ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Насичені одноатомні спирти.

123

Склад і будова молекул спиртів. Як уже зазначалось, молекули органічних сполук, крім атому Карбону і Гідрогену, можуть містити атоми Оксигену.

Уявімо, що в молекулі метану один атом Гідрогену заміщений гідроксильною групою. Хімічна будова такої сполуки — метанолу — виражається структурною формулою:

СН3—ОН, або СН3ОН

Заміщуючи атом Гідрогену в молекулі етану, дістанемо сполуку етанол такої хімічної будови:

СН3—СН2—ОН, або С2Н5ОН

У цих сполуках вуглеводневі радикали метил —СН3 й етил —С2Н5 з'єднані з гідроксильною групою —ОН. Наявність останньої є ознакою класу органічних речовин, що називаються спиртами.

Застосування метанолу та етанолу. Метанол був уперше добутий у XVII столітті, а вивчений у першій половині ХІХ ст. Його називають ще деревним спиртом за першим із відомих методів добування, а саме — шляхом сухої перегонки деревини. Метиловий спирт широко застосовується для добування формальдегіду, необхідного для виробництва пластмас. Він використовується як розчинник та для багатьох органічних синтезів. Перспективним є використання метанолу як пального для двигунів, оскільки додавання його до бензину підвищує октанове число і знижує утворення шкідливих речовин у вихлопних газах.

Етиловий спирт – багатотоннажний продукт хімічної промисловості. За об’ємом виробництва він посідає перше місце серед інших органічних продуктів. У великих кількостях його використовують для добування синтетичного каучуку і виробництва пластмас.

Етанол використовується як розчинник для виготовлення одеколонів, парфумів, лаків. Його застосовують для добування багатьох органічних речовин: діетилового етеру, барвників, харчової оцтової кислоти, бездимного пороху тощо.

Але треба пам’ятати, що метанол і етанол є отруйними речовинами. Етиловий спирт для організму людини є наркотиком. У невеликих дозах він спричинює сп’яніння, у великих – навіть смерть. Зловживання алкогольними напоями викликає стрну хворобу – алкоголізм.

Гліцерин.

Склад і будова молекули гліцерину. Крім одноатомних спиртів, тобто тих, що містять у молекулі одну функціональну групу, існують багатоатомні спирти, до складу яких входять дві і більше гідроксильні групи. До них належить гліцерин — трьохатомний спирт. Структурна формула гліцерину

Фізичні властивості гліцерину. Це густа сиропоподібна рідина без запаху і кольору, солодка на смак, добре розчинна у воді. Властивості гліцерину відображає його назва «олійний цукор», вживана у XVIII ст., коли гліцерин було добуто вперше з маслинової олії.

Застосування гліцерину. Гліцерин — продукт, що має широке застосування. Завдяки гігроскопічності він використовується в парфумерії та фармації як зм'якшувальний засіб або основа мазей, добавка до мила, у харчовій промисловості — як добавка до напоїв. У шкіряному виробництві та текстильній промисловості — для обробки пряжі і шкіри з метою їх пом'якшення та надання еластичності. З гліцерину добувають вибухову речовину нітрогліцерин, що використовується для виготовлення динаміту Спиртовий розчин нітрогліцерину має судинорозширювальну дію й у вигляді ліків використовується при серцевих захворюваннях.

Фенол.

Склад і будова молекули фенолу. У разі, коли гідроксильна група сполучена безпосередньо з бензольним ядром, утворюється сполука фенол, представник класу фенолів.

Фізичні властивості фенолу. Фенол — кристалічна речовина, безбарвна, має характерний запах. У разі зберігання в нещільно закритому посуді внаслідок окиснення набуває рожевого кольору. Фенол — низькоплавна речовина ( +42°С).

Застосування фенолу. Фенол було вперше виділено з кам'яновугільної смоли в першій половині XIX ст. Його застосування тісно пов'язане з розвитком синтетичної органічної хімії. Фенол є вихідною речовиною для виробництва барвників, лікувальних препаратів, пластичних мас, вибухових речовин.

Фенол має антисептичні властивості, які були виявлені ще у другій половині XIX ст. Вони зумовлюють використання його розчину (5%-го) для знезаражування приміщень, хірургічних інструментів, його добавляють до деяких сортів мила, ним протравлюють деревину, щоб запобігти її гниттю.

Разом з тим це токсична речовина, що може спричинити опіки шкіри. Оскільки фенол є продуктом коксохімічної промисловості, то вкупі з іншими промисловими викидами він потрапляє у стічні води, тим самим забруднює навколишнє середовище.

Альдегіди

Склад і будова молекул альдегідів. До класу альдегідів належать речовини, у молекулах яких функціональна альдегідна група сполучена з вуглеводневим радикалом (у

найпростішої з цих речовин — з атомом Гідрогену)

Застосування оцтового альдегіду. Реакції окиснення зумовлюють застосування цієї сполуки для добування оцтової кислоти. У невеликих кількостях оцтовий альдегід утворюється під час обміну речовин в організмі людини, зокрема в результаті метаболізму алкоголю. Надлишок ацетальдегіду шкідливий і викликає неприємні відчуття, що використовується з метою лікування алкоголізму.

123