ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Тема 3. Типи економічних систем.

Економіка не дає готових висновків, які одразу ж можна застосувати на практиці. Вона радше є методом, ніж доктриною, складом розуму, способом мислення, що допомагає тому, хто його опанував, робити правильні висновки.

Д.М.Кейнс

♦ Які основні проблеми треба розв'язувати в економіці кожної країни.

♦ В який спосіб ці проблеми розв'язують в різних економічних системах.

♦ Чому обирають певний спосіб виробництва благ.

♦ Що означає поняття "економічна система".

♦ Які типи економічних систем відомі в історії розвитку людства.

♦ Які переваги й недоліки властиві різним типам економічних систем.

♦ Головні соціальні цілі економічних систем.

Мета: з'ясувати, що таке економічна система, зміст економічного кругообігу, особливості, принципи та кругообіг різних типів економічних систем, перехідний характер економіки України; продовжити формувати логічність і послідовність у викладенні своєї думки, уміння сформулювати проблемне питання; виховувати економічне мислення та розвивати допитливість і самостійність.

Економічне життя будь-якого суспільства певним чином організоване. Спосіб цієї організації називаємо економічною системою. Розкрити спосіб організації — означає показати, як узгоджується діяльність багатьох суб'єктів економічних відносин, хто є власником виробничих ресурсів та яким чином вони потрапляють до виробників, перетворюючись згодом на речі та послуги для споживачів.

3.1. Головні питання економіки

Що виробляти?

Наприклад, твоя родина має земельну ділянку. На ній можна вирощувати овочі, плодові дерева, кущі смородини чи аґрусу і залишати врожай для потреб сім'ї. її також можна використовувати лише для відпочинку. За фінансової скрути, мабуть, доцільно вирощувати якусь городину, щоб продавати її на ринку. Для цього спершу потрібно дізнатися, що більше цінується покупцями, чого бракує на ринку.

Будь-якого виробника хвилює багато питань. Які товари та по слуги потрібні споживачеві? Чи варто виробляти новий товар,

якого ще ніхто не виробляв? Яку ціну встановити на нього? Проблема полягає також і в тому, що кожен виробник має обмежену кількість ресурсів, які водночас можна застосувати для виробництва конкретного товару. Тому слід визначитися, що необхідно виробляти зараз, а що — пізніше, які потреби споживачів бажано задовольнити першочергово, а які можуть почекати.

Інколи вибір буває дуже складним. Особливо це стосується країн із низьким рівнем економічного розвитку, де зусилля переважної частини працівників витрачаються лише на те, аби прогодувати і вдягти населення.

Як виробляти?

Розв'язуючи першу проблему, люди обирають найкращі способи (технології) виготовлення того чи іншого комплексу благ. Чим це спричинене?

Твоя родина вирішила вирощувати картоплю на продаж. Вам треба восени переорати землю. Як ви будете це робити: за допомогою лопати чи плуга? Плуг можна причепити до трактора або до коня. Втім, може, цього взагалі не треба робити восени, а вистачить одного разу навесні? Отже, ви починаєте міркувати, як виробляти, тобто розробляєте технологію вирощування картоплі.

Упродовж свого існування людство вигадало безліч технологій. Тобі уже відомо про конвеєрне виробництво, що дозволяє різко збільшити обсяги виготовлення будь-якого товару. Впровадження комп'ютера у виробництво дало змогу швидше обробляти необхідну інформацію, поліпшити якість управління, автоматизувати виробничі процеси.

Чому виробники постійно вдосконалюють технології виробництва? Наприклад, ти знаєш, що існують різні способи виплавлення металу: в доменній печі, в мартені, киснево-конверторним способом. Які способи оберуть виробники? Ясна річ — найбільш економічні, тобто такі, що вможливлюють досягнення потрібного результату за мінімальних витрат. Поява нових, прогресивніших технологій сприяє здешевленню вироблюваної продукції та підвищенню її якості.

Для кого виробляти? Хто буде користуватися?

Повернімося до результатів вашої праці на земельній ділянці. Ви зібрали багатий врожай, успішно продали його на ринку й отримали гроші. Як ви розподілятимете доход? Щодо цього в кожної сім'ї є своя думка, власний підхід.

Проблема розподілу виробленої продукції завжди була непростою. Оскільки продукції може бракувати для задоволення потреб усіх членів суспільства, її слід певним чином розподілити поміж споживачами. Як це краще зробити? В кожному суспільстві існують різні шляхи розв'язання цього питання. В деяких країнах знатне походження людини гарантує їй більшу за інших частину виробленого продукту у власне споживання. В інших країнах добробут визначається належністю до правлячої еліти. В економічно розвинених країнах кількість отриманої для споживання продукції визначають доходи людини.

Спробуй порівняти, на кого розраховане виробництво в економічно розвинених країнах і в країнах із примітивним рівнем розвитку. Як це впливає на орієнтацію виробництва і його організацію?

Те, що ви знаєте з попередніх тем про економічне життя суспільства, можна узагальнити таким чином:

— головна мета виробництва — задоволення різноманітних потреб споживача, що досягається створенням певних благ;

— створення споживчих благ забезпечується раціональним виробничим процесом, який передбачає ефективне використання ресурсів;

— факторами виробництва є земля, праця, капітал, здатність до підприємництва, які беруть участь у створенні продукту.

Спираючись на ці положення, можемо зробити висновок, що функціонування будь-якої економіки ґрунтується на русі ресурсів, споживчих благ і доходів, які між собою пов'язані. Такий рух називається економічним кругообігом. Його порушення в будь-якій ланці означає «захворювання» економіки.

Сьогодні на парі ми розглянемо особливості, принципи та кругообіг різних типів економічних систем, а саме: традиційної, ринкової, планової, змішаної, перехідної. До цього уроку готувалися п'ять експертів. Потім кожен із вас має право поставити запитання з теми, яку розкривав цей експерт. Після розповіді кожного експерта відбувається колективне обговорення.

На парі оцінюватимуться ваша активність, уміння ставити запитання та актуальність, змістовність і цікавість запитання.

3.2. Типи економічних систем

Економічне життя кожного суспільства певним чином організоване. Спосіб організації господарського життя суспільства називається економічною системою. Кожна економічна система розрізняється за: 1) способом координації господарської діяльності людей, фірм і держави; 2) типом власності на економічні ресурси.

Кожна економічна система має розв'язувати три головні економічні питання: ЩО ВИРОБЛЯТИ, ЯК ВИРОБЛЯТИ й ДЛЯ КОГО ВИРОБЛЯТИ. Залежно від того, в який спосіб суспільство вирішує ці питання, формується певний тип економічної системи: традиційна, командна чи ринкова економіка.

Традиційна економічна система

Традиційна економічна система — це спосіб організації економічного життя, за якого всі ресурси перебувають у власності громадян (колективу, спільноти) і розподіляються відповідно до давніх традицій

У давнину всі економічні проблеми розв'язувалися саме на підставі традицій. Продукти та послуги, що вироблялися, як правило, не змінювалися десятки й сотні років. Сини й онуки виробляли те саме, що їхні батьки та діди.

Завдяки існуванню традицій нам відомо, як вишивати кольорові візерунки на рушниках і розмальовувати писанки, готувати українські національні страви й виробляти глиняний посуд. У традиційній економіці питання "що виробляти"не викликає сумнівів.

Способи обробітку землі, вирощування овочевих культур, приготування страв — все це може зберігатися незмінним багато років. Традиційні технології змінюються вельми повільно. Такі зміни зазвичай спричинюються суттєвими змінами зовнішніх умов життя людей. За стабільності цих умов традиції господарського життя здатні зберігатися сталими тривалий час. На жаль, технології, залишаючись у лабетах традицій, не сприяють збільшенню обсягів продукції, позаяк дуже повільно сприймають нові, більш ефективні способи виробництва. Зрештою країни, де панує традиційна економіка, а питання "як виробляти" розв'язується традиційно, довгий час за

лишаються слаборозвиненими. Типовим прикладом є деякі країни Африки.

Розподіл ресурсів і продукції поміж членами общини, племені, суспільства завжди викликає низку проблем. За якою ознакою розподіляти? Хто має отримати краще поле для вирощування пшениці, хто перший скористається плугом? Скільки їжі мають отримати діти і скільки — літні люди? Таких питань безліч! У традиційній економічній системі розв'язання питань "для кого" визначається звичаями, релігійними правилами та усталеними нормами життя.

Згодом традиційна економічна система в більшості країн світу втратила ключові позиції в організації життя людей. її складові відійшли на другий план і збереглися у вигляді різноманітних звичаїв і традицій, що відіграють другорядне значення в економіці більшості країн.

Командна економіка

За умов командної (планової) економіки головні економічні питання розв'язує певний центральний орган, який спершу визначає, що і скільки виробляти, й неодмінно контролює виконання своїх розпоряджень. У такий самий спосіб вирішуються всі питання стосовно того, як виробляти. Центральний орган вирішує також питання "для кого" виробляти.

За умов командної економіки існують досить жорсткі обмеження рівнів заробітної платні, пенсій, тривалості відпусток працюючим тощо. Центр визначає обсяги розподілу за районами вироблених товарів, а також встановлює ціни на них.

Розглянь схему 1, яка характеризує роль уряду в командній економіці. Поміркуй, чи легко скласти детальний план роботи для всіх підприємств і організацій країни та визначити, які товари потрібні споживачам сьогодні, а які знадобляться наступного року?

Економічна система, за якої головні економічні питання розв'язують на підставі рішень центральних органів, називають командною

Головною особливістю командної системи є відсутність у виробників свободи вибору. Так, директор швейної фабрики не міг вибирати постачальника тканини для свого товару, оскільки план "закріплював" за ним конкретного постачальника. Водночас директор ткацької фабрики не побоювався, що його продукція залишиться нерозпроданою через низьку якість: адже він знає, що швейна фабрика за планом зобов'язана придбати її.

Саме відсутність свободи вибору зумовлює відсутність у виробників зацікавленості (або стимулу) виробляти кращі й дешевші товари, збільшуючи їх асортимент і розробляючи нові моделі. Через це задоволення потреб споживачів у такій системі перебуває на низькому рівні.

Але слід зазначити також, що планування як метод управління окремим підприємством широко використовується в господарській практиці і може сприяти

підвищенню загальної ефективності виробництва.

Яким чином помилки в плануванні можуть вплинути на твоє особисте життя?

Ринкова економіка

Для ринкової економіки властиве вільне (безпримусове) розв'язання головних економічних питань через встановлення ринкових пропорцій між виробництвом і споживанням за допомогою цін.

Подивись на схему 2. Як це відбувається? Споживачі своїми грішми (гривнею, доларом, маркою, гульденом тощо) "голосують" на ринку за ті товари та послуги, які їм дійсно потрібні. Таким чином ринок через отримувані доходи та прибутки підказує підприємцям, які товари та послуги вигідніше виробляти і за якою ціною поставляти на ринок, щоб прибуток виявився найбільшим.

У ринковій економіці кожен підприємець самостійно обирає спосіб вироблення продукції. Йому потрібно застосовувати найдосконаліші методи виробництва, адже саме вони вможливлюють зниження виробничих витрат і найбільший прибуток за наявної ринкової ціни. Підприємці, котрі обрали недосконалу технологію виробництва або виробляють товари, що не користуються попитом, несуть збитки або ж банкрутують.

Питання "для кого", тобто розподіл товарів і послуг за умов ринкової економіки, розв'язується на підставі доходів, що їх отримують люди. Споживачі формують свій "споживчий кошик" відповідно до власних доходів.

Ринкова система, або система вільного підприємництва — це система господарювання, підґрунтя якої становлять приватна власність, ринкове ціноутворення та конкуренція

Конкуренція — це економічне суперництво виробників та споживачів за кращі умови реалізації власних господарських інтересів. Продавці конкурують, намагаючись виробити товари, необхідні покупцеві, зменшити витрати на їхнє виробництво, що, відповідно, вможливлює продаж продукції за нижчими цінами. Отож, ті, хто не може або не бажає знизити ціну заради залучення покупця, не зможуть реалізувати свій товар та послуги. Зрештою зниження обсягів продажу і неотримання прибутку спричинює банкрутство.

Чому суперництво між виробниками вигідне споживачам?

Покупці також конкурують між собою. Між ними йде суперництво за пошук продавця, здатного запропонувати товар оптимальної якості за найнижчими цінами.

Чи впливає конкуренція між покупцями на діяльність виробників?

Підсумовуючи, можна зазначити, що головна відмінність ринкової системи — це свобода вибору під час розв'язання основних економічних питань.

Змішана економіка

За сучасних умов жодна економічна система не існує в чистому вигляді. Більшості країн притаманні риси різних систем, адже їх поєднання може забезпечити більш ефективну комбінацію суспільних ресурсів для кращого досягнення господарських цілей. Такі системи називають змішаними.

Кожна економічна система має власні цілі. За змішаної економіки головними цілями є створення умов ефективного виробництва та зайнятості населення, формування високого стандарту життя. Економічна свобода, економічна ефективність, рівні підприємницькі можливості, безпека та економічне зростання — головні пріоритети змішаної економіки.

Економічна свобода полягає у можливості споживачів вирішувати, як саме витрачати й заощаджувати свої доходи, у свободі працівників змінювати місце роботи й утворювати трудові спілки, у можливості організовувати свою справу і реалізовувати підприємницькі здібності.

Економічна ефективність визначається мірою доцільності розподілу виробничих ресурсів та продуктивного використання їх з огляду на отримані результати.

Рівні підприємницькі можливості передбачають створення передумов економічної справедливості, коли економічні блага розподіляються не на засадах "зрівнялівки", а відповідно до господарської активності людей та їхнього професіоналізму.

Економічна безпека — це захист від деяких негативних впливів ринкового механізму, зокрема від безробіття, інфляції чи бідності.

Економічне зростання полягає у збільшенні виробництва товарів і послуг, розвитку технологічної та організаційної бази виробництва. Завдання збільшення обсягів виробництва на три-чотири відсотки на рік вважають цілком досяжним.

Перехід від однієї економічної системи до іншої породжує особливий, перехідний стан економіки. Наприкінці XX століття почався масовий перехід багатьох країн від адміністративно-командної до ринкової (змішаної) економіки. Для цього типу перехідної економіки характерна заміна відносин, грунтованих на адміністративно-командних принципах управління, ринковим механізмом. Якщо у змішаній системі механізми всіх економічних систем доповнюють одне одного й існують як єдине ціле, то перехідна економіка характеризується кризою економічних відносин командної системи і виникненням нових механізмів системи, що народжується. Перехідна економіка — це тривалий процес.

Чинники, що впливають на виникнення особливостей національних моделей

Рівень і характер матеріально-технічної бази

Історичні та геополітичні умови формування суспільного устрою

Національні та соціокультурні особливості країни

Приватизація - процес переходу підприємств із державної форми власності в приватну.

Приватизаційний сертифікат — цінний папір, який свідчить про право його власника на володіння частиною державної власності а також на участь у приватизації власності.

Економіка сучасної України, якщо виходити з формальних ознак, є також змішаною. Адже в ній поряд із державними є не державні підприємства, а саме: підприємства з колективною форм власності, кооперативи, різні форми товариств, малі та середні приватні підприємства, спільні підприємства. Проте особливість української перехідної економіки як змішаної полягає в тому, що в ній поєднані форми організації виробництва, коріння яких в адміністративній економіці, та форми, які більш-менш повно відповідають умовам ринку.