ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Фітоценологія та географія рослин

1. Фітоценологія як наука. Місце фітоценології в системі біологічних наук і наук про рослинність. Міждисциплінарний комплекс науки про рослинність та його структура.

2. Історія фітоценології. Роль Й.К. Пачоського. Основні етапи розвитку фітоценології.

3. Рослинне угруповання. Поняття про фітоценоз. Фітоценоз як центральний компонент біогеоценозу. Концепція континуума.

4. Фактори організації рослинних угруповань: екотоп, взаємовідносини рослин в угрупованні, вплив гетеротрофних компонентів екосистеми на взаємовідносини рослин, роль порушень.

5. Полімодельна концепція рослинного угруповання. Різниця між поняттями “флора” і “рослинність” .

6. Конституційна структура фітоценозів. Ознаки фітоценозу.

7. Флористичний склад фітоценозу – його основна ознака. Ступінь флористичного різноманіття і видове багатство фітоценозів. Співвідношення “числа видів на одиницю площі”. Гіпотези видового багатства та градієнти видового багатства.

8. Поняття про мінімальну площу виявлення флористичного складу і інших ознак фітоценозу.

9. Кількісні співвідношення між видами в фітоценозах і ознаки, які їх характеризують: чисельність, покриття, вагові і об’ємне співвідношення. Поняття про ценотипи.

10. Морфологічна структура фітоценозів (синморфологія).

11. Вертикальна структура. Різновисотність рослин та “різноглибинність”. Ярусність. Вертикальний континуум. Фітоценотичні горизонти.

12. Горизонтальна структура (складання) фітоценозів. Мозаїчність. Типи мозаїк. Комплексність рослинного покриву. Синузіальна структура фітоценозів.

13. Форми циклічної динаміки. Циклічні зміни структури. Сезонні (фенологічні) зміни.

14. Різнорічні зміни (флюктуації). Типи флюктуацій.

15. Біологічна продуктивність та фітомаса. Чиста первинна біологічна продуктивність та запас фітомаси. Класифікація фітоценозів за біологічною продуктивністю.

16. Динаміка рослинного покриву (синдинаміка).Історія вивченнясиндинаміки.

17. Основні форми динаміки рослинності: порушення, сукцесії фітоценозів та їх еволюція.

18. Характеристика основних варіантів сукцесій. Прості автогенні сукцесії (з однією моделлю): модель сприяння, модель толерантності, модель інгібування, модель нейтральності.

19. Складні автогенні сукцесії (із змінною моделлю). Аллогенні сукцесії: гологенетичні та гейтогенетичні сукцесії. Сукцесії складної автогенно-аллогенної природи. Експериментальні сукцесії.

20. Причини, які обумовлюють зміни фітоценозів та їх темпи.. Первинні і вторинні сукцесії рослинного покриву. Корінні і похідні фітоценози. Концепція клімаксу в рослинності.

21. Еволюція фітоценозів. Модель сіткоподібної еволюції. Антропогенна еволюція. Методи вивчення динаміки рослинності.

22. Класифікація рослинності (синтаксономія). Синтаксономія і таксономія.

23. Основні підходи до класифікації: класифікація по домінантам, біоми, еколого-флористична класифікація (система Браун-Бланке).

24. Загальна характеристика методу Браун-Бланке. Синтаксономічні ранги. Асоціація-елементарна синтаксономічна одиниця. Переваги методу Браун-Бланке. “Континуулізація” синтаксономії.

25. Методика опису і класифікації рослинності методом Браун-Бланке. Рекогносцировка і аналітичний етап класифікації. Синтетичний етап класифікації.

26. Коротка характеристика вищих одиниць (класів і деяких порядків) рослинності України.

Модуль 3.

Фізіологія адаптації

1. Проблема адаптації як фундаментальна проблема фізіології. Фенотипова адаптація. Взаємозв'язок між функцією і генетичним апаратом.

2. Системний підхід в фізіології - основа уявлень про адаптацію. Вклад І.М. Сєченова, І.П. Павлова, А.А. Ухтомського, П.К.Анохина, К. Бернара у формування цих уявлень.

3. Основні закономірності індивідуальної адаптації. Перехід від термінового до довготривалого етапу адаптації - вузловий момент адаптаційного процесу.

4. Функціональні системи. Адаптаційні системи. Домінуюча система організму.

5. Оборотність адаптації, явища фізіологічної і патологічної адаптації.

6. Загальний адаптаційний синдром.

7. Просторово-часові відносини організму з середовищем.

8. Ритмічні або аперіодичні впливи постійних зовнішніх факторів при активному пересуванні живих істот.

9. Положення про сталість внутрішнього середовища організму Клода Бернара. Принцип гомеостазису W. В. Сannоn. Стадії розгортання стрес-синдрому.

10. Типи адаптаційних реакцій. Реактивність і неспецифічні адаптаційні реакції організму.

11. Стресорні мобілізації і перерозподіл ресурсів. Підвищення резистентності до гіпоксії. Загальний механізм і основні стадії індивідуальної адаптації (В.П. Казначеєв).

12. Мінливість і пристосовність як основні властивості організму. Деякі властивості діючих факторів середовища та особливості відповідних реакцій організму.

13. Теоретичні основи адаптації. Етапи стабілізації компонентного складу функціональної системи. Стан адаптованості.

14. Нейрогуморальні механізми адаптації організму до фізичних навантажень.

15. Дихання при адаптації до навантажень.

16. Система кровообігу і серце при адаптації до фізичних навантажень.

17. Основні стадії формування системного структурного сліду при адаптації до фізичних навантажень. Підвищення резистентності.

18. Основні стадії адаптації до гіпоксії.

19. Хронічна гірська хвороба. Адаптація до гіпоксії як фактор підвищеної резистентності.

20. Термінова адаптація до холоду. Гіпотермія.

21. Довготривала адаптація до холоду. Еволюційні аспекти.

22. Особливості адаптації в залежності від статі, віку, тривалості перебування на Півночі.

23. Довготривала адаптація до високій температурі і системний структурний слід.

24. Лімітуюча ланка і адаптація до високої температури.

25. Використання захисного ефекту адаптації до високої температури.

26. Гіпертермія природна і штучна.

27. Єдність рівнів захисних механізмів здоров`я людини: біологічні захисно-пристосувальні системи організму ; екологічні відносини людської популяції та умов середовища існування; соціальні виміри захисту здоров`я.

28. Критика “технологічного оптимізму”.

29. Проблеми видового та індивідуального подовження життя.

30. Еволюція виду. Людина як постбіологічна істота.

Охорона праці в галузі

(біологія)

1. Охорона праці неповнолітніх.

2. Основні напрями міжнародного співробітництва в галузі охорони праці.

3. Дайте визначення терміну “охорона праці”.

4. Назвіть права, які мають спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень нормативно-правових актів з охорони праці.

5. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці

6. Правила безпеки під час проведення екскурсій з біології.

7. Особливості розслідування та обліку групових і смертельних випадків з учнями і працівниками в навчальному закладі.

8. Відповідальність посадових осіб за порушення законів, норм і правил з охорони праці.

9. Державний ,відомчий і громадський нагляд за станом охорони праці в навчальному закладі.

10. Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії)біології.