Меценатство в Україні (ХУІІІ – початок ХХ ст.): минуле і сучасне. Ліга меценатів. Доброчинна діяльність родини Терещенків. Внесок родини Симиренків у розвиток науки і культури. Меценатсво родини Ханенків. Чернігівські меценати. Благодійність родини Харитоненків. Мета: ознайомитись з благодійницькою діяльністю українських меценатів і усвідомити, що благодійність – невід’ємний атрибут громадянського суспільства, складова частина суспільної свідомості. Методичні рекомендації: Готуючись до першого питання варто звернути увагу на те, що саме у XVIII-XIX ст меценатство набуло помітного поширення і значною мірою забезпечило поступальний розвиток освіти і культури в Україні,водночас,вирішуючи чимало соціальних проблем. Показати, що і сьогодні існує організація, яка об’єднує меценатів. Звернути увагу на те, коли і ким вона була заснована,з’ясувати умови членства в ній та основні напрямки діяльності. При підготовці до всіх інших питань необхідно показати, в яких галузях благодійники проявили свою щедрість та милосердя, та оцінити той внесок, який зробили вітчизняні підприємці для розвитку освіти, науки і культури України. Контрольні запитання 1. Звідки походить і що означає слово меценат? 2. Благочинна діяльність Г.Галагана в галузі освіти. 3. Назвати меценатів серед української еліти «глухівського» періоду Література 1. Дмитрієнко М., Ясь О. Благодійність як атрибут громадянського суспільства: історія і сучасність // Розбудова держави. – 1994. - № 6. – С. 41 2. Донік О. Суспільно-громадська діяльність родини Терещенків // Нова політика. – 1999. - №6. – с. 62-66. 3. Ковалинський В. Лицар ордена людинолюбців (М.А. Терещенко) // Вітчизна. – 1998. - №3-4. – с. 51-54 4. Ковалинський В. Девіз у гербі (М.А. Терещенко) // Старожитності. – 1993. - №50. – с. 2-3. 5. Омельченко В. Терещенки – не тільки мільйонери і меценати, а й патріоти. 6. Ковалинский В. Никола Терещенко. Богатство и милосердие // Киевские новости. – 1994. – с. 18. 7. Максютенко В. Працею возвеличуюсь (рід Харитоненків) // Голос України. – 1996. – 25 червня. 8. Бакуленко П., Кощій В. Ханенки // Україна. – 1992. - № 26. 9. Лазечко П. Меценати української культури. // Культура і життя. – 1996. – 24 квітня. 10. Кравченко І. Патріот, інженер, меценат (Василь Симиренко) // Урядовий кур‘єр. – 1999. – 11 грудня. – с. 8-9. 11. Кратко В. Ліга меценатів і зростає і діє // Слово і час. – 1998. - №9-10. – с. 97, 97. 12. Куценко П. Лицарі благородних діянь: (Меценатство на Чернігівщині: минуле і сучасне) // Деснянська правда. – 1998. – 27 жовтня. 13. Демченко Т.П. Чернігівські меценати // Демченко Т.П. Нариси з історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів. Вип. 2. Культура рідного краю в ХІХ – на поч. ХХ ст. – Чернігів, 1997. – С. 13-18. 14. Леонтович В. Український Никодим: (Видатний меценат Симиренко) // Київ. – 1996. - № 7-8. – с. 161-164. 15. Иванов Ю. Завещано Варварой и Богданом Ханенко (меценати) // Зеркало недели. – 1999. – 30 января. – с. 16. 16. Кальницький М. При жизни – труд, скромность и бескорыстие. После смерти – вечная признательность потомков (Меценат Б.И. Ханенко) // Киевские ведомости. – 1999. – 1 февраля. – с. 11. 17. Орач Н. Симиренки: (меценати) // Бібліотечний вісник. – 1996. - № 4. – с. 10-11. 18. Арапов Г. Українські благодійники минулого // Вітчизна. – 1996. - №9. 105-109. 19. Кравченко Г. Платон Симиренко – підприємець і меценат // Урядовий кур‘єр. – 1999. – 5 червня. - №3. –с. 10. 20. Курінна Т. Благодійницька діяльність родини Симиренків у ХІХ – на поч. ХХ ст. // Історія України. – 2000. – № 11. С. 4-6. 21. Слабошпицький М. Українські меценати: Нариси з історії української культури. Видавництво М.П. Коць. Видавництво «Ярославів вал». – 2001. Заняття №4 Розвиток педагогічної думки на Україні в XVII-XVIII ст. (2 год.) План 1. Загальна характеристика розвитку педагогічної думки в XVII-XVIII ст. 2. Інокентій Гізель про навчання та виховання. 3. Освітня та церковно-політична діяльність Стефана Яворського. 4. Просвітництво та педагогічні погляди Феофана Прокоповича. 5. Просвітницька і громадсько-політична діяльність Іоникія Галятовського. 6. Педагогічна діяльність Лазаря Барановича. Мета:ознайомитись з розвитком педагогічної думки в Україні в XVII-XVIII ст., представленою поглядами І.Гізеля, Л.Барановича, Ф.Прокоповича, С.Яворського та ін. Методичні рекомендації: В ході підготовки до першого питання варто звернути увагу на те, що зміст навчання і виховання в навчальних закладах того часу визначався, передусім, загальнодержавною соціально-економічною політикою Росії, а не лише особливостями розвитку того чи іншого регіону. Готуючись до другого питання, необхідно розкрити думки І.Гізеля щодо навчання та виховання. Звернути увагу на твори, написані просвітителем та проблеми, які в них розглядалися. Пояснити причини суперечливості його світогляду. Показати значення його діяльності для розвитку освіти. Під час підготовки до третього питання потрібно з’ясувати як С.Яворському вдалося завоювати прихильність Петра І та досягти найвищого місця в ієрархії російської церкви. Продемонструвати його здобутки у питаннях освіти, пояснити суперечливість його поглядів. Готуючись до четвертого питання, слід показати прогресивність поглядів Ф.Прокоповича, звернути увагу на те, що його вважали найосвіченішою людиною свого часу. Навести факти, які б свідчили про те, що просвітницька діяльність Ф.Прокоповича, його наукова спадщина відіграли помітну роль у розвитку педагогічної думки, освіти, школи в Україні. Під час підготовки до п’ятого питання варто звернути увагу на те, що І.Галятовський увійшов в історію педагогіки як автор першого друкованого посібника з риторики. Проаналізувати погляди просвітителя, звернути увагу на їх суперечливість. Визначити роль І.Галятовського в розвитку прогресивної педагогічної думки. Контрольні запитання 1. Назвіть видатних учених, освітніх діячів епохи українського відродження ? 2. Чому Феофан Прокопович став на позиції Петра І і служив русифікації України? 3. Назвіть українських просвітителів, які справили значний вплив на розвиток освіти у Московській державі? Література 1. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (10 - поч. 20 ст.)//Ред. М. Д. Ярмаченка-К., радянська школа, 1991 2. Любар О. О. Педагогічна діяльність і погляди українських просвітителів (17-18 ст.)// рад. школа.1991.-№4. 3. Антология педагогической мысли Украинской ССР/сост. Н. П. Калениченко- М., Педагогика, 1988 4. Развитие педагогической мысли на Украине в 16-17ст. –под ред. А. Р. Мазуркевича - К., рад. школа, 1968. 5. Полонська-Василенко Н. Д. Історія України. Т. 2.-К., Либідь, 1992. 6. Масол Л. М. Лазар Баранович: джерела духовності// Рідна школа. –1993.-№ 11-12 7. Сірополко С. Історія освіти на Україні.- К., 1991 8. Любар О. , О. Стельмахович О. Г., Федоренко Д. Т. Історія української педагогіки/ За ред. М. Г. Стельмаховича.-Київ.,1998. 9. Левківський М.В. Історія педагогіки: Підручник. – К., Центр навчальної літератури, 2003. – 306с. 10. Сухомлинська О.В. Українська педагогіка в персоналіях. – К., Либідь. – Т. 1. – 2005. Заняття №5 |