 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Принцип програмного керування
Розв’язок задач на комп’ютері реалізується програмним способом, тобто шляхом виконання над інформацією послідовно в часі окремих операцій, передбачених алгоритмом розв’язання задачі. Алгоритм –кінцева послідовність однозначно визначених дій, що приводить до результату при будь-яких значеннях вихідних даних. Алгоритм розв’язання задачі у вигляді послідовності команд мовою машинних кодів називається машинною програмою. Команда – елементарна інструкція, виконувана автоматично, без додаткових вказівок. Машинна команда складається з двох частин – операційної й адресної. Операційна частина – група розрядів, призначена для коду операції. Адресна частина – група розрядів, у яких записуються коди адрес комірок пам'яті, призначених для збереження інформації, їх ще називають адресами операндів, тобто чисел, що беруть участь в операції.
ВНУТРІШНІ КОМПОНЕНТИ ПК ПК складається з трьох основних блоків: монітора, системного блока і клавіатури. Головним компонентом системного блока є друкована плата, яка називається системною, або материнською. Вона містить кілька інтегральних мікросхем, що забезпечують деякі функціональні можливості ПК. Ступінь інтеграції функціональних можливостей в окремих мікросхемах істотно залежить від моделі і виробника. Незалежно від конструктивних особливостей, головним завданням материнської плати є здійснення зв'язку між компонентами ПК. Для цього передбачені спеціальні рознімання - рознімання системної шини або слоти розширення.
Центральний процесор (ЦП) Центральний процесор – це головний елемент материнської плати. Назва "центральний" припускає наявність інших процесорів. Вони і справді існують, – типовий ПК містить близько півдюжини (а найчастіше і більше) мікропроцесорів, що виконують визначені функції. ЦП настільки важливий компонент ПК, що саме його модель визначає назву моделі комп'ютера. Найбільш відомими виробниками процесорів, що конкурують між собою, є фірми Intel, AMD (Advanced Micro Devices), Cyrix, IDT. У 1979 р. фірма Intel представила свій перший процесор Intel 8086. Далі були моделі 8088, 80286, 386SX, 386DX, 486SX, 486DX, Pentium, Pentium Pro, Pentium II, - III, - IV. Поява назви Pentium зумовлена бажанням фірми Intel захистити ім'я моделі авторськими правами і виключити його використання конкуруючими фірмами. Серед перерахованих моделей слід зазначити Intel 486, що відзначається появою кеш-пам'яті і злиттям процесора з математичним співпроцесором (80-розрядні регістри для чисел із плаваючою точкою і нові логічні схеми). Кожна нова модель відрізняється від попередніх такими чинниками: 1) швидкість роботи (тактова частота, число операцій за секунду); 2) нові інструкції – розширення набору команд; 3) розмір оброблюваних даних (розрядність); 4) нові схеми адресації пам'яті. Центральний процесор призначений для керування роботою всіх блоків, пристроїв і обробки інформації. До складу ЦП входять: керуючий пристрій (КП), арифметико-логічний пристрій (АЛП), мікропроцесорна пам'ять (МПП) і інтерфейсна система. Керуючий пристрій формує і подає в усі блоки ПК сигнали керування (керуючі імпульси), зумовлені специфікою операції і результатом виконання попередньої; формує адреси комірок пам'яті, використовувані в операції і передає їх у відповідні блоки ПК; послідовність імпульсів одержує від генератора тактових імпульсів. Цей пристрій є функціонально найбільш складний у ПК. Арифметико-логічний пристрій слугує для виконання арифметичних і логічних операцій над числовою і символьною інформацією. Функціонально складається звичайно з двох регістрів, суматора і схеми керування. Суматор – обчислювальна схема, що виконує процедуру додавання двійкових кодів, що надходять до її входу. Регістри – швидкодіючі комірки пам'яті різної довжини (2 б і 4 б). Схеми керування приймають керуючі сигнали від КП і перетворюють їх для регістрів і суматора. АЛП виконує арифметичні операції (+-*/) тільки з цілими числами. Виконання операцій над числами з плаваючою точкою здійснювалось із залученням спеціальних програм або математичного співпроцесора - додаткової схеми, що працює паралельно з ЦП, але під його керуванням. У ЦП, починаючи з моделі 486DX, співпроцесор вбудовано. Мікропроцесорна пам'ять – пам'ять невеликої ємності, але дуже високої швидкодії, призначена для тимчасового збереження інформації, що бере участь в обчисленнях у найближчі такти роботи ПК. Складається зі швидкодіючих регістрів, кількість і розрядність яких залежить від моделі ЦП (Pentium – кілька десятків). Інтерфейсна система ЦП – призначена для зв'язку й узгодження ЦП із системною шиною і портами введення-виведення, прийому і попереднього аналізу команд, формування адрес. Інтерфейс – сукупність засобів сполучення і зв'язку, що забезпечує ефективну взаємодію компонентів. У роботі ЦП використовується система переривань. Переривання - це процедури, що процесор викликає для виконання визначеного завдання. Існують апаратні, логічні і програмні переривання. Апаратні переривання ініціюються апаратурою, наприклад сигналом від принтера, натисканням клавіші на клавіатурі, сигналом від таймера і т.д. Логічні переривання виникають під час нестандартних ситуацій у роботі процесора, наприклад, ділення на 0, переповнення регістрів і т.д. Програмні переривання ініціюються програмами, тобто з'являються, коли одна програма хоче одержати сервіс із боку іншої програми, наприклад доступ до визначених апаратних засобів. Кожне переривання має унікальний номер, і з ним пов'язана визначена підпрограма. Коли надходить сигнал на переривання, процесор перериває виконання поточної програми, завантажується адреса програми обробки переривання і їй передається керування; після закінчення її роботи керування передається основній програмі, робота якої була перервана. |
