ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Популярні пошукові системи

Інтернет

Інтерне́т (від англ. Internet) — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.

В повсякденній мові слово Інтернет найчастіше вживається в значенні Всесвітньої павутини і доступної в ній інформації, а не у значенні самої фізичної мережі. Також вживаються терміни Всесвітня мережа, Глобальна мережа чи навіть одне слово Мережа, Іне́т, Тенета, Міжмережжя, Інтерне́трі або Не́трі. Все частіше Інтернет вживається і з малої літери, що можна пояснити паралелями з термінами «радіо», «телебачення», які пишуть з малої.

Історія Інтернету сягає досліджень 1960-х років, які проводилися на замовлення уряду США і мали на меті створення надійних розподілених комп'ютерних мереж, стійких до пошкоджень. Попередницею Інтернету стала мережа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network), яка почавши функціонувати в кінці 1960-х, в кінці 1970-х об'єднувала близько 200 вузлів.

Урядове фінансування магістральної мережі Національного наукового фонду США в 1980-х, а також приватне фінансування для інших комерційних магістральних мереж в усьому світі призвело до участі в розробці нових мережевих технологій і злиття багатьох мереж. Комерціалізація в 1990-х міжнародної мережі привела до її популяризації та впровадження в практично кожен аспект сучасного життя людини. З 2011 року більше 2,1 мільярда людей користуються послугами Інтернету.

Інтернет не має централізованого управління, правил використання чи доступу. Кожна складова мережа встановлює свої власні стандарти. Централізовано визначаються правила використання адресного простору Інтернет-протоколу та Системи доменних імен. Керує цим Інтернет корпорація з присвоєння імен та номерів (англ. Internet Corporation for Assigned Names and Numbers, або ICANN), міжнародна некомерційна організація з головним офісом у США. Технічне обґрунтування і стандартизацію основних протоколів (IPv4 та IPv6) проводить Internet Engineering Task Force (IETF), некомерційна організація, відкрите міжнародне співтовариство проектувальників, учених, мережевих операторів і постачальників послуг.

Мережа побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного просторуглобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних.

3. Пошуко́ва систе́ма

В Інтернеті дуже багато різноманітної інформації і з кожним днем їх кількість зростає. Дані по одному конкретному питанню можуть знаходитися на тисячах різних сайтів. Знайти найбільш підходящі з них нам допомагають пошукові системи Інтернету. Найбільш популярними серед них в російсько- та україномовному Інтернеті єЯндекс і Google (Google). Останній тримає першість не тільки у нас, але і у всьому світі. Є, звичайно, й інші гідні пошукові системи, але ці є лідерами

Пошуко́ва систе́ма .— онлайн-служба (програмно-апаратний комплекс з веб-інтерфейсом),

що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті. У просторіччі під пошуковою системою розуміють веб-сайт, на котрому розміщено інтерфейс (фронт-енд) системи. Програмною частиною пошукової системи є пошуко́ва маши́на (пошуко́вий руші́й) —комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової системи і, зазвичай, є комерційною таємницею компанії-разробника пошукової системи.

Більшість пошукових систем шукають інформацію на сайтах Всесвітньої павутини, але існують також системи, здатні шукати файли на ftp-серверах, товари в інтернет-магазинах, а також інформацію в групах новин Usenet.

Індексація в пошукових системах сайтів здійснюється пошуковим роботом.

Механізм роботи сучасної пошукової системи полягає приблизно в наступному. Основною її частиною є пошуковий робот - апаратно-програмний комплекс, який безперервно обходить і сканує сайти. Результатом відвідування сайту роботом є поміщення інформації про зміст його сторінок в базу (індекс) пошукової системи. Цей процес називається індексацією. Далеко не всі сторінки сайту потрапляють у індекс пошукової системи, навіть якщо робот на них заходив. Неякісні матеріали зазвичай відсіюються згідно певних алгоритмів. Всупереч думки окремих користувачів, пошукова система при виконанні запиту не сканує Інтернет (це, враховуючи величезні його масштаби, нереально), а видає результати зі згаданої вище пошукової бази. Від частоти відвідування сайту роботом залежить актуальність інформації про нього у базі пошукової системи. Тому іноді можна зіткнутися із ситуацією, коли пройшовши за посиланням в результатах пошуку, ми не знаходимо відповідної інформації, оскільки зміст сторінки сайту з часу останнього її відвідування роботом змінився. За спостереженнями, пошукові роботи "самонавчаються", встановлюючи індивідуальну періодичність індексації для кожного сайту в залежності від середньої частоти зміни їх контенту (змісту). Це дозволяє мінімізувати кількість подібних непорозумінь.

Всім, хто хоч раз користувався Яндекс, Google чи іншою пошуковою системою, напевно відомо, що в результатах запиту відповідні сайти за замовчуванням видаються по 10 на сторінку. Саме на ці перші десять сайтів і припадає левова частка відвідувачів, які шукають щось з використанням пошукової системи, оскільки мало хто переходить на другу і подальші сторінки результатів пошуку. Слова, які вводяться для пошуку, називаються пошуковими запитами. Пошукові системи відбирають зі своєї бази сторінки, що містять необхідні дані, і розміщують їх у пошуковій видачі за ступенем їх релевантності (відповідності) пошуковому запиту. Релевантність сторінок визначається згідно спеціальних алгоритмів, детальна побудова яких тримається у таємниці. Проте відомо, що на позиції у видачі в значній мірі впливає якість сайту, його PR, ТИЦ і деякі інші показники. PR і ТИЦ - схожі за своєю суттю поняття. Це числові відображення авторитетності сайту в Інтернеті, які визначаються якістю і кількістю інших сайтів, що на нього посилаються. Поняття ТИЦ сайту введено і враховується Яндексом, PR - Google. Ці значення в розмовній мові часто називають "пузомірками" сайту.

Популярні пошукові системи

Міжнародні

Google
Yahoo
Alta Vista
Alltheweb.com
Excite
HotBot
Lycos
InfoSeek
The Internet Industry Portal

Українські

§ ALLhave

§ Ґууґля!

§ bigmir)net

§ META (meta)

§ UAportal

§ LightStorage (LookForMp3)

індекс-99
Йохохо
Куди піти
Шерлок Холмс
Alpha Counter
ANET
Packet ISP search engine
SESNA

За даними компанії Net Applications^[2] у квітні 2010 року використання пошукових систем на Заході разподілилось так:

§ Google — 86,30 %

§ Yahoo — 5,30 %

§ Bing — 3,13 %

§ Baidu — 3,02 %

§ Ask — 0.67 %

4. Мереже́вий протоко́л в комп'ютерних мережах — заснований на стандартах набір правил, що визначає принципи взаємодіїкомп'ютерів в мережі. Протокол також задає загальні правила взаємодії різноманітних програм, мережевих вузлів чи систем і створює таким чином єдиний простір передачі. Хости (будь-який вузол мережі що відправляє або приймає дані через мережу називають хостом(host)) взаємодіють між собою. Для того, щоб прийняти і обробити відповідним чином повідомлення, їм необхідно знати як сформовані повідомлення і що вони означають. Прикладами використання різних форматів повідомлень в різних протоколах можуть бути встановлення з'єднання з віддаленою машиною, відправка повідомлень електронною поштою, передача файлів. Зрозуміло, що різні служби використовують різні формати повідомлень.

Веб-сайт (англ. website, місце, майданчик в інтернеті), також сайт (англ. site, місце, майданчик) — сукупність веб-сторінок, доступних у Міжмережжі (Інтернеті), які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількохсерверах.

Сайтом також називають вузол мережі Інтернет, комп'ютер, за яким закріплена унікальна ІР-адреса, і взагалі будь-який об'єкт в Інтернеті, за яким закріплена адреса, що ідентифікує його в мережі (FTP-site, WWW-site тощо).

Набір зв'язаних між собою інформаційних онлайнових ресурсів, призначених для перегляду через комп'ютерну мережу за допомогою спеціальних програм — браузерів. Веб-вузол може бути набором документів в електронному вигляді, онлайновою службою.

Веб-сторінка (англ. Web-page) — інформаційний ресурс доступний в мережі World Wide Web(Всесвітня павутина), який можна переглянути у веб-браузері зазвичай, ця інформація записана в форматі HTML або XHTML, і може містити гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки.

Веб-сторінки можуть зберігатись на локальному комп'ютері або отримуватись із віддаленого веб-сервера. Веб-сервер може накладати обмеження на доступ до веб-сторінок, наприклад, дозволяти перегляд лише з локальної мережі (інтранет), або відкривати доступ до сторінок в мережі World Wide Web. Запити на отримання та передача веб-сторінок з веб-серверів відбувається за протоколом HTTP.

Веб-сторінки можуть складатись із статичних текстових файлів, що зберігаються у файловій системі веб-сервера (статичні веб-сторінки), або веб-сервер може створювати сторінки за запитом браузера (динамічні веб-сторінки). Застосування сценаріїв на стороні клієнта після завершення завантаження сторінки може прискорювати роботу користувача з нею.

Структура Web-Сторінки, то традиційно вона виглядає так:
1. Header (хедер, шапка ), верхня частина, до складу якої можуть входити, хоча й не обов'язково:
Меню навігації ( по сайту) Слоган Телефон Логотип Заголовок
2. Основна частина сторінки, середня:
Меню навігації ( по розділах сайту) Основна інформація Меню навігації по тематичних розділах Зображення, баннеры
3. Footer (Підвал) – нижня частина:
Меню навігації ( по сайту, по розділах сайту) Лічильники й банери Адреси, телефони Копірайт.

5. Перегляд Web-сторінки в автономному режимі

Аби проглянути Web-страницы в автономному режимі, заздалегідь виберіть в меню Файл команду Працювати автономно.Після цього, використовуючи меню або панель Вибраневиберіть будь-яку з Web-страниц, збережених для перегляду в автономному режимі. Ця сторінка завантажиться з жорсткого диска і виглядатиме так само, як і при перегляді в звичайному режимі роботи оглядача.

Якщо ви задали глибину завантаження, то зможете переміщатися в автономному режимі і по гіперпосиланнях. Якщо заслання вказує на незавантажену Web-страницу, на екрані відкривається діалогове вікно, в якому повідомляється, що Web-страница в автономному режимі не доступна (мал. 5.12). В цьому випадку ви можете підключитися до мережі і відкрити сторінку, на яку вказує заслання.

6. Під програмним забезпеченням розуміється сукупність програм, виконуваних обчислювальною системою.

До програмного забезпечення відноситься також вся область діяльності з проектування та розробки ПЗ.

- Технологія проектування програм;

- Методи тестування програм;

- Методи доказу правильності програм;

- Аналіз якості роботи програм;

- Документування програм;

- Розробка та використання програмних засобів, що полегшують процес проектування програмного забезпечення, і багато іншого.

Програмне забезпечення - невід'ємна частина комп'ютерної системи. Воно є логічним продовженням технічних засобів. Сфера застосування конкретного комп'ютера визначається створеним для нього ПЗ.

Сам по собі комп'ютер не володіє знаннями в жодній області застосування. Всі ці знання зосереджені у виконуваних на комп'ютерах програмах.

Програмне забезпечення сучасних комп'ютерів включає мільйони програм - від ігрових до наукових.

Класифікація ПЗ

Програми, що працюють на комп'ютері, можна розділити на три категорії:

- Прикладні програми, які безпосередньо забезпечують виконання необхідних користувачам робіт: редагування текстів, малювання картинок, обробка інформаційних масивів і т.д.;

- Системні програми, що виконують різні допоміжні функції, наприклад створення копії інформації, що використовується, видачу довідкової інформації про комп'ютера, перевірку працездатності пристроїв комп'ютера і т.д.;

- Допоміжне ПЗ (інструментальні системи та інструменти)

Зрозуміло, що межі між зазначеними трьома класами програм досить умовні, наприклад, до складу програми системного характеру може входити редактор текстів, тобто програма прикладного характеру.

Прикладне ПЗ. Для IBM PC розроблені і використовуються сотні тисяч різних прикладних програм для різних застосувань. Найбільш широко застосовуються програми:

q підготовки текстів (документів) на комп'ютері - редактори текстів;

q підготовки документів типографської якості - видавничі системи;

q обробки табличних даних - табличні процесори;

q обробки масивів інформації - системи управління базами даних.

Прикладна програма - це будь-яка конкретна програма, що сприяє вирішенню будь-якої завдання в межах даної проблемної області.

Наприклад, там, де на комп'ютер покладено завдання контролю за фінансовою діяльністю якої-небудь фірми, прикладної буде програма підготовки платіжних відомостей.

Прикладні програми можуть носити і загальний характер, наприклад, забезпечувати складання і друкування документів і т.п.

Прикладні програми можуть використовуватися або автономно, тобто вирішувати поставлену задачу без допомоги інших програм, або у складі програмних комплексів або пакетів.

Типи прикладних програм

Графічні редактори дозволяють створювати і редагувати картинки на екрані комп'ютера. Як правило, користувачеві надаються можливості малювання ліній, кривих, розмальовки областей екрану, створення написів різними шрифтами і т.д. Більшість редакторів дозволяють обробляти зображення, отримані з допомогою сканерів, а так само виводити отримані картинки в такому вигляді, щоб вони бути включені в документ, підготовлений за допомогою текстового редактора або видавничої системи.

Системи ділової та наукової графіки дозволяють наочно представляти на екрані різні дані і залежності. Системи ділової графіки дають можливість виводити на екран різні види графіків і діаграм (гістограми, кругові і секторні діаграми і т.д.)

Системи управління базами даних (СКБД) дозволяють керувати великими інформаційними масивами - базами даних. Найбільш прості системи цього виду дозволяють обробляти на комп'ютері один масив інформації, наприклад персональну картотеку. Вони забезпечують введення, пошук, сортування запису, складання звітів і т.д. З такими СУБД легко можуть працювати користувачі навіть не високої кваліфікації, тому що всі дії в них здійснюються за допомогою меню та інших діалогових засобів.

Табличні процесори забезпечують роботу з великими таблицями чисел. При роботі з табличним процесором на екран виводиться прямокутна таблиця, у клітках якої можуть знаходиться числа, пояснювальні тексти формули для розрахунку значення в клітини за наявними даними. Всі поширені табличні процесори дозволяють Переобчислювати значення елементів таблиць по заданих формулах, будувати за даними в таблиці різні графіки і т.д. Багато з них надають і додаткові можливості. Деякі з них розширюють можливості по обробці даних - тривимірні таблиці, створення власних вхідних і вихідних форм, макрокоманд, зв'язок з базами даних і т.д. Але більшість додатків носять декоративний характер - включення звукових ефектів, створення слайд-шоу, тут фантазія розробників невичерпна.

Системи автоматизованого проектування (САПР) дозволяють здійснювати креслення і конструювання різних механізмів за допомогою комп'ютера.

q Інтегровані системи - поєднують в собі можливості системи управління базами даних, табличного процесора, текстового редактора, системи ділової графіки, а іноді й інші можливості.

q Бухгалтерські програми - призначені для ведення бухгалтерського обліку, підготовки фінансової звітності та фінансового аналізу діяльності підприємств. З-за не сумісності вітчизняного бухгалтерського обліку з закордонним в нашій країні використовуються майже виключно вітчизняні бухгалтерські програми. Деякі з них призначені для автоматизації окремих ділянок бухгалтерського обліку - нарахування заробітної плати, обліку товарів, матеріалів на складах і т.д.

Програми-оболонки. Дуже популярний клас системних програм складають програми-оболонки. Вони забезпечують більш зручний та наочний спосіб спілкування з комп'ютером, ніж за допомогою командного рядка DOS.Многіе користувачі настільки звикли до зручностей, що надаються своєї улюбленої програмою-оболонкою, що відчувають себе без неї «не в своїй тарілці». Найбільш популярними програмами-оболонками є Norton Commander, Xtree Pro Gold, PC Shell з комплекту PC Tools. До складу операційної системи MS DOS, починаючи з версії 4.0, також входить власна програма-оболонка Shell (втім, не дуже популярна).

Операційні оболонки, на відміну від звичайних програм-оболонок, не тільки дають користувачеві більше наочні засоби для виконання часто використовуваних дій, але й надають нові можливості для запускаються програм. Найчастіше це:

· Графічний інтерфейс, тобто набір засобів для виведення зображень на екран і маніпулювання ними, побудови меню, вікон на екрані і т.д.;

· Мультипрограмування, тобто можливість одночасного виконання кількох програм;

· Розширені засоби для обміну інформацією між програмами.

Операційні оболонки спрощують створення графічних програм, надаючи для цього велику кількість зручних засобів, і розширюють можливості комп'ютера. Але платою за це є підвищені вимоги до ресурсів. Так, для ефективної роботи c Microsoft Windows необхідний комп'ютер АТ/386, який має 4 Мбайта оперативної пам'яті. Найбільш популярною програмою-надбудовою є Microsoft Windows, іноді використовується Desq View і значно рідше - інші оболонки (GEM, Geo Works та ін.)

Допоміжні програми (утиліти)

До системних програм можна також віднести велику кількість так званих утиліт, тобто програм допоміжного призначення.

Програми для створення резервних копій інформації на дисках дозволяють швидко скопіювати інформацію, наявну на жорсткому диску комп'ютера, на дискети або касети стримера.

Антивірусні програми призначені для запобігання зараження комп'ютерним вірусом і ліквідації наслідків зараження вірусом.

Програми для діагностики комп'ютера дозволяють перевірити конфігурацію комп'ютера (кількість пам'яті, її використання, типи дисків і так далі), а також перевірити працездатність пристроїв комп'ютера (перш за все жорстких дисків).