ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Використання водних об’єктів України для рибного господарства.

Лекція №11. Використання водних ресурсів рибним господарство України

Законодавча база рибного господарства та загальні відомості про Державний комітет рибного господарства України

Критерії якості води для рибного господарства.

Використання водних об’єктів України для рибного господарства.

1. Сучасний стан розвитку рибного господарства.
2. СОТ та рибальство. Вплив світової економічної кризи на рибне господарство.

1.ЗУ «Про рибне господарство та регулювання рибальства» визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади рибного господарства та регулювання рибальства, порядок взаємовідносин між державними органами управління і користувачами водних живих ресурсів у процесі рибогосподарської діяльності, організації вивчення, охорони, раціонального використання, відтворення риби та інших водних живих ресурсів.

Згідно статті законодавство про рибне господарство та регулювання рибальства ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону, розробленого відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища",Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, Законів України "Про тваринний світ", "Про виключну (морську) економічну зону України", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року" міжнародних договорів у галузі регулювання промислу та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно статті 12. ЗУ «Про рибне господарство та регулювання рибальства» рибогосподарські водні об'єкти поділяються на рибогосподарські водні об'єкти загальнодержавного та місцевого значення. До рибогосподарських водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

внутрішні морські води (з лиманами та естуаріями), територіальне море, виключна (морська) економічна зона України, акваторія континентального шельфу;

водні об'єкти (озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища), які знаходяться і використовуються на території більш як однієї області;

водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.

До рибогосподарських водних об'єктів місцевого значення належать водні об'єкти (озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища), які знаходяться і використовуються у межах однієї області і не належать до водних об'єктів загальнодержавного значення.

Державний комітет рибного господарства України створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопаду 2006 року № 1523. (Держкомрибгосп) – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДЕРЖКОМРИБГОСПУ:

· участь у формуванні та забезпечення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості;

· розроблення та здійснення комплексних заходів щодо забезпечення пріоритетного розвитку рибництва, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у рибогосподарських водоймах України, вивчення стану їх запасів, організація рибальства у виключній (морській)економічній зоні і на континентальному шельфі України, а також у водах за межами юрисдикції України відповідно до міжнародних угод України;

· здійснення державного управління, регулювання та контролю у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

· здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства, контролю за ефективністю функціонування системи моніторингу риболовних суден.

2.Рибне господарство як галузь водного господарства найтісніше пов'язане з водними ресурсами. Неодмінна умова його існування — чиста вода.

Для нормального росту і розмноження риби необхідно, щоб во­да у водоймах і водотоках мала достатню кількість кисню, була про­точною, прозорою і безколірною. Температура води для нормально­го розвитку риби влітку має бути 13...27 °С. Вміст кисню у воді мен­ше 3 см³/л несприятливо впливає на життєдіяльність риби, а менше 0,5 см³/л призводить до її загибелі. Допустимий вміст у воді деяких речовин і хімічних елементів, які згубно впливають на рибу, такий:

Неприпустимою є наявність у воді ароматичних вуглеводів, вільного хлору, поліхлорпінелу, гексохлорану, технічного ДДТ, жирів, мила, смоли, воску, важких вуглеводів, сполук свинцю, міді, цинку, ціанідів, фтору, барію тощо.

Значної шкоди рибному господарству завдає промисловість, особливо підприємства нафтохімічної, хімічної, целюлозно-паперової галузей, водні меліорації, водний транспорт, застосування отрутохімікатів і гербіцидів у сільському господарстві, які збільшують забрудненість водотоків і водойм. Зокрема, неочищені та погано очи­щені стічні води токсично діють на ікру, личинки, молодь і дорослу рибу, на їх кормову базу, зменшують кількість розчиненого у воді кисню. Осідаючи на дно, шкідливі речовини псують нерестилища. Встановлено, наприклад, що для ліквідації токсичного сульфітного лугу (відходи целюлозно-паперової промисловості) до рівня, допус­тимого для існування водних організмів, потрібне 1000-кратне розбавлення води, а для сульфатного лугу — навіть 7500-кратне.

Двояко впливають на рибовідтворення скидні води теплових електростанцій. З одного боку, вони є тепловим забруднювачем, з іншого — докорінно змінюючи умови життя у конкретному водно­му об'єкті, вони дають змогу подовжити сезон нагулу риби, продук­тивніше використати південні види риби.

Риба дуже чутлива до радіоактивного забруднення води. Поїдаючи рослини і дрібні гідробіонти, в яких накопичуються радіоак­тивні речовини, риба акумулює ці речовини у собі до небезпечних концентрацій. Тому окремі екземпляри риби бувають радіоактивнішими за навколишнє середовище в декілька тисяч разів.

Розвиток водних меліорацій не завжди поєднується з інтереса­ми рибного господарства. Необхідність у певні періоди додаткової подачі води із водосховищ у річки для поливу впливає на умови розмноження і життя риби; скидання дренажних вод збільшує міне­ралізацію води в річках, що змінює їх гідрохімічний режим і умови існування риби, а змивання з полів отрутохімікатів збільшує вміст у воді токсичних речовин.

Шкоду, заподіяну рибному господарству деякими галузями, можна ліквідувати або зменшити (наприклад, забруднення водних об'єктів промисловими стоками, режим попусків води), але окремі її види не можна ліквідувати (наприклад, перегородження шляхів проходу риби до нерестилищ греблями гідровузлів), і вони мають компенсуватися іншими заходами. Зокрема, забезпечити не­обхідний режим природних нерестилищ в умовах зарегулювання стоку річок і заборів води із них можна у разі здійснення спеціаль­них попусків води і обвалування нерестилищ із влаштуванням споруд для підтримання необхідних глибин. На сьогодні рибогосподарські попуски спеціально здійснюються в пониззях Дніпра.

До числа заходів, тісно пов'язаних із комплексним використанням водних ресурсів, належить рибогосподарське освоєння водосховищ, які мають великі можливості для збільшення рибних запасів.

3.У водних об'єктах України водиться прохідна, напівпрохідна і туводна риба.

Прохідна — це риба, яка зростає в морі, а для нересту заходить у річки, піднімаючись на сотні і тисячі кілометрів до кам'яних гряд і перекатів з незамуленим дном. До неї належать осетрові (осетр, білуга, севрюга, стерлядь, Калуга, щип, лопатоніс) і лососеві (ло­сось, горбуша, кета, семга, білорибиця, кижуч та ін.).

Напівпрохідна — це риба, яка також зростає в морі, озері, водо­сховищі, а для нересту заходить у дельти річок і заплавні водойми, які періодично затопляються під час весняного водопілля. До неї належать вобла, тарань, сиг, сазан, жерех, рибець та ін.

Туводна риба — це та, що веде осілий спосіб життя (окунь, щу­ка, лящ, карась, судак, плотва, линь та ін.).

Прісноводну рибу ділять на реофільну (або річкову), яка живе в проточній воді річок, і лімнофільму (або озерну), яка живе у воді озер і водосховищ.

Для природного відтворення риби необхідно забезпечувати оп­тимальний гідрологічний режим не тільки у водних об'єктах і не­рестилищах, але й на шляхах міграції маточного поголів'я та мо­лоді. Проте будівництво гребель у руслах річок порушило природні умови життя риби. В основному це несприятливо вплинуло на найбільш цінну прохідну рибу, якій перегородили шляхи до нерес­тилищ. Рибоходи і рибопідіймачі, за допомогою яких спробували вирішити цю проблему, належного ефекту поки що не дали.

При регулюванні стоку річок і перетворення їх на каскади во­досховищ взагалі різко змінюються умови відтворення риби. Крім перегородження шляхів міграції прохідної риби на нерестилища, скорочуються ареали мешкання та площі нерестилищ, які розташо­вані у верхніх і нижніх б'єфах гідровузлів, відбувається обміління дельтових проток і підвищення солоності в дельтових і морських прибережних ділянках, зменшуються витрати води в період заходу в річки маточного поголів'я і збільшуються в період зимування ри­би в руслах річок.

Усі водні об'єкти, які використовуються для вилову і розведення риби або мають значення для її відтворення, є рибогосподарським фон­дом.До нього належать річки, водосховища, озера, лимани, стави, водойми сажалково-басейнових та нерестово-вирощувальних гос­подарств. Вода для потреб підприємств рибного господарства по­дається із водних об'єктів без спеціальної підготовки; без очистки вона скидається у водотоки і водойми.

ДО ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА ВХОДЯТЬ :

· більше 600 користувачів водних живих ресурсів ;

· 4 морських порти;

· 9 наукових установ та іхтіологічна лабораторія;

· 12 підприємств, які спеціалізовані на відтворенні різних видів риб;

· більше 120 підприємств та організацій різних форм власності, які займаються розведенням та вирощуванням риби;

· 125 підприємств, що здійснюють консервне та пресервне виробництво з риби та морепродуктів, асортимент яких складає до 3000 найменувань;

· 4 навчальних заклади, де здобувають освіту 7,5 тисяч чоловік з 16-ти спеціальностей.

Кількість людей, які працюють у галузі рибного господарства,складає більше 35 тисяч чоловік.