Схема виробничих процесів розведення рослиноїдних КЕРЧЕНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МОРСЬКОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ» ЗАТВЕРДЖУЮ Зас.директора технікума з навчальної роботи ____________Лаврук В.Р. „___”_______ 2012 р. РИБНИЦТВО Методичні вказівки та завдання до самостійної роботи студентів Спеціальності 5.09020101 „Рибництво та аквакультура” Автор: Смірнова Н.Г. − викладач методист вищої категорії Білгород-Дністровського державного морського рибопромислового технікуму Зміст та завдання самостійної роботи розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії біолого-іхтіологічних дисциплін Протокол № ___ від ___ _________ 2012 р. Голова циклової комісії Смірнова Н.Г. ПЕРЕЛІК САМОСТІНИХ РОБІТ 2.1 Самостійна робота № 1 (15 годин) Біологічні основи рибництва. 2.2 Самостійна робота № 2 (25 годин) Розведення та вирощування риб на рибоводних заводах 2.3 Самостійна робота № 3 (43 годин) Товарне рибництво ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Структура організації навчального процесу вивчення предмету характеризується виконанням лабораторних, семінарських занять та самостійною роботою. Програмою курсу “Рибництво” відведено 83 години самостійної роботи. Самостійна робота передбачає оволодіння студентами навчального матеріалу у вільний від обов’язкових навчальних занять час. Завдання на самостійну роботу доводяться до відома студентів заздалегідь, що гарантує можливість індивідуального доступу студентів до потрібних дидактичних засобів. Самостійна робота – метод навчання, при якому пізнавальна діяльність студентів дозволяє розвинути їх індивідуальні здібності. Постійне поповнення і оновлення знань стає однією з сторін професійної діяльності фахівця. Ці якості поглиблюються системою самостійної роботи студентів, яка спрямована на вивчення проблем, які виходять за рамки програми. Самостійна робота забезпечується системою навчально-методичних засобів, підручників, конспекту лекцій, методичних вказівок виконання лабораторних та самостійних робіт. Самостійна робота виконується студентами в домашніх умовах, а також в читальній залі, чи кабінеті “Рибництво”. Передбачається також можливість отримання консультації від викладача. Зміст завдання представляється викладачеві. Оцінка за самостійну роботу виставляється в журнал окремою графою: “Самостійна робота” та оцінюється за системою “задовільно, добре, відмінно”. Завдання на самостійну роботу складаються з контрольних питань та індивідуального завдання згідно варіанту. Робота виконується за правилами ЕСКД. Самостійна робота № 1(15 годин) 1 Тема: Біологічні основи рибництва 2 Мета:Ознайомитися та закріпити знання з життєвим циклом риб та його ланцюгами: ембріональним, личинковим та мальковим тощо; як зовнішнє середовище впливає на ланцюги, практичне значення цього матеріалу; встановити зв’язок з іншими предметами, підготовитися до виконання курсового проекту. Теоретичне обґрунтування Основними джерелами антропогенного забруднення середовища є виробники енергії, усі промислові об’єкти, екстенсивне, перехімізоване сільськогосподарське виробництво, військова промисловість, гірниче виробництво, автотранспорт та інші види транспорту: морський, річковий, залізничний, повітряний. Вони забруднюють довкілля сотнями токсичних речовин, шкідливими фізичними полями, туманами, вібраціями, теплом. Першоджерелом і першопричиною бурхливого розвитку глобальної екологічної кризи є демографічний вибух, дуже швидке зростання населення нашої планети, що неодмінно супроводжується збільшенням темпів і обсягів знищення природних ресурсів; нагромадженням величезної кількості відходів виробництва й побуту, які людство поки що не могло переробити, знищити чи захоронити; забрудненням довкілля. На водних басейнах України також склалась кризова ситуація, Основні причини ситуації – спорудження водосховищ, величезні об’єми водозабору, колосальні обсяги забруднень, підвищення радіаційної забрудненості донних відкладів, води, гідробіонтів, рослинності. Наслідками екологічних катастроф є зниження вилову риби, знищення запасів прохідних та напівпрохідних риб; концентрація пестицидів зросла у воді в 20 разів. Збільшення нафтового забруднення є катастрофічним для флори та фауни і жертвами цього виду забруднення стають сотні тисяч морських птахів, тюленів, велика кількість риби, донних тварин, ікри та молоді риб. Все це порушує процес відтворення рибних запасів та знижує улови риби, нерибних об’єктів промислу. Тому постає питання про охорону риб. Охорона риб передбачає заборону вилову риб, визначення місця та термінів вилову риби, визначення дозволених та недозволених знарядь та способів лову, визначення промислових розмірів риб, припинення такої господарської діяльності людини, яка зашкоджує рибам через порушення їхнього природного середовища, охорона нересту та штучне розведення риб. Це дає змогу за короткий період збільшити запаси цінних промислових видів риб у природі й підвищити обсяг рибної продукції. Для цього необхідно знати життєвий цикл риб, специфічні особливості розмноження і розвитку молоді, фактори, що впливають на етапи розвитку й життя ембріона, личинки, малька. Індивідуальні завдання Варіант 1 1Схарактеризуйте строки настання статевої зрілості у риб і фактори, що впливають на цей процес . 2Опишіть підготовку ікри до інкубації, як підраховують кількість ікри? 3Веслонос як об’єкт штучного розведення. 4Вплив антропогенної діяльності на стан запасів. Варіант 2 1Опишіть овоґенез, укажіть тривалість кожного етапу. Укажіть практичне значення знання стадій овоґенезу. 2Складіть схему виробничих процесів розведення молоді осетрових. 3Дайте визначення терміну “овуляція”. 4Вплив сільського господарства на запаси риб. Варіант 3 1Схарактеризуйте внутрішньовидові групи риб різних за біологією розмноження та укажіть практичне значення цих груп у рибництві. 2Схарактеризуйте апарат П.С.Ющенко для інкубації ікри осетрових. 3Дайте визначення терміну “нерест”. 4Вплив гідробудування на стан запасів риб. Варіант 4 1 Як розподіляються риби за терміном нересту? Схарактеризуйте риб, що нерестяться у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди. Наведіть приклади. 2 Складіть схему виробничих процесів вирощування товарного коропа. 3дайте визначення терміну “шлюбне вбрання”. 4Вплив Чорнобильської АЕС на стан запасів риб. Варіант 5 1Схарактеризуйте риб з однотерміновим та порціонним нерестом. Як відбувається процес дозрівання овоцитів в тому чи іншому випадку? 2Складіть схему виробничих процесів розведення ляща та сазана. 3Дайте визначення терміну “овоцит”. 4Вплив вирубки лісів на стан запасів риб. Варіант 6 1Схарактеризуйте літофільних риб. Наведіть приклади. Який зв’язок між будовою оболонок ікринки, забарвленням та місцем відкладення ікри? 2Складіть схему виробничих процесів при розведенні рослиноїдних риб. 3Дайте визначення терміну “онтогенез”. 4 Вплив житлово-комунальних стічних вод на стан запасів риб. Варіант 7 1Схарактеризуйте фітофільних риб. Наведіть приклади. Який зв’язок між розміром, забарвленням та місцем відкладення ікри? 2Складіть схему виробничих процесів розведення коропа на відтворювальному комплексі. 3Дайте визначення терміну “сперматогенез”. 4Вплив забруднення на життєдіяльність гідробіонтів. Варіант 8 1Схарактеризуйте пелагофільних риб. Наведіть приклади. Який зв’язок між розміром, формою та забарвленням ікри та місцем відкладення ікри? 2Складіть схему виробничих процесів розведення молоді форелі. 3Дайте визначення терміну “нерест”. 4 Джерела забруднення водойм. Варіант 9 1Схарактеризуйте псаммофільних риб. Наведіть приклади. 2Складіть схему виробничих процесів вирощування товарної форелі. 3Дайте визначення терміну “озима раса”. 4Методи визначення забрудненості водойм. Варіант 10 1Схарактеризуйте періоди онтогенезу риб. Укажіть практичне значення теорії етапності В.В.Васнецова. 2Як готують ікру до інкубації? Облік ікри. 3 Дайте визначення терміну “ярова раса”. 4 Вплив Чорнобильської АЕС на стан запасів риб. Варіант 11 1Опишіть будову яєчників та ікринки. 2Схарактеризуйте апарати для інкубації ікри пелагофільних риб. 3Дайте визначення терміну “абіотичне середовище”. 4Закономірності розподілу радіонуклідів у водній рослинності. Варіант 12 1Опишіть сперматогенез у риб. 2Схарактеризуйте апарати для інкубації крупної ікри лососевих. 3Дайте визначення терміну “аквакультура”. 4Основні закономірності перерозподілу радіонуклідів у воді річок України. Варіант 13 1Схарактеризуйте фактори зовнішнього середовища, що впливають на ембріогенез. Яке значення має знання оптимальної та пороговой температури розвитку для практичного рибництва? 2Опишіть буфало як об’єкт штучного розведення. 3Дайте визначення терміну “марікультура”. 4Закономірності розподілу радіонуклідів у донних відкладеннях. Варіант 14 1Опишіть ембріональний розвиток риб, перелічите стадії розвитку. Особливості поведінки ембріонів різних риб. 2Схарактеризуйте осетрових як об’єкт штучного розведення. 3Дайте визначення терміну “пасовищна аквакультура”. 4Закономірності розподілу радіонуклідів у гідробіонтів. Варіант 15 1Схарактеризуйте критичні стадії в період ембріогенезу. Яке практичне значення має знання цих стадій? 2Опишіть ляща як об’єкт штучного розведення. 3Дайте визначення терміну “біомеліоратор”. 4Заходи зі зниження вмісту штучних радіонуклідів у ценозах водойм. Варіант 16 1Схарактеризуйте личинковий період розвитку риб. Як впливають фактори зовнішнього середовища на поведінку та розвиток личинок різних риб та яке практичне значення це має? 2Опишіть сазана як об’єкт штучного розведення. 3Дайте визначення терміну “плодючість”. 4Основні закономірності перерозподілу радіонуклідів у донних відкладеннях. Варіант 17 1Схарактеризуйте фактори, що впливають на виживаність ікри та молоді риб. 2 Опишіть щуку як об’єкт штучного розведення. 3Дайте визначення терміну “півпрохідна риба”. 4Основні закономірності перерозподілу радіонуклідів у гідробіонтів. Варіант 18 1Схарактеризуйте показники виживаності ікри та молоді риб. 2 Опишіть веслоноса як об’єкта штучного розведення. 3Дайте визначення терміну “природна продуктивність”. 4 Меліоративні заходи зі зниження вмісту штучних радіонуклідів у ценозах водойм. Варіант 19 1Схарактеризуйте вплив господарської діяльності людини на відтворення рибних запасів. 2 Опишіть форель як об’єкт розведення. 3 Дайте визначення терміну “шлюбне вбрання”. 4Вплив антропогенної діяльності на стан запасів риб. Варіант 20 1Схарактеризуйте екологічний метод отримання зрілих плідників. Опишіть садок А.Н.Державіна. 2Опишіть піленгаса як об’єкт розведення. 3 Дайте визначення терміну “вид”. 4Вплив забору води на стан запасів риб. Варіант 21 1Схарактеризуйте фізіологічний метод отримання зрілих плідників. Опишіть садок Куринського типу. 2Опишіть чорноморських кефалей як об’єктів розведення. 3Дайте визначення терміну “відтворення”. 4 Вплив гідробудування на стан запасів риб. Варіант 22 1Опишіть методику заготівлі, підготовки та збереження гіпофізів риб 2Схарактеризуйте судака як об’єкт розведення. 3Дайте визначення терміну “відтворення”. 4Вплив радіаційного забруднення на гідробіонтів. Варіант 23 1Опишіть методику проведення гіпофізарних ін’єкцій. 2Схарактеризуйте канального сома як об’єкт розведення. 3Дайте визначення терміну “”. 4Вплив господарської діяльності людини на стан запасів риб. Варіант 24 1Порівняти способи отримання зрілих статевих продуктів, переваги та недоліки кожного методу. 2 Схарактеризуйте звичайного сома як об’єкт розведення. 3Дайте визначення терміну “жовток”. 4 Вплив вирубки лісів на стан запасів риб. Варіант 25 1Дайте визначенні робочої плодючості та вкажіть фактори, що на неї впливають. 2Складіть схему виробничих процесів розведення рослиноїдних риб. 3 Дайте визначення терміну “жовтковий міхур”. 4Джерела забруднення водойм. Варіант 26 1Як оцінюють якість ікри та сперми? Яке значення мають якісні статеві продукти? 2 Схарактеризуйте товстолобів як об’єкт розведення. 3Дайте визначення терміну “перлистий висип” (жемчужная сыпь). 4 Методи визначення забрудненості водойм. Варіант 27 1Як відбувається запліднення ікри? Опишіть способи штучного осіменіння ікри. 2Опишіть апарати для інкубації ікри коропових. 3 Дайте визначення терміну “жилі риби”. 4Зниження вмісту радіонуклідів у тваринній рибній продукції. Питання для самоконтролю 1Як впливає гідробудівництво на стан запасів прохідних та напівпрохідних риб? 2 Як впливає сільське господарство на стан запасів риб? 3 Як впливає забруднення водного середовища на стан запасів риб? 4 Перерахуйте види забруднень водних басейнів України. Як вони впливають на продуктивність водоймищ? 5 Як впливає лісна промисловість на стан запасів риб? 6 Схарактеризуйте правила забору води для зрощування. 7 Схарактеризуйте правила сплаву ліса по річках. 8 Які необхідні умови для відтворення рибних запасів? 9 Які джерела забруднення водоймищ ви знаєте? 10 Як впливає радіаційне забруднення на гідробіонтів? 11 Як впливає зовнішнє середовище на ембріогенез риб. 12 Дайте визначення терміну “рибництво”. 13 Як можна підвищити продуктивність прісних водоймищ, водосховищ, річок, прибережних зон морів? 14Які заходи називають рибоводними? 15 Які заходи називають меліоративними? 16 Перерахуйте завдання рибництва. 17 Перерахуйте об’єкти рибництва серед прохідних, напівпрохідних, морських та прісноводних риб. 18 Перерахуйте основні ланцюги життєвого циклу риб. Література 1 Галасун П.Т. Ставове рибництво. - Київ; 1974. - 192 с 2 Гринжевский М.В. Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998.- 364 с 3 Иванов А.И. Рыбоводство в естественных водоёмах. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1988. – 387 с 4 Карпанин Д.П., Иванов А.И. Рыбоводство. – М.: Пищевая промышленность, 1967. – 370 с 5 Онученко О.В., Третяк О.О., Кулешов О.В. Основи рибогосподарського освоєння веслоноса Polyodon Spathula (Walbaut). – К.: Вища освіта. – 111 с.; іл. 6 Привезенцев Ю.А, Интенсивное прудовое рьібоводство. - М.; Агропромиздат, 1991. - 368 с. 7 Сабодаш В.М. Рьібоводство. - М-К.; Вища школа. Головное издательство, 1983. - 200 с. 8 Шпет Г.Н. Довідник рибовода. - К.; Урожай, 1972. - 244 с. 9 Товстик В.Ф. Рибництво: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2004. – 272 с. 10 Черномашенцев А.И., Мильштейн В.В. Рыбоводство. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 272 с. 11 Чижик А.К., Шерман И.М. Прудовое рыбовоство.: Справочное издание.- Симферополь: Таврия, 1985. – 208 с., ил. 12 Исаев А.И. Карпова Е.И. Рыбное хозяйство водохранилищ. М.: Пищевая промышленность, 1980. – 304 с. 13 Шерман И.М. Экология и технология рыбоводства в малых водохранилищах. – К.: Вища школа, 1992. – 214 с. 14 Шерман І.М.. Рилов В.Г. Технологія виробництва продукції рибництва: Підручник. – К.: Вища освіта, 2005. – 351 с. 15 Шерман І.М. Ставове рибництво. Зразок виконання самостійної роботи № 1 Завдання 1 Питання: 1 Розвиток жіночих статевих клітин. 2 Веслоніс як об’єкт штучного розведення. 3 Дати визначення терміну “нерест”. 4 Господарське значення риб. Відповідь на 1 питання Кожна статева клітина в процесі свого дозрівання повинна пройти кілька послідовних стадій. При цьому відрізняють два періоди: 1 - период до досягнення статевої зрілості, починаючий від появи первинних статевих клітин і якій закінчується утворенням зрілих статевих продуктів; 2 - періодичне дозрівання певної частини статевих продуктів на протязі часу між нерестового періоду. У першому випадку спостерігається процес формування зрілих клітин і сперматозоїдів в статевих залозах самок і самців від ювенального статевозрілого віку. Цей період досить тривалий і пов'язаний з віком досягнення статевої зрілості конкретних видів риб і екологічними умовами. Другий характеризує закономірне дозрівання статевозрілих особин через певний інтервал часу, значно коротший, але тривалість його може бути несхожою у різних видів риб Схема овогенеза Первинні статеві клітини  1 - Розмноження Оогонії 2 – Превестеллогенез 3 – Вітеллогеннез Ооцит 1-го порядку 4 – Дозрівання Ооцит 2-го порядку Стадії зрілості статевих залоз можна визначити за допомогою розроблених шкал зрілості. На 1 стадіїовогонії розвиваються і діляться, що веде до збільшення їх кількості. Після цього частина овогоній припиняє процес поділу, проходить період перетворень в ядрі, і починає збільшуватися в розмірах. Ріст молодих овоцитів відбувається за рахунок збільшення кількості протоплазми - протоплазматичний ріст - 2 стадіязрілості. На цієї стадії окремі овоцити закінчили протоплазматичний ріст, їх уже можна розрізнити неозброєним оком. Навколо овоцитів проходить закладення шарів фолікулярних клітин, які утворюються із зародкового епітелію яєчників. Паралельно з овоцитами, що пройшли період протоплазматичного росту, в яєчниках є також овогонії і овоцити початкових фаз періоду малого росту. На 3 стадіїзрілості овоцити збільшують свої розміри за рахунок збільшення об'єму протоплазми і в результаті накопичення трофічних речовин, представлених зернами жовтка і краплинами жиру. Цей період розвитку овоцитів має назву періоду трофоплазматичного, або великого росту. На 4 стадіїв яєчниках є овоцити, які закінчили трофоплазматичний ріст і готові до овуляції при ікрометання в період нересту. На 5 стадіїпочинається процес мейозу, після чого зрілі овоцити вивільняються від оболонок, фолікули розриваються и овоцити випадають в порожнину яєчників чи в порожнину тіла. Відповідь на 2 питання Веслоніс – належить до класу Вищі риби, підкласу Хрящові ганоїди, ряду Осетроподібні, родини Веслоноси. Це одна з найбільших прісноводних риб, що досягає разом з видовженої форми рострумом довжини до 7 м. У природі веслоніс трапляється у басейні Міссісіпі. Колись у Північної Америці мав важливе промислове значення. Тіло веслоноса видовжене, звужується до хвостової частини. Хвіст гетероцеркальний. Забарвлення спіни темно-сіре, іноді із зеленкуватим відтінком, з боків та черева – світліше. Трапляються особини з майже суцільним темним забарвленням. Луска на більшій частині поверхні тіла веслоноса відсутня. Маленькі видовжені ромбоподібні лусочки вкривають лише частину спини і переходять на верхню лопать хвостового плавця. Очі маленькі, зір розвинений слабко. Спереду ротової щілини на зовнішній поверхні рострума розміщені два вусики завдовжки 3-4 мм. Рот не відсутній. У дорослому віці зуби відсутні. Веслоніс, як правило, тримається на віддалених від берега ділянках річок на глибині понад 3 м. Із наближенням нересту може утворювати численні косяки. Веслоніс характеризується значними потенційними можливостями росту і досягає великих розмірів – 30-40 кг, абсолютний максимум перевищує 83 кг за довжини тіла риби 216 см. Спостерігається чітка залежність росту веслоноса від температури води та рівня розвитку природної кормової бази. Цьогорічки веслоноса досягають середньої маси – 100-300 г, дволітки виростали до 3-4 кг, п’ятилітки – до 7-8 кг. Веслоніс – сестонофаг, що споживає зоопланктон, фітопланктон і детрит. Нерест веслоноса вивчено недостатньо. Міграції плідників вгору за течією річок до місць нересту спостерігається з досягненням температури води 10-11˚С. Він належить до літофільних риб. Нерест відбувається у квітні-червні на ділянках річок із сильною течією і добре примітним гальковим, гравійним та піщаним ґрунтом на глибинах 2-12 м за температурою води 13-16˚С. Самки нерестяться не кожен рік. Ембріональний розвиток триває від 180 до 190 годин за температурою води в межах 12-28˚С. Вік досягнення статевої зрілості може змінюватися від 9 до 14 років, у самців - від 6 до 9 років. Таким чином, веслоніс – єдиний представник роду осетроподібних, основу живлення якого становлять планктонні організми. Високі смакові якості м’яса веслоноса, делікатесна ікра, відсутність дрібних кісток і луски, високий відсоток виходу м’яса дають підставу вважати його однією з найцінніших прісноводних риб. Веслоніс становить інтерес не лише для ставового рибництва а й на перспективу та як об’єкт вселення у деякі водойми-охолоджувачи енергетичних установок, водосховища, озера, лимани, в окремих випадках – і річки, а також для зариблення окремих солонувато водних водойм півдня України, так як веслоніс витримує підвищений вміст солей у воді до 4-6 г/л. Відповідь на 3 питання Нерест – процес відтворення, який включає викидання рибами та круглоротими статевих продуктів – ікри і молочка з наступним заплідненням. Нерест відбувається за певних екологічних умов, на фоні яких окремі фактори мають сигнальний характер: температура, наявність особин протилежної статі, нерестовий субстрат, швидкість течії, виконуючи роль пускового механізму до початку нересту. Відповідь на 4 питання Значення риб у житті людини надзвичайно велике. Риба для людини є цінним продуктом харчування – м’ясо у різному вигляді, ікра; а також джерелом вітамінів А і Д, що містяться у її печінці й ікрі. Жири, отримані з риб використовують у харчової промисловості, в медицині та для технічних потреб. Із риби та її кісток людина виготовляє борошно для відгодівлі сільськогосподарських тварин, використовує як мінеральне добриво. Багато риб мають цінну шкіру, яку в окремих країнах використовують для виготовлення промислових товарів – акули, лососеподібні. Деякі риби – гамбузія, плітка мають значення для боротьби з водяними личинками кровосисних комарів. Риб, які живляться тільки водяними рослинами – товстолоб, білий та чорний амури, часто використовують для боротьби із заростанням водойм. Таким чином завдяки рибам водойми очищуються від зайвої рослинності, що запобігає їхньому заболочуванню. Велике значення для людини набуває спортивне рибальство як один із видів активного відпочинку на лоні природи. Багато видів риб утримують в акваріумах. Проте риби можуть завдавати людині і шкоду. Вони можуть бути джерелом зараження людини паразитичними червами, якщо в їжу вживати сиру або не до кінця приготовану рибу. Є види риб м’ясо яких для людини отруйне. Укол колючої бородавчатки може привести до смерті людини. Небезпечні для людини також морський дракончик, морський йорж, або скорпена, морський окунь, електричний скат та інші. Багато країн світу здійснює рибний промисел, здобуваючи рибу як у морі, так і в прісних водоймах. Світовий вилов риби становить понад 60 млн. т на рік. Найбільше значення для промислу мають морські риби: оселедцеві, лососеві, ставридові, скумбрієві, камбалові інші. Багато морських риб скупчується на порівняно невеликих глибинах поблизу материків - у так названій шельфовій зоні, а також на мілинах – так званих банках. Через інтенсивний промисел та зміни у навколишньому середовищі – спорудження гребель, забруднення та обміління водойм, чисельність риб різко знизилася – осетрових, дунайського оселедця. Людина розробила та продовжує вдосконалювати систему штучного розведення риб. Література 1 Галасун П.Т. Ставове рибництво. - Київ; 1974. - 192 с 2 Гринжевский М.В. Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998.- 364 с 3 Иванов А.И. Рыбоводство в естественных водоёмах. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1988. – 387 с 4 Карпанин Д.П., Иванов А.И. Рыбоводство. – М.: Пищевая промышленность, 1967. – 370 с 5 Онученко О.В., Третяк О.О., Кулешов О.В. Основи рибогосподарського освоєння веслоноса Polyodon Spathula (Walbaut). – К.: Вища освіта. – 111 с.; іл. 6 Привезенцев Ю.А, Интенсивное прудовое рьібоводство. - М.; Агропромиздат, 1991. - 368 с. 7 Сабодаш В.М. Рьібоводство. - М-К.; Вища школа. Головное издательство, 1983. - 200 с. 8 Шпет Г.Н. Довідник рибовода. - К.; Урожай, 1972. - 244 с. 9 Товстик В.Ф. Рибництво: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2004. – 272 с. 10 Черномашенцев А.И., Мильштейн В.В. Рыбоводство. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 272 с. 11 Чижик А.К., Шерман И.М. Прудовое рыбовоство.: Справочное издание.- Симферополь: Таврия, 1985. – 208 с., ил. 12 Исаев А.И. Карпова Е.И. Рыбное хозяйство водохранилищ. М.: Пищевая промышленность, 1980. – 304 с. 13 Шерман И.М. Экология и технология рыбоводства в малых водохранилищах. – К.: Вища школа, 1992. – 214 с. 14 Шерман І.М.. Рилов В.Г. Технологія виробництва продукції рибництва: Підручник. – К.: Вища освіта, 2005. – 351 с. 15 Шерман І.М. Ставове рибництво. Самостійна робота № 2(25 годин) 1 Тема: Розведення та вирощування риб на рибоводних заводах 2 Мета:Ознайомитися та закріпити знання штучного відтворення риб на рибоводних заводах у поєднані з охороною їх у період міграції в річки і нагулу в морі, збереження та збільшення запасів цих цінних р; встановити зв’язок з іншими предметами, підготовитися до виконання курсового проекту. Теоретичне обґрунтування В умовах інтенсивного гідробудівництва, спрямованого на задоволення потреб промислово-побутового комплексу і сільського господарства в прісній воді, головним напрямом є перекривання річкових систем греблями й утворення водосховищ. У зв'язку з цим осетрові лососеві були відокремлені від природних нерестовищ, порушився процес нормального відтворення, що призвело до падіння їх чисельності, випадання найцінніших об'єктів іхтіофауни з промислу, постала реальна загроза зникнення осетрових та лососевих як родин. Тому штучне відтворення осетрових та лососевих у поєднанні з охороною їх у період міграції в річки і нагулу в морі дадуть змогу зберегти і збільшити запаси цих цінних риб, які є національним багатством кожної держави. Для статевозрілих особин характерна наявність озимої і ярої рас, що треба враховувати при штучному відтворенні. Представники ярої раси входять у нерестові річки навесні, нерестяться і мігрують у море, представники озимої — входять у нерестові річки восени, зимують, там нерестяться наступної весни і також мігрують у море. Як нерестові субстрати вони використовують дно річок, вкрите гравієм чи галькою на ділянках з вираженою течією. Нерест відбувається на ділянках річок, досить віддалених від моря, у прісній воді. Ікра клейка, тому фіксується на нерестових субстратах та інкубується у приклеєному стані. Вільні ембріони, які виклюнулись, малорухливі, деякий час ведуть пасивний спосіб життя, живляться за рахунок жовткового мішка. У міру переходу на зовнішнє живлення, основою якого є дрібні форми зоопланктону, і до личинкової стадії їх рухливість значно зростає, починається скочування молоді, яка досягає малькової стадії ще в річковий період життя. При цьому як корм вони використовують дрібні форми зообентосу. Мальки продовжують скочуватись і мігрувати до моря, залишаючи прісні води у віці 35 — 65 діб. Заводське відтворення осетрових та лососевих починається із заготівлі плідників, для перенесення і зважування яких використовують спеціальні носилки. Риб відловлюють у пониззях річок у період переднерестової і нерестової міграцій. Проте кращими особинами для відтворення є ті, яких відловили у період масового нерестового ходу. Плідники, яких відловили на початку і наприкінці нерестової міграції, гірше реагують на стимулювання нересту, що ускладнює роботу заводу і знижує рибницькі показники. Придатними до заводського відтворення є плідники, статеві залози яких досягли завершеної IV стадії зрілості, не мають травм, клінічних проявів захворювань і характеризуються такими ознаками: при згинанні тулуба плідника під шкірою проступають м'язові сегменти, хвостове стебло дещо тонше, ніж звичайно, рило загострене, черевна стінка м'яка, шкіра рясно вкрита слизом. Використовують також інші способи оцінки якості плідників та ступеня готовності їх до нересту, що ґрунтуються на кількісних і якісних параметрах ікри, яку виймають із самок спеціальним щупом, призначеним для вимірювання ікри. Дрібна ікра свідчить про незадовільну якість плідників, а велика — про добру. Досить поширена оцінка якості плідників, їх готовності до відтворення за ступенем поляризації ядра в ікринці. При цьому якісними є ті плідники, в ікрі яких відстань між ядром і краєм оболонки біля анімального полюса не перевищує радіуса ікринки. Плідників, статеві продукти яких знаходяться у завершеній IV стадії зрілості чи близькі до цього стану, транспортують на завод. Після доставки їх повторно оглядають, зважують, перевіряють готовність до нересту, відбирають найбільш підготовлених особин і приступають до виконання робіт із відтворення. Менш підготовлених особин вмішують у стави чи саджалки і витримують за оптимальних параметрів середовища до досягнення статевими продуктами завершеної IV стадії зрілості, після чого використовують за призначенням. На сучасних заводах для стимулювання дозрівання статевих залоз і отримання високоякісних продуктів використовують еколого-фізіологічний метод. В інкубаційному цеху знаходяться інкубаційне та операційне відділення, лабораторія, компресорно-холодильна дільниця, приміщення для виробництва живих кормів, кормокухня і побутові приміщення. Всі операції з ікрою виконують надзвичайно обережно, запобігаючи потраплянню на ікру прямих сонячних променів чи яскравого електричного світла. Під час догляду за ікрою в період інкубації стежать за роботою апаратів, безперебійною подачею якісної води і відбиранням мертвих ікринок. Залежно від температури води тривалість ембріогенезу осетрових та лососевих коливається у широких межах. Молодь осетрових та лососевих вирощують ставовим, басейновим чи комбінованим методом, що визначається технологією виробництва, прийнятою на заводі. Індивідуальні завдання 1 Скласти схему розведення або вирощування риби (згідно варіанту) 2 Описати виробничі процеси розведення або вирощування риби (згідно варіанту) Варіант 1,13,25 Розведення осетра; Варіант 2,14,26 Розведення севрюги; Варіант 3,15,27 Розведення стерляді; Варіант 4,16,28 Розведення форелі; Варіант 5,17,29 Вирощування піленгасу; Варіант 6,18,30 Розведення сигів; Варіант 7,19,31 Розведення веслоноса; Варіант 8,20,32 Розведення калкана; Варіант 9,21,33 Розведення камбали-глось; Варіант 10,22,34 Вирощування цьогорічок форелі; Варіант 11,23,35 Вирощування товарної форелі; Варіант 12,24,36 Вирощування товарного бестера; Питання до самоконтролю 1 Назвіть рибу, яку вирощуєте або розводите. Якими цінними якостями вона характеризується? 2 Чому її потрібно розводити? 3 Перерахуйте кільця виробничих процесів розведення. 4 З чого починається процес розведення? Схарактеризуйте цей процес. 5 Як плідників готують до нересту? 6 Які методи отримання зрілих плідників ви знаєте? 7 Як готується гіпофіз до ін'єкції? 8 Як правильно ін’єктувати рибу? 9 Перерахуйте методи отримання ікри та молочка у риб. 10 Як правильно запліднювати ікру? 11 Опишіть обладнання інкубаційного цеху. 12 Розкажіть про інкубаційні апарати. 13 Нащо та як витримують личинок осетрових та лососевих риб? Література 1 Галасун П.Т. Ставове рибництво. - Київ; 1974. - 192 с 2 Гринжевский М.В. Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998.- 364 с 3 Иванов А.И. Рыбоводство в естественных водоёмах. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1988. – 387 с 4 Карпанин Д.П., Иванов А.И. Рыбоводство. – М.: Пищевая промышленность, 1967. – 370 с 5 Онученко О.В., Третяк О.О., Кулешов О.В. Основи рибогосподарського освоєння веслоноса Polyodon Spathula (Walbaut). – К.: Вища освіта. – 111 с.; іл. 6 Привезенцев Ю.А, Интенсивное прудовое рьібоводство. - М.; Агропромиздат, 1991. - 368 с. 7 Сабодаш В.М. Рьібоводство. - М-К.; Вища школа. Головное издательство, 1983. - 200 с. 8 Шпет Г.Н. Довідник рибовода. - К.; Урожай, 1972. - 244 с. 9 Товстик В.Ф. Рибництво: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2004. – 272 с. 10 Черномашенцев А.И., Мильштейн В.В. Рыбоводство. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 272 с. 11 Чижик А.К., Шерман И.М. Прудовое рыбовоство.: Справочное издание.- Симферополь: Таврия, 1985. – 208 с., ил. 12 Исаев А.И. Карпова Е.И. Рыбное хозяйство водохранилищ. М.: Пищевая промышленность, 1980. – 304 с. 13 Шерман И.М. Экология и технология рыбоводства в малых водохранилищах. – К.: Вища школа, 1992. – 214 с. 14 Шерман І.М.. Рилов В.Г. Технологія виробництва продукції рибництва: Підручник. – К.: Вища освіта, 2005. – 351 с. 15 Шерман І.М. Ставове рибництво. Самостійна робота № 3(43 годин) 1 Тема: ТОВАРНЕ РИБНИЦТВО 2 Мета:Ознайомитися та закріпити знання виробничих процесів у ставковому господарстві, які залежать від його цільового призначення і зводяться до вирощування рибопосадкового матеріалу(риборозплідники), рибопосадкового матеріалу і товарної риби (повносистемні господарства) чи лише товарної риби (нагульні господарства); встановити зв’язок з іншими предметами, підготовитися до виконання курсового проекту. Теоретичне обґрунтування На відміну від технологій виробництва у тваринництві, рибництво дуже специфічне у зв'язку з чітко вираженою сезонністю, яка справляє величезний вплив на риб через відсутність у них досконалої системи терморегуляції. Тому поряд із головними фізико-хімічними та гідробіологічними параметрами середовища термічний режим має винятково важливе значення. Виробничі процеси у ставовому господарстві залежать від його цільового призначення і зводяться до вирощування рибопосадкового матеріалу (риборозплідники), рибопосадкового матеріалу і товарної риби (повносистемні господарства) чи лише товарної риби (нагульні господарства). Організація процесів виробництва у рибництві значною мірою залежить від природно-кліматичних умов: властивостей ґрунту, тривалості вегетаційного періоду, середньорічної температури. Природна родючість ґрунту і води визначає кормову базу для риби. Рибницькі господарства в процесі господарської діяльності змінюють їх у потрібному напрямі, поліпшують загальні умови утримання риби. Позитивні результати впливу на ґрунт і воду ставів як засіб виробництва з метою збільшення рибопродуктивності залежать від рівня спеціальної підготовки, технічної оснащеності, вміння організувати виробництво товарної риби на науковій основі, ставлення фахівця до справи. Сезонний характер виробництва на рибницьких підприємствах потребує чіткої організації виконання рибницьких процесів у стислі строки за високої якості роботи. Організація процесу виробництва на рибницьких підприємствах різниться високим ступенем безперервності проведення робіт, тісним взаємозв'язком складових частин технології, неможливістю накопичення проміжних запасів незавершеного виробництва на стадіях вирощування риби. Під технологією виробництва продукції рибництва розуміють комплекс біотехнічних заходів, які потрібно здійснювати в процесі ефективного виробництва риби: добір найпродуктивніших видів, порід риб, створення маточного поголів'я, відбір і посадка плідників на нерест; отримання личинок і вирощування рибопосадкового матеріалу; вирощування товарної риби, ремонтного матеріалу; утримання риби в зимувальних ставах; механізація трудомістких процесів; комплексна інтенсифікація виробництва. Роботи, пов'язані з відтворенням і вирощуванням риби в тепловодних рибницьких господарствах, умовно можна розділити відповідно до пір року на: весняні — пропускання весняної повені, вилов риби в неспускних ставах, підготовка ставів до зариблення, розвантаження зимувальних ставів, зариблення нагульних ставів, організація нерестової кампанії, зариблення вирощувальних ставів; літні — охорона ставів, контроль за ростом риби, підживлення ставів добривами, годівля риби, будівельні та ремонтні роботи, підготовка до облову ставів; осінні — спуск води і вилов риби зі ставів, посадка рибопосадкового матеріалу на зимівлю, реалізація товарної продукції; зимові — спостереження за зимувальними та іншими ставами, боротьба із заморами, вилов риби під кригою, підготовка до пропускання весняної води, виготовлення і ремонт знарядь лову. Індивідуальні завдання 1 Скласти схему розведення або вирощування риби (згідно варіанту) 2 Описати виробничі процеси розведення або вирощування риби (згідно варіанту) Варіант 1,13,25 Розведення коропа ставковим методом; Варіант 2,14,26 Розведення коропа заводським методом; Варіант 3,15,27 Розведення білого амура; Варіант 4,16,28 Розведення строкатого товстолоба; Варіант 5,17,29 Розведення білого товстолоба; Варіант 6,18,30 Вирощування коропа в ставках; Варіант 7,19,31 Розведення судака; Варіант 8,20,32 Розведення ляща; Варіант 9,21,33 Розведення сазана; Варіант 10,22,34 Вирощування товарних рослиноїдних риб; Варіант 11,23,35 Вирощування сома; Варіант 12,24,36 Вирощування щуки. Питання до самоконтролю 1 Назвіть рибу, яку вирощуєте або розводите. Якими цінними якостями вона характеризується? 2 Чому її потрібно розводити? 3 Перерахуйте кільця виробничих процесів розведення. 4 З чого починається процес розведення? Схарактеризуйте цей процес. 5 Як плідників готують до нересту? 6 Які методи отримання зрілих плідників ви знаєте? 7 Як готується гіпофіз до ін'єкції? 8 Як правильно ін’єктувати рибу? 9 Перерахуйте методи отримання ікри та молочка у риб. 10 Як правильно запліднювати ікру? 11 Опишіть обладнання інкубаційного цеху. 12 Розкажіть про інкубаційні апарати. ІЗ Схарактеризуйте нерестові ставки. 14 Як отримують личинок коропа ставковим методом? 15 Нащо та як витримують личинок різних риб? 16 Схарактеризуйте вирощувальні ставки, нагульні, зимувальні. 17 Як організувати вирощування цьогорічок, дворічок? 18 0пишіть методику проведення контрольних обловів ставків. 19 Як правильно готувати ставки до зариблення? 20 Як організувати зимівлю риби? 21 Як перевозять рибу усередині господарства, між господарствами? Література 1 Галасун П.Т. Ставове рибництво. - Київ; 1974. - 192 с 2 Гринжевский М.В. Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998.- 364 с 3 Иванов А.И. Рыбоводство в естественных водоёмах. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1988. – 387 с 4 Карпанин Д.П., Иванов А.И. Рыбоводство. – М.: Пищевая промышленность, 1967. – 370 с 5 Онученко О.В., Третяк О.О., Кулешов О.В. Основи рибогосподарського освоєння веслоноса Polyodon Spathula (Walbaut). – К.: Вища освіта. – 111 с.; іл. 6 Привезенцев Ю.А, Интенсивное прудовое рьібоводство. - М.; Агропромиздат, 1991. - 368 с. 7 Сабодаш В.М. Рьібоводство. - М-К.; Вища школа. Головное издательство, 1983. - 200 с. 8 Шпет Г.Н. Довідник рибовода. - К.; Урожай, 1972. - 244 с. 9 Товстик В.Ф. Рибництво: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2004. – 272 с. 10 Черномашенцев А.И., Мильштейн В.В. Рыбоводство. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 272 с. 11 Чижик А.К., Шерман И.М. Прудовое рыбовоство.: Справочное издание.- Симферополь: Таврия, 1985. – 208 с., ил. 12 Исаев А.И. Карпова Е.И. Рыбное хозяйство водохранилищ. М.: Пищевая промышленность, 1980. – 304 с. 13 Шерман И.М. Экология и технология рыбоводства в малых водохранилищах. – К.: Вища школа, 1992. – 214 с. 14 Шерман І.М.. Рилов В.Г. Технологія виробництва продукції рибництва: Підручник. – К.: Вища освіта, 2005. – 351 с. 15 Шерман І.М. Ставове рибництво. Зразок виконання самостійної роботи №2,3 Питання: 1 Скласти схему розведення або вирощування риби (за варіантом). 2 Опис виробничих процесів розведення рослиноїдних риб. Відповідь на 1 питання Схема повинна мати усі етапи виробничого процесу. Наприклад: Схема виробничих процесів розведення рослиноїдних Бонітування плідників навесні ↓ гіпофізарні ін'єкції ↓ запліднення та інкубація ікри ↓ витримування личинок ↓ випуск в природні водоймища або в ставки, басейни, садки. Відповідь на 2 питання Опис виробничих процесів розведення риб включає докладну характеристику кожного етапу розведення. Наприклад: Бонітування плідників навесні. Після закінчення зимівля плідників виловлюють, відсортовують окремо від самців і самок, а також встановлюють фізіологічну готовність їх до нересту. Після цього плідників садіть у літні маточні стави для нагляду до початку нерестової кампанії. Садять їх у такій кількості, щоб при взятті для нересту вся група було використана цілком. Виловлювання лише частини плідників призводить до зайвого їх непокоєння і травмування. При цьому плідники погано віддають ікру, а інколи навіть і гинуть. У період підготовки плідників до нересту особливу увагу звертають на забезпечення їх природними кормами, але за 2-3 дні до початку нересту годівлю припиняють. Гіпофізарна ін'єкція. Гіпофізарні ін'єкції для самок роблять два рази, а для самців - один раз. Перший раз кожній самці вводять 3-5 мг (залежно від готовності самки і температури води) гіпофізу. Через 24 години повторюють ще по 2-5 мг на 1 кг ваги самки. Під час повторної ін'єкції самок самцям незалежно від їх ваги вводять 3-8 мг гіпофізу. Якщо самки добре підготовлені до нересту та правильно підібрані дози гіпофізу, то при сприятливій температурі води через 9-12 годин вони віддадуть ікру. Гіпофізи старанно розтирають у фарфоровій ступці до стану порошку, набирають шприцом необхідну кількість фізіологічного розчину і поступово вливають його в ступку, продовжуючи розтирати гіпофізи. На кожну самку береться 1-2 см3 розчину. Ін'єкцію плідників роблять тоді, коли температура води ранком тримається протягом 5-7 днів близько +18-20°С. Ін'єкцію роблять з таким розрахунком, щоб самка віддала ікру в першій половині дня. При ін'єкції голку вводять у м'язи під луску трохи спереду спинного плавця вище бокової лінії. Поршень шприца треба тиснути обережно, щоб не допустити витікання розчину. Голку слід витягувати повільно, а місце уколу легко надавлювати пальцем і розтирати. Після ін'єкції самок і самців тримають окремо в спеціальних брезентових або невеликих (10-12 м2) і неглибоких земляних садках, де водообмін повинен бути 2-3 л/хв. тощо. Література 1 Галасун П.Т. Ставове рибництво. - Київ; 1974. - 192 с 2 Гринжевский М.В. Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998.- 364 с 3 Иванов А.И. Рыбоводство в естественных водоёмах. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1988. – 387 с 4 Карпанин Д.П., Иванов А.И. Рыбоводство. – М.: Пищевая промышленность, 1967. – 370 с 5 Онученко О.В., Третяк О.О., Кулешов О.В. Основи рибогосподарського освоєння веслоноса Polyodon Spathula (Walbaut). – К.: Вища освіта. – 111 с.; іл. 6 Привезенцев Ю.А, Интенсивное прудовое рьібоводство. - М.; Агропромиздат, 1991. - 368 с. 7 Сабодаш В.М. Рьібоводство. - М-К.; Вища школа. Головное издательство, 1983. - 200 с. 8 Шпет Г.Н. Довідник рибовода. - К.; Урожай, 1972. - 244 с. 9 Товстик В.Ф. Рибництво: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2004. – 272 с. 10 Черномашенцев А.И., Мильштейн В.В. Рыбоводство. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 272 с. 11 Чижик А.К., Шерман И.М. Прудовое рыбовоство.: Справочное издание.- Симферополь: Таврия, 1985. – 208 с., ил. 12 Исаев А.И. Карпова Е.И. Рыбное хозяйство водохранилищ. М.: Пищевая промышленность, 1980. – 304 с. 13 Шерман И.М. Экология и технология рыбоводства в малых водохранилищах. – К.: Вища школа, 1992. – 214 с. 14 Шерман І.М.. Рилов В.Г. Технологія виробництва продукції рибництва: Підручник. – К.: Вища освіта, 2005. – 351 с. 15 Шерман І.М. Ставове рибництво. |