ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Огляд трупа на місці його виявлення

З оглядом трупа на місці події слідчому приходиться стикатися при проведенні розслідування різних категорій справ (бандитизм, вбивство, самогубство, пожежі і т.п.). Труп людини є центральним об'єктом місця події. Огляд трупа повинен проводитися безпосередньо на місці його виявлення, тому що в іншому випадку порушується зв'язок між елементами місця події, обстановкою, в якій він був виявлений, і позою трупа, трупними явищами й іншими ознаками.

Після огляду (у необхідних випадках і дактилоскопірування) труп направляється на судово-медичне дослідження у відповідну експертну установу, де проводиться його повторний зовнішній огляд уже на секційному столі.

Огляд трупа на місці його виявлення складається з двох стадій – загального і детального огляду трупа. Хід і результати огляду відбивають у протоколі огляду місця події.

При огляді трупа обов'язково досліджуються:

1. Поза трупа і його положення на місці події. Загальний огляд трупа починається з фіксації місця його знаходження, положення, загального вигляду і пози трупа, тобто розташування його частин відносно одна одної.

Положення трупа описується щодо найближчих нерухомих об'єктів – входу, вікон, стін, полотна залізниці, дерев і ін.

2. Зовнішній вигляд одягу трупа, що відіграє істотну роль для встановлення механізму події.

3. Знаряддя заподіяння смерті оглядаються в процесі огляду трупа лише у випадках коли вони механічно з'єднано з трупом (петля на шиї трупа, кинджал, що стирчить із грудей трупа тощо). Воно оглядається до роздягання трупа й огляду одягу, для того щоб при цих діях розташування і стан знаряддя не були порушені. Зберігати вузли рекомендується, розрізаючи з цією метою матеріал петлі у віддаленому від вузла місці.

4. Далі варто оглянути ложе трупа. З цією метою його варто підняти і віднести вбік. Труп не можна волочити або перевертати, тому що предмети, які знаходяться під ним, можуть мати істотне значення для справи і дозволять зробити висновок про переміщення трупа і зміну його пози.

Про переміщення трупа на місці події (зміни його пози) можуть свідчити насамперед розташування і характер трупних плям. Трупні плями можуть зникати й утворюватися на інших частинах трупа тільки протягом перших 6-8 годин після смерті. Після закінчення 10-12 годин трупні плями вже не зникають, а лише частково зміщаються, до кінця ж першої доби після смерті вони вже не змінюють свого розташування. Предмети, на яких лежить труп, відбиваються на ньому у вигляді блідих плям або рельєфних слідів у результаті здавлювання судин. Необхідно також уважно досліджувати ложе трупа, тобто поверхню підлоги, ґрунту, предметів, на якій він лежить, і зіставити виявлені на шкірі трупа відбитки з цими предметами. У тому випадку, якщо між формою знайдених на ложі предметів і обрисами слідів на трупі маються розходження, це може свідчити про його переміщення.

5. Після зовнішнього огляду трупа його роздягають. Кожна частина одягу оглядається окремо й у сукупності з іншими частинами. При огляді одягу з'ясовується: чи відповідає вона розмірам трупа, чи всі частини одягу в наявності, які предмети знаходяться в кишенях і інших частинах одягу, які помарки і плями маються на ній (розміри і розташування цих плям, ступінь просоченості тканини, колір плям, вологість), ушкодження (характер ушкоджень, їх розмір, форма, специфічні ознаки, що вказують на походження), є чи на одязі мітки і які саме, чи має одяг запах, відповідність якості верхнього і нижнього одягу.

6. Тіло трупа оглядається в тій послідовності, що є найбільш доцільною. Встановлюються стать, вік, зріст, колір волосся, очей померлого; характер, ступінь і локалізація трупних явищ і ушкоджень (їх походження визначається лише при судово-медичному дослідженні трупа); стан зубного апарата, наявність виділень і т.п. Необхідно зіставляти ушкодження на тілі й одязі з погляду їх відповідності.

7. Предмети, виявлені в кишенях і інших частинах одягу трупа, можуть бути оглянуті як разом з одягом, так і після огляду тіла; при цьому фіксуються характер, розміри, форма предметів, їх стан і розташування на трупі.

У випадках, коли особа потерпілого не встановлена, по закінченні огляду труп обов'язково дактилоскопірується і потім, після надання трупу прижиттєвого вигляду ("туалет" трупа), фотографується за правилами сигналетичної (впізнавальної) зйомки.

Якщо виникає необхідність повторно оглянути труп після його поховання або провести повторну судово-медичну експертизу, проводиться ексгумація, тобто вилучення трупа з місця його поховання. Про проведення ексгумації слідчий виносить спеціальну постанову, яку затверджує прокурор. Ексгумація проводиться в присутності слідчого, понятих і спеціаліста – судового медика. Спочатку фіксується загальний вигляд місця поховання труни або трупа, потім оглядається труна, труп що знаходиться в ній і його одяг. При цьому важливо, щоб у протоколі знайшли відображення ті фактичні дані, що дозволяють зробити висновок про особу людини, чий труп був ексгумований.

Інші види слідчого огляду

Огляд предметів.Відповідно до закону (ст. 191 КПК) предмети і документи, виявлені при огляді місця події, місцевості і приміщень, при обшуку, оглядаються на місці проведення цих слідчих дій. Якщо ж для огляду предметів потрібний тривалий час або є інші причини, слідчий робить огляд за місцем проведення слідства. У цьому випадку огляд складає зміст самостійної слідчої дії. Найчастіше огляд окремих предметів у кабінеті слідчого доцільно повторювати незалежно від того, оглядалися вони за місцем їх виявлення або ні.

Огляд предметів починається з вивчення їх загального вигляду. Слідчий встановлює стан предмета, його найменування і призначення, при необхідності – правила користування цим предметом. Потім виявляються індивідуальні ознаки предмета, його дефекти й особливості, ознаки, що свідчать про те, за яким призначенням він використовувався і як інтенсивно, ознаки, що вказують на зв'язок предмета, який оглядається, з розслідуваною подією. Всі ці дані фіксуються в протоколі огляду, до якого можуть бути прикладені фотознімки.

Огляд документів.Мета огляду документів – виявити і зафіксувати такі їх ознаки, які надають документам значення речових доказів, а також встановити засвідчені ними або викладені в них обставини і факти, що мають значення для справи.

На початковому етапі огляду слідчий повинен отримати загальне уявлення про документ. При цьому з'ясовується:

а) що являє собою документ;

б) у кого і де зберігається;

в) зовнішній вигляд документа і його реквізити;

г) походження документа, від кого він надійшов до адресата.

Зміст подальших дій слідчого залежить від того, яку роль, за його припущенням, цей документ може грати в справі: речового доказу або засобу посвідчення тих або інших фактів і обставин. При огляді документів – речових доказів слідчий доступними йому засобами вирішує питання про дійсність документа, вивчаючи для цього, зміст, форму, матеріал документа і його окремі частини: підписи, відбитки печаток і ін. Всі ознаки, що свідчать про його підробку (травлення, підчищення, дописки й ін.), докладно фіксуються в протоколі огляду.

Якщо документ є засобом посвідчення фактів, особлива увага звертається на ті його частини, що грають посвідчувальну роль, наприклад на підпис певної посадової особи і дату документа, що в сукупності вказує на перебування цієї особи в той момент у даній посаді, або на зміст документа, з якого можна зробити висновок про певні обставини, наприклад про одержання певної партії товарів. У протоколі огляду фіксується все виявлене, а та частина документа, що має доказове значення, при необхідності може бути викладена дослівно. Таким шляхом слідчий може уникнути залучення до справи значних за обсягом документів, наприклад книг бухгалтерського обліку, якщо доказове значення мають лише деякі записи.

Огляд тварин. У процесі розслідування ряду злочинів, таких, як крадіжки худоби, може виникнути необхідність в огляді тварин. Мета такого огляду – виявлення ознак, що дозволяють встановити приналежність тварини певному господарству або конкретній особі, а також ознак, за якими можна ототожнити тварину. При цьому встановлюються:

а) вид тварини;

б) порода, масть, стать і по можливості вік тварини;

в) ознаки приналежності тварини певному господарству або особі (клейма, спосіб підковування, наявність на тварині індивідуально визначеного предмета, наприклад, нашийника з написом, спеціальні мітки на тілі тварини);

г) індивідуальні ознаки тварини – сліди від перенесених травм, анатомічні особливості, специфічне офарблення й ін.

З метою повного виявлення перерахованих ознак і правильного опису їх у протоколі огляду доцільно залучати спеціаліста – ветеринара або зоотехніка.

Огляд приміщень і ділянок місцевості, що не є місцем події. Об'єктами даного виду огляду можуть бути складські, торговельні, виробничі і житлові приміщення, різні ділянки місцевості (наприклад, місце зустрічі співучасників). Проводиться він за правилами огляду місця події.

Освідування

Особливим видом слідчого огляду є освідування – огляд людей. Освідуванню можуть бути піддані обвинувачений, підозрюваний, свідок або потерпілий. Його мета – встановити на тілі людини сліди злочину, особливі прикмети й інші ознаки, що дозволяють судити про зв'язок даної людини з розслідуваною подією.

Слідче освідування відрізняється від судово-медичного. Перше являє собою різновид слідчого огляду, друге – один з видів судово-медичної експертизи. Для першого не потрібно спеціальних знань; друге являє собою вирішення спеціальних питань з області судової медицини: про причини і давність заподіяння тілесних ушкоджень, ступеня їх тяжкості, вродженості або набутості анатомічних або фізіологічних аномалій і ін.

Шляхом слідчого освідування можуть бути з'ясовані питання про наявність на тілі даної особи:

а) особливих прикмет, яких саме і де;

б) тілесних ушкоджень, яких саме і де;

в) часток тих або інших речовин;

г) ознак його професійної приналежності.

Освідування може супроводжуватися фотозйомкою загального вигляду ділянок тіла і виявлених на ньому прикмет або слідів. Фотографії додаються до протоколу у вигляді таблиці.

Якщо в ході огляду освідуєма особа висловить якісь зауваження або пояснення, що відносяться до процедури або результатів цієї слідчої дії, вони повинні бути занесені до протоколу. Протокол підписується всіма учасниками освідування.

В тих випадках, коли освідування проводиться лікарем, результати і все виявлене слідчий описує зі слів лікаря, про що спеціально вказується в протоколі.