ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Визначення розрахункових потреб теплоти

123 4 5 6

2.1.1 Визначення розрахункових потреб теплоти на опалення

Система опалення підтримує в приміщенні на певному рівні температуру повітря і внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій. Таким чином, у приміщенні забезпечуються оптимальні температурні умови, найкомфортніші для життєдіяльності людей в холодну пору року.

В промислових спорудах джерелом внутрішніх тепловиділень можуть бути теплові і силові установки і механізми (печі, сушарки, двигуни тощо); ці тепловиділення практично сталі, суттєві за своєю величиною і, отже, мають враховуватись під час розроблення режиму теплопостачання промислових районів.

Коефіцієнт інфільтрації промислових споруд μ визначено за формулою

, (2.1)

де b - постійна інфільтрації, с/м. При відсутності даних для промислових споруд прийнято с/м;

g - прискорення вільного падіння, яке прийнято рівним g = 9,81 ;

H - висота будинку, м. Прийнято за завданням КП;

Т_о - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення, °К.

Визначено як

- температура внутрішнього повітря в приміщенні, ° К.

Визначено як

- швидкість вітру, м/с. Прийнято залежно від кліматологічного поясу і району по [9, с.58,таблиця А. 4].

Для термічного цеху

Для інших будівель розраховано аналогічно.

Теплові втрати теплопередачею через зовнішні огородження промислових споруд , МВт, визначено по формулі

(2.2)

де - питомі теплові втрати будівлі через зовнішні огородження , Вт/( К). Прийнято по [9, с.61,таблиця А 7];

- об'єм будівлі за зовнішнім обміром, . Прийнято за завданням КП;

- температура внутрішнього повітря в промисловій споруді, . Прийнято по [9, таблиця 7];

- розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування системи опалення, С. Прийнято по [9, таблиця 4] для міста Полтава.

Для термічного цеху

Для інших будівель розраховано аналогічно.

В термічному цеху частина теплових втрат будівлі може компенсуватися внутрішніми тепловиділеннями. В цьому випадку витрата теплоти на опалення повинна бути зменшена на величину тепловиділення, а витрату теплоти, що підводиться на опалення визначено з рівняння

, (2.3)

де - максимальні тепловтрати промислової споруди, МВт;

Q_ТВ - внутрішні тепловиділення споруди, МВт. Для термічних цехів прийнято як частка від максимальних тепловтрат

Теплові втрати теплопередачею через зовнішні огородження громадських споруд, МВт, визначено за формулою

, (2.4)

де - питомі теплові втрати будівлі через зовнішні огородження, Вт/( К). Визначено по [9, таблиця 6];

- об'єм будівлі за зовнішнім обміром, . Прийнято за завданням КП.

Для адміністративно-побутового комплексу

2.1.2 Визначення розрахункових потреб теплоти на вентиляцію

Вентиляцією називають сукупність (комплекс) заходів та обладнання, що забезпечують розрахунковий обмін повітря в приміщеннях житлових, громадських та промислових споруд.

Санітарно-гігієнічне призначення вентиляції полягає в підтриманні в приміщеннях таких санітарних норм і стану повітряного середовища, які задовольняють вимогам відповідних БНіП і норми проектування промислових підприємств.

Витрату теплоти на вентиляцію промислових споруд прийнято за проектами місцевих систем вентиляції. Витрату теплоти на підігрівання припливного повітря Q_vmax, МВт, визначено за формулою

, (2.5)

де - питома вентиліційно-теплова характеристика будівлі , Вт/( ). Визначено по [9, таблиця 7];

- розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування системи вентиляції, ºC. Прийнято по [9, таблиця 4].

Результати розрахунків з визначення потреб теплоти на опалення і вентиляцію зводяться в таблицю 1.

Таблиця 1 - Розрахункові витрати теплоти на опалення та вентиляцію

окремими споживачами

№ будівлі за генпланом	Найменування споживача теплоти	Внутрішня температура повітря, t_і, °C	Об’єм будівлі, V, м3	Висота будівлі, Н, м	Питомі теплові втрати будівлі на опалення, q_оп, Вт / (м ₃∙ ºC)	Коефіцієнт інфільтрації μ	Витрати теплоти на опалення, Q_{о max}, МВт	Питома вентиляційно-теплова характеристика будівлі, q_вент, Вт / (м 3∙ ºC)	Витрати теплоти на вентиляцію, Q_{v max}, МВт

Арматурний завод
	Термічний цех				0,26	0,23	0,77	0,93	1,51
	Кузнечний цех				0,32	0,21	0,36	0,64	0,4
	Адміністративно-побутовий комплекс				0,44	-	0,12	0,14	0,03
	Цех металевого покриття				0,58	0,23	0,95	2,9	2,66
	Слюсарні майстерні				0,49	0,21	0,92	0,23	0,25
	Всього:						3,12		4,85

2.1.3 Визначення розрахункових потреб теплоти на гаряче водопостачання

Середньотижневе за опалювальний період теплове навантаження на гаряче водопостачання адміністративних споруд промислових підприємств , МВт визначено за формулою

, (2.6)

де а - добова норма витрати гарячої води, кг/доб, температурою 55 °С на одиницю споживання;

m- число одиниць споживання;

с - теплоємність води, Дж / (кг·ºC). Прийнято с = 4190 Дж/(кг·ºC);

- температура гарячої води, ºC;

- температура холодної води, ºC. В зимовий період прийнято ;

n_c - розрахункова тривалість подачі теплоти на гаряче водопостачання, с/доба.

Для адміністративно-побутового комплексу:

Середньогодинна витрата теплоти на гаряче водопостачання душовими промислових будівель , МВт, визначено по формулі

, (2.7)

де m_роб - число працюючих у виробничих цехах. За відсутністю даних приблизно прийнято m_роб = ;

m_сіт -кількість людей на одну душову сітку, залежить від групи виробничих процесів цеху. Прийнято по [9, таблиця 7];

Т_3ар - число зарядки акумуляторів, сек. Прийняли залежно від кількості душових сіток при N = 31 і більше сіток Т_3ар =4год;

а_сіт - норма витрати гарячої води на одну сітку, л/доб. Прийнято а_сіт=230 л/доб;

Для термічного цеху

Результати розрахунків з визначення потреб теплоти на гаряче водопостачання зводяться в таблицю 2.

Таблиця 2 - Розрахункові витрати теплоти на гаряче водопостачання

окремими споживачами

№ будівлі за генпланом	Найменування споживачів теплоти	Розрахункове число працюючих у цехах т_роб, роб	Норма витрати гарячої води а, л/доб	Розрахункова тривалість подачі теплоти на ГВП п_о, год/доб	Середньогодинна витрата теплоти на гаряче водопостачання Q_hm , МВт	Максимальна годинна витрата теплоти на гаряче водопостачання Q_hmax , МВт	Примітка
Арматурний завод
	Термічний цех			-
	Кузнечний цех			-
	Адміністративно-побутовий комплекс				0,6	0,6
	Цех металевого покриття			-
	Слюсарні майстерні			-
	Всього:				0,6	0,6

2.1.4 Визначення сумарних розрахункових потреб теплоти споживачами

Сумарна середньогодинна витрата теплоти споживачами , МВт, визначено по формулі

(2.8)

Сумарна максимально-годинна витрата теплоти споживачами , МВт, визначено по формулі

(2.9)

Результати розрахунків з визначення витрат теплоти зводяться в таблицю 3.

Таблиця 3 - Розрахункові та сумарні витрати теплоти окремими споживачами, МВт

№ на генплані	Найменуван-ня споживачів	Витрати теплоти на	Сумарні витрати теплоти
опалення	вентиляцію	гаряче водопостачання	середнього-динна	максимально-годинна
середня	максимальна

	Термічний цех	0,77	1,51	-	-	2,28	2,28
	Кузнечний цех	0,36	0,4	-	-	0,76	0,76
	Адміністративно-побутовий комплекс	0,12	0,03	0,6	0,6	0,75	0,75
	Цех металевого покриття	0,95	2,66	-	-	3,61	3,61
	Слюсарні майстерні	0,92	0,25	-	-	1,17	1,17
Σ	3,12	4,85	0,6	0,6	8,57	8,57

2.1.5 Графіки теплового навантаження

Для визначення завантаження, режиму роботи, економічності використання теплофікаційного обладнання користуються річним графіком витрати теплоти за тривалістю періоду стояння зовнішніх температур. Він будується на підставі графіка залежності теплових навантажень від температур зовнішнього повітря, який розміщують в правому квадранті. При цьому по осі абсцис відкладають значення температур зовнішнього повітря t_н = +8 °С до t_о, по осі ординат – витрати теплоти.

При довільній температурі зовнішнього повітря t_н (-15, -10, -5, 0, +8) витрату теплоти на опалення і вентиляцію МВт, визначено по формулах

(2.10)

(2.11)

Результати розрахунків зведено в таблицю 4.

Таблиця 4 - Витрата теплоти при різних температурах зовнішнього повітря

Витрата теплоти, МВт	Температура зовнішнього повітря , ºC
t_о =-23	t_н =-15	t_вент =-11	t_н = -5	t_н = 0	t_н = +8
Q_о	2,88	2,48	2,08	1,68	1,28	0,64
Q_v		-	4,67	3,77	2,87	1,44
Q_hm	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6	0,6

Графік залежності витрати теплоти від температури зовнішнього повітря показаний на рисунку 2.1.

Сумарний графік витрати теплоти побудовано на підставі графіків витрат на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання, його одержано в результаті складання витрат теплоти при певних значеннях температури зовнішнього повітря.

Тривалість стояння температури зовнішнього повітря нижче -20, -15, -10, -5 ^оС занесено в таблицю 5, ці данні дозволять побудувати графік витрати теплоти за тривалістю теплового навантаження.

Таблиця 5 - Тривалість стояння температур зовнішнього повітря нижче t_н

Температура зовнішнього повітря t_н, °С	Число годин стояння температур нижче t_н	Температура зовнішнього повітря t_н, °С	Число годин стояння температур нижче t_н	Температура зовнішнього повітря t_н, °С	Число годин стояння температур нижче t_н
-15		-5		+8
-10

2.1.6 Вибір джерела теплопостачання

На підставі розрахунку потреб теплоти виконано вибір основного устаткування котельні.

У відповідності з розрахунковою потужністю котельні, що визначена сумою потужностей, які необхідні споживачам на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання при максимально-зимовому режимі складає 8,57 МВт. При визначенні потужності котельні враховують потужності, що витрачаються на власні потреби котельні і покриття втрат у котельні і теплових мережах.

Для забезпечення споживачів перегрітою водою у опалювальній котельні встановлені три газо-мазутні котлоагрегати типу КВ-ГМ-4 теплопродуктивністю 4,65 МВт .

2.1.7 Річні витрати теплоти

Річна витрата теплоти споживачами визначається як сума річних витрат теплоти на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і технологічні потреби.

Середню витрату теплоти на опалення за опалювальний період , кВт, визначено по формулі

, (2.12)

де - розрахункова витрата теплоти на опалення всіх споживачів, кВт.

- середня за опалювальний період температура зовнішнього повітря, ºC. Прийнято по [9, таблиця 4].

Річну витрату теплоти на опалення , ГДж/рік, визначено по формулі

(2.13)

де п_о -тривалість опалювального періоду, діб.

Середньогодинну витрату теплоти на вентиляцію , кВт, визначено по формулі

(2.14)

Річну витрату теплоти на вентиляцію , ГДж/рік, визначено по формулі:

, (2.15)

де z - число годин роботи системи вентиляції впродовж доби, год. При відсутності даних прийнято z = 16 год.

Річну витрату теплоти на гаряче водопостачання , ГДж/рік, визначено по формулі

, (2.16)

Сумарну річну витрату теплоти на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і технологічні потреби всіма споживачами , ГДж/рік, визначено по формулі

(2.17)

123 4 5 6