 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Б) Протокол розбіжностей до договору
Відповідно до ст. 181 ГК України загальний порядок укладення господарського договору складався зі стадій: проекту договору; протоколу розбіжностей; безпосереднього врегулювання розбіжностей. На кожній із стадій процес укладання договору міг бути завершений, якщо сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов. У випадку недосягнення такої згоди між сторонами, процес укладання договору переходив до наступної стадії. На стадії протоколу розбіжностей фактичний склад (оферта — акцепт), достатній для визнання договору укладеним, доповнювався, оскільки до нього приєднувалося закінчення терміну, встановленого законом для спільного врегулювання виниклих розбіжностей, і в цьому випадку договір вважається укладеним на умовах, запропонованих автором протоколу розбіжностей. Однак в сучасних умовах це правило не може бути універсальним через розширення сфери дії договорів, які укладаються вільною угодою сторін. Врегулювання спору — це діяльність контрагентів з ліквідації розбіжностей та конфліктів, які виникають при укладанні господарського договору. Оскільки сторони, які спорять, не мають юрисдикційних повноважень, то спір не вирішується, а усувається з правовідносин шляхом погодження сторонами усіх умов договірного зобов'язання. Така угода може бути досягнута шляхом взаємних поступок, відмови однієї сторони від своїх домагань, прийняття оферентом пропозицій іншої сторони, тощо. Стадія безпосереднього врегулювання розбіжностей описувалася ч. 4,5 ст. 181 ГК України. На практиці досягнення сторонами згоди за умовами протоколу розбіжностей підтверджується протоколом погодження розбіжностей або іншими документами (листами, телеграмами, телетайпограмами, фак-сограмами тощо). В цьому разі умови договору фіксуються в комплекті документів: самому тексті договору, протоколі розбіжностей і протоколі узгодження розбіжностей (в інших письмових документах). Ч.3 ст. 10 ГПК, яка має назву «Досудове врегулювання розбіжностей, що виникають під час укладання певної категорії господарських спорів», передбачено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду. Господарський суд розглядає справи саме у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні й виконанні господарських договорів (п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК). Проект договору та протокол розбіжностей якраз і є доказами щодо вжиття заходів досудового врегулювання господарських спорів, вони є свідченням існування спору, який виник внаслідок недосягнення згоди і який сторони передають на вирішення арбітражного суду. Протокол розбіжностей, зазначав І. Зайцев, є актом повідомлення про наявність переддоговірного спору. Отже, інститут досудового врегулювання спору, що виникає при укладанні господарського договору, має допоміжне призначення в господарському судочинстві. Воно полягає в тому, щоб зробити об'єктом судового розгляду лише ті спори, в яких сторони не змогли домовитися і дійти взаємної згоди. Чинна ж редакція ст. 10 ГПК цьому не сприяє. Однією із загальних вимог укладання господарського договору є своєчасність, тобто укладення договору в строки, встановлені законом або угодою сторін. Із врахуванням економічної ситуації в Україні питання про своєчасність укладання державного контракту досить складне і містке, тому обмежимося загальною постановкою проблеми. Вважаємо, що проблема правового регулювання порядку укладення господарських договорів буде дещо розв’язана із прийняттям Господарського кодексу, правилами cт. 181 якого визначено загальний порядок укладення господарських договорів: Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто у вигляді комплекту документів (листів, факсограм, телеграм, телефонограм тощо) шляхом обміну цими документами, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. Проект повинен бути підписаний уповноваженою на те особою, підпис якої скріплюється печаткою підприємства (організації). У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надсилається іншій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, оформляє його відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні у 20-денний строк (або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо). При наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у 20-денний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом 20 днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк на вирішення суду, коли на це є згода іншої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або щодо окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, так згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона — виконавець за договором, що офіційно визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений строк на вирішення суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувався). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами цивільного законодавства про зобов'язання, що виникають внаслідок придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав. |
