ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Сутність та методи обчислення рентабельності

1 234

Рентабельність - відносний показник інтенсивності виробництва,який характеризує рівень прибутковості відповідних складових процесу виробництва або сукупних затрат підприємства.У практиці господарювання розраховуються такі показники рентабельності:

· Рентабельність продукції

· Рентабельність виробництва

· Рентабельність виробничих фондів

Рентабельність усієї реалізованої продукції розраховується як відношення прибутку,отриманого від продажу всієї продукції, до її собівартості:

Р= _П_ *100%, де

Р-рівень рентабельності продукції,%;

П-прибуток, отриманий від продажу всієї продукції, грн;

С-собівартість усієї проданої продукції, грн.

За цією формулою можна розрахувати також рентабельність виробництва та продажу окремих видів продукції.Для ц ього враховуються прибуток і собівартість по відповідному виду продукції.Показники рентабельності всієї проданої продукції та окремих її видів дають уявлення стосовно окупності(прибутковості) затрат на виробництво та продаж відповідних видів або всієї продукції, тобто стосовно того, скільки прибутку отримує підприємство на одну гнр затрат,вкладених для отримання прибутку.Рентабельність виробництва визначається як відношення загального(підсумкового) прибутку до собівартості проданої продукції, товарів, робіт та послуг.Рентабельність проданої продукції можна розраховувати і як відношення прибутку до виручки(обігу) від продажу продукції:

Р_пп= П *100%, де

Р_пп-рентабельність проданої продукції,%;

В-виручка від продажу продукції,грн.

У цьому випадку рівень рентабельності буде показувати, скільки отримано прибутку(в процентах або коп) на 1 грн проданої продукції за цінами реалізації.Рентабельність виробничих фондів розраховуєтьсяяк відношення загального прибутку до середньої річної вартості основних виробничих фондів і матеріальних обігових активів.Розрахунок вищевказаних показників рентабельності, їх аналіз дозволяє керіникам господарюючих суб’єктів і підприємцям зорієнтуватися в економічному рівну вирішення відповідних питань і вжити необхідних заходів для поліпшення фінансового стану підприємств.

8. Розподіл прибутку підприємства

Прибуток є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.
Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.
Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.
Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох, чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.
Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.
Можна зробити висновок, що на обсяг прибутку, який залишався в розпорядженні підприємств, впливали: абсолютна сума отриманого балансового прибутку; платежі в бюджет, здійснювані за рахунок прибутку (рентні платежі, податок на прибуток).
Прибуток, що залишався в розпорядженні підприємства, не дорівнював чистому прибутку. Чинні нормативні акти визначали, що за рахунок прибутку підприємства повинні були сплачувати штрафи в таких випадках:
- за порушення господарських договорів із суб'єктами господарювання;
- за несвоєчасне подання в податкову адміністрацію необхідних розрахунків;
- за затримку перерахування коштів до бюджету і державних цільових фондів;
- за приховування прибутку від оподаткування, заниження інших податків;
- за недотримання встановлених лімітів забору води або використання води без укладання відповідної угоди (це стосується використання води з державних водогосподарських систем);
- за прострочені банківські позички;
- за невиконання квоти зі створення робочих місць для інвалідів;
- за інші порушення.
З урахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання у різних сферах економіки стягувалися за рахунок прибутку й інші штрафи. Особливо це стосувалося комерційних банків, страхових компаній. Отже, чистий прибуток - це частина прибутку, що залишався в підприємства після сплати податків та можливих штрафів (унаслідок застосування фінансових санкцій).

1 234