ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Недоліки лінз та оптичних систем

Сферична аберація. Цей недолік обумовлений тим, що промені, які проходять через край лінзи, заломлюються більше чим промені, які йдуть через центр лінзи. Внаслідок цього замість одного зображення виникає два.

А Ак Ац

Мал. 5

Оптичні системи, в яких усунено явище сферичної аберації, називаються апланатами.

Хроматична аберація.Цей недолік пов’язаний з тим, що білий промінь після проходження лінзи розпадається на різнокольорові складові, бо проміні різного кольору мають різний коефіцієнт заломлення. Тому замість однієї точки виникає декілька різнокольорових. Цей недолік отримав назву хроматичної аберації.

Білий

А1 А_фіол А_черв

Білий

Мал. 6

Оптичні системи, в яких усунено явище хроматичної аберації для двох кольорів, отримали назву ахроматів, а для трьох кольорів – апохроматів.

Астигматизм.Цей недолік виникає тоді, коли об’єкт розташований не на головній оптичній осі, а на побічній. В цьому випадку замість одного зображення виникає три.

Головна оптична вісь О

Побічна оптична вісь

Мал. 7

Оптичні системи, в яких ліквідовано явище астигматизму, називаються анастигматами.

Небесна сфера

Коли ми дивимося на небо, то нам здається, що всі зорі та планети розташовані на поверхні сфери, яка отримала назву небесної сфери. Зараз відомо, що зорі та планети розташовані на різній відстані від спостерігача, і ми можемо виміряти тільки кути між напрямками на світила.

Точки та лінії небесної сфери та на земній кулі

Точки, в якій вісь обертання Землі перетинає поверхню Землі, отримали назву Північного (N) та південного полюсів Землі (S). Для орієнтації на поверхні землі астрономи використовують термін «прямовисна лінія та горизонт». Напрямок прямовисної лінії задається силою тяжіння землі і може бути визначеним за допомогою виска-тягирця, який підвішують на нитці. Напрямок від точки перебування людини (А) до центру землі (О) називається надир (староарабське – на ноги) АО. А протилежний напрямок ОZ отримав назву зеніт (Z).

Горизонтальна площина

Земля

Мал. 8

Горизонтальною площиною називається площина, яка перпендикулярна до прямовісної лінії в точці, де знаходиться спостерігач (А). На горизонтальній площині розрізняють 4 напрямки: N - північ, S - південь, E - схід, W - захід. Точки небесної сфери, в яких вісь обертання Землі перетинає небесну сферу Р1 та Р2, отримали назву північного (Р1) та південного (Р2) полюсів світу.

Коло схилення

Мал. 9

Якщо продовжити площину земного екватора доти, доки він не перетнеться з небесною сферою, то ми отримаємо небесний екватор.

Координати небесних тіл визначають по дузі небесного екватора « α ». Вона відраховується від точки весняного рівнодення « γ » до кола схилення проти руху стрілки годинника, якщо дивитися з північного полюса (виміряється в годинах). Друга координата схилення « δ » визначається дугою кола схилення від екватора до даного світила в градусах.На північ від екватора схилення вважається додатним, на південь – від’ємним.

Орієнтація в просторі

Якщо Ви збираєтесь на прогулянку у незнайомій Вам місцевості, то необхідно:

1. орієнтуючись на карті, визначити в якому напрямку Ви збираєтесь рухатись (припустимо, що ми будемо рухатися з заходу на схід);

2. взяти з собою: карту, компас, годинник, мобільний телефон, джипіес, ліхтарик, сірники, їжу та питну воду;

3. якщо Ви все-таки заблукали, то треба зорієнтуватися у просторі за допомогою карти, компасу або джипіесу.

Якщо це неможливо із-зі відсутності необхідного обладнання, то:

а) пробуємо зорієнтуватися по Сонцю. Сонце о 12 год. за місцевим часом знаходиться точно на півдні. При цьому треба пам’ятати, що в районі Харкова сонце буде у верхній кульмінації об 11 годині 25 хвилин за київським часом, а в районі Карпат о 12 год. 30 хв.;

Сонце

На південь

На північ Палиця

Поверхня Землі

Тінь

Мал. 10

б) якщо у Вас немає годинника , то верхню кульмінацію Сонця можна визначити за допомогою палиці, встромленої перпендикулярно в землю. В момент верхньої кульмінації положення сонця буде найвищим, а тінь від палиці буде найменшою (див. мал.11);

Тіні

Північ південь

Мал. 11

в) можна зорієнтуватися, пам’ятаючи про те, що мох росте на північному боці стовбура дерева;

г) якщо Ви прогавили момент верхньої кульмінації, то можна спробувати зорієнтуватися, спостерігаючи захід сонця. Сонце заходить строго на заході і сходить строго на сході тільки 21 березня та 22 вересня. Влітку воно сходить на північному сході і заходить на північному заході, а після 22 вересня воно сходить на південному сході і заходить на південному заході;

д) якщо по причині хмарності не вдалося зорієнтуватися спостерігаючи захід сонця, то можна зорієнтуватися по зорям, пам’ятаючи про те, що Полярна зірка знаходиться в кінці ручки ковша Малої Ведмедиці (Малого Воза). Вона показує на північ (див. мал.12);

Мал.12

е) у будь-якому випадку Ви не повинні втрачати надію, що Ви вийдете з лісу живим і здоровим.

Вимірювання часу

Час є філософською, фізичною та соціальною категорією, тому вимірювання точного часу є найважливішою проблемою сучасної науки. З досвіду відомо, що час «тече» рівномірно подібно до води у спокійній, тихій річці. За цим принципом були у давнину створені водяні та пісочні годинники (див. мал. 13).

Мал.13

Потім був створений механічний годинник, який використовував властивість маятника зберігати сталим період своїх коливань. Принцип дії сучасних електронних годинників базується на використанні коливань в електромагнітному колі кристалів або навіть окремих молекул. Хоча годинники змінювали свій вигляд і точність деякі одиниці вимірювання часу залишилися одними і тими ж. Це рік та доба, бо вони пов’язані з рухом Землі навколо Сонця та її обертанням навколо своєї вісі.

Для визначення часу обертання землі орієнтирами можуть служити Сонце та інші зорі. Тому і використовують дві системи відліку часу – зоряний та сонячний. Зоряний час переважно використовують в астрономії, а в повсякденному житті використовують сонячний час. Проміжок часу, за який Земля робить повний оберт навколо своєї вісі відносно Сонця, називається сонячною добою. Доба ділиться на 24 години. За традицією початок сонячної доби (0) настає опівночі.

Сонячний час у певному місці, або місцевий час , можна визначити за допомогою сонячного годинника, який представляє собою звичайну паличку, встромлену в землю. Коли тінь від палички буде мінімальною, настає місцевий полудень (12 година), бо Сонце в цей момент знаходиться у верхній кульмінації.

У повсякденному житті користуватися місцевим часом незручно, оскільки в кожній точці на поверхні Землі при переміщенні з сходу на захід і навпаки місцевий час буде різним і нам потрібно постійно переводити годинник на декілька хвилин. Ця проблема зникає, якщо користуватися поясним часом. Його почали використовувати в кінці ХІХ століття. Для цього Землю поділили на 24 часові пояси і домовилися , що всі годинники будуть показувати однаковий час, який дорівнює місцевому часу середнього меридіана даного поясу. Мандрівники переводять годинники на одну годину тільки тоді, коли вони перетинають межу відповідного поясу.

Нульовий пояс проходить через Гринвіцький меридіан, тому годинники у великій Британії показують місцевий час Гринвіцького меридіану. Цей час вважається всесвітнім (GMT). GMT – Гринвіцький середній час. Західна Європа знаходиться в першому часовому поясі, її час на годину більший ніж Гринвіцький. Україна знаходиться у другому часовому поясі, тому час в Україні випереджає всесвітній на дві години.

Різниця між київським та місцевим часом залежить від різниці географічних довгот між Києвом та іншим містом. Так, Харків розташований на 36 градусів східної довготи, тому місцевий час випереджає київський на 25 хвилин. А якщо селище розташовано на захід від Києва, то його місцевий час буде відставати від київського.

Ще є поняття про літній та зимовий час, а також про декретний час. Ці часи вводяться декретом уряду з метою економії електричної енергії.

Календарі

Календарем прийнято називати певну систему лічби проміжків часу з поділом їх на окремі періоди – роки, місяці, тижні, дні.

Були розроблені такі типи календарів: місячні, місячно-сонячні та сонячні.

Місячний календар використовувався на сході переважно серед мусульман. Початок лічби місячного календаря починали з моменту появи на небі вузенького серпа Місяця на вечірньому небі. За 12 місяців набігало 354, 367 діб.

У місячно-сонячний календар для компенсації різниці з тропічним роком періодично вводили тринадцятий місяць (7 разів за 19 років). Цей календар використовують в Ізраїлі, по ньому визначають дати християнських свят (Пасха, Вознесення, Трійця).

Сонячний календар бере за основу один тропічний рік – це період обертання Землі навколо Сонця відносно точки весняного рівнодення ( ), але при створенні ідеального календаря виникає ускладнення, бо тропічний рік не має цілого числа діб. Довгий час в Європі користувалися юліанським календарем, який був впроваджений 1 січня 45 року до н.е. римським політичним діячем і верховним жерцем Юлієм Цезарем. Оскільки вже тоді було відомо, що сонячний рік не містить цілу кількість діб (365, 25 діб), було запропоновано 3 роки вважати простими, а четвертий – високосним. Він був на один день довший – 366 днів.

По мірі збільшення точності спостережень стало відомо, що реальний тропічний рік на 11 хвилин 14 секунд менший за юліанський календарний, для збільшення точності календарів було запропоновано таку реформу календарів. Після 4 жовтня 1582 року наступило не 5 а 15 жовтня, а щоб надалі такі помилки не виникали, було прийнято з кожних 400 років вилучати три доби: столітні роки, число сотен яких не ділиться без остачі на 4, вважати простими (по 365 днів, такими були 1700, 1800, 1900 і буде 2100). Цей виправлений календар отримав назву Григоріанського, або нового стилю, по імені папи Григорія ХІІІ. Похибну в 26 секунд в рік в Григоріанському календарі треба буде компенсувати однією добою тільки через 3300 років.