ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Порівняльна характеристика пластичного та енергетичного обміну

№	ВІДМІННІ ОЗНАКИ	ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН (анаболізм, асиміляція)	ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН (катаболізм, дисиміляція)
	Походження назви	Грец. anabole – підйом, лат. assimіlatio – злиття	Грец. katabole-руйнування, лат. dissimilis – несхожий
	Об’єднує процеси	Синтезу більш складних сполук із простих	Розщеплення складних органічних сполук на більш прості
	Переважає	У період росту організму (зумовлює накопичення речовин і ріст організму)	У похилому віці (зумовлює деяке зменшення маси тіла організму, що старіє)
	Реакції супроводжуються	Поглинанням енергії	Виділенням енергії
	Реакції супроводжуються	Розщепленням АТФ	Синтезом АТФ
	Кінцеві продукти	Білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти	Вода, вуглекислий газ, аміак
	Кінцеві продукти	Необхідні тваринам і рослинам для нормальної життєдіяльності, росту і розвитку	У тварин виводяться з організму, а у рослин є вихідним матеріалом для процесів асиміляції
	Форми	Біосинтез білків, фотосинтез, хемосинтез	Дихання, бродіння
	Функції	Синтез структурних компонентів клітини, ферментів і гормонів, оновлення структурних компонентів клітин і тканин, відкладання запасних речовин (жир, глікоген);	Розщеплення поживних речовин їжі, старих структурних компонентів клітин і тканин; утворення теплової енергії, мобілізація запасних речовин (жир, глікоген);

Поделиться…
Розмно́ження (відтворення, репродукція) — біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми, відтворення собі подібних. Розмноження — фундаментальна особливість всіх відомихжиттєвих форм

, кожен індивідуальний організм існує в результаті розмноження. Відомі способи розмноження поділяються на два головні типи: статеве і безстатеве (нестатеве).

При безстатевому розмноженні новий індивідуум утворюється за допомогою спор чи спеціальних клітин, без участі гамет. Поділ бактеріальних клітин на дві дочірні клітини — приклад безстатевого розмноження. Безстатеве копіювання не обмежується, проте, одноклітинними організмами. Більшість рослин, деякі тварини і деякі інші багатоклітинні організми також мають здатність до безстатевого розмноження.

Статеве розмноження вимагає залучення двох індивідуумів, зазвичай різних статей. Розмноження людини — загальний приклад статевого розмноження.

Нестатеве розмноження[ред. • ред. код]

Утворення нових індивідуальних рослин уздовж краю листка повітряної рослини Kalanchoe pinnata

. Маленькі рослини на передньому плані мають близько 1 см заввишки. Поняття «індивідуума» очевидно розширене при такому процесі розмноження.

Докладніше: Безстатеве розмноження

Безстатеве розмноження — біологічний процес, у якому організм створює генетично подібну або ідентичну копію себе без вкладення генетичного матеріалу іншого індивідуума. Бактерії та археї діляться безстатево бінарним поділом^[en] (який, проте, може бути асиметричним), віруси використовують клітини інших організмів для отримання нових вірусів, проте зазвичай не вкладають у нові віруси генетичний матеріал клітин-хазяїв, багато безхребетних тварин (наприклад, гідри) та дріжджівзазвичай розмножуються брунькуванням, міцеліальнігриби розмножуються за допомогою росту міцелію.

Ці організми не мають різних статей і здібні до «розщеплення» себе на два або більше індивідууми. Деякі безстатеві види, подібно до гідри, можуть також розмножуватися статевим шляхом. Бактерії також інколи можуть обмінюватися генетичною інформацією за допомогою горизонтального переносу генів, а дріжджі — спаровуватися за допомогою примітивного статевого процесу.

Наявність статі не обов'язково заважає безстатевому розмноженню. Наприклад, більшість рослин здатні до вегетативного розмноження без насіння або спор, хоча також можуть розмножуватись статево.

Інші шляхи безстатевого розмноження включають партеногенез, фрагментацію і утворення спор, де залучається тільки мітоз. Партеногенез (від грец. παρθένος — «діва», «незаймана» + γένεσις «походження», «утворення») — утворення і розвиток ембріону або насіння без заплідненнясамцем (іншим організмом). Партеногенез природно відбувається в деяких видів, зокрема в нижчих рослин, безхребетних (наприклад, у водних блох, тлі, деяких бджіл і наїзників) і хребетних(наприклад, у деяких плазунів^[1], риб, зокрема в акул^[2], та, дуже рідко, у птахів^[3]) тваринах. Цей же термін іноді також використовується для опису розмноження вгермафродитних видах, здатних до самозапліднення.

Статеве розмноження[ред. • ред. код]

Докладніше: Статеве розмноження

Дзюрчалки спаровуються в повітрі

Статеве розмноження є типом розмноження, при якому організми утворюють нащадків, що мають комбінацію генетичного матеріалу від більш ніж одного (зазвичай двох) різних представників виду. Кожен з двох організмів-батьків надає приблизно половину генетичної інформації нащадкові, продукуючи гаплоїднігамети. Більшість організмів формують два різні типи гамет. У анізогамних видів гамети різні, у такому випадку розрізняють дві статі — самця (виробляє сперму або мікроспори) і самку (виробляє яйцеклітини або мегаспори). Крайній випадок анізогамії, коли гамети дуже різні, називається оогамією. У ізогамних видів гамети подібні або ідентичні за формою, хоча можуть мати різні окремі властивості і тому мати різні назви. Наприклад, в зеленої водорості Chlamydomonas reinhardtii є так звані «плюс» і «мінус» гамети. Кілька видів організмів, наприклад, війчасті, мають більш ніж два види гамет.

Більшість тварин (зокрема людина) і рослин зазвичай розмножуються статевим шляхом. Статеві організми мають два набори генів для кожної ознаки (так званіалелі). Нащадки успадковують одну алель для кожної ознаки від кожного з батьків, таким чином, нащадки гарантовано мають комбінацію генів батьків. Наявність двох екземплярів кожного гена часто дозволяє організму гарантувати наявність життєздатного організму, навіть якщо один з генів пошкоджений.

Проте, спаровування не обов'язково залучає двох особин, для багатьох організмів можливе і самозапліднення. Для опису першого випадку використовується термін алогамія — запліднення яйця від одного індивідуума сперматозоїдом іншого. Протилежний випадок, автогамія або самозапліднення, зустрічається у гермафродитних організмах, де зливаються дві гамети одного й того ж організму. Хоча у аутогамії і залучається статевий апарат, нащадок отримує гени лише від однієї батьківської особини, тобто є прикладом безстатевого розмноження.

]