 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| ПСИХОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПОКАЗАНЬ
-1- Формування показань має етапи:
Сприйняття – це здатність особи сприймати навколишнє середовище та фіксувати його ознаки. Види сприйняття: - симультанне - субцисидне сутність симультанного полягає в тому, що особа сприймає об’єкт який – від загального до конкретного Субцисидне – шляхом сприйняття окремих рис, з яких буд явними. Фактори, які діють на сприйняття: - направленість, уваги, яка обумовлена: емоційністю сприйняття об’єкта. - професійні навички - суб’єктивна зацікавленість відносно об’єкту . Сприйняття навколишнього середовища проводиться людиною за допомогою органолептичних засобів . Чинники, які впливають на об’єктивне сприйняття:
емоційний стан сприймаючого – страх, по стресовий стан, афективна поведінка. Розлади стану людину – слуху, зору.
-2-
Пам’ять – це здатність особи фіксувати події минулого (життєвий досвіт) Види пам’яті: 1 в залежності від вольових зусиль - ймовільно - неймовільно При використанні ймовільної форми пом’яті, особа прикладає вольові зусиля для запам’ятовуванні предметів, явищ. Неймовільна характеризується достатністю малого об’єму інформації.
Види пам’яті в залежності органолептики: Зорова Слухова Рухова Вербально логічна В залежності від часу зберігання інформації: Короткострокова Дострокова Оперативна
-3-
Відтворення - здатність особи відтворювати події або явища, які були раніше сприйняті Елементи: Суб’єктивні (розлади стану здоров’я людини, вік особи) Об’єктивні - час, який пройшов з моменту сприйняття до відтворення. - нашарування інформації, яка відбулась до відтворення подій.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОПИТУ 1. допит: поняття, види. 2. види запитань при допиті. Психологічні особливості встановлення псиз контакту
Допит – це інформаційно-психологічне процес обміну інформацією між його учасниками. Види:
сутність перехресного допиту полягає в тому, що одній особі не залежно від її процес статусу ставлять запитання інші особи , за винятком свідка. Особливості перехресного допиту:
Відмінність психічного насильства від психологічного впливу. Психологічний вплив обумовлений:
Психічний вплив є законним та може використовувати в кримінальному судочинстві Психічне насильство, види: 1 погрози, застосування фізичного насильства або розголошення конфіденційної інформації. 2. введення особи в оману (активну чи пасивну, щодо обставин, які мають значення по справі), наприклад щодо об’єму доказових інформація, яка знаходиться в розпорядження слідчого) Сутність псих насильства полягає в тому, що особа в змозі діяти лише в тих межах, в яких вона знаходиться, та не в змозі вільно приймати рішення. Псих насильство відповідно до КПК є незаконним та несе за собою притягнення до кримінальної відповідальності, а набутті докази не розглядаються судом. Психологічні основи допиту неповнолітніх. Кримінально-процесуальне законодавства, а саме ст.. 226, 227 КПК України, 2012 р. передбачає допит малолітніх та неповнолітніх осіб. При допиті неповнолітніх осіб обов’язкова присутність законних представників, педагога, або психолога, а в необхідних випадках, лікаря. Допит неповнолітніх та малолітніх не може продовжуватися без перерви понад годину, а загалом понад 2 години на день. Значення присутності на допиті законних представників, педагога (психолога) Вищезазначені особи, які мають відповідну освіту, деталізують питання слідчого (судді) на більш зрозумілі для малолітнього категорії.
Вікові групи неповнолітніх та малолітніх. I. 0-1 – дитячий вік II. 1-3 – раннє дитинство a. Сприймають яскраві частини предмета. III. 3-6 – дошкільний вік a. Можливість сприйняття явищ, предметів симультантно – побудова мисленневого образу від конкретного (детального) b. Надання малолітніми особами свого значення слів, яке відрізняється від загальноприйнятого c. Комфортність – пластичность психіки до сприйняття думки третіх осіб чи соціуму IV. 6-12 – молодший шкільний вік V. 12-15 – підлітковий вік a. Здатність до фантазування та навіювання (сугестії) – психологічний стан, при якому особа гіперболізує або мінімалізує події, явища, свою участь у них. На відмінність від сугестії, при фантазуванні, особа надає інфу щодо подій, явищ, які взагалі об’єктивно не мали місця. b. Прагнення осіб до дорослого життя (почуття дорослості) - c. нігілізм VI. 15-18 – рання юність a. Почуття дорослості b. Нігілізм - недовіра c. Наявність референтної групи
Чинний КПК не передбачає віку, з якого можливо допитати свідка, потерпілого. Дані обставини регулюються наступним: - Здатність особи до вербального спілкування - Здатність будувати прості речення.
Психологічні особливості підозрюваних (обвинувачених)
1. Психологія брехні та особливості захисної домінанти 2. тактико психологічні прийоми допиту підозрбьванного, обвинуваченого. Сукупність дій поведінки особи, яка підозрюється в скоєнні злочину. Вищезазначена поведінка має прояв у двох напрямках: 1. активна форма (підготовка та використання алібі, надання заздалегідь неправдивих показань, само обмова) 2. пасивна (відмова від надання показань) Відмінність від заздалегідь неправдивими показаннями та добросовісною помилкою є: - заздалегідь неправдиві показання формуються на етапі відтворення рек стадії формування показань. - Особа об’єктивно правильно сприймає обставини або навмисно перекручує їх хід
Добросовісна помилка виникає на стадіє сприйняття (об’єктивні сут чинники) Особа суб’єкт не правильно сприймає хід речей.
-2-
Види: - допит особи навісці події з метою порушення асоціативних звязків види: 1. прості асоціації, пов’язані з органолептичними засобами (зору, слуху) 2. складні асоціації 2.1 асоціації за суміжності подій 2.2 асоціації за контрастом 2.3 … за схожістю
2. проведення очної ставки з особами, які на думку слідчого або судді дають неправдиві свідчення.
Зіставлення показань особи з іншими матеріалами справи (покази свідків, висновки експертиз) Проведення непрямого допиту. Проведення повторного допиту Постановка контрольних деталізуючи питань
При застосуванні тактико психологічних ум засобів необхідно мати на увазі, що особи, які об’єктивно помиляються можуть ь мати вплив навіювання (совісті) Навіювання – процес особистого персоніфікованого активного впливу , який здійснюється за допомогою мовного повідомлення, та має неусвідомлений характер сприйняття ін-ції, яка передається особі .
Види навіювань: 1 доперцентивні – здійснюються до сприйняття будь-якої події (психолог установка) 2. перцентивне – навіювання у процесі сприйняття 3. постперцентивні – навіювання на особу після сприйняття. Воно застосовується відносно свідків, потерпілих.
Психологічні основи потерпілих та свідків. План 1. Психологія допиту поняття ремінісценції та амнезії 2 Психологія очної ставки. Соціальна інгібіція
-1- При проведені допиту свідків, необхідно мати на увазі наступні психологічні особливості, які притаманні вищезазначеним особам : 1. потерпілим після вчинення відносно них злочину, знах у стані ремінісценції стан ремінісценції – відстрочений процес відтворення щодо обставин, які мають значення по справі , під впливом вчиненого злочину. У стані ремінісценції процеси збудження нервової системи явно перевищують процеси гальмування , внаслідок чого: - особа гіперболізує основні обставини , а саме кількість злочинців, їх зовнішній вигляд, свою поведінку під час вчинення злочину та інше. Ремінісценція триває в залежності від псих структури особи близько 3-5 діб. Після цього процеси гальмування та збудження нервової системи урівноважуються , та особа надає правдиві об’єктивні дані.
І: необхідно відрізняти від амнезії Амнезія – це повна або часткова втрата пам’яті людини Є предметом вивчення судової психіатрії. Види амнезії: - ретроградна амнезія (де жавю) - андеградна
1-а особа не пам’ятає обставин дії, які відбувались до конкретного моменту. 2-а характеризується відсутністю спогадів (слідів памяті відносно конкретного проміжку часу)
Психологічні особливості допиту свідків Мотивація надання свідками заздалегідь неправдивих показань
-2-
Відповідно до ст.. 234 ч.9 КПК України слідчий, прокурор має право провести одночасний допит 2-х і більше осіб, раніше допитаних з метоюб зясування причин розбіжностей у їх показаннях.
Кожна з осіб, яка приймає участь у такому допиті має право задавати питання іншій особі відносно предмету допиту, але після надавання нею показань.
Допит: 1. на судовому слідстві 2. на досудовому слідстві
Очна ставка на досуд слідстві не може бути розглянута як вид перехресного допиту тому, що: 1. слідчий та прокурор є регулятором спілкування між особами 2. сторони можуть ставити один одному запитання лише з дозволу слічого чи прокурора
особи, між якими можливе проведення очної ставки. - між потерпілими (підозрюваними, обвинуваченими) - між двома підозрюваними - між свідками та потерпілими
ст.. 224, рег що очна ставка не можу бути проведена між неповнолітніми, малолітніми, свідком та потерпілим, підозрюваним та обвинуваченим по справі про статеві злочини, або зносин, які вчинялись такого насильства, або погрози такого насильства. При проведенні очної ставки необхідно мати на увазі, ефект присутності (соціальна інгібіція) Соціальна інгібіція полягає в тому, що: - особа, яка вчинила злочин та надала заздалегідь неправдиві показання при проведенні очної ставки приймає об’єктивно правдиву інформацію зі сторони свідка Та потерпілого і може змінювати повно або частково свою позицію. - потерпілий при проведені очної ставки сприймає негативні емоції , які він відчував при вчиненні злочину, внаслідок чого він може здійснювати показання, тобто при проведенні очної ставки необхідно мати на увазі тактичний ризик втрати доказової інформації.
ПСИХОЛОГІЯ ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДО ВПІЗНАННЯ
Діючий КПК передбачає проведення пред’явлення до впізнання як стадії досудового слідства, ст 229-230. Так і в суді – ст 355. Особливості проведення ПдоВ у суді є: 1) Пред’являється для впізнання лише особи та предмети 2) Не застосовуються положення досудового слідства, щодо ПдоВ предметів, осіб у кіл-ті 3х і більше
Відповідно до положень психології визначають наступні форми сприйняття: 3. Субцесивна (аналітична) 4. Семультантна (синтетична) 5. Змішана форма На сприйняття впливають чинники: 1) Об’єктивні 2) Суб’єктивні
Тактико-психологічні прийоми допиту: - Постановка деталізуючи запитань - Постановка контрольних запитань - Постановка нагадуючих запитань з метою порушення асоціативних зв’язків (асоціацій). - Ознайомлення особи (повністю або частково) з результатами інших слід дій
При формуванні мисленневого образу особи або предмета розрізняють наступні групи ознак: 1. Достатні ознаки – групові, родові – раніше сприйнятий об’єкт (особу) лише до них. Встановлення груп фікації 2. Необхідні ознаки – притаманні лише для даного об’єкта (особи) та відрізняють її від інших
Процес ідентифікації при ПдоВ полягає у збігу мисленнєвої моделі (уявного образу з матеріальним образом (мат об’єктом) Та здійснюється у прихованій формі, особисто спостерігати за процесом ідентифікації, а фіксує лише її результат. Тому оцінка результатів пред’явлення до впізнання є суб’єктивною. Суб’єктивність висновків слідчого, прокурора, судді, адвоката ґрунтується на суб’єктивній впевненості особи, яка раніше спостерігала за особою (предметом) а потім її впізнала.
ПСИХОЛОГІЯ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ !!!!!!!!
Літ-ра : Олексійчук В.І. – огляд місця події. Тактика та психологія. --
Відповідно до діючого КП зак-ва ст 234 обшук проводиться з метою виявлення 1) знаряддя К правопорушення 2) майна, яке було здобуте в результаті вчинення 3) встановлення м.знах особи, що розшукується обшук розглядається як примусова слідча дія психологія проведення обшуку полягає : 1. встановлення псих механізму приховування предметів обшуку 2. розробка тактико-психологічних прийомів проведення обшуку психологія приховування має наступні етапи: a) при-ч визначає місця, які на його суб’єктивне переконання можуть бути місцем приховування. Зазначені місця він вичленовує з тієї уявної моделі, яку він побудував. b) Особа вичленовує такі місця, які на його думку можуть слугувати місцем для приховування та суб для нього (об’єктивно для слідчого ) є недоступними c) Місця приховування особа маскує або використовує їх природнє походження. Місця приховування, які суб’єктивно доступної для слідчого або прокурора є такі, в яких вищезазначені процес особи завжди будуть шукати зазначена впевненість базується на 1. Рівні інтелект розвитку людини 2. Його майбутнього досвіду або досвіду родичів, близьких, знайомих
При пристосуванні місць схову застосовуються: 1) Проф. навички особи Напрямки маскування: 1. Маскування предмету обшуку 2. Маскування лінії поведінки особи під час проведення обшуку. Лінію поведінки особа планує заздалегідь (до початку проведення обшуку).місць, на які вони звертають особливу увагу Лінія поведінки: А) активна – спрямована на імітацію та допомогу слідчому та прокурору. З цією метою обшукуваний створює ситуації абстрактної бесіди, пропозиції до слідчого або прокурора обшукати інші місця Б) пасивна – відсутність спілкування обшукуваного зі слідчим або прокурором.
Застосовується «словесна розвідка». Сутність – виявлення психологічних показників про можливе місце приховування. У ситуації її застосування слідчий (прокурор) – є подразником для обшукуваного, прийоми спілкування з Об-м: 1. Постановка запитано до об-го з метою з’ясування часу, місця придбання будь-яких речей 2. Звернення до об-го з метою допомогти слідчому або прокурору вирішити будь-які завдання (принести річ, відкрити дверці та ін) Вищезазначені прийоми спрямовані на збудження нервової системи обшукуваного з метою діагностики його психологічного стану. Велике значення при діагностиці псих станів мають паралінгвізми – мімічні та конглюдентні дії особи на будь-який подразник. Конглюдентні дії класиф на Мимовільні (повністю або частково піддаються вольовому контролю) та не мимовільні (не піддаються вольовому контролю зі сторони особи)
Рефлексивне мислення та управління при обшуку Рефлексивне мислення – імітація мислення за іншу особу. У психології обшуку розглядається зі сторони як обшукуваного до слідчого, так і навпаки. Особливість рефлексії зі сторони обшукуваного 1. Статична під час проведення обшуку але найбільш рухливою до його проведення, що обумовлено: a. Приховуючий не знає конкретного соц.-псих портрету, проф. якостей прокурора, не відчуває їх протидію b. Прих-й здійснює рефлексивне мислення до проведення обшуку, а під час може змінювати тільки форми (види) рефлексивного управління. Особливість рефлексії слідчого: 1. Статичність до проведення обшуку, що обумовлено повною або частковою відсутністю інфи щодо предмету та об’єкту обшуку 2. Загальна інформація про особу Тоді як при проведенні самого обшуку слідчий та прокурор динамічно у повному обсязі здійснюють не тільки рефлексивне мислення, але й управління. До проведення обшуку слідчий (прокурор) здійснює наступні етапи підготовки: 1. Інтелектуальний – проведення рефлексивного мислення та управління 2. Інформаційний – збір інфи відносно особи (його освіта, здібності, проф. навчки), збір інфи відносно територій, прилеглої та будівлі Безпосередньо при проведенні обшуку слідчий (прокурор) здійснює розробку та перевірку розшукових версій – результат узагальнення розумової діяльності слідчого (прокурора) щодо припущень, відносно місць приховування.
Чинники, що впливають на розшукові версії: - Рівень застосованого рефлексивного мислення та управління - Проф. якості слідчого, прокурора - Псих якості.
|
