ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Контроль знань студентів за допомогою тестування

Успішне навчання інформаційних технологій значною мірою пов'язано з організацією контролю й перевірки знань студентів. У зв'язку з переходом освітніх програм на кредитно-модульну систему зростає обсяг самостійної роботи студентів, у такій ситуації викладач повинен більш ретельно підходити до проблеми контролю знань студентів.

Крім того, специфіка предметів, пов'язаних з інформаційними технологіями, вимагає набуття практичних навичок разом із теоретичними. Скоріш практичні навички більш бажані. Однак, провести опитування з практичних навичок усіх студентів дуже складно за короткий термін.

У вузівській практиці знайшли застосування різні види перевірки знань, але нині все більше викладачів орієнтується на тестування, як на простий, та дуже швидкий метод опитування. Тестові завдання стають частинами поточного та підсумкового контролю, а іноді повністю його заміщають. Студенти з цікавістю сприймають таке опитування, вважаючи його деякою мірою грою.

Проблематиці тестування присвячено багато робіт. Розглядались різні аспекти проблеми: історія, досвід інших країн [6, 10], специфічні труднощі, що пов’язані з використанням тестів під час підготовки спеціалістів різного профілю [1, 3, 7], питання мотивації студентів [2] тощо.

Менше уваги приділялось аспекту об'єктивності тестування як контролю знань. Тестування вважають самим об'єктивним методом контролю знань, бо воно виключає суб'єктивність перевіряючого. Але виявилось, що це не зовсім так. Наприклад, Гаджиєва І.Х., Абдурахманов А.А. зазначають у роботі [3]: “Слабые студенты пасуют перед большим количеством наукообразных неправильных ответов и сильно затрудняются вспомнить, узнать правильный ответ. Вследствие этого, они прибегают к случайной выборке и набирают достаточное для положительной оценки количество правильных ответов. “Сильные” студенты слишком ответственно подходят к каждому слову задания, долго размышляют над приведенными ответами, теряют время, начинают волноваться – в итоге низкий результат”. Проблематика “вгадування” розглядалась також у роботах Колгатіна О.Г. [7, 8].

Мета дослідження – оцінити об'єктивність тестування як методу контролю знань, та запропонувати автоматичну систему тестування, що враховує такі недоліки як вгадування та зубріння.

Для перевірки об'єктивності тестування проводилось пробне стандартне тестування для студентів перших–других курсів різних спеціальностей (“Фінанси”, “Облік та аудит”, “Менеджмент виробничий”, “Правознавство” та інших) протягом трьох років. Автор проаналізував результати тестування вибраних 1000 студентів за однією тематикою за допомогою стандартного тестування.

Тестування стає тільки контролюючим засобом, а, як відомо, уся діяльність викладача повинна нести навчальний характер. Майбутні фахівці на своєму робочому місці будуть розв'язувати реальні завдання, і життя не буде пропонувати альтернативні відповіді, як у тесті. У процесі бесіди з викладачем студент навчається, і якщо його знання поки що не зовсім чіткі, завдання викладача – його спрямувати: вказати майбутні шляхи.

Шляхи розв’язання – це вдосконалення методики тестування і, по-перше, відхід від альтернативних питань, які практично заполонили всі тестові завдання.

Для побудови тестових завдань використовується ціла низка методик, з яких найбільш придатними для автоматизації є:

- вибір варіанту (альтернативні);

- підбір пари;

- заповнення пробілу;

- виключення зайвого.

Автором пропонується комплекс програм для контролю знань, що містить у собі базу завдань (питання з можливими відповідями) формату .mdb, програму контролю знань, базу результатів формату .mdb. База містить запитання різного характеру, що дозволяє більш об'єктивно оцінити знання. Це й альтернативні запитання, запитання з вибором декількох елементів, запитання на відповідність. Компонування запитань розроблене з орієнтацією на відповідну тематику – в даному випадку це робота в операційній системі Windows.

У процесі виконання студент, що тестується, може повернутися до будь-якого запитання, що часто відсутнє у стандартному тесті. Використання автоматичного обмеження на час дозволяє не затягувати процес перевірки. Крім того, відлік часу після реєстрації відбувається індивідуально, тобто кожний одержує однакову кількість часу. Доступ до програми контролю знань здійснюється тільки після реєстрації, що виключає можливість підміни результатів і повторного несанкціонованого проходження тесту.

У процесі роботи програми передбачені спливаючі підказки й попередження у разі виконання неправильних дій. Наприклад, якщо студент зовсім випадково вибирає закриття тесту або висновок результатів, то він буде проінформований про наслідки виконання своєї дії.

Програми, що входять до системи контролю знань, написані мовою програмування VB і призначені для роботи в операційній системі Windows.

Система контролю використовується в навчальному процесі під час проведення практичних і лабораторних робіт (визначення ступеня підготовки до заняття), самоконтролю студентів і для прийому заліків з курсів "Інформатика і комп'ютерна техніка", «Комп'ютерні мережі» і т. п.

База завдань системи контролю знань розбивається по варіантах і, відповідно, кожен студент одержує свої особисті завдання.

Дані за результатами зберігаються в базі даних, що дозволяє автоматично робити аналіз щодо сприйняття тематики групою студентів, дозволяє формувати надалі у навчанні груп диференційований підхід. Крім того, можлива особиста фіксація результатів викладачем.

Крім зазначених особливостей програми, комплекс не заважає студенту користуватися можливостями доступу до системи, що фактично дає можливість отримати відповіді на запитання в процесі роботи із системою, тобто тестуватися й навчатися одночасно.

Результати перевірки знань тієї ж групи студентів за допомогою автоматизованої системи суттєво відмінні від попередніх.

Висновки. Тестова перевірка знань, як доведено, не завжди об'єктивна. Тому використання тестів у всіх видах контролю, а особливо в підсумковому, обов'язково повинно доповнюватися іншими видами контролю (бесідою, контрольною роботою, тощо).

Можлива часткова корекція тестової перевірки через її вдосконалення. Тести повинні містити різнопланові запитання, і тільки тоді перевірка знань за допомогою такого тесту буде об'єктивною.

Запропонована автором система дозволяє отримати об'єктивнішу оцінку знань студентів порівняно зі стандартним тестуванням, а також використати час тестування як навчальний час.

Надалі можливе вдосконалення системи в напрямках використання для контролю знань студентів з інших дисциплін, а також специфічний аналіз результатів тестування студентів для об'єктивної оцінки діяльності викладачів.

Список джерел:

1. Боднар П.М., Булах I.Є., Шило I.М. Роль комп'ютерного тестування в мотивацiї студентiв при вивченнi ендокринологiї. // Ендокринологiя.- Т. 1. – 1996. – №2. – С. 114-117.

2. Булах I.Є., Шило I.М. Мотивацiя навчання i валiдизацiя оцiнювання рiвня знань. //Педагогiка i психологiя. Вiсник АПН. – 1996. – №3. – С. 125-129.

3. Гаджиева И.Х., Абдурахманов А.А. К вопросу о контроле знаний студентов по физиологии растений// Вестник Башкирского университета. – 2001. – № 2 (II). – С. 145-146.

4. Гулюкина Н. А., Клишина С. В. Педагогический тест: этапы и особенности конструирования и использования: Учеб. пособие / Новосибирский гос. технический ун-т. — Новосибирск: Издательство НГТУ, 2001. — 132 с.

5. Касумова М. Ю. Тестирование – эффективный измеритель проверки знаний обучаемых // Мат. X Междун. конф. "Применение новых технологий в образовании", 30 июня–3 июля 1999 г., Троицк.

6. Киринюк, А. А. Тестирование студентов как метод оценки качества образования /А. А. Киринюк. //Высшее юридическое образование. – Омск. – 2005. – С. 7–11.

7. Колгатін О.Г. Досвід впровадження автоматизованої системи діагностики навчальних досягнень з методів математичної статистики [Електронний ресурс] / В.Ю. Биков // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2008. – №5. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em5/emg.html. – Заголовок з екрану.

8. Колгатін О.Г. Статистичний аналіз тесту з різними за формою завданнями // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи./ За заг. ред. В.І. Євдокимова і О.М. Микитюка. – ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. – Харків: ХДПУ, 2003. – Вип. 20. – С. 50–54.

9. Сайлер Б., Споттс Дж. Использование Microsoft Visual Basic 6. Специальное издание. – М.: Вильямс, 2005. – 832 с.

10. Чорна Н. В. Оцінювання навчальних досягнень учнів методом тестування в педагогіці США: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. — Вінниця, 2005.

Тестування - як метод педагогічного контролю

Тестування розглядається сьогодні, в основному, як спосіб ефективної перевірки результатів навчання чи ступеня готовності до тієї чи іншої діяльності. Широке впровадження тестування обумовлене двома особливостями тестів:

- високою технологічністю перевірки результатів тестування;

- незалежністю результатів тестування від суб”єктивної думки тих, хто перевіряє.

До переваг тестового контролю відносять здатність:

- формувати цілі та методи навчання, фокусуючи увагу на головному й на вмінні застосовувати здобуті знання;

- забезпечувати оперативний зворотній зв”язок у навчанні, що дозволяє вчасно коригувати навчальний процес.

Особливої уваги потребують ситуаційні тести. Для їх розробки були обрані тести закритого типу, що містять кілька правильних відповідей.

В основу тестів були покладені такі принципи:

- ситуаційність – умова тестової задачі є коротким описом визначеної ситуації, однієї з ключових для даної теми;

- комплексність – варіанами відповідей є твердження, які вимагають від студента розгляду даної ситуації з різних боків;

- поетапний аналіз – відповіді часто підібрані в такій послідовності, що вони дають приклад раціонального аналізу даної ситуації.

Ці принципи дозволяють використовувати згадані тести не тільки як контролюючі, але й як навчальні.

Педагогічний контроль виконує цілий ряд функцій у педагогічному процесі: оцінюючу, стимулюючу, розвиваючу, навчальну, діагностичну, виховну та інші.

Процес контролю це одна з нвйбільш трудомістких і відповідальних операцій у навчанні, пов"язана з гострими психологічними ситуаціями як для студентів, так і для викладача. З іншого боку його правильна постановка сприяє поліпшенню якості підготовки фахівців.

У сформованому педагогічному процесі розрізняють кілька видів контролю: попередній, поточний, тематичний, рубіжний, підсумковий і випускний.

Систему контролю утворюють іспити, заліки, усне опитування, контрольні роботи, колоквіуми, реферати, семінари, лабораторні роботи, звіти по виробничій практиці. Такі методи контролювання успішності студентів на сучасному етапі використовують більшість навчальних закладів.

Перелічені методи діагностування успішності мають певні недоліки. Розглянемо деякі з них.

1). Можуть виникати труднощі, пов”язані з особливостями викладацької роботи:

- розбіжності вимог різних викладачів, відміності в їхньому рівні суворості при оцінюванні тієї самої відповіді;

- розбіжності у професійній кваліфікації;

- завантаженість викладача рутинною мало творчою роботою, пов”язаною з великим обсягом інформації, яку потрібно підготувати, обробити та проаналізувати за короткий проміжок часу під час поточних перевірок знань великої кількості студентів, коли оцінювання проводиться, головним чином, лише за формальними критеріями;

- можлива упережденість викладача (з психологічних чи інших причин) при оцінюванні відповідей деяких студентів, тощо.

2). Труднощі, пов”язані зі специфікою традиційної форми перевірки знань (відсутність чітко сформульованих стандартів оцінювання знань і конкретно окреслених обсягів умінь, достатніх для позитивної оцінки).

3). Труднощі, пов”язані зі студентами: використання шпаргаок, списування, „взаємодопомога” на іспиті, заважають викладачеві об”єктивно оцінити знання студентів, а також свою власну педагогічну роботу.

4). Відсутність єдиних об”єктивних критеріїв оцінювання та ефективних механізмів порівняння результатів навчання по даній дисципліні (спеціальності) у різних вищих учбових закладах.

Сьогодні при оцінюванні знань студентів згадані проблеми певною мірою врівноважуються використанням такої форми контролю, як тестування.

Для діагностики успішності навчання розробляються спеціальні методи, що різними авторами називаються тестами навчальних досягнень, тестами успішності, дидактичними тестами і навіть тестами викладача (під останніми можуть матися на увазі тести, призначені для діагностики професійних якостей педагогів).

Тести – це досить короткі стандартизовані чи не стандартизовані проби, іспити, що дозволяють викладачам за порівняно короткі проміжки часу оцінити результативність пізнавальної діяльності студентів, тобто ступінь і якість досягнення кожним студентом цілей навчання.

Тести досягнень призначені для того, щоб оцінити успішність оволодіння конкретними знаннями або окремими розділами навчальних дисциплін з метою визначення ефективності програм, підручників і методів навчання, особливостей роботи окремих викладачів, педагогічних колективів і т. д.

Розробляються також і більш широко орієнтовані тести, наприклад, для оцінки окремих навичок та вмінь (уміння працювати з підручником, довідниками, енциклопедіями і словниками).

Існують також тести спрямовані на оцінку впливу навчання на формування логічного мислення, здатності міркувати, будувати висновки на основі аналізу визначеного кола даних, тощо.

Отже, тестування – багатофункціональний метод, який дозволяє швидше зрозуміти, як краще далі працювати з студентом, а також допомагає викладачу скоригувати курс навчання.

Контроль та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим елементом навчально-виховного процесу, який не може бути повноцінним без урахування того, як діти сприймають, усвідомлюють і запам’ятовують вивчене, як використовують знання. Між учителем і учнем встановлюється зворотний зв’язок, який дає можливість безперервно удосконалювати навчальний процес. При правильній організації контроль сприяє розвитку пам’яті, мислення та мовлення учнів, систематизує їхні знання, своєчасно виявляє прогалини в навчанні та служить запобіганню помилок.

Сучасний етап розвитку освіти в нашій країні можна назвати перехідним від традиційних форм навчання до пошуку нових, більш ефективних. Нині важливо створити якісно нову модель системи контролю, яка б дала змогу об’єктивно оцінювати знання, уміння й навички учнів, уникаючи суб’єктивізму.

Перед учителем стоїть завдання організувати навчальний процес так, щоб забезпечити цілеспрямованість та об’єктивність контролю засвоєного матеріалу. Найбільш ефективним методом оцінювання є тести, тому що:

- вони є відносною простою формою контролю;

- їх можна використати як для індивідуального оцінювання, так і для цілих груп;

- можна швидко й зручно опрацювати результати;

- проведення тестування потребує мало часу;

- вони найоб’єктивніше оцінюють знання учнів.

Тести дають можливість оперативно перевірити якість засвоєння учнями великого обсягу навчального матеріалу, роблять процес навчання цікавим для дитини, дають можливість швидко виявити прогалини в знаннях та урізноманітнити процес навчання. Позитивним психологічним моментом є можливість індивідуальної роботи учнів у найбільш зручному для них темпі, атмосфері доброзичливості й комфорту.

Застосування тестів забезпечить успішне засвоєння школярами програмового матеріалу, а також допоможе учителю за невеликий проміжок часу як організувати повторення раніше вивченого, так і оцінити знання учнів.

Дуже важливо, що такий вид роботи викликає зацікавленість у дітей, стимулює підготовку до кожного уроку та підвищує мотивацію до вивчення предметів.

ему «Тестовий контроль знань» для своєї курсової роботи я вибралатому що контроль знань це дуже важлива складова в навчальномупроцесі.

І вже почавши писати курсову роботу я поставила мету: довести, що тестовийконтроль знань вимагає дуже великих зусиль з боку педагога. Педагогповинен знати як правильно підбирати тести і як слід їх складати.

Адже не кожен набір запитань з варіантами відповідей на них можна назватитестом.

Це питання має глобальний характер, так як осягнути математичнунауку простіше, ніж навчити їй інших. І навчаючи, будь-який педагог повиненобов'язково враховувати все: всі індивідуальні особливості дитини, їїхарактеру, психічний і фізичний розвиток, його особливості, інтереси ітакі дані, як рівень засвоєння знань, здібності до засвоєння, яківчитель може отримати після проведення тестів. І дуже важливо, що бвчитель в ході навчання велику увагу приділяв контролю знань, йогорезультатами.

І так, об'єктом моєї курсової роботи буде контроль знань - якзасіб оцінки знань, як метод контролю за професійним становленнямфахівця, як спосіб діагностики психічного розвитку та особистого зростання.

В умовах соціально-економічного реформування, наростаючогорізноманіття, плюралізму в освіті, розширення компетентностісуб'єктів РФ в управлінні освітою, автономність освітніхустанов та розвитку академічних свобод виникає небезпека «розсічення»єдиного освітнього простору. Однакова модель навчальногозаклади цілком узгоджувалася з жорстко централізованою системоюуправління. До недавнього часу зміст і рівні освіти в країнівизначалися з центру: Гособразованіем СРСР або відповіднимиміністерствами розроблялися навчальними планами або нормативизагальноосвітньої, общепрофессіональной та спеціальної підготовки,диференційовані, з урахуванням профілю діяльності; встановлювалисяпевні строки навчання для рівних спеціальностей; перелікиспеціальностей вищої та середньої професійної освіти такожформувалися централізовано.

Але так воно є в умовах диференційовних освітніхсистем, заснованих на індивідуалізації та диференціації, варіативності таальтернативності освітніх систем та навчальних закладів, гнучкості ідинамічності навчально-програмної документації, її прогностичності іадаптивності до мінливих умов.

У цій ситуації встановлення стандартів освіти маєпринципове значення. Стандарт повинен стати основним інструментомуправління якості професійної освіти на державномурівні. У широкому сенсі, якість професійної освітивизначається тим, наскільки воно відповідає поточним і перспективнимзавданням економіки і суспільства.

Сучасна актуалізація проблем оцінки якості освіти в Росіївідбувається під впливом ряду факторів. Перш за все йде переосмисленняцінностей, цілей, місця і ролі освіти у зв'язку з радикальнимизмінами в суспільстві, з переважаючими тенденціями духовного розпадулюдини, наростаючого катастрофізму розвитку.

Звідси різко зростають вимоги до рівня освіти та розвиткусучасної людини, і перш за все, до рівня його духовного,морального розвитку.

Стандарт професійної освіти має служити соціальноїгарантією членам суспільства та забезпечувати їх конкурентоспроможність навітчизняному та світовому ринках праці.

Необхідність введення стандартів обумовлена тим, що у зв'язку зцільовими замовленнями підприємств на робітників і фахівців, введений ринковихвідносин між підприємствами і навчальними закладами виникла певнанебезпека зниження інтелектуального потенціалу суспільства за рахунок скороченнязмісту та обсягу загальнонаукової і общепрофессіональной підготовки.

Введення стандартів професійної освіти має іміжнародне значення: у питаннях встановлення еквівалентності документівпро освіту, необхідного для здійснення рівноправного обмінустудентами, визнання документів про освіту при прийомі на роботувипускників вищих та середніх професійних навчальних закладів у Росії,

СНД і далекому зарубіжжі, при перекладі на наступну ступінь освіти (в

ВУЗ, аспірантуру).

що відбувається реформа освіти вимагає використання принциповонових педагогічних технологій. Успіх діяльності в умовах ринкувизначається вмінням приймати нестандартні рішення, рішучістю,енергійністю, підприємливістю.

Ці якості важко сформувати без індивідуалізації ідиференціації навчання, без урахування інтересів, схильностей і здібностейстудентів.

Вирішення цих завдань викликає необхідність пошуку засобів розкриттяіндивідуальності особистості. Досвід західної системи освіти змушуєзвернутися до практики тестування, яка отримала широкепоширення в навчально-виховному процесі.

Від традиційних оцінок і контролю знань студентів тести відрізняютьсяоб'єктивністю вимірювання результатів навчання, оскільки вони орієнтуютьсяне на суб'єктивну думку викладачів, а на об'єктивні емпіричнікритерії.

Тест (від англійського слова test - перевірка, завдання) - це системазавдань, що дозволяє виміряти рівень засвоєння знань, ступінь розвиткупевних психологічних якостей, здібностей, особливостей особистості.

Тест не використовується в навчально-виховному процесі за різними.

Тест, як форма контролю знань.

Керувати, і корегувати яким би то не було процесом можливолише на підставі даних контролю над його течією, не становитьвинятку і процес навчальної діяльності. Ефективність застосуваннястандартів можлива тільки в умовах об'єктивного контролю знань і вміньучнів.

Розрізняють два методи контролю - суб'єктивний і об'єктивний.

Суб'єктивний метод контролю означає виявлення, вимір і оцінку знань,умінь, навичок, що випливала з особистих уявлень екзаменатора. Цей методоцінки знань придатний для підсумкового контролю, тому що не володієнеобхідною точністю і відтворюваністю результатів.

Під об'єктивним контролем мають на увазі контроль, який маєнеобхідною точністю, відтворюваність результатів.

Інструментом, який дозволяє об'єктивно оцінювати якістьзасвоєння, є критеріальною-орієнтовний тест, що поєднує в собіконтрольне завдання і еталон, за яким можна судити з якостізасвоєння.

Проте, як свідчить реальна практика, не завжди вдаєтьсядосягти достатньою мірою об'єктивності та оперативності контролю внавчанні. В наслідку цього часто знижується уявлення про навчальнудіяльності учнів.

Для оперативного контролю знань і умінь з математики учнівсередньої школи традиційно використовуються дидактичні матеріали - спеціальнопідібрані і систематизовані вправи.

Заплановані результати навчання з математики, задані в програмі ввигляді конкретних вимог до знань і вмінь учнів дозволяєвикористовувати таку форму контролю, як тести.

Тест тим принципово відрізняється від звичного контролю знань, щодо нього (завданням) заздалегідь приготувати еталон, за яким порівнюють відповідьстудента. Еталон необхідний для точного визначення ступеня засвоєннястудентом змісту навчання, яка характеризується коофіціентомзасвоєння, що підраховується за формулою:

, де е - число операцій тесту, виконаних студентом правильно, р - загальнечисло операцій в тісті.

На Заході, особливо в США, тести використовуються досить давно, і щоцікаво: ми рухаємося до тестової перевірки знань, а там - впротилежному напрямку.

Тести - це завдання, яке складається з ряду питань і декількохваріантів відповіді на них для вибору в кожному випадку одного вірного. З їхдопомогою можна отримати, наприклад, інформацію про рівень засвоєння елементівзнань, про сформованість умінь і навичок учнів із застосування знань урізних ситуаціях.

Гідність:

Головне достоїнство тестової перевірки в швидкості, а традиційної перевіркиза допомогою дидактичних матеріалів-в її обгрунтованості.

Недоліки:

Якщо результати своєї роботи учень представляє лише номери відповіді,тут вчитель не бачить характеру ходу рішення - розумова діяльністьучня і результат може бути тільки ймовірносним. Гарантії наявності уучня знань немає;

До недоліків тестів також відносять можливість вгадування. Якщо,наприклад, тестове завдання містить тільки дві відповіді, один з якихправильний, то половину відповідей на такі тестові завдання можна вгадати.

Введення тестового контролю

Введення тестового контролю істотно підвищує мотивацію навчання тазацікавленість учня.

Впровадження тестової форми контролю по предмету здійснювалося поетапно.

На першому етапі у тестовій формі проводився тільки вхідний контроль ізаключній метою проведення вхідного тесту є отриманнявідомостей про вихідний рівень знань студентів. Успіх вивчення будь-якого курсузалежить від ступеня засвоєння тих понять, термінів, положень, яківивчалися на попередніх етапах навчання. Тому вхідний тест,включає завдання, що перевіряють рівень засвоєння основних навчальних елементівданого курсу. При перевірці визначаються насамперед прогалини в знаннях,що дуже важливо для продуктивного самоосвіти.

Підсумковий тест (екзаменаційний) систематизує,узагальнює навчальний матеріал, перевіряє сформовані знання і вміння.

Результати перших перевірок показали, що студентів необхідно готувати доіспитовому тесту, використовуючи тестові завдання при проведенні поточногоі рубіжного контролю. Завдання з вибором відповіді особливо цінні тим,що кожному учню дається можливість чітко уявити собі обсягобов'язкових вимог і оволодіння знаннями курсу, об'єктивно оцінити своїуспіхи, отримати конкретні вказівки для додаткової, індивідуальноїроботи. Тестові завдання зручно використовувати при організаціїсамостійної роботи учнів у режимі самоконтролю, при повтореннінавчального матеріалу. Тести з успіхом можна використовувати разом з іншимиформами контролю, забезпечуючи інформацію по ряду якісних характеристикзнань і вмінь учня.

Робота по створенню тестів і оцінка їх ефективності достатньоскладна і довга.

По-перше, необхідно оцінювати якість кожного тесту - відповідністьпрограмі і реальним можливостям учнів, враховуючи при цьому сильнодіючі тимчасові обмеження на виконання ними тестових завдань. Якщовідповідність програмі можна перевірити, аналізуючи тільки літературу, топеревірка «посильности» кожного тесту і навіть кожного завдання в одномуокремо взятому тесті можлива тільки після перевірки в реальномуексперименті.

По-друге, бажана оцінка «показності» всієї батареї тестів

-наскільки вона захоплює весь програмний матеріал або хоча б найбільшсуттєву його частину (з кон'юнктурних міркувань).

І, нарешті, головне - складені тести необхідно «прокрутити»кілька разів, щоб відібрати з них найбільш представницькі, найбільшінформативні з точки зору діагностики «готовності». Системневпровадження тестів ускладнюється у зв'язку з відносною складністю створенняякісного тесту.

Види тестів і функції тесту

Тести бувають різних видів:

1. Тести з однозначним вибором відповіді. На кожне завдання пропонується кілька варіантів відповіді, з яких тільки один вірний. В математиці це зазвичай числові відповіді або відповіді в координатної запису.

2. Тест з багатозначним відповіддю. В варіанти відповіді може бути внесено більш вірного відповіді, але в різних видах.

Наприклад:, m2/5, () 2

Або серед відповідей може не бути вірних відповідей. Тоді в результаті кожному номеру завдань повинні бути виставлені номери правильних відповідей або прочерк.

3. Тести на доповнення. У цих тестах завдання оформляються з пропущеними словами або символами. Пропущене місце має бути заповнено учнями.

Такі тести корисні при вивченні алгоритмів. Наприклад, дослідження функції на екстремум.