 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Разом з тим Пузиреві не можна відмовити і в гарних якостях. Яких?
Під небом у чистому полі Для різних людей, для щедрих і скнар , Продавалися різні долі. Одні були царівен не гірш, а другі - бідні міньйони. Хто купляв долю за гріш, в хто – за мільйони . Ліна Костенко (На дошці) „У діалозі з життям важливим є не його запитання, а наша відповідь”(М.Цвєтаєва).
Хід уроку I.Організацыйний момент II.Актуалізація опорних знань III.Вивчення нового матеріалу Характеристика Пузиря Феномен і Ліхтаренко – помічники Хазяїна IV.Закріплення вивченого V.Підсумок заняття VI.Домашнє завдання
Слово вчителя Про загальнолюдські цінності ми й поговоримо шляхом літературного аналізу твору І.Карпенка-Каргого „Хазяїн”. Слайд. Тема уроку: Вплив влади грошей на людину. Критики , аналізуючи твір, вживають словосполучення „згубний вплив”. Наскільки правдивим є такий епітет? -Чи справді в гонитві за багатством особа стає бездуховною, втрачає здоровий глузд, людську подобу, нормальну родину , її життя позбавляється смислу, чи набуває іншого, можливо, нам не зрозумілого? Кожний із вас вирішить сам, відповідно до власних моральних цінностей.
Тема влади грошей над людиною є „вічною” у світовому мистецтві. ЇЇ висвітлювали французький драматург Жан Батіст Мольєр, російський прозаїк Микола Гоголь, Оноре Бальзак, Чарльз Діккенс, Уільям Шекспір. І. Карпенко-Карий створив національний і водночас загальнолюдський образ.
-Яка драматургічна спадщина І.Карпенка- Карого? (Драматургічна (Спадщина складається з 18 п'єс) -У якому раніше вивченому творі І.Карпенко –Карий порушив проблему засліплення людини владою грошей ? Перша його назва?
-Жанр П’єси „Хазяїн”? (Це соціально-сатирична комедія іншого типу).
-Які соціальні умови відображено у творі?
Це був період розвитку капіталізму в сільському господарстві в Україні, де на кінець 90- років ХІХ ст. повновладними господарями була купка капіталістів - аграріїв, яка жорстоко експлуатувала десятки тисяч робітників. Життєві спостереження драматурга зосереджувались зокрема на степовій Україні( колишня Херсонщина), де процес капіталізму в сільському господарстві проходив особливо інтенсивно. Пильним оком художника придивлявся драматург до тих, хто переріс відомого Герасима Калитку. Комедію „Хазяїн Карпенко-Карий написав навесні 1900р. Однак це вже був заключний етап роботи драматурга над твором. Образ Пузиря –головного персонажа п’єси , а також інших другорядних дійових осіб драматург „виношував” понад десять років. Про це свідчить те, що в комедії „Сто тисяч” перша назва „Гроші”, Пузиреві, тоді власникові трьох тисяч десятин землі, вже приділено чимало уваги. Герасим прагне оженити свого сина на одній із Пузиревих дочок і , зазнавши зневаги проголошує : „Ой Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а, замість вас, Калитку розіпре грошвою....”
-Що означає термін „комедія”? Термін комедія походить від грецького слова komodіа: так називали в стародавній Греції веселі народні вистави, що супроводжувались піснями і танцями, під час свят на честь міфічого бога виноробства Діоніса. Згодом первісне значення слова комедія розширилось і ним стали називати драматичні твори , в яких висміюються ті чи інші явища.
-Які ще є види драматичних творів?
Отже, в основі комедії сміх.
Слайд „О сміх- велике діло!”- проголошував М. Гоголь. Він підкреслював, що комедія повинна, мов бичем ,поражати тим сміхом, що його боїться й послідний негідник, якого нічим не поймеш”. Слайд У листах до сина Назара драматург підкреслював:„Комедія ця дуже серйозна ,і я боюся, що буде скучна для публіки, котра від комедії жде тільки сміху. „Хазяїн” же - це зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання!”.
„ Я сам бачу, що це найкраща моя комедія”( І.Карпенко-Карий) Бліц-опитування. 2.Проти кого спрямована сатира і у творі? 3.Сюжет твору. Скільки дійових осіб? 4.Головний персонаж п’єси? 5. Соціальне та економічне становище Пузиря? Визначальна риса Терентія Пузиря? Які інші риси породжені його метою життя.? 6. Механізм його збагачення?( Праця. Хабарі. Бариші. Експлуатація. Аморальність, людська праця.(Цитати). 7.Що свідчить про його скупість? 8.Яким шляхом вирішив скористатися Пузир для свого збагачення? 9.Яке завдання він дає Ліхтаренкові, переводячи його в Мануйлівку? Як ви оцінюєте це з морального боку? 10. Яка риса розкривається у сцені з орденом? 11.Чи в усьому Пузир заслуговує викриття та осуду 12. Як розкривається його безкультурність? 13.Що найбільше турбує Пузиря під час хвороби? 14.Що приносить радість йому у передсмертний час? 15.Оточення Пузиря. Характеристика Феногена? Найзаповітніша мрія? 16.Що таке” комерческий гендель”? 17. Кого задавило „хазяйське колесо”? 18.Чим Ліхтаренко відрізняється від хазяїна та Феногена. Його засоби збагачення? 19. Яким вважає себе Пузир? Хто підтримує його в цьому? Який його вислів стверджує зворотнє? 20.Основне джерело збагачення? -Людська праця. 21.Чому Пузир зневажливо ставиться до Калиновича?. 22.Яка роль Золотницького в п’єсі? Хто він? Цитати. 23.Як він став жертвою своєї скупості? 24. Лікар висловився: „Типічно”, характеризуючи надзвичайну скупість мільйонера , засліпленого жадобою до наживи. Чи це справді та? -Що сказав про героя п’єси І.Франко? (Матеріал до уроку)
У комедії 18 дійових осіб, не рахуючи юрби робітників і позасценічних персонажів. Основна увага зосереджена на Пузиреві – головному персонажеві. -Хто він? Його соціальне й економічне становище? Цитати. Учень. Головний персонаж комедії Терентій Гаврилович Пузир- це великий український капіталіст –землевласник. Хазяїн-мільйонер. Він виріс із звичайнісінького сільського глитая. „Ми були так собі хазяї. З середнім достатком”,- згадує Марія Іванівна. Його жінка. Минуло три з половиною десятка років і Пузир досягнув вершини економічногї могутності, став володарем неосяжних земельних просторів ”Їхали ми цілий день. „Чия земля?” –питаємо.-Терентія Гавриловича Пузиря” „На другий день знову питаємо „Чия земля?”- „Терентія Гавриловича. І тільки на третій день , надвечір почалась земля Гаврила Афанасійовича чобота. Ха-Ха! Княжество”.... На цих землях розташовано кілька економій, де працюють сотні постійних і строкових робітників. На степах пузиря випасають сорок тисяч овець. Вирощують сотні пудів пшениці і така кількість буряків, яка забезпечує виробництво цілого цукрового заводу. Хазяїн мав свою кантору. Штат управителів і помічників.
-Як же досягнув наш герой такого багатства?
Сам він твердить, що здобув ціною тривалої важкої праці” Я сорок літ недоїдав, недопивав, недосипав, кровію моєю окипіла кожна копійка..” На це вказує і його дружина :”Тридцять літ працювали. Сильно працювали.” Справді Пузир колись із степу не вилазив, „ всю молодість провів у степу”
-Але хіба чесна праця могла принести мільйони? Виявляється у Пузиря своєрідне розуміння праці, всі зусилля спрямовані на те, щоб із усього користь витягувати. Хоч би й зубами прийшлося тягнути-тягни!”. Він і його жінка ніколи не знали. Що можна , а що не можна; аби бариш, то все можна! Пузир признається, що він „йшов наосліп за баришами, штурмом кришив направо і наліво. Плював на все і знать не хотів людського поговору..” Однак, досягнувши величезного багатства, Пузир не зупиняється на цьому, він відверто заявляє: ”Шукаю, де б більше купить землі. Бо скільки б чоловік її не мав- все бракує”. -Якими ж рисами позначений характер Пузиря? Провідна риса- ненаситна жадоба до збагачення. Він засліплений нею. Єдине прагнення мати більше. Для чого? Він не знає „стяжання для стяжання”. Він у полоні процесу. Інші риси , породжені основною- безчесність. Бездушність. Честолюбність. Некультурність. Скупість. Ми бачимо Пузиря тільки в робочому кабінеті. Пузир вважає себе чесним і справедливим. Він щиро обурюється, що його, „чесного, ні в чім не винуватого хазяїна”, „грабитель Петька Михайлов „тягне за собою в тюрму” „Ваша честь- вище всяких векселів і розписок”,- каже Пузиреві Маюфес. „ У нього честь- перше всього”,- характеризує свого хазяїна Феноген. „Та кого ж я обижав коли ?- заявляє хазяїн. „Ніколи, ніколи!” – підтверджує Феноген. -Чи це справді так? Що таке честь? Яку нечесну справу затіяв Пузир? Честь-сукупність вищих моральних принципів, якими людина користується у своїй громадській і особистій поведінці; повага. Пошана, визнання кого-небудь, чого-небудь- те, що дає право на шану, повагу , визнання. Але цей „чесний” хазяїн погоджується стати учасником нечесної злочинної справи-переховати на своїх степах 12 тисяч овець злісного банкрута Петра Михайлова за добрий „бариш” за 20 тисяч.
-Він творець і організатор бідності. Добре розуміє, що основне джерело його багатства - людська праця. І тому докладає всіх зусиль, щоб забезпечити себе вигідним дешевим робітником. „Дешевий же робітник там, де” землі нема. Де нема за що рук зачепить, де бідність”. -І пропонує план економічного розорення селян. Створення бідності. Як ставиться до робітників? „Казенну оброчну статтю взять! Наділи мужицькі на десять літ в оренду- взять! А як мужик зостанеться без землі- роби з ним, що хочеш...” „Загнуздавши мужиків, Пузир нещадно їх експлуатує. Його робітники отримують копійки за важку працю. Годують їх „ гірше свиней”. Для робітників печуть хліб „пополам із половою”. Глевкий. „Робочого чоловіка не можна, моя дитино, нагодувати іншим, білішим хлібом: він буде голодний...” В гарячу літню пору він дає розпорядження годувати краще, але восени, коли настане час розплати, можна повернути до старого: тоді багато робітників повтікає , а їхній заробіток залишеться в кишені хазяїна„Отак розумні хазяї роблять!”.
-Що він говорить про голодних? -„Голодних буде тим більше- чим більше голодним помагать. Он у мене робочим поденним платять по тридцять п'ять копійок .Нехай голодні ідуть до мене по 15 копійок на роботу”. - Ставлення до дочки? __„Скоріше вогонь розіллється з водою, ніж я дам своє благословення на такий шлюб”
-„Дика, страшенна сила”,- говорить устами Золотницького автор.
-Але у творі український капіталіст-аграрій показаний не тільки страшним, а й смішним через свою некультурність. Духовну убогість.
Коли в його присутності згадали про гоголівські описи степу, він кинув репліку: ”Не знаю. Я на степах у Гоголя не бував!” Довелось Соні пояснювати, що Гоголь- це письменник, який у своїх творах описував українські степи.
А Котляревський „ йому без надобності, і він відмовляється переслати гроші на спорудження пам’ятника Котляревському. Кожен, хто сповнений благородних поривань, для нього - дивна людина. -Характерним виявов інтелектуальної обмеженості і примітивності є його дрібна честолюбність. При всій своїй скнарості і байдужості до гуманних, громадських заходів Пузир зважився на незвичайний вчинок- пожертвувати на приют. – -Чому Пузир пожертвував на приют гроші? Невже в ньому на якусь мить пробудилось благородство? Зовсім ні. Його привабила нагорода- „орден Станіслава другої степені на шию”.- ”Недурно пожертвував на приют”,- хвалиться. Пузир виступає смішним, уявляючи собі, як він, заявившись на порозі земського банку, розхристає свого кожуха і блисне орденом „ перед самим носом, швейцара, який колись його прийняв за старця. Щоб орден було видно , він підрізав бороду. -У багатьох сценах комедії не раз підкреслюється виняткова скупість і жадність Пузиря.
На початку п’єси Феноген з'являється з халатом в руках. Показуючи його Маюфесові, говорить :”Халат мільйонера! Бачите, як багатіють. Ще отакий кожух. Аж торохтить! Нового купувать не хоче. А від цього халата, повірте. Смердить! Он як люди багатіють, учіться!” -Скільки років носить кожух? Яка сталася з ним подія? З наступних реплік довідуємось, що свій кожух Пузир носить вже тридцять років. Через цей кожух сталася ціла оказія: швейцар, прийнявши мільйонера за старця, не пустив його до земського банку. Однак це не вплинуло на
Пузиря: він не поспішає придбати нового кожуха. В такому ж стані і халат. -Халат Мільйонера ! Дружина вдалася до хитрощів: умовила кравчиху, щоб та на іменини Терентія Гавриловича запропонувала йому купити розкішний халат, який обійшовся в 275 карбованців, всього за 50 карбованців. Пузир побачив. „що вещ дорога, а продається дешево. Купив халат, але ж того дня продав його з 100 карбованців. „Учись: за півгодини заробив руб на руб,”- повчає задоволений хазяїн Феногена , не підозрюючи, що сам потрапив у смішне становище через свою скупість. -Як харчується і пригощає інших? Їдучи кудись, Пузир везе з собою в торбині власні харчі. Удома в нього їжа теж „ без фрикасе”. Та й цією їжею він частує не кожного. Маюфес ,наприклад, після угоди з хазяїном про переховування овець Михайлова почав натякати на частування, але Пузир зробив вигляд, що не зрозумів натяків , і поспішив випровадити фактора з хати. Коли Маюфес вийшов, Пузир заявляє: ”Всякий чорт сюди прийде голодний . а ти його годуй! Нема, щоб з собою привіз солонини там чи що. Нехай не звикають!” -Крайня скупість примушує мільйонера боятися старців „Як побачу старця, то , здається, тікав би від нього скільки сили”, -Як він став жертвою своєї скупості? Зрештою хазяїн - мільйонер стає жертвою власної скупості і ненаситності. В день своїх іменин поїхав оглядати копи зібраної пшениці. Недалеко від хати побачив, як чиїсь гуси скубли його копу(одну з двадцяти двох тисяч кіп) страшенно розізлившись, що гуси „ таку потерю роблять”, він, не тямлячи себе, погнався за ними. Спіткнувся об ритвину. Упав з розмаху навзнак і одбив собі нирки. „Класична птиця!- дотепно іронізує Золотницький.- Рим спасла ,а хазяїна погубила!” - Що смішного у цій ситуації або що викликає у нас сміх у цій ситуації? Ця трагічна ситуація загострюється і підсилюється іншим сатиричним моментом. Феноген. Довідавшись, що хазяїн упали і не можуть піднятись” , наказує робітникам: ”Беріть ті носилки, що гній виносять з конюшні, і бігом туди..” вносять скаліченого Пузиря, Соня поспішає послати за лікарем, але батько перебиває її: ”Не треба , фельшара краще...Ой фельдшера, лікаря не треба(Сатиричний підтекст: фельдшер обійдеться дешевше) Життя Пузиря під загрозою: якщо не зробити йому операцію- неминуча смерть. Але хазяїн і слухати не хоче по операцію: саме пройде. Тяжко хворому потрібний спокій. Але він не може лежати.
-”Хазяйство..-не можна лежать”. Що викликає у нього ніжність? Для нього хазяйство дорожче за здоров'я і власне життя. Перемагаючи страшенний біль, Хазяїн тягнеться до вікна , що побачити овець, куплених куртцом у голодуючих селян. Навіть невластива йому ніжність проявляється при цьому.”Бирі мої, бирі! У, ви славні биречки мої...Бирі. бирі. Бирюшечки, бирічки!” На всі лади повторює пестливі слова мільйонер. „Іч, як ідуть. Мов військо перед генералом,-тішиться він.
Очікувана користь-ось що збудило почуття ніжності в зачерствілому серці хазяїна. Цим і пояснюється його дивовижна турботливість:”Скажи, Феноген, Карлу, що одна овечка з послідніх, біленька з курдючком має поранений хвостик; друга, чорненький лоб, шкандибає на праву задню ніжку. Нехай Карло обдивиться, щоб часом не загинули- шкода худоби і потеря..” Навіть перебуваючи в смертельному стані, Пузир поривається їхати скуповувати за безцінь вівці у голодних селян. ”Чобіт все скупить, а коли ж ти діждешся, щоб вівця була сімдесят п'ять копійок?” Мине ще два- три дні, і фанатична жадність зведе його в могилу; підтвердиться слушність алегоричного вислову: ”Пузир дувся, дувся та й лопнув” -Сам автор устами лікаря говорить: ”Типічно!”А що про типічність писав І.Франко? І.Франко зазначав:”Постать Терентія Гавриловича Пузиря представлена на фактичній основі українського мільйонера- мужика Харитоненка і його окруження”. Інші зв’язують цей образ з українським землевласником і сахарозаводчиком Терещенком,бо одна риса нагадувала його: сцена з халатом. В Пузиреві сконцентровано типові риси, властиві загалом його характеру.
-Схарактеризувати образ Феногена? Ліхтаренка? Феноген та Ліхтаренко доповнюють образ Пузиря Феноген „права рука хазяїна, Порфирій Ліхтаренко -найспритніший економ. Мине час, і кожен з них стане самостійним хазяїном. Для них обох це трамплін до власної економічної могутності. Вони пройшли добру школу. Вони безчесні. Бездушні і жорстокі. Феноген –лицемір. Він бідкається, що старий і хоче” перейти на свій хліб”, просить Маюфеса пошукати йому десятин п’ятсот поближче біля вокзалу.(економічно вигідно збувати товар) -Його найзаповітніша мрія? Риса характеру?
-Багатство –найзаповітніша його мрія. Мета всього життя. Намір придбати маєток він тримає в секреті: нехай хазяїн вважає його найвірнішим слугою. Це зручно і вигідно, бо таке становище приносить йому завжди свіжу копійку.. добре засвоївши науку „з усього користь витягать, хоч би зубами прийшлося тягнуть” , він не гребує нічим. Але тягне з властивим йому лицемірством.. Феноген лицемірно заявляє „знаєте, який наш хазяїн, часом , щоб не подумав , що ви мене підкупили”. Феноген при першій же нагоді обдурює і обкрадає хазяїна. ---- Але Ліхтаренка обманути не може. Той не лицемірить, не плазує перед хазяїном, не вдає із себе непогрішного слугу. Він добре засвоїв закони наживи і діє нахабніше і відвертіше., заявляючи , що всі крадуть по-своєму, та без того і не можна”. Пояснює: ”Будемо говорить так: видасте мені великий шматок сала, щоб я одніс його в комору! Я візьму те сало голими руками і однесу сало в комору і покладу; все сало ваше ціле, а тим жиром, що у мене на руках зосталось, я помастю голову- яка вам від цього шкода?” -На питання , де він такий взявся, той відповідає...........? Феноген сам дивується його цинічній відкритості у крадіжках. Ліхтаренко пояснює, що він не краде, а робить „ комерческий гендель”. Він розкриває свою техніку привласнення частки пузиревих прибутків. Йому не подобається слово украсти. „Що то за слово- украсти! Украсти можна вола і все те, що є живого і що готове вже лежить на своєму місці. Я нічого такого не беру. Не краду- боже сохрани! Я так роблю: щоб все те, що є в хазяїна, було ціле і і щоб мені користь була! - ЦЕ комерческий гнедель! От я одберу у мужиків оброчну казенну землю, візьму наділи в оренду, І мужики, оставшись без землі, будуть робить на нашого хазяїна, як кріпаки! Та щоб я і від такого комерческого генделя та не мав користі? Тоді б я лічив себе посліднім дурнем! Хазяїн хоче заробить, і я хочу заробить! Всі рвуть. Де тільки можна зірвать, а я буду дивитися та завидувать , як люди багатіють? Я не такий! Завидують тільки недотепи!” -Як ставиться Пузир до економа? Пузир добре знає свого економа. Але він йому вигідний , бо уміє робити дешевого робітника. На питання Феногена :”Де ти такий взявся?”- він відповідає:”Хазяї викохали! Бачите, колись, кажуть, були одважні люди на війні- бились, рубались, палили, голови котилися з плеч, як капуста з качанів; тепер нема таких страховин і вся одвага чоловіча йде на те- де б більше зачепить! Колись бусурменів обдирали. А тепер своїх рідних! Як на війні нікого не жаліли, бо ти не вб'єш, тебе вб'ють, - так тут нема чого слини розпускать: не візьмеш ти, то візьмуть у тебе!. Жалітись.. ..нема куди: вор у вора вкраде!” А пізніше на це саме запитання він відповідає: ,,Підходящий грунт - от і родяться такі люди, як ми з вами”. -Яку угоду уклали між собою Феноген і Ліхтаренко? Лицемірність і цинічність? -Які наслідки цієї угоди? Зрештою лицемірність і цинічність уклали угоду:” Брать, де дають і де можна, а на менших не звертать”. Слідуючи цьому закону ,вони шляхом лихварства доводять чесного юнака Зозулю до самогубства. На що Калинович, майбутній зять Пузиря ,сказав :”Хазяйське колесо задавило”. Отже, ми з вами на основі п'єси розглянули , як народжуються олігархи. Які економічні та моральні важелі використовують. Постає питання : чому ж це комедія? Так ми бачимо, що сміх цей сатиричний і водночас сумний. І Карпенко-Карий мав рацію, коли визначав жанр твору. У комедії ставились питання важливі, актуальні, загальнолюдські, що стосувались всього суспільства, його морального оздоровлення. Пузир грубий і безкультурний(„дика страшенна сила”), готовий заради наживи пожертвувати щастям своєї дочки. Все це дуже нагадує сучасних „ нових українців”, які для власного збагачення не вибирають засобів, не підкоряються законам честі і моралі. Разом з тим Пузиреві не можна відмовити і в гарних якостях. Яких? |
„Життя- не трагедія і не комедія. У ньому поєднується і комічне, і трагічне одночасно. Руки долі міцно тримають нас за мотузки... і смикають то в один, то в інший бік”(О Генрі).
Комедія- це драматичний твір, в якому відображається смішне і потворне в житті, висміюються будь-які негативні риси і властивості людей, а часом і суспільний лад.
- Як називав його Золотницький? Хто це?”-Недурно Петро Петрович звав мене „овечим генералом”.