ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ

У сучасному світі пануючою формою організації суспільного виробництва є товарне виробництво. Його найважливіші базові категорії – товар і гроші. За довгий час існування товарного виробництва і дослідження його вченими-економістами з питань походження грошей сформувались різні погляди, які умовно можна звести до двох основних загальних напрямків: раціоналістичного і еволюційного.

Раціоналістичний напрямок у теорії походження грошей охоплює тих вчених, основні погляди яких щодо цього питання можна звести до тези: гроші – це продукт домовленості між людьми. Тобто, гроші за цією концепцією виникають тоді, коли люди уявляють собі необхідність їх існування як певного засобу, що забезпечує рух товарів і є невід’ємним елементом товарообміну. Представниками цього напрямку були Арістотель, П.Самуельсон, Г.Кнапп та ін.

Еволюційний напрямок у питанні про походження грошей об’єднує таких вчених, мислителів, економістів як Ксенофонт, А.Сміт, Д.Рікардо, К.Маркс та ін. Вони пов’язують появу грошей з виникненням товарного виробництва й обміну: до тих пір, поки продукт праці не призначався для продажу – обмін не потребував появи якогось спеціального еквівалент, яким і є за своєю суттю гроші.

Аналіз розвитку форм вартості

№ п/п

Формула

Назва форм вартості

Характеристика

Т_А = Т_Б

у відносній формі у еквівалентній формі

(його купують) (вимірює вартість тов. А)

Проста або випадкова

Товари вироблялися як правило для себе і обмінюва-лися один на один випадково

Т_Б Т_А = Т_В Т_Г

Повна або розгорнута

Зростання обсягів товарів на ринку перетворює обмін на регулярний процес

Т_А Т_Б = Т_екв_. Т_В

Загальна або еквівалентна

Відбувається виділення із загальної маси товарів одно-го, який став виконувати роль загального еквівалента (мідь, срібло, золото)

Т_А Т_Б = Г_. Т_В

Грошова

Розширення меж товарного виробництва і обміну та неможливість задовольнити вимоги ринку товаром-еквівалентом у речовій формі призводить до появи грошо-вого товару-еквіваленту

Спочатку обмін, як і саме товарне виробництво, мав епізодичний характер. У такому обміні брало участь два товари, дві різні споживчі вартості:

Х товару А = У товару Б

Наприклад, виловлена понад потреби племені риба могла обмінюватися на добуті іншим племенем шкіри звірів. Такий обмін характеризує найпростішу форму вартості, що одержала назву простої, випадкової або одиничної форми вартості. Товар А виражає свою вартість (знаходиться у відносній формі вартості), його купують. Він відіграє пасивну роль. Товар Б виступає як вимірювач вартості першого товару. Він відіграє активну роль, виступає як еквівалент. В цій ще випадковій формі обміну товар Б вже функціонує як гроші.

З розвитком товарного виробництва до обміну долучаються вже не два, а багато товарів, а сам обмін стає більш регулярним. При цьому деякі товари частіше від інших знаходяться у відносній формі вартості, стають більш бажаним об’єктом обміну (продукти харчування). З’являється нова форма обміну – повної або розгорнутої форми вартості, при якій роль еквівалента виконує вже не один, а декілька товарів:

2 сокири

1 вівця = 1 мішок зерна

3 пари чобіт

Зміни, що відбулися у подальшому розвитку суспільного виробництва, привели до появи нової, більш розвинутої форми вартості, яку отримала назву загальної форми вартості. Вона може біти подана у наступному вигляді:

2 сокири

1 мішок зерна = 1 вівця

3 пари чобіт

Дана форма вартості віддзеркалює новий, більш високий щабель розвитку виробництва й обміну, адже одному еквіваленту протистоїть уся маса товарів, а сам еквівалент є єдиним, таким, що протистоїть усім іншим товарам.

Роль загального еквівалента в різний час і у різних народів виконували різні товари. Але з розвитком товарного виробництва з маси товарів виокремлюється такий товар, який найбільше підходить для ролі загального еквівалента і поступово ця роль закріплюється за дорогоцінними металами – золотом і сріблом. Виникає остання і найбільш розвинута форма вартості – грошова форма. Вона може бути виражена формулою:

2 сокири

1 мішок зерна = 1г. золота

3 пари чобіт

Слід зазначити, що розвиток товарного виробництва не припиняється, а це у свою чергу, зумовлює зміни як самого обміну, так і посередника цього обміну – грошей. Суть цих змін полягає в поступовій втраті ними товарної природи і набутті грошима нетоварного характеру – кредитного.

За своєю сутністю гроші – це:

1) “товар-товарів”, що безпосередньо обмінюється на всі інші товари;

2) загальний еквівалент для всіх інших товарів, який служить засобом вираження вартості товару;

3) специфічний товар, що виконує роль загального еквіваленту.

4) Це суспільно визнаний засіб платежу, який приймається в обмін на товари та послуги, а також при сплаті боргу.

Їх суть виявляється в тому, що гроші:

– це економічна категорія, яка виражає певні, притаманні товарному виробництву виробничі відносини між людьми;

– це загальноприйнятий засіб врахування кількості й якості уречевленої в товарі суспільно необхідної праці;

– поява грошей (у їх розвиненій формі) розколює увесь світ товарів на товар еквівалент як носій вартості та всі інші товари як носії споживної вартості.

Отже, гроші стають абсолютним товаром, який протистоїть на ринку всім іншим товарам, стає вимірником вартості останніх і безпосереднім втіленням багатства взагалі.

ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

Функція грошей – це певна дія чи робота грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі відтворення. У процесі реалізації своєї сутності як загального еквівалента, гроші виконують певні функції: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження, засобу платежу і світові гроші.

Міра вартості – перша і головна функція грошей, суть якої полягає в тому, що гроші виступають засобом виміру вартості всіх інших товарів, надаючи їм форму ціни. З функцією грошей, як міри вартості, пов’язане поняття масштабу цін. Масштаб цін – це фіксована вагова кількість грошового металу і його кратних частин, прийнята в даній країні як грошова одиниця. Масштаб цін у законодавчому порядку встановлюється державою, яка може його змінювати. Наприклад, якби не змінювалася вартість золота, 1 грам завжди буде складати 1 тисячну частку кілограма. Зі зникненням золота зі сфери грошового обігу і переходом до паперово-грошових систем масштаб цін втрачає свій початковий економічний зміст і вживається як спосіб вираження вартості товару в грошовій одиниці країни. З цією метою грошова одиниця поділяється на певні кратні частини. У більшості країн прийнята десяткова система розподілу. Так, наприклад, 1 долар США дорівнює 100 центам, 1 фунт стерлінгів – 100 пенсам, 1 гривня – 100 копійкам. Таким чином масштаб цін в умовах паперово-грошового обігу втрачає зв’язок із грошовим металом.

Сутність функції грошей як засобу обігу полягає в тому, що гроші виступають посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. У формулі Т-Г-Т вони є засобом обміну однієї споживної вартості на іншу. Функція грошей як засобу обігу призводить до розриву обміну в часі і просторі. Якщо в простому товарному обміні Т-Т акт обміну в цьому відношенні нерозривний, то в обміні Т-Г-Т той, хто продав свій товар (Т-Г), не зобов’язаний тут же і той же час купувати інший товар, тобто здійснювати акт (Г-Т). Це може викликати кризові явища в суспільному виробництві, адже його кінцевою метою є задоволення потреб людини в різних споживних вартостях. Разом з тим, такий розрив обігу Т-Г-Т має і позитивне значення для обміну і розвитку економіки взагалі: відкривається можливість затримувати гроші і використовувати їх з метою розширення виробництва, зменшується обсяг бартерних операцій, стимулюється розвиток підприємницької активності, урізноманітнюються форми товарно-грошових відносин.

Важливою ознакою грошей як засобу обігу є те, що вони являють собою реальне втілення мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві і взамін одержує гроші. При цьому зовсім не має значення, в якій формі вони виступають - повноцінних грошей (золотої чи срібної монети), розмінних чи нерозмінних знаків грошей (готівка), чи просто у вигляді записів на банківських рахунках (депозитні гроші). Важливо лише те, що гроші як засіб обігу забезпечують перебіг товарів від виробника до споживача, після чого товари виходять зі сфери обігу. Проте самі гроші залишаються в обігу, переходячи від одного суб'єкта до іншого.

Засіб платежу - це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. Сутність функції грошей як засобу платежу полягає в тому, що покупець оплачує товар не в момент придбання його, а через деякий час, тобто по суті поява її була зумовлена продажем товарів у кредит. Таким чином рух грошей здійснюється після руху товарів. Важливим наслідком функції грошей як засобу платежу є поява кредитних грошей (вексель, банкнота, чек). З розвитком товарного виробництва вони стають дуже поширеними.

Сутність функції грошей як засобу нагромадження полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються в скарб. Цю функцію виконують повноцінні гроші, хоч у практиці грошового обігу товаровиробники накопичують і їх знаки у вигляді паперових та неповноцінних грошей. Виникнення функції засобу нагромадження історично стало можливим тоді, коли товаровиробник виявився спроможним частину грошової виручки від продажу своїх товарів не витрачати на придбання інших споживних вартостей, необхідних для виробництва чи особистого споживання, а відкласти на майбутнє, зберегти. Для цього продуктивність його праці повинна перевищувати його поточні виробничі та споживчі потреби, тобто бути на досить високому рівні розвитку.

Гроші, що є засобом руху товарів і послуг, які вийшли за межі окремої країни, виконують функцію світових грошей. Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Функцію грошей як світових виконують повноцінні гроші. У цій функції вони виступають у своїй первісній формі – у формі злитків ( в наш час у формі світових грошей може виступати одна або декілька національних валют, оскільки здійснювати розрахунки за товари золотом складно і дорого).

Властивості грошей:

1) портативність – як засіб обігу гроші мають бути зручними для транспортування та обміну, користування у повсякденному житті;

2) легкоподільність – як засіб обігу гроші мають бути зручними під час розрахунків за придбані товари, має забезпечуватися вільний розподіл більшої грошової купюри на менші;

3) довговічність – гроші повинні мати довгий строк існування у тій формі, в якій вони були емітовані, тобто виготовлятися з надміцного, зносостійкого металу чи паперу;

4) однорідність – гроші не повинні втрачати своїх властивостей у процесі обігу, а всі екземпляри наявних в обороті грошей є взаємозамінними, мають однакову здатність до обміну;

5) ідентифікованість – гроші повинні швидко і легко ідентифікуватись у процесі обігу;

6) загальновизначеність – гроші є законним платіжним засобом на території країни;

7) стабільність – гроші повинні на протязі тривалого періоду зберігати однакову купівельну силу (спроможність) щодо товарів та іноземної валюти;

8) економічність – витрати суспільства на виготовлення грошей і забезпечення ними потреб обороту повинні бути мінімальними.

Таким чином, гроші – це важливий елемент організації суспільного виробництва, адже без них неможливо уявити собі обмін товарів, процес інвестування тощо. Взагалі, роль грошей у суспільному виробництві настільки велика, що за станом грошового обігу в країні можна досить упевнено роботи висновки про фінансовий стан країни і ті чи інші напрямки й тенденції розвитку виробництва.