 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Тема. Праця в кутку природи
(підготовча група) Мета. Уточнити знання дітей про те, що рослини живі, для їх росту й розвитку потрібні тепло, світло, повітря, вода і поживні речовини. Закріпити одержані раніше знання про засоби догляду за рослинами кутка природи: як поливати, розпушувати землю, обприскувати, мити листочки. Закріпити знання про кімнатні рослини: бегонія, фікус, мірта, барвінок, лілія амазонська, колеус, аспідистра, традесканція, Лівія, бальзамін, їх зовнішній вигляд. Розвивати зв’язку мову, мислення. Виховувати у дітей любов до кімнатних рослин, інтерес, бажання доглядати за ними. Матеріал: Кімнатні квіти, букет з весняних квітів, палички, відерця з водою, поливалки, ванночки, тряпочки для миття листочків, тряпочки для витирання столів, обприскувач, клейонка для накривання вазонів, миски, фартушки, віночки. Хід заняття Загадування загадки про сонце: Хто однаково всіх любить? Всіх однаково голубить? Кожний скоса тільки гляне, А обняти не дістане Вірно, діти, сонечко. Сонечко потрібно всім: і людям, і тваринам, і рослинам. Ось погляньте на цей букет із весняних квітів. Якими яскравими, веселими барвами він грає, милує наше око і душу. Тут не обійшлося без сонечка. Обігріло сонечко землю, ожило все навколо, і зацвіли такі чудові квіти. - А що це за квіти, де вони ростуть? (у квітнику) - Які ще є квіти? (польові, лісові, лугові) - А що за квіти стоять на столах? (кімнатні) - Чому ми їх так називаємо? (бо вони ростуть тільки в кімнаті) Я не дарма завела розмову про квіти. Ми з вами сьогодні і поведемо розмову про наші кімнатні квіти і практично покажемо, як треба доглядати за ними. Вихователь. Квіти – наші супутники і вдома й на вулиці. Вони супроводжують людину на всьому її життєвому шляху: зустрічають при народженні, прикрашають свято. Вони завжди потрібні людям, милуючи око весною й влітку, оживляючи сумовиту осінь, сповнюючи радістю квартири суворою зимою. Про квіти складено багато пісень, віршів. (Лунає музика, заходять четверо дітей у віночках. Вони співають пісню “Пісня прохання квітів”). Виростаєм на віконці Зацвітаємо на сонці. Від водиці зеленієм. Ви нас, діти, доглядайте, І водою поливайте, Щоб могли усі ми жити, Треба землю розпушити. Любі діти, час не гайте – Наше листя протирайте, В групі вашій для нас квітів Найщиріші друзі – діти. - Про кого розповідається у цій пісні? - Що просять квіти? - Хто є найкращими друзями для квітів? - Квіти – це живі істоти, і вони потребують дбайливого, правильного догляду за ними. - Діти, що потрібно для нормального розвитку і росту рослини? (світло, тепло, повітря, вода, поживні речовини). - Назвіть будь-ласка квіти, які є у вашому куточку природи? (діти називають кімнатні рослини). - Ось давайте ми з вами потрудимось біля наших квіточок, покажемо, як ми вміємо доглядати за ними (вихователь розподіляє дітей на групи і кожному дає завдання). Виконання трудового доручення дітьми. Запитання для дітей під час трудових дій: - Для чого нам кімнатні рослини? - Чи однаково поливають квіти взимку і навесні? - Що дуже люблять рослини влітку? (щоб їх оприскували) - А як ми помиємо аспарагус? - Які ще квіти ми тільки обприскуємо? (мірту, барвінок, традесканцію) - Чи можна поливати рослини холодною водою, чому? - А якою водою можна поливати рослини? (відстояною, кімнатної температури). - Чи можна обприскувати бегонію і колеус, чому? - Для чого потрібно спушувати землю в горщиках? - Як правильно треба тримати поливалку, підливаючи рослину? Вихователь стежить за роботою дітей, дає вказівки, поради. Коли робота закінчена, діти все прибирають, ставлять на місце. - Сьогодні ми всі разом доглядали за рослинами: мили, обприскували, поливали, розпушували землю. Придивіться які гарні, чисті наші рослини. Вони вдячні вам за піклування про них. - А зараз послухайте правила для дітей, їх, напевно, не всі чули і не всі знають. Тож послухайте уважно і запам’ятайте. - Квіткам сумно, коли їх мало, а тому треба посадити нові. - Квіти хочуть пити – протирайте листочки. В народі існує таке прислів’я: “Зробив діло – гуляй сміло!” Якщо ми так гарно потрудились, то можемо і хоровод завести. Діти виконують хоровод квітів. Дуже важливим є стан дитини, коли вона спостерігає за змінами в рослині. Не відмахуйтесь від дитини, коли вона в захваті тягтиме вас до неї. Відкладіть свої найтерміновіші справи на п’ять хвилин, подивіться на першу бруньку чи новонароджений паросток, порадійте разом: це вагоміше виховання, аніж десяток бесід взагалі. Слід частіше читати дітям вірші й оповідання про природу, а потім привертати увагу малят до того, як точно, образно описано у творі все, що є довкола нас. Читаючи казки, пояснити, що в багатьох із них рослини, тварини і інші природні об’єкти наділені людськими якостями: це тому, що в народі споконвіку живе внутрішнє відчуття єдності з навколишнім світом. Давньою доброю традицією у нас є садіння дерева з нагоди важливих родинних подій. Шкода, що тепер цей чудовий звичай дещо забутий. Чи не варто його відродити? Адже це теж неабияк сприятиме формуванню поваги й любові до природи. В процесі ознайомлення дітей з природою досить широке використання методів, які забезпечують наочне сприймання. Це забезпечують наочне сприймання. Це зумовлюється характером пізнавальної діяльності дітей: основною формою мислення дошкільників є наочно-образне. Але в процесі пізнання чуттєве і раціональне тісно взаємодіють. Тому важливе значення має використання словесних методів. Серед них – використання художньої літератури природничого характеру, бесіда, розповідь вихователя. Свого часу видатний німецький педагог, засновник дитячих садків Ф.Фребель зазначив: “Хороший майстер розповідати – неоцінний скарб для вихованців”. Видатні педагоги К.Д.Ушинський і В.О.Сухомлинський вважали, що володіння мистецтвом розповідати має бути неодмінним професійним умінням кожного вихователя. Чим же цінна розповідь, що ознайомлює дошкільників з природою, спрямована на екологічне виховання? Насамперед – оперативністю! Володіючи знаннями про різні явища, об’єкти природи, вихователь може задовольнити дитячу допитливість і відповідно сформувати ставлення у своїх підопічних до об’єктів природи. По-друге – цінність розповіді в тому, що вихователь використовує її у найбільш оптимальних педагогічних ситуаціях, коли у самих дітей викникає інтерес до того чи іншого об’єкта природи. А це надзвичайно важливо з точки зору гуманізації процесу навчання. По-третє, позитивною стороною розповіді є те, що найчастіше до неї вдаються при наочному сприйманні об’єкта природи чи його зображення на картинці. Це забезпечує тісний взаємозв’язок між наочністю і словом. І, нарешті, ще одна перевага: вихователь завжди може побудувати розповідь з урахуванням віку дітей, їхнього загального розвитку, простежуючи, як сприймають вони ті чи інші явища в природі. Розповідь вихователя, який є авторитетом для дітей, глибоко западає у їхню пам'ять, душу. Тому розповідь про природу повинна відповідати вірогідним багатьом вимогам: - вона обов’язково має формувати вірогідні знання про навколишній світ; - у доступному для дитячого сприймання формі розкривати зв’язки і залежності у природі; - і що дуже важливо – розповідь ця повинна бути образною, емоційною, цікавою. Тільки тоді вона формуватиме в дітей розумне, добре ставлення до природи. Розрізняють сюжетні та описові розповіді, та з більшим інтересом дошкільника сприймають сюжетну розповідь вихователя, в ході якої він формує у малечі знання і ставлення до живого світу. Після вихідного дня, коли діти одержали нові враження, вихователь спонукає їх розповісти про те, що їх найбільше вразило. Самому вихователю теж слід розпочати розповідь з якогось цікавого випадку, що трапився з ним під час прогулянки. Так, я розповіла дітям слідуючи: “У неділю я з друзями пішла на озеро купатися. Лежу на березі і раптом бачу, як на мою сумочку виповзла якась комаха. Придивилася – личинка метелика. Мабуть, настав час їй перетворитися на дорослу, а сумочка моя нагрілася на сонечку і привабила комаху. Я вирішила не сполохати личинку. Спостерігаю, що ж буде далі. Спочатку помітила, як шкірка її на спині луснула і через тріщинку метелик почав поступово виповзати. Мабуть, йому важко було це робити. Тому часом вона відпочивала. Поступово метелик розправляв крильця, перетворювався на красеня. Цілий день ми з друзями були на озері і, спостерігаючи за ним, помітили, що лише надвечір, коли крильця у метелика розправилися, затверділи, він знявся у свій перший політ. Я проводила його очима: нехай прикрашає нашу природу, ловить мошок і мух”. Активне святкування з природою народжує і зміцнює у дошкільника безцінну якість – доброту. І, як зазначав В.Сухомлинський, “треба розвивати в дитини дбайливе і турботливе ставлення до безпомічних істот, яких так легко образити, але захистивши яких відчуваєш себе добрим і сильним. Тож і потрібно навчити своїх вихованців не на словах, а насправді любити якусь маленьку живу істотку, вчити про неї турбуватися”. А це можна зробити завдяки куточку живої природи, де діти доглядають за тваринами, птахами, рослинами. Пропоную момент заняття з дітьми старшої групи на тему “Ознайомлення з комахою”. |
