ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Контакти із позаземними цивілізаціями

Роботу виконали

Учні 11-А класу

СЗШ І-ІІІ ст. №4

М. Гайсина

Семчук О.

Решетнік І.

Цехмейструк А

Кравчук О.

Шклярук В.

Чабан Д.

2013
ЗМІСТ

ВСТУП

1.Людина у Всесвіті....................................................................................

3. Контакти із позаземними цивілізаціями.......................................

4. Можливі наслідки контактів із чужими цивілізаціями..........

5. Прогнози еволюції земної цивілізації............................................

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Вважати Землю єдиним заселеним світом було б так само безглуздо, як стверджувати, що на величезному засіяному полі міг би вирости лише один колосок.

Митридор

Кілька поколінь вчені розглядали астрономічну картину світу, в основі якої лежать не тільки дані астрономічних спостережень, теорії і гіпотізи, але й найважливіші поняття і закони сучасної фізики.

Революційними віхами на шляху розвитку астрономії були обгрунтування ідеї про кулястість Землі, відкриття Коперником геоліцентріческой картини світу, винахід телескопа, відкриття основних законів небесної механіки, застосування в астрономії спектрального аналізу та фотографії, вивчення структури нашої Галактики, відкриття Метагалактики та її розширення, початок радіоастрономічних досліджень і, нарешті, початок космічної ери та епохи безпосередніх астрономічних експериментів у космічному просторі.

Метою нашого проекту було з’ясувати, чи можуть існувати цивілізації поза межами Сонячної системи, дослідити існуючі гіпотези стосовно даного питання, дізнатися, якими способами можна обмінюватися інформацією з інопланетними цивілізаціями.

Зважаючи на те, що можливість життя у Всесвіті є спірним питанням, дана тема є актуальною і потребує більш глибокого ознайомлення та дослідження учнями нашого класу.

У процесі дослідження використовувалися аналіз, порівняння, описовий, та інші методи дослідження.

Структура роботи визначена метою дослідження та включає в себе вступ, п’ять розділів, висновки та список використаних джерел.

Людина у Всесвіті

Наприкінці XX ст. людство зрозуміло, що життя не позбавлене певного загальнокосмічного змісту і що умови, завдяки яким воно виникло, не є випадковим збігом локальних фізичних обставин, а найглибшим чином пов'язане з глобальними космологічними причинами - з історією і розвитком Всесвіту в цілому.

З'ясувалося, що виникненню розуму передувала дуже довга еволюція фізичних чинників у Всесвіті. І якби еволюція Всесвіту мала інший характер, життя в ньому навряд чи могло б зародитись. Так чому ж Всесвіт, у якому ми живемо, має саме такі властивості, що сприяють існуванню життя і розуму, а не які-небудь інші? Впродовж досить тривалого часу на це запитання відповіді не було. Лише у другій половині XX ст. астрофізик Г. Ідліс звернув увагу на те, що закони фізики, чинні у нашому Всесвіті, «дозволяють» існування атомів, зір, планет і життя.

А згодом космолог А. Зельманов сформулював дуже важливе положення: «Ми є безпосередніми свідками природних процесів визначеного типу, тому що процеси іншого типу відбуваються без свідків», тобто ми живемо у цьому Всесвіті, бо його фізичні властивості це допускають. Англійський астрофізик П. Девіс також висловив думку про те, що наявність життя накладає обмеження на властивості Всесвіту - вони мусять бути тою чи іншою мірою визначеними.

Можливо, в іншому Всесвіті, що має інші властивості, згідно антропного принципу, ми просто не змогли б з'явитись, і такий «інший» Всесвіт нікому було б спостерігати і вивчати.
Антропний принцип (АП, від грец. «антропос» - «людина») уперше проголосив фізик Б. Картер 1974 р. Його формулюють так: «Ми існуємо, тому що Всесвіт такий, який він є».

Основна ідея антропного принципу - ідея зв'язку між існуванням людства і фундаментальними властивостями Всесвіту. Сам по собі цей принцип ще нічого не пояснює. Але він дає новий напрямок досліджень, сприяє постановці та вивченню ряду питань, на які раніше не звертали особливої уваги. Одне з цих запитань - які саме властивості Всесвіту забезпечують наше існування?

Багаторічна практика астрономічних та астрофізичних спостережень і здоровий глузд привчили нас до думки, що картина навколишнього світу, яку ми бачимо, сама собою зрозуміла і єдино можлива, що інакше і бути не може.
Проте насправді це далеко не так. Як показують теоретичні дослідження, структура нашого Всесвіту дуже нестійка по відношенню до його основних фундаментальних констант. Навіть за невеликих відхилень від їхніх наявних значень Всесвіт мусив би повністю змінити свій вигляд. Його будова, починаючи від елементарних частинок і закінчуючи надскупченнями галактик, спростилася б, а значні структурні складові зникли б. Ці константи забезпечили такий процес еволюції Всесвіту, за якого виникла можливість утворення складних систем і складних форм руху матерії, а отже, життя і людини.

Так, І. Розенталь вважає, що всю структуру Всесвіту та його історію визначають чотири фундаментальні взаємодії - гравітаційна, електромагнітна, сильна і слабка.
Саме по відношенню до цієї «магічної сімки» і є дуже чутливим наш Всесвіт: досить внести незначні зміни у їхні значення, і це призведе до радикальних змін природи цілого Всесвіту не тільки на кількісному, але й на якісному рівнях. Ці зміни можуть бути навіть катастрофічними для Всесвіту, наприклад:

♦ якби гравітаційна стала зменшилася в кілька разів, то сила тяжіння була б занадто малою для формування із хмар водню галактик і зір; якби, навпаки, гравітаційна стала збільшилася в кілька разів, сила тяжіння виявилася б завеликою і розширення Всесвіту швидко змінилося б стисненням, так що життя у ньому не встигло б розвинутись до високого рівня;

♦ якби маса електрона була хоча б удвічі більша, ніж вона є, електрон «завалювався» б на протон, і замість атомів водню (і всіх інших елементів) у всьому Всесвіті були б лише нейтрони і нейтронні зорі;

♦ якби різниця між масою протона і нейтрона була утричі більшою, то не змогли б утворюватися дейтрони, які відіграють вирішальну роль у реакціях термоядерного синтезу, і тоді увесь Всесвіт складався б виключно з водню;

♦ якби сила взаємодії між протонами і нейтронами була хоча б на 5-7 % більшою, Всесвіт складався б із одного гелію; коли б ця сила була на 5-7 % меншою, гелій взагалі не зміг би утворитись.

Так само тісно і досить критичним чином властивості життя на Землі пов'язані з іншими фундаментальними властивостями астрономічного світу, зокрема, з розширенням Всесвіту.

Виявляється, ми не випадково живемо в епоху «червоних зміщень» галактик. Віддалення джерел електромагнітного випромінювання приводить до зсуву їхнього випромінювання у червоний бік спектра, і до зменшення енергії, яку воно несе. Якби галактики зближувались, то замість червоного зміщення ми спостерігали б фіолетове, тобто збільшення частот випромінювання у бік жорстких променів. При цьому на нас падав би такий спопеляючий потік електромагнітної енергії, що життя за таких умов не змогло б існувати. Навіть у тому разі, коли б Всесвіт не розширювався чи розширювався повільніше, інтенсивність випромінювання була б досить високою щоб знищити білкове життя в зародку.

Можна було б спробувати змінити одразу не одну, а кілька фундаментальних сталих. Виявляється, при цьому існує деяка область їхніх значень, яка дає можливість утворення складних структур, однак час їхнього існування невеликий. У такому світі буде занадто мало часу, щоб виникло що-небудь досить складне.

Отже, можна ще раз підкреслити глибоку доцільність і гармонію фізичних законів і значень фундаментальних сталих. В супротивному разі виникнення складних форм матерії виявиться неможливим. Тільки за наявних їхніх значень структура та історія Всесвіту припускає розвиток життя і появу розуму.

Контакти із позаземними цивілізаціями

Виявлення будь-якого життя, особливо розумного, могло би мати величезне значення. Тому давно чиняться спроби найти ї встановити контакти з іншими цівілізаціями. Умовно їх поділяють на три типи:

1. Обмін інформацією за допомогою електромагнітних хвиль, чи інчого випромінювання, яке може бути носієм інформації.

2. Обмін інформацією за допомогою автоматичних систем, керувати якими будуть роботи.

3. Зустріч живих представників інопланетних цивілізацій.

Перший науковий проект по встановленню контакту з інопланетянами запропонував німецький математик і астроном Карл Фрідріх Гаус: вирубати в сибірській тайзі ділянку лісу у формі трикутника і засіяти його пшеницею. Марсіани побачать в телескопи акуратну фігуру і зрозуміють, що на Землі живуть розумні істоти.

Перша шифровка, послана інопланетянам, містила всього три слова «Мир. Ленін. СРСР». Її відправили в далекий космос 19 та 24 листопада 1962 з Центру космічної телекомунікації в Євпаторії під час радіолокації Венери. Слова шифрували звичайної морзянкою.

Із Землі відправляться чотири космічні апарати за межі Сонячної системи. Американські зонди «Піонер-10» і «Піонер-11» запущені в 1972-73 роках. «Вояджер-1» і «Вояджер-2» стартували у 1977-му. Через 40 тис. років «Вояджер-1» пройде в 16 світлових роках від зірки AC +793888 Змієносця. «Піонер-10» долетить до Альдебарана через 2 млн років. Всі зонди самі по собі є доказом нашого існування, якщо раптом потраплять до рук інопланетян. Крім того, всі вони несуть на борту пластинки з малюнками та привітаннями інопланетянам і навіть музику.
Можливі наслідки контактів із чужими цивілізаціями

Багато людей з натхненням відносяться до думки про контакт між нашою та іншої цивілізаціями, покладаючи на позаземні цивілізації надії на дозвіл наших одвічних проблем - потреби, хвороб, смерті, перенаселеності Землі та ін Контакти між різними цивілізаціями в земній історії часто давали поштовх розвитку торгівлі, економіки та культури. Але досить часто народи, що стоять на нижчому щаблі розвитку, або віддані, або знищувалися взагалі (варто тільки згадати геноцид індіанців в Америці, звернення в рабство негрів Африки, розграбування колоній, експлуатацію корінного населення). Хоча можна припустити, що певний рівень розвитку передбачає неприпустимим військове розв'язання суперечностей, все ж повністю виключати цей варіант не можна. У будь-якому випадку, вплив більш розвинених цивілізацій дуже велике, хоча подчастую воно призводить до деградації і забуття власної культурної спадщини.

Проте безпосередній контакт при поточному рівні науково-технічного прогресу неможливий через величезні міжзоряних відстаней, якщо тільки інші цивілізації не володіють гіперпросторовим технологіями. Навіть сама найближча до нас зіркаПроксима Центавра знаходиться на відстані приблизно 40 трлн. км , І щоб долетіти до неї, навіть з максимально можливою швидкістю - швидкістю світла, космічним апаратам знадобилося б близько чотирьох земних років. При цьому зовсім не обов'язково, що в околицях найближчої зірки присутні живі організми. Відстані ж до інших зірок - в тисячі і десятки тисяч разів більше, не кажучи вже про інших галактиках.
Прогнози еволюції земної цивілізації

Щоб заглянути в майбутнє необхідно лише пильно придивитись до тих процесів, що відбуваються на планеті. Для уважного погляду не залишиться без уваги стрімке зростання темпів розвитку людського суспільства.

Складається враження, що людство невідворотньо наближається до якогось катастрофічного фінішу, бо згідно з самими оптимістичними оцінками в ХХІ сторіччі вичерпається значна частина покладів корисних копалин.

На порозі ІІІ-го тисячоліття над людством постала загроза планетарної енергетичної кризи; уже сьогодні спричинені людиною кліматичні зміни можуть стати незворотними, а екологічна ситуація потребує вирішення на планетарному рівні; щоденно на планеті зникають тисячі видів флори і фауни.

Руйнується біосфера Землі, головна складова зовнішнього середовища існування людства. Недалеко той час, коли планетарна система життєзабезпечення втратить здатність самовідновлення і саморегуляції з непередбачуваними наслідками; суспільство розвивається в напрямку трансформації більшості етносів в єдиний суспільний організм з єдиними комунікаціями, мовою спілкування, нормами етики і моралі, законами суспільного гуртожитку, побудованих на оптимальних умовах для діяльності капіталу.

Загальними для суспільства стануть спрощені, найбільш загальні норми відносин з акцентом на фізіологічні потреби.

З розпадом і руйнацією більшості етносів буде витрачено необхідне різноманіття для подальшої позитивної еволюції людства з наступною його деградацією в духовній і інтелектуальній сферах.

Найближчим часом будуть вирішені проблеми життєзабезпечення людства їжею, одягом, предметами першої необхідності. Для більшості населення зникне необхідність піклування про завтрашній день, виникнуть умови для легкого фізіологічного життя, що мало відрізнятиметься від тваринного, з тією ж тенденцією до виродження людства.

На зміну епохи концентрації засобів виробництва (і об’єднаного на цій основі людства) має прийти епоха розпорошення з розпадом єдиного планетарного суспільства на безліч розрізнених угруповань, що призведе людство до соціальної і невідворотної екологічної катастрофи.

Людство впритул підійшло до розуміння інформаційної будови Всесвіту, що при існуючих суспільних цінностях і моралі стане загрозою для гармонійного розвитку розумного і живого Всесвіту, а тому по відношенню до людства з боку Космосу можуть бути вжиті рішучі і неадекватні (для людського мислення) дії.

ВИСНОВОК

Отже, в результаті проведених досліджень однозначної відповіді, на те, чи є життя у Всесвіті, окрім земного, дати не вдалось. З’ясували, що життя- це складна відкрита система хімічних і біологічних сполук із високим ступенем упорядкованості, яка зберігає величезний об’єм інформації про себе і навколишній світ. На основі існуючих фізичних і хімічних сталих Всесвіт поширюється і існує такий тривалий час. Людство поступово досліджує простори Сонячної системи і більшість землян вірить про існування більш розвинутих цивілізацій. Притримуватися тієї чи іншої гіпотези право кожного, а ми, земляни, повинні цікавлячись космічними гостями, не забувати про свою планету, турбуватися про її стан і відношенням між її жителями.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Астрономія 11 кл. Пришляк М.П.

2. Астрономія 11 кл. І.Климишин, І.Крячко

3. Зігель Ф.Ю. “Астрономія у її розвитку” 1988 г.

4. Шкловський І. С. Всесвіт, життя, розум - tehnomiriy.narod2.ru/knigi/vselennaya_zhizn_razum_1.