ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

У кримінології виділяють загальні та спеціальні методи дослідження.

123 4 5

Загальнонаукові методи — це загальні способи та шляхи дослідження процесів і явищ, визначення тенденцій їх змін, які використовуються в різних галузях наукового знання.

До загальнонаукових методів кримінологічних досліджень відносяться: аналіз і синтез, індукція та дедукція, узагальнення, абстракція тощо.

Аналіз — це процес уявного чи реального розподілу цілого на частини, а синтез — процес об’єднання елементів у єдине ціле.

Індукція - спосіб пізнання явища від окремих фактів і положень до загальних висновків; дедукція ж розуміється як констатація висновків через пізнання явища від загального до конкретних фактів.

Аналогія — це відповідність, подібність предметів або явищ, процесів у яких-небудь властивостях.

Узагальнення — це відображення та формулювання тенденцій, що лежать в основі досліджуваного процесу.

Абстракція це процес уявного виділення визначених властивостей і зв’язків досліджуваного явища та розмежування їх і побічних явищ.

Історичний підхід — це розгляд і вивчення закономірного процесу руху та розвитку суспільства, зважаючи на характеристики й особливості конкретного часового періоду.

Системний аналіз — це сукупність методологічних засобів і прийомів, використовуваних для підготовки й обґрунтування рішень зі складних проблем. Системний аналіз спирається на принципи системного підходу, а також на низку математичних та інших кількісних методів. Основна процедура — це побудова узагальненої моделі, що відображає взаємозв’язок реальної ситуації.

Моделювання — це спосіб дослідження процесів або систем об’єктів через побудову та вивчення моделей з метою одержати нову інформацію. Ефективне дослідження такого комплексного явища, як злочинність, неможливе без використання методів моделювання.

Спеціальні (приватно наукові) методи кримінологічних досліджень — це способи та прийоми конкретного дослідження об’єкта чи процесу з метою його оптимального регулювання.

До спеціальних методів належать:

Опитування - це метод збору даних про об’єктивні факти, думки, знання тощо, заснований на безпосередній (усне опитування — інтерв’ю) й опосередкованій (письмове опитування - анкетування) взаємодії між дослідником (інтерв’юером) і опитуваним (респондентом).

Інтерв’ювання надає можливість зібрати інформацію про факти, суб’єктивні судження, мотиви поведінки, установки тощо. Особистісний характер взаємин між інтерв’юером і респондентом, суб’єктивність оцінок висувають чіткі методологічні та методичні вимоги до підготовки й проведення опитування, невиконання яких веде до перекручування результату. Інтерв’ювання використовується не так часто, як анкетування, тому що воно більш трудомістке.

Анкетне опитування (анкетування)— один із ефективних і широко використовуваних у кримінології методів одержання даних про думки й настрої осіб; про рівень знань особами вимог права; їхні схильності, симпатії та антипатії; оцінки своїх дій і поведінки інших в однакових ситуаціях; не зафіксованих в інших документах відомостей про минуле, про оточення тощо.

Документальний метод — загальна назва методів вивчення документів. Залежно від мети дослідження застосовують методи вивчення документів якісні чи кількісні.

Статистичні: масового спостереження (закон великих чисел), групування, аналіз узагальнених показників тощо. Вони дають можливість дослідити велику кількість злочинів і за допомогою отриманих статистичних показників встановити закономірності та взаємозалежності їхнього розвитку, зробити узагальнення, перейти від випадкового й одиничного до стійкого, масового, закономірного, побачити якісні ознаки досліджуваного явища.

Метод експертних оцінок полягає в одержанні, обробці й інтерпретації висновків фахівців у певній галузі, теорії та практиці з визначених питань, важливих для дослідника. Кількість залучених експертів не перевищує 20-30 осіб. При оцінці висновків зайві думки відкидаються.

При моделюванні будується ідеальний (уявний) або матеріальний об’єкт, який може замінити чи відобразити об’єкт, який вивчається, при цьому дослідник отримує нову інформацію. У кримінологічних дослідженнях найчастіше застосовують графікові та математичні моделі.

Метод екстраполяції актуалізує досвід організації боротьби зі злочинністю в минулому, беручи до уваги її сучасний стан і накладаючи ці показники на майбутній її розвиток.

Завдання кримінології

А). отримання об'єктивних та достовірних знань про злочинність, її обсязі (стані), інтенсивності (рівні), структуру і динаміку як у минулому, так і сьогоденні;

Б). кримінологічне вивчення видів злочинності (первинної, рецидивної, насильницької, корисливої; злочинності дорослих, неповнолітніх тощо) для диференційованої боротьби з ними;

В). виявлення і наукове вивчення причин і умов злочинності та вироблення рекомендацій щодо їх подолання;

Г). вивчення особистості злочинця та механізму вчинення ним злочинів, класифікацію різних видів злочинних проявів і типів особистості злочинця;

Д). визначення основних напрямів попередження злочинності і найбільш доцільних засобів боротьби з нею.

Зв'язок кримінології з іншими науками.

Як комплексна наукова галузь знання, кримінологія пов'язана і з іншими науковими дисциплінами. Мова в першу чергу йде про таких юридичних науках, як кримінально-виконавче право, кримінальний процес, криміналістика, адміністративне, трудове, сімейне право та інші.

Так, кримінально-виконавче право використовує кримінологічні знання та рекомендації для попередження рецидиву злочинів, підвищення ефективності виправлення і перевиховання засуджених. Повною мірою це відноситься до здійснення адміністративного нагляду відносно раніше судимих осіб.

Представляється також очевидним зв'язок кримінології з кримінальним процесом. Перш за все, це випливає із спільності завдань кримінології і кримінального процесу, яка полягає в тому, що діяльність учасників кримінально-процесуальних відносин спрямована на попередження злочинів, що готуються, дозвіл справи по суті, включаючи виявлення причин і умов вчинення злочинів, а також здійснення заходів щодо їх усунення.

Не менш очевидний зв'язок кримінології з криміналістикою. Вона проявляється, перш за все, в тому, що важливі положення криміналістики та її методологічні основи використовуються для розпізнавання форм злочинних проявів, вироблення засобів і методів попередження злочинів. У свою чергу, кримінологічні знання нерідко служать підставою для визначення тактичних прийомів розкриття злочинів.

Кримінологію справедливо називають комплексної наукою, маючи на увазі, що вона об'єднує в собі, крім юридичних, елементи інших наук (соціології, філософії, економічної науки, психології, педагогіки, демографії та ін.) У той же час комплексність кримінології аж ніяк не позбавляє її самостійності, а лише суттєво збагачує її знання і арсенал засобів запобіжного впливу.

Зв'язок кримінології з іншими науками має різний зміст. Справа в тому, що злочинність, її причини, особу злочинця, засоби попередження злочинів - проблема багатопланова, вимагає об'єднання зусиль представників багатьох галузей наукових знань (психології, педагогіки, демографії, математики та ін.)

Все це дозволяє констатувати, що кримінологія пов'язана з фундаментальними суспільними науками (перш за все з філософією, соціологією, економічною наукою, політологією); з іншими суспільними науками (у тому числі кримінально-правового циклу); з точними та природничими науками).

123 4 5