

· оформлювати свої думки письмово

· визначати особливості різних літературно-критичних жанрів та володіти навичками роботи в них.

Критеріями оцінювання сформованості знань і вмінь студентів є участь у практичних заняттях, виконання домашньої контрольної роботи, написання доповіді за темою практичного заняття.

2. Витяг з навчального плану спеціальності

Форма навчання	Курс	Триместр	Усього годин	У тому числі	Форма підсум- кового контролю
аудиторних	СРС
лекцій	практичних	консультацій	триместрова робота	іспит	залік
Денна						+	(3)

3. Зміст навчальної дисципліни – тематичні плани дисципліни

№ з/п	Назви розділів та тем	Всього годин	За формами занять, годин	Форми контролю
Аудиторні	СРС
лекції	ПЗ
1.	Літературна критика як наукова дисципліна. 1.1. Завдання і значення курсу історії літературної критики. Місце літературної критики в системі гуманітарних наук. 1.2. Критерії об’єктивної літературної критики. Етика, естетика і науковість у діяльності літературного критика. 1.2. Система літературно-критичних жанрів.			-	Опитування Творча робота № 1–3.
2.	Давній період світової та української критичної думки: від античності до Відродження. 2.1. Античні уявлення про художню словесність. Художня форма літературної критики у творах давньоруських письменників. 2.2. Літературна теорія і критика доби Відродження і розвиток неокласичної школи в науці про літературу. 2.3. Початок професійного літературознавства в Україні. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку вітчизняного літературознавства. 2.4. Боротьба нормативних і антинормативних методологій.			-	Опитування Усна доповідь
3.	Європейська літературна критика доби романтизму. Історична школа. 3.1. Філософське підґрунтя романтизму. І. Кант, І.Г. Фіхте, Ф. Шеллінг та романтизм. 3.2. Літературні погляди романтиків на феномен літератури і літературну творчість (Й.-Г. Гердер, А.-Г. Баумгартен, брати Шлегелі, Л. Тік тощо). Їхній вплив на розвиток недогматизованої літературної критики. 3.3. Школи й методологічні принципи аналізу літературної діяльності та історії письменства у добу романтизму (біографічний метод, міфологічна школа, культурно-історична школа, порівняльно-історична методологія, психологічна школа).				Опитування Усна доповідь
4.	Вплив романтичних теорій на українське літературознавство і критику ХІХ- початку ХХ ст. 4.1. Культурно-історична школа. Харківські вченні у розвитку теоретичних основ літературної критики (І.Срезневський, Р. Гонорський, Є. Філомафітський, І. Кронеберг). 4.2. Порівняльно-історична методологія у працях українських діячів (О.Котляревського, М. Драгоманова). Б.Грінченко та його полеміка з М. Драгомановим. 4.3. Психологічна школа аналізу літературного твору (О. Потебня, Д. Овсянико-Куліковський, А. Горнфельд). 4.4. Взаємодія й розмежування літературознавчих напрямів ХХ ст. (соціальна критика, народницький рух та модерністська концепція іманентного мистецтва). 4.5. Філологічна школа В. Перетця.
5.	Методологія марксистської критики в європейському літературознавстві ХІХ –ХХ ст. 5.1. Погляд на мистецтво як форму ідеології та засіб класової боротьби. 5.2. Утвердження марксистського літературознавства в Україні. Літературна дискусія 1925–1928 рр. Реакція на ситуацію в літературознавстві літературних критиків української діаспори. 5.3. Монополія марксистського літературознавства в Україні та теоретичне обґрунтування соцреалізму. 5.4. Вплив марксистської методології на сучасне літературознавство. Неомарксизм і соціологія мистецтва (філософсько-методологічне значення праць М.Вебера, К.Мангейма, Д.Лукача).				Опитування Усна доповідь
6.	Актуальні проблеми сучасної літературної критики 6.1. Дискусія про новий статус і нову якість української літератури. 6.2. Загальна криза офіційної літератури і пошуки нею нової ідентичності. 6.3.Розмаїття підходів до осягнення сучасних явищ літератури. 6.4. Роль спеціальних і літературно-художніх видань у розвитку сучасної літературної критики (“Дзвін”, “Березіль”, “Слово і Час” , “Літературна Україна” і под.).			-	ОпитуванняПеревірка конспектів
Разом

Аудиторна робота

Лекції

№	Тема	Номер тижня	Кіл-сть годин	Літе- ратура

1.	Літературна критика як наукова дисципліна. Предмет і метод літературної критики. Місце літературної критики в системі гуманітарних наук. Система літературно-критичних жанрів (рецензія, огляд, анотація; критична стаття, есе, полемічна репліка, літературно-критичний діалог, літературний портрет). Завдання і значення курсу історії української літературної критики.			36, 43, 47, 52, 54, 59
2.	Давній період світової та української критичної думки: від античності до Відродження.Античні уявлення про художню словесність (архаїчний, класичний періоди). Перші підвалини літературної критики, зорієнтованої на логоцентричні канони («Мистецтво поезії» Н. Буало). Початкові форми української літературно-художньої критики у добу Середньовіччя. Художня форма критики у творах руських письменників (“Слово про Ігорів похід”, “Повісь минулих літ” та ін.), напутніх передмовах (І. Вишенський), філософських трактатах (Г.Сковорода). Поняття ренесансного гуманизму. Місце ренесансно-гуманістичного руху в культурі пізнього Середньовіччя. Літературна теорія доби Відродження. Нормативні поетики. Доба Ренесансу і розвиток неокласичної школи в літературній критиці. Латиномовні українські поетики та їх місце в становленні вітчизняного літературознавства, перші вияви протистояння нормативних та антинормативних методологій.			1,2,4,5,8,9,42,44, 46, 49-51, 53, 58, 68, 71, 77,78
3.	Літературна критика доби Просвітництва і романтизму. Перші підвалини адогматичглітературної критики у працях Д. Дідро («Салони», «Парадокс про актора»), Лессінга («Гамбургська драматургія»). Філософське підґрунтя романтизму. І. Кант, І.Г. Фіхте, Ф. Шеллінг та романтизм. Літературні погляди романтиків на феномен літератури і літературну творчість (Й.-Г. Гердер, А.-Г. Баумгартен, брати Шлегелі, Л. Тік тощо). Їхній вплив на розвиток недогматизованої літературної критики. Школи й методологічні принципи аналізу літературної діяльності та історії письменства у добу романтизму (біографічний метод, міфологічна школа, культурно-історична школа, порівняльно-історична методологія, психологічна школа).			5, 7–9,17, 52, 64, 63, 66, 69
4.	Вплив романтичних теорій на українське літературознавство і критику першої половини ХІХ ст. Вплив романтичних теорій («міфологічна школа» тощо) на літературознавство та літературну критику ХІХ ст. Роль періодики. у літературному процесі.Харківські вченні у розвитку теоретичних основ літературної критики (І.Срезневський, І. Рижський, Р. Гонорський, Є. Філомафітський, І. Кронеберг). Періодичні видання Харківського ун-ту, альманахи. Внесок М. Максимовича, М. Костомарова, П. Куліша, Г.К. Основяненка, М. Шашкевича тощо у розвиток української літературної критики. Дискусія щодо переводу української літератури на латинський алфавіт (1933-34). Остаточне закріплення ідеї про право українського народу на власну літературу та культурна діяльність (вплив ідей Гердера). Літературно-критичні оцінки в літературній спадщині “Руської трійці”. Літературно-теоретична боротьба у критиці 50-60-х років ХІХ ст. Журнал “Основа” та його роль у розвитку літературної критики. Літературна критика на сторінках західноукраїнських періодичних видань (“Вечерниці”, “Мета”, ”Нива”, “Буковина” та ін.)			16, 13, 30, 35, 37, 38, 41, 46, 48, 50
	Літературна критика 60–70-х рр. ХІХ ст. в Україні.Вплив культурно-історичної школи та компаративістики на українську літературну критику. Посилення зв’язку літературної критики з публіцистикою, журналістикою та суспільно-філософською думкою. Літературно-критичні виступи львівського журналу «Правда». Літературні полеміки 1873-1878 рр. Літературно-критична діяльність Івана Білика (І.Я.Рудченка). Роль критиків загально-демократичного напрямку в історії української літературної критики (М. Комаров, А. Кримський, В. Горленко, О. Маковей). Порівняльно-історична методологія у працях українських діячів (О.Котляревського, М. Драгоманова). Б.Грінченко та його полеміка з М.Драгомановим.			3, 7, 12, 16, 35, 37, 38, 41, 46, 48, 73
6.	Психологічний напрям у літературознавстві та літературна критика в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.Психологічний напрям у літературознавстві й критиці. Теоретичні праці (О. Потебня, Д. Овсянико-Куликовський).Психоаналітичний метод (Фройд, Юнг, Виготський). Літературно-критична діяльність Івана Франка і Михайла Павлика. Журнали “Друг”, “Громадський друг”, ”Світ”, альманахи “Дзвін” та “Молот”. Літературно-критичні виступи О. Огоновського, В. Барвінського, О. Кониського. Особливості творчого методу І. Франка-критика і його полеміка з «молодомузівцями».Журнал «Українська хата». Філологічна школа В. Перетця.			19, 20, 25–28, 31, 54, 56
5.	Методологія марксистської критики в європейському та вітчизняному літературознавстві ХІХ–ХХ ст. Принципи матеріалістичного розуміння історії. Економічні відносини як рушійна сила історичного розвитку. Базис та надбудова. Мистецтво як надбудовне явище. Поняття ідеології у К. Маркса та Ф. Енгельса. Мистецтво як форма ідеології та засіб класової боротьби. Ф. Меринг як перший марксистський історик німецької літератури. Методологічне значення “Легенди про Лессінга”. Лафарг про романтизм як продукт ідеологічного блока дворянства та буржуазії. Вульгарний соціологізм праць Мерінга і Лафарга. Утвердження марксистського літературознавства в Україні. Літературна дискусія 1925–1928 рр. Реакція на ситуацію в літературознавстві літературних критиків української діаспори. Д. Донців. Монополія марксистського літературознавства в Україні та теоретичне обґрунтування соцреалізму. Вплив марксистської методології на сучасне літературознавство. Неомарксизм і соціологія мистецтва (філософсько-методологічне значення праць М. Вебера, К.Мангейма, Д. Лукача).			34, 39, 40, 45, 67, 76, 79, 80, 81, 86
6.	Актуальні проблеми сучасної літературної критики Дискусія про новий статус і нову якість української літератури. Загальна криза офіційної літератури і пошуки нею нової ідентичності. Розмаїття підходів до осягнення сучасних явищ літератури (критика феміністична, постколоніальна, рецептивна тощо). Роль спеціальних і літературно-художніх видань у розвитку сучасної літературної критики (“Дзвін”, “Березіль”, “Слово і Час” “Літературна Україна” і под.). Тематика, проблематика статей. Дискусія навколо постаті Шевченка. Постмодерністське прочитання художнього твору і криза сучасної літературної критика («Конфлікт інтерпретацій», «Що таке текст? Пояснення і розуміння» П. Рікера, праці Г. Р. Яусса, В. Ізера тощо).			13,14, 38, 58, 92, 85, 87, 93
	Разом за триместр

Практичні заняття

№	Тема, план	Номер тижня	Кіл-ть годин	Літе- ратура

1.	Літературно-критична творчість М. Драгоманова на тлі здобутків української компаративістики. 1. Методологія порівняльного літературознавства у працях О.Веселовського («О методах и задаче истории литературы как науки», «Славянские сказания…», «Южнорусские былины», «Разыскания в области русского духовного стиха»). 2. М. Драгоманов про порівняльно-історичний метод. Мета використання цього методу у літературно-критичних виступах М. Драгоманова (аналіз його праць «Література російська, великоруська, українська і галицька», «По вопросу о малорусской литературе», «Українське письменство 1866–1877 років» та ін.). 3. Патріотизм і космополітизм М. Драгоманова. Його концепція народності літератури, ідейно-художньої орієнтації української літератури Полемічні погляди М. Драгоманова на розвиток української літератури. («Листи на Наддніпрянську Україну»). 4. Постать Т.Шевченка у полемічних поглядах М. Драгоманова як віддзеркалення власної ідеологічної позиції стосовно розвитку національної літератури у контексті європейської (праці «Шевченко, українофіли і соціалізм»).			6, 10, 35, 37, 38, 40, 41, 49
2.	Психологічний напрям в українській науково-літературній критиці кінця ХІХ – початку ХХ ст. 1. Погляд О.Потебні на природу художньої творчості. О.Потебня про специфіку, суть, функції, завдання критики. 2. Д.Н.Овсяніко-Куліковський як послідовник Потебні в Україні. Зв’язок методології О. Потебні із розвитком європейських літературознавчих шкіл. 3. Роль І. Франка в утвердженні психологічного напряму в українській літературно-художній критики (“Старе й нове в сучасній українській літературі”, “Маніфест “Молодої музи”) у контексті його поглядів на літературу (“Література, її завдання та найважніші ціхі”). 4. Вплив психологічної школи на світове літературознавство. Феномен психоаналізу. Його потенціал у літературно-критичній практиці			19, 20, 25–28, 31, 54, 56
3.	Філологічний погляд на літературу в Україні 20-30-х рр. ХХ ст. 1. Семінар В. Перетця та його роль у формування філологічного погляду на літературу. Суб’єктивні та об’єктивні методології у розумінні В. Перетця. 2. Всеукраїнська Академія наук та її роль у формуванні індивідуальних, але аргументованих підходів до потрактування літературних явищ. 3. М. Зеров та його підходи в оцінці сучасного йому літературного процесу («Від Куліша до Винниченка (Нариси з новітнього українського письменства)». 4. П. Філіпович як інтерпретатор сучасного літературного йому процесу. 5. Доля філологічного підходу в українській літературній критиці в умовах посилення ідеологічної за ангажованості.			18, 13, 52, 54
	Усього за триместр

Л і т е р а т у р а д о з а н я т ь :

Д ж е р е л а

Античні поетики: Арістотель. Поетика. Псевдо-Лонгін. Про високе. Горацій. Про поетичне мистецтво. - Київ: Грамота, 2007. - 168 с. - (Бібліотека античної літератури). – Режим доступу до ел версії: (http://ukrknyga.at.ua/load/antichni_poetiki_aristotel_poetika_psevdo_longin_pro_visoke_goracij_pro_poetichne_mistectvo/36-1-0-394).
Аристотель. Риторика // Античные риторики. - М.: Изд-во МГУ, 1978. - С. 15-127.
БуалоН. Мистецтво поетичне. К., 1967.
Вольтер. Эстетика. - М.: Искусство, 1974. - С. 34-57, 70-83; 100-116; 174-186; 214-216; 262-300.
Веселовский А. Н. Историческая поєтика. – М., 1989. Режим доступу до ел версії: http://az.lib.ru/w/weselowskij_a_n/text_0020.shtml
Гердер И.Г. Шекспир. Сравнение поэзии различных народов, древних и новых. Критические леса. О воздействии поэзии на нравы народов в древние и новые времена // Гердер И.Г. Избранные сочинения. - М.: Л.: Гослитиздат, 1959. - С. 3-22; 109-114; 157-178; 192-195.
Данте. О народном красноречии // Данте Алигьери. Малые произведения. - М.: Наука, 1968. - С. 270-304.
Дидро Д. Беседы о "Побочном сыне". Гений. О драматической поэзии. Парадокс об актере // Дидро Д. Эстетика и литературная критика. - М.: Художественная литература, 1980. - С. 135-206; 307-213; 216-299; 538-590.
Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці: У 2–х тт. – К., 1970. – Т.1.
Еліот Т.С. Функція літературної критики; Музика поезії // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 86-85.
Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К., 1998. (Про Драгоманова).
Зеров М. Від Куліша до Винниченка (Нариси з новітнього українського письменства) // Зеров Микола. Українське письменство ХІХ ст.: Від Куліша до Винниченка: Лекції. Нариси. Статті. – Дрогобич, 2007. – С.244 – 432.
Ізер Вольф. Процес читання, феноменологічне наближення // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. . 349-367.
Крістєва Ю. Stabat Mater // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ сторіччя. Львів. 1996.
Куліш П. Взгляд на малороссийскую словесность по случаю выхода в свет книги «Народні оповідання Марка Вовчка (1857) // Твори: у 2 т./ П. Куліш. – К., 1994.
Лессинг Г.Э. Гамбургская драматургия. - М.: Л.: Academia, 1936. - 455 с.
Ніцше Ф. Народження поезії з духу музики // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 55-72.
Перетц В. Слово о полку Ігоревім. Пам’ятка феодальної України-Руси XII віку. – К., 1926. – Режим доступу до ел версії: http://litopys.org.ua/peretz/peretz01.htm
Потебня О. Думка й мова // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 34–54.
Рэнсом Д.К. "Новая критика" // Зарубежная эстетика и теория литературы. XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - С. 177-193.
Сент-Бев Ш. Пьер Корнель. Дидро. Монтень // Сент-Бев Ш. Литературные портреты. Критические очерки. - М.: Художественная литература, 1970. - С. 47-66; 109-133; 310-325; 344-361.
Сріблянський М. "Нове слово" в українській критиці // Українська хата. – 1910. – К. 7-8.
Тэн И. История английской литературы. Введение // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - С. 72-94.
Українське літературознавство. Іван Франко. Статті і матеріали. – Вип. 11. – Львів: Вид-во Львівськ. ун-ту, 1970. – С.85-90.
Франко І. МаніфестМолодої Музи// Зібр. тв : В 50т. – К.,1982. – Т.37. –С.110-111.
Франко І. Я. Старе й нове в сучасній українській літературі // Зібр. тв.: У 50 тт . - Т. 35. - К.: Наука, 1982.
Фройд З. Поет і фантазування // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 109–118.
Фуко М. Що таке автор? // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 598-613.
Шлегель Ф. Критические фрагменты. Фрагменты. Разговор о поэзии // Шлегель Ф. Эстетика. Философия. Критика: В 2 т. - М.: Искусство, 1983. - Т. 1. - С. 51-61; 280-316; 365-417.
Юнґ К.-Ґ. Психологія і поезія // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 119–141.
Яусс Г.Р. Естетичний досвід і літературна герменевтика // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 368–405.

О с н о в н а л і т е р а т у р а

Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. - 634 с.
Баррі Пітер. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія. – К., 2008.
Белинский В. Г . Гайдамаки. Поэма Т. Шевченка // Белинский В. Г. Собр.соч.: В 9-ти т. Т. 5. Статьи, рецензии и заметки, апрель 1842 -- ноябрь 1843.
Білецький Леонід. Основи української літературно-наукової критики. – Київ, 1998.
Борев Ю.Б. Роль литературной критики в художественном процессе. М., 1972.
Вступ до літературознавства [Текст] : хрестоматія: Навчальний посібник / М-во освіти України ; упоряд. Н.І. Бернадська. - Київ : Либідь, 1995. - 256 с.
Галич О.А. Історія літературознавства: У 2 ч. – Ч.2: Українське літературознавство. – Луганськ, 2006.
Гординський Я. Літературна критика підсоветської України. Львів–Київ, 1939 (Фотопередрук О. Горбача. – Мюнхен, 1985).
Гнатюк Михайло. Літературознавчі концепції в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ сторіч. – Львів, 2002.
Гром’як Роман. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття). – Тернопіль, 1999.
Древнегреческая литературная критика. - М.: Наука, 1975. - С. 10-156.
Егоров Б.Ф. О мастерстве литературной критики: Жанр. Композиция. Стиль. Л., 1980.
Європейське відродження та українська література ХІV–XVIII ст. – Київ, 1993.
История русского литературоведения. – М., 1980.
История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли: В 5 т. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1962-1970. - Т. 1-5.
Ільницький Микола. Критика і критерії. – Львів, 1998.
Історія української літературної критики ХІХ ст. – К., 1988.
Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія. У трьох книгах : Навч. посібник / Упоряд. П.М.Федченко. – Кн. 1. – К.: Либідь, 1996.
Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія. У трьох книгах : Навч. посібник / Упоряд. П.М.Федченко. – Кн. 2. – К.: Либідь, 1998
Карпіловська Є.А., Тарновецька Л.О. Українська література ХІ–ХV століть: хрестоматія з коментарями. – Чернівці, 1997.
Літературна енциклопедія: в 2 т. / Автор-укладач Ю. Ковалів. – К., 2007.
Маслюк В.П. Латиномовні поетики і риторики ХVII – першої половини XVIII та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – Київ, 1983.
Наєнко М.К. Історія українського літературознавства. – К., 2003.
Основи теорії ґендеру : Навчальний посібник. – К., 2004. - 535 с.

56. Осьмаков Н.В. Психологическое направление в русском литературоведении: Д.Н.Овсянико-Куликовский. – М., 1981.

Сивокінь Г.М. Давні українські поетики. – Харків, 1960.
Ман П. де. Критика и кризис // Философские науки. - М., 1992. - № 3. - С. 48-64.
Українська літературна енциклопедія. Т.1–3. – Київ, 1988–1995.
Федченко П.М. Історія української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія: В 5 кн. - К. , 1998. - Кн.1.–К., -1986.

Д о д а т к о в а л і т е р а т у р а

Аверинцев С.С. Античная риторика и судьбы античного рационализма // Античная поэтика. - М.: Наука, 1991. - С. 3-26.
Агєєва Віра. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму: Монографія. — К., 2003.
Аникст А.А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга. - М.: Искусство, 1967. - С. 95-208.
Асмус В.Ф. Немецкая эстетика XVIII века. - М.: Художественная литература, 1962. - 309 с.
Асмус В.Ф. Платон, эйдология, эстетика, учение об искусстве // Асмус В.Ф. Историко-философские этюды. - М.: Мысль, 1984. - С. 3-44.
Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. - Л.: Художественная литература, 1973. – С. 17–166.
Вопроы литературы. – 1992. – Вып. 1 (Номер посвящен проблеме Тоталитаризм и культура). – М., 383 с.
Виппер Ю.Б. Формирование классицизма во французской поэзии начала XVII века. - М.: Изд-во МГУ, 1967. - С. 155-324.
Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. - М.: Наука, 1978. - 288 с.
Гаспаров М.Л. Античная риторика как система // Античная поэтика. - М.: Наука, 1991. - С. 27-59.
Гаспаров М.Л. Средневековые латинские поэтики в системе средневековой грамматики и риторики // Проблемы литературной теории в Византии и латинском средневековье. - М.: Наука, 1986. - С. 5-18; 91- 169.
Грасиан Б. Остроумие, или Искусство изощренного ума // Испанская эстетика: Ренессанс. Барокко. Просвещение. - М.: Искусство, 1977. - С. 169-464.
Гришунин А. Л. Культурно-историческая школа // Академические школы в русском литературоведении. М.: Наука, 1976. С. 100–201.
Делез Ж. Платон и симулякр // Новое литературное обозрение. - М., 1993. - № 5. - С. 45-56.
Кристева Ю. Разрушение поэтики // Французская семиотика. От структурализма к постструктурализму. М., ИГ "Прогресс", 2000, С. 458-517 [или: Вестник МГУ, 1994.- Сер.:"Филология". - N 5. - С. 44-62].

76. Лафарг П. Происхождение романтизма // Лафарг П. Литературно-критические статьи. - М.: ГИХЛ, 1936. - С. 115.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. - М.: Искусство, 1975. - 776 с.
Лосев А.Ф. История античной эстетики. Софисты. Сократ. Платон. - М.: Ладомир, 1994. - 716 с.
Марков Д. Проблемы теории социалистического реализма. – М., 1978.

80. Меринг Ф. Легенда о Лессинге // Меринг Ф. Избранные труды по эстетике: В 2 т. - М.: Искусство, 1985. - Т. 1. - С. 43-472.

Набоков В. Торжество добродетели (ессе). – (Эл. версия). – Режим доступа: http://www.lib.ru/NABOKOW/td.txt
Платон. Государство // Платон. Соч.: В 3 т. - М.: Мысль, 1968-1972. - Т.3/1/, 1971. - С. 89-454.
Платон. Ион // Платон. Соч.: В 3 т. - М .: Мысль, 1968-1972. - Т.1, 1968. - С. 131-148.
Сартр Ж.-П. Зачем писать? // Вестник МГУ. - Сер.: "Филология". - М., 1995. - № 3. - С. 168-190.
Таран Людмила. Стріла Соломії Павличко // Дзеркало тижня. – 2008. – № 47. – Режим доступу: (http://www.zn.ua/3000/3680/64972/).
Терц А. Что такое соцреализм? (Эл. версия). – http://antology.igrunov.ru/authors/synyavsky/1059651903.html
Унгер Р. Философские проблемы новейшего литературоведения // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - С. 143-168.
Урнов Д. М. Литературное произведение в оценке англо-американской «новой критики». – М.: Наука, 1982. – 263 с.
Фізер Іван. Критика літературна // Сучасність. – 2000. – № 6.
Фонтенель Б. Диалоги мертвых - древних и новых. Свободное рассуждение о древних и новых // Спор о древних и новых. - М.: Искусство, 1984. - С. 246-264
Фрай Н. Анатомия критики // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - С. 232-263.
Шпет Г.Г. Герменевтика и ее проблемы // Контекст 1990. - М.: Наука, 1990. - С. 239-252; С. 129-134; 176-211.

5. Самостійна робота

Карта самостійної роботи з дисципліни «Історія і теорія літератури»

кількість годин СРС згідно з навчальним планом 42

Види самостійної роботи	Трудомісткість (години)*	Планові терміни виконання	Форми контролю	Максимальна кількість балів

Денна форма навчання
1 6 т р и м е с т р
І. О б о в ’ я з к о в і
Види робіт на практичних заняттях
Підготовка до практичних занять за планами		1-6 тижні	Опитування	15-21
За виконання завдань самостійного опрацювання та інших завдань
Укладання словника-мінімуму літературознавчої термінології.		1–6 тижні	Перевірка словника
Разом				25-31

ІІ. В и б і р к о в і
За виконання творчих завдань для самостійного опрацювання
Написання анотації на художній твір			Перевірка письмової роботи
Написання рецензії на літературно-критичну статтю сучасного автора			Перевірка письмової роботи
Написання рецензії на театральну виставу			Перевірка письмової роботи	10-15
Підготовка доповіді з тематики курсу			Перевірка письмової роботи
Підготовка до проблемної лекції з теми «Марксистська українська критика і тоталітаризм»
Підготовка до проблемної лекції колоквіуму з теми « «Актуальні проблеми сучасної української критики»
Разом
Всього за СРС у триместрі

Вказівки до виконання завдань для самостійної роботи

І. Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів планується як найвищій ступень процесу навчання, на якому вони творчим шляхом використовують і теоретичні знання, і практичні навички, що ними отримано на лекціях та семінарах з даного курсу. Ця робота повинна обов’язково носити творчій характер.

Творча робота № 1

Написання анотації на сучасний художній твір, що має для магістранта філологічний або власне читацький інтерес.

Творча робота № 2

Написання рецензії на літературно-критичну статтю сучасного автора.

Творча робота №3

Написання рецензії на театральну виставу п’єси сучасного автора (або класичного твору у постановці сучасного режисера, якщо йогохудожнє трактування є промовисто нетрадиційним).

Доповіді

Підготовка доповіді (або презентації) з теми практичних і лекційних занять (регламент 10 хв.). Обов’язковими є усні доповіді до тем лекційних занять №5, 6.

Тематика доповідей

про розвиток західноєвропейської теоретико-літературної думки від античності до початку ХХ століття

"Дуалістична” концепція мистецтва Платона в його діалозі “Держава”
Проблема поезії в філософії Платона.
Теорія “наслідування життя” у Аристотеля (“Про мистецтво поезії”)
“Риторика” Аристотеля як фундамент літературознавства
Тип художньої критики у комедіях Аристофана (“Жаби”, “Ахарняни”)
Філософія мови у Данте ( «Бенкет» і «Про народне красномовство»)
«Захист та прославлення французької мови» Дю Белле як програмний документ ренесансно-гуманістичної літератури.
Теоретичне обґрунтування романтизму Шіллером («Листи про естетичне виховання людини», «Про наївну та сентиментальну поезію»).
Ідеї історизму в естетичних поглядах Гердера («Критичні ліси, або Міркування, що стосуються науки про прекрасне та мистецтва, за даними новітніх досліджень»).
І. Кант про мистецтво в «Критиці здібності судження».
Ф. Шеллінг про мистецтво у праці «Філософія мистецтва».
І. Тен як видатний представник «культурно-історичного» напряму в дослідженні історії мистецтв. «Філософія мистецтва» Тена.
К.Г. Юнг про відношення аналітичної психології до літературно-художньої творчості.
«Нове мистецтво складати комедії» Лопе де Вега як реакція на «аристотелеві» правила у літературі.
Роль барочної теорії у літературній свідомості у XVII ст.
Спір навколо «Поем самотності» Л. де Гонгори як прояв літературно-критичної боротьби.
Літературно-критична боротьба усередині класицистичного напряму (Спір навколо «Шкіл жінок» Мольєра)
«Поетичне мистецтво» Буало як нормативна поетика доби класицизму
«Лаокоон, або про межі живопису й поезії» Лессінга як перша спроба обґрунтування художнього реалізму.
«Трактат про прекрасне» Дені Дідро.
Д. Дідро и Г.Е. Лессінг як як теоретики драми.
Вольтер як теоретик просвітницького класицизму.
Ф. Шлейермахер як засновник «універсальної герменевтики».
Герменевтика й «біографічний метод» Ш. Сент-Бева.
Шіллер як теоретик романтизму «Листи про естетичне виховання людини», «Про наївну і сентиментальне поезію»).
Ідеї історизму в естетичних поглядах Й. Гердера («Критичні ліса, або роздуми щодо науки про прекрасне. за даними новітніх досліджень»)
В. Дільтей та духовно-історична школа (Вступ до науки про дух», «Описова психологія", «Побудова історичного світу в науках про дух»)
Е. Кант про мистецтво у «Критиці здатності судження».
Г.В.Ф. Гегель про три типи художнього мислення.
Брати Грімм про народність у мистецтві («Германські героїчні сказання», «Німецька міфологія»)
Ф.Шеллінг про мистецтво у «Філософії мистецтва».
Брати Шлегелі про історико-культурний та історико-літературний процеси
Значення «Фрагментів» Фр. Шлегеля у розвитку романтичної літературної критики
«Філософія мистецтва» І.Тена як нове слово у розвитку літературознавства.
Значення передмови Т. Бенфея до його перекладу «Панчатантри» у розвитку теорії компаративістики
Ф. Мерінг як перший марксистський історик німецької літератури (Методологічне значення «Легенди про Лессінга»)
П. Лафарг як літературний критик («Походження романтизму»).
Томас Стернз Еліот про функції літературної критики.
Проблема понимания и интерпретации в герменевтике Г.- Ґ. Ґадамера.
Пошуки національної ідентифікації у філософії Ж. Дерріда.
Теоретичні основи «нової критики» у працях американських вчених (А. Тейта, К. Брукса, Д.К. Ренсома)
Теоретичні основи французької «нової критики» (Р. Барт, Ц. Тодоров тощо).
Психоаналітично-феміністичний варіант герменевтики у працях Юлії Кристевої.
Сучасна феміністична літературна критика та «жіночий рух» 1960-х.
Ідеологічні вподобання постколоніальної критики Е. Саїда.
Ідеологічні вподобання постколоніальної критики Г.Ч. Співак тощо).
Теоретичні засади постколоніальної критики у працях С.Слемон, Г. Тіффін.
Інтерпретація постмодернізму в працях Фредеріка Джеймсона.

Тематика доповідей

про розвиток української літературно-критичної думки

Внесок Києво-Могилянської академії в розвиток вітчизняної науки про літературу.
«Грамматики» Лаврентія Зизанія-Тустановського та Мелетія Смотрицького в розвитку вітчизняного літературознавства.
Традиційне і новаторське в «Поетиці» і «Риториці» Феофана Прокоповича.
Традиційне та новаторське в поетиках Митрофана Довгалевського та Гедеона Слонімського.
П. Куліш про характер і перспективи розвитку української літературної критики («Характер и задача української критики»).
Полемічний погляд Куліша на творчість Г. Квітки-Основ’яненки та І. Котляревського («Григорій Квітка-Основ’яненко і його повісті», «Переднє слово громади»).
Творчість Т.Г. Шевченка і М.В. Гоголя у критичній рецепції П. Куліша.
Творчість Т.Г. Шевченка у критичній рецепції В.Г. Бєлінського.
Творчість Т.Г. Шевченка у критичній рецепції М. Добролюбова.
П. Куліш в оцінках інших критиків ( М.Зерова, сучасних літературознавців).
Методологія порівняльного літературознавства у працях О. Веселовського («О методах и задаче истории литературы как науки», «Славянские сказания…», «Южнорусские былины», Разыскания в области русского духовного стиха»)
Методологія порівняльного літературознавства: Олександр Веселовський і Теодор Бенфей.
Методологія порівняльного літературознавства: Олександр Веселовський і Федір Буслаєв.
Методологія порівняльного літературознавства у критичних статтях М. Драгоманова (див.: “Література російська, великоруська, українська і галицька”, “По вопросу о малорусской литературе”, “Українське письменство 1866–1877 років” та ін.).
Концепція ідейно-художньої орієнтації української літератури у працях М. Драгоманова (“Листи на Наддніпрянську Україну”, “Шевченко, українофіли і соціалізм”).
О.О.Потебня як засновник психологічної школи в літературознавстві.(«Думка та мова», «Із записок з теорії словесності»).

17. О.О. Потебня про специфіку, суть, функції і завдання літературної критики.

18. Д.Н.Овсяніко-Куліковський як послідовник О. Потебні в Україні.

19. Іван Франко як літературний критик (див.: «Старе й нове в сучасній українській літературі», «Маніфест “Молодої музи”», «Література, її завдання та найважніші ціхі» тощо).

Микола Зеров як літературний критик.
Нові тенденції в осмисленні літературного процесу в Україні.
Соломія Павличко в розвитку феміністичної критики в Україні.
Віра Агєєва розвитку феміністичної й гендерної критики в Україні.
Літературна критика і рецептивна естетика: проблема співіснування.

Рекомендовану літературу див. у розділі 4.

Вимоги до творчих робіт студентів

Студенти повинні:

уважно прочитати обрану ними для аналізу літературно-критичну працю / художній твір.
вміти обґрунтувати вибір матеріалу або власну зацікавленість ним;
уявляти собі особливості літературно-критичного жанру, до якого вони звертаються, і не порушувати його основні закони;
визначитись з основними напрямами критичної оцінки твору або статті;
володіти інформацією про наукові праці, що стосуються цих аспектів або матеріалу дослідження;
володіти відповідним стилем викладення (науково-аналітичним, реферативним, стилем есе);
дотримуватись основних вимог щодо композиції наукової роботи та умов її оформлення (див. нижче)

Вимоги щодо композиції та оформлення літературно-критичної статті (рецензії):

1. В роботі мають бути такі композиційні частини, як вступ (повинна бути названа тема роботи та обґрунтування її вибору, мета дослідження, матеріал аналізу, та напрями цього аналізу, огляд основної літератури з теми, обговорена структура роботи (особливо її основної частини, якщо вона поділяється на окремі розділи); основна частина,яка повинна містити саме аналіз твору в певних аспектах та висновки проміжного характеру; висновки наприкінці роботи мають бути підсумкового характеру, узагальнюючи усі спостереження, що були зроблені в ході багаторівневого аналізу; бібліографія, або список використаної літератури повинен бути оформленим згідно встановленим нормам і містити, по-перше, художні видання, що використовувались, по-друге, довідкові та теоретичні, по-третє, критичні, наприкінці списку можна довести довідково-бібліографічну літературу.

2. В роботі має бути певна в система виносок, тобто грамотне посилання на використану літературу.

3. Обсяг роботи – близько 0,5 др.арк.

4. Шрифт у друкованих роботах – 14.

Система оцінювання робіт

1. Написання анотації – 3:

· лаконічність і змістовність характеристики твору – 2

· стилістико-граматична коректність – 1

2. Написання рецензії – 7:

· глибина та переконливість оцінок, грамотне володіння термінологією – 4

· композиція, стилістика – 2

· оригінальність підходу – 1

3. Написання статі – 10:

· знання історико-літературного контексту – 2

· грамотне володіння термінологією – 2

· знання основної літератури з історії питання – 2

· глибина та переконливість аналізу – 5

· структура роботи та оформлення виносок і бібліографії – 2

· володіння науковим (або більш вільним есеїстським) стилем – 2

· передбачено додаткові бали за креативність (оригінальність підходу до розв’язання питання, новизна спостережень) - 5.

4. Підготовка усної доповіді – 5:

· глибина та наукова достовірність і переконливість у розкритті певного

питання –3

· ораторська майстерність – 2

Питання для самоконтролю

Залік з курсу «Історія і теорія літературної критики» становить собою усну відповідь на два питання (відповідь оцінюється в 30 балів, відповідно по 15 балів за кожне питання

Підсумковий контроль

1. Предмет та мета літературно-художньої критики. Основні причини та умови її виникнення.

2. Основні етапи формування літературно-художньої критики. Функціональні зв'язки та відмінності між нормативною поетикою і літературною критикою.

3. Початкові форми української літературно-художньої критики. Місце критики у синкретичних творах.

4. Доба Ренесансу і розвиток неокласичної школи в літературній критиці. Нормативні поетики.

5. Латиномовні українські поетики та їх місце в становленні вітчизняного літературознавства.

9. Залежність руського літературознавства від неокласичних уявлень. Діяльність Ломоносова.

10. Значення Г. Сковороди у процесі формування вітчизняної критично-інтерпретаторської традиції.

1. “Міфологічна школа”в російському та українському літературознавстві (О.Афанасьєв, Ф.Буслаєв, М.Костомаров).

2. Харківські вченні у розвитку теоретичних основ літературної критики (І.Срезневський, Р. Гонорський, Є. Філомафітський, І. Кронеберг).

3. Значення культурно-історичної школи у літературознавстві та літературній критиці. Філософське підґрунтя її виникнення . Засновники, представники, прихильники в Україні.

4. Формування принципів порівняльного літературознавства. Міграційна (компаративна) теорія Т.Бенфея. Фундаторируської школи порівняльного літературознавства. Прихильники компаративістики в Україні.

5. Значення теоретичних праць О.Потебні (“Мысль и язык», «Из лекций по теории словесности», «Из записок по теории словесности» та ін.) у розвитку психологічного напряму в науковій та літературній критиці.

6. Психологічний напрям і феномен психоаналізу. Основні категорії фрейдизму та теорії К. Юнга.

7. Психоаналіз у літературознавстві початку ХХ ст. Подолання вульгарного застосування психоаналітичного методу в літературознавстві М.Бахтіним та Л.Виготським.

8. Психоаналіз у літературознавчих напрямах другої половини ХХ ст. ( психоаналіз і екзистенціалізм; психоаналіз і структуралізм).

9. Мистецтво як форма ідеології та засіб класової боротьби. Вульгарний соціологізм праць Мерінга і Лафарга.

10. Утвердження марксистського літературознавства в Україні. Літературна дискусія 1925–1928 рр. Монополія марксистського літературознавства в Україні та теоретичне обґрунтування соцреалізму. Вплив марксистської методології на сучасне літературознавство.

11. Розмаїття сучасних підходів до аналізу літературних явищ. Криза літературної критики під впливом постмодернізму.

12. Спеціальні та літературно-художні видання у розвитку сучасної літературної критики.