ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ РИБОПРОМИСЛОВИЙ ТЕХНІКУМ

КЕРЧЕНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МОРСЬКОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

ЗАТВЕРДЖУЮ

заст.директора з навчальної

роботи ___________ Лаврук В.Р.

„___”_______ 2012 р.

Рибництво

Методичні вказівки з організації та методики виконання лабораторних робіт для студентів

спеціальності 5.09020101

„Рибництво та аквакультура”

Автор: Смірнова Н.Г. - викладач методист вищої категорії Білгород-Дністровського державного морського рибопромислового технікуму.

Методичні вказівки розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії біолого-іхтіологічних дисциплін

Протокол № ___ від ___ _________ 2012 р.

Голова циклової комісії Смірнова Н.Г.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Лабораторні заняття з дисципліни "Рибництво" одна з форм навчання, яка передбачає застосування методів самостійної роботи студентів. На них студенти вивчають будову ікри,етапи ембріонального та постембріонального розвитку основних промислових риб, здобувають конкретні і глибокі знання про риб. У процесі роботи вони набувають також і певних навичок та умінь, що мають значення для їх практичної підготовки.

На лабораторних заняттях виховуються творча ініціатива і активність, інтерес до вивчення дисципліни і наукової роботи в цій галузі. Оскільки заняття проводяться майже одночасно з лекційним курсом рибництво, вони істотно його доповнюють. Щоб успішно виконати ці завдання, лабораторні заняття слід добре організувати.

Лабораторні роботи з дисципліни "Рибництво" виконуються у лабораторії рибництва, яка повинна бути забезпечена всім необхідним обладнанням, інвентарем, навчально-наочними посібниками препаратами, муляжами тощо

При виконанні лабораторної роботи група ділиться на дві підгрупи. Студенти, які вперше займаються в лабораторії, повинні пройти вступний інструктаж з техніки безпеки, ознайомитися з правилами роботи з оптичними приладами, вологими препаратами, які знаходяться у розчині формаліну та інших отруйний рідинах.

Необхідне обладнання, інвентар, учбово-наочні посібники готуються лаборантом заздалегідь і перевіряються викладачем.

Для виконання лабораторної роботи студенти повинні наперед приготувати бланки з форми, зазначеної в технологічній інструкції на лабораторну роботу.

На попередньому занятті студентів зобов’язують завчасно підготуватись до наступного, вказавши тему заняття і відповідну літературу. На початку заняття проводять опитування за заданим матеріалом і після цього допускають студентів до практичної роботи.

Кожну роботу студент повинен захистити. Для цього в кінці лабораторних робіт даються контрольні запитання, якими студенти можуть користуватися напередодні виконання роботи

Поряд з читанням літератури (посібника) і розгляданням об‘єкта надзвичайно важливою частиною заняття на практикумі є зарисовування баченого. Зарисовувати треба обов‘язково з натури (це розвиває спостережливість) олівцем.

До виконання наступної роботи допускаються тільки ті студенти, які виконали попередню.

Звіт пишуть пастою чорного або синього кольору на одній стороні листа. Всі виконані та підписані керівником звіти з лабораторних робіт складають по порядку та брошурують.

При великій кількості листів (понад 10) складають зміст звіту, який містять у зброшурований альбом після титульного листа. Титульний лист оформлюється згідно ДОСТу 2,105-79. Надпис на обкладинці містить призначення документа (Журнал лабораторних робіт, звіти), учбову групу, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка виконала роботи та рік виконання.

У звіті обов’язково повинні бути відображені відділи “Навчальна мета роботи ”, “Зміст роботи та результати спостережень ”, ” Висновки”

ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

1 Лабораторна робота № 1 Вивчення кладок ікри промислових риб	- 2години;
2 Лабораторна робота № 2 Вивчення морфологічних ознак ікри основних промислових риб	- 2години;
3 Лабораторна робота № 3 Вивчення ембріонального розвитку риб	- 2години;
4 Лабораторна робота № 4 Вивчення постембріонального розвитку риб	- 2години;
5 Лабораторна робота № 5 Вивчення садків та басейнів для витримування плідників	- 2 години;
6 Лабораторна робота № 6 Вивчення апаратів для інкубації ікри в природних водоймах	- 2 години;
7 Лабораторна робота № 7 Вивчення апаратів для інкубації ікри в заводських водоймах	- 2 години;
8 Лабораторна робота № 8 Вивчення басейнів для витримування та вирощування молоді	- 2 години;
9 Лабораторна робота № 9 Вивчення кормової бази ставів	- 2 години;
10 Лабораторна робота № 10 Бонітування плідників	- 2 години;
11 Лабораторна робота № 11 Визначення робочої плодючості	- 2 години;
12Лабораторна робота № 12 Вивчення ембріонального та постембріонального розвитку коропа	- 2 години;
13Лабораторна робота № 13 Вивчення етапів постембріонального розвитку рослинноїдних риб	- 2 години;

Лабораторна робота № 1(2 години)

Тема: ВИВЧЕННЯ КЛАДОК ІКРИ ПРОМИСЛОВИХ РИБ

1 Мета: Вивчити характер кладки ікри основних промислових риб в залежності від нерестового субстрату .

Матеріальне забезпечення

2.1 Вологі препарати ікри лососевих, осетрових, коропових; кладки ікри,
гонади;

2.2 Вимірні пристосування;

2.3 Збільшувальна техніка;

2.4 Чашки Петрі, предметні скельця;

2.5 Малюнки, плакати.

Теоретичне обґрунтування

Початок нересту риб залежить від різних факторів (готовність статевих продуктів, температура й солоність води, наявність нерестового субстрату тощо). З абіотичних факторів важливим є температура води. Кожному виду в період розмноження властиві оптимальні й граничні температури води.

За мінусової температури розмножуються сайка, наваги, арктичні й антарктичні риби. Мінімальна температура води, за якої можливий нерест у наваги -2.3° С, тріски +3,6° С, атлантичного оселедця +4,5° С, сазана 13° С У багатьох коропових риб найбільш інтенсивний нерест спостерігається за температури +18-20° С и вище.

Риби відкладають ікру в різних умовах, одні види нерестяться в припливо-відливній зоні (пінагор), інші - в океанічній пелагіалі на глибинах більше 1000 м (вугор) Переважна більшість морських риб нереститься в районах прибережної зони на глибині менше 500 м, що прогрівається відносно, де с висока концентрація кормових організмів Якщо умови для розмноження відсутні й ікрометання не відбувається або ікра відкладається не повністю, то вона розсмоктується.

За особливостями перебування у воді ікру розрізняють як:

1) пелагічну(плаваючу)

2) донну (демерсальну), відкладається на фунт і донну рослинність.

Залежно від способу відкладання ікри і місця нересту риб поділяють

на наступні екологічні групи:

1) пелагофіли — відкладають плаваючу ікру в товщу води (майже всі оселедцеві, зокрема кілька, хамса, крім роду Clupea, атлантична тріска, чехоня, білий амур, товстолобик, камбали). Ікра і личинки розвиваються у товщі води, вільно (пасивно) в ній плаваючи;

2) фітофіли— відкладають ікру на рослини и водорості (вобла, лящ, сазан, карась, верховодка, окунь, краснопірка, плітка, щука, тихоокеанський оселедець, губаневі та інші) Риби розмножуються серед водяної рослинності, відкладають ікру в стоячій або слабко текучій воді на коріння, вегетуючі або відмерлі рослини. Часто фітофіли під час повеней використовують свіжозалиту водою рослинність;

3)літофіли— відкладають ікру на кам'янисто-гальковий грунт (осетрові, лососеві, вусачі, кутум, шемая, головень, підуст, рибець);

4)псамофіливідкладають ікру на пісок (пічкур, гольці, міноги);

5)остракофіли— відкладають ікру в мантійну порожнину двостулкових молюсків, а іноді під панцир крабів (гірчаки, деякі пічкурі
родів Chilogobia, CareproctuSTa ін.);

6) нестінгофіли(гніздолюбні) — відкладають ікру в побудоване гніздо і, зазвичай, охороняють її (сонячні окуні, колючки, бійцівські рибки, сомики та ін.);

7) виношуючи, котрі виношують ікру зовнішньо (соми, куртус) на собі або внутрішньо (морські голки, живородка, морські коники) в ротовій порожнині, поглибленнях тіла, на череві, спеціальних сумках тощо;

8) індиферентні, що можуть відкладати ікру на будь-який субстрат: рослини, каміння та інші предмети (той же окунь).

Хід роботи

4.1 Роздивитися вологи препарати характер кладки ікри фітофільних риб. Перелічити риб. Замалювати кладки ікри фітофільних риб.

4.2 Роздивитися вологи препарати характер кладки ікри літофільних риб . Перелічити риб. Замалювати кладки ікри літофільних риб.

4.3 Роздивитися вологі препарати характер кладки ікри пелагофільних риб. Перелічити риб. Замалювати кладки ікри пелагофільних риб.

4.4 Роздивитися вологі препарати характер кладки ікри псаммофільних риб. Перелічити риб. Замалювати кладки ікри псаммофільних риб.

4.5 Роздивитися вологі препарати характер кладки ікри остракофільних риб. Перелічити риб. Замалювати кладки ікри остракофільних риб.

Зробити висновок

6 Оформити звіт і здати на перевірку викладачу.

7 Контрольні питання

7.1 Що таке розмноження?

7.2 Як називаються статеві органи самки, самця?

7.3 Дайте визначення оогенезу, сперматогенезу.

7.4 Як можна визначити стадії зрілості статевих продуктів?

7.5 Схарактеризувати І, ІІ, ІІІ, IV, Vстадії зрілості статевих продуктів.

7.6 Дати визначення овуляції, нересту, нерестилищу.

7.7 Схарактеризувати екологічні угрупування риб: літофіли, фітофіли,
псаммофіли, пелагофіли, остракофіли.

7.8 Що уявляє собою внутрішньовидове біологічне угрупування риб?

7.9 Що називають багатоплідністю риб, які види багатоплідності ви
знаєте?

7.10 Розказати про будову ікринок, сперматозоїдів риб.

7.11 Що уявляє собою запліднення ікри?

Лабораторна робота № 2(2 години)

Тема: ВИВЧЕННЯ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК ІКРИ ОСНОВНИХ ПРОМИСЛОВИХ РИБ

1 Мета: Вивчити морфологічні ознаки (розмір, форму, колір) дозрілої ікринки кожної екологічної групи за місцем відкладання ікри.

Матеріальне забезпечення

2.1 Вологі препарати ікри лососевих, осетрових, коропових; кладки ікри,
гонади;

2.2 Вимірні пристосування;

2.3 Збільшувальна техніка;

2.4 Чашки Петрі, предметні скельця;

2.5 Малюнки, плакати.

3 Теоретичне обґрунтування

Дозріла ікринка - це типова клітина, яка складається з оболонки, протоплазми і ядра. Оболонка ікринки має численні канали, через як: проходить обмін газами і рідинами. Крім цього в оболонці ікринки є отвір - мікропіле через який проникає сперматозоїд. Значну частину ікринки займає жовток.

Розміри ікринок у різних риб коливаються від частки міліметра (оселедці камбали) і до 80 мм і більш є у акул і химер. Ікринки різних риб мають різник колір і форму.

Сперматозоїди риб складаються з голівки, шийки і хвостика. В голівці сперматозоїда знаходиться ядро. Шийка і хвостик заповнені протоплазмою Розмір сперматозоїдів дуже малий. Наприклад, у окуня їх довжина сягає 0,02 мм, у лосося - 0,06 мм. У краплі молочка знаходиться велика кількість сперматозоїдів.

При заплідненні більша частина сперми гине.

Хід роботи

4.1 Роздивитися вологи препарати дозрілої ікри фітофільних риб. Відмітити їх розмір, форму, колір. Виміряти діаметр ікринок.Основні дані з морфологічними ознаками ікри заносяться до таблиці 1.

4.2 Роздивитися вологи препарати дозрілої ікри літофільних риб. Відмітити їх розмір, форму, колір. Виміряти діаметр ікринок.Основні дані з морфологічними ознаками ікри заносяться до таблиці 1.

4.3 Роздивитися вологі препарати дозрілої ікри пелагофільних риб. Відмітити їх розмір, форму, колір. Виміряти діаметр ікринок.Основні дані з морфологічними ознаками ікри заносяться до таблиці 1.

4.4 Роздивитися вологи препарати дозрілої ікри псаммофільних риб. . Відмітити їх розмір, форму, колір. Виміряти діаметр ікринок.Основні дані з морфологічними ознаками ікри заносяться до таблиці1.

4.5 Роздивитися вологи препарати дозрілої ікри остракофільних риб. Відмітити їх розмір, форму, колір. Виміряти діаметр ікринок.Основні дані з морфологічними ознаками ікри заносяться до таблиці1.

Таблиця 1 Морфологічні ознаки ікри основних промислових риб

Вид риби	Еколо- гічні угрупу- вання	Характеристика ікри	Приклади
розмір	колір	форма	прозорість
1 ……

Зробити висновок

6 Оформити звіт і здати на перевірку викладачу.

7 Контрольні питання

7.1 Що таке розмноження?

7.2 Як називаються статеві органи самки, самця?

7.3 Дайте визначення оогенезу, сперматогенезу.

7.4 Як можна визначити стадії зрілості статевих продуктів?

7.5 Схарактеризувати /, //, ///, IV, V стадії зрілості статевих продуктів.

7.6 Дати визначення овуляції, нересту, нерестилищу.

7.7 Схарактеризувати екологічні угрупування риб: літофіли, фітофіли,
псамофіли, пелагофіли, остракофіли.

7.8 Що уявляє собою внутрішньовидове біологічне угрупування риб?

7.9 Що називають багатоплідністю риб, які види багатоплідності ви
знаєте?

7.10 Розказати про будову ікринок, сперматозоїдів риб.

7.11 Що уявляє собою запліднення ікри?

Лабораторна робота № 3(2 години)

Тема: ВИВЧЕННЯ ЕМБРІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РИБ

1 Мета: Вивчити зародковий розвиток осетрових і лососевих риб, їх критичні стадії і практичне значення цих стадій для рибництва

2 Матеріальне забезпечення

2.1 Зразки ікри осетрових і лососевих;

2.2 Вологі препарати ембріонального розвитку осетрових та лососевих;

2.3 Альбом малюнків ембріонального розвитку осетрових, плакати, схеми.

Теоретичне обґрунтування

Життєвий цикл рибоподібних і риб.Рибоподібним і рибам, як і будь-якому живому організму, характерна наявність певного видового життєвого циклу, що має на увазі сукупність всіх періодів індивідуального розвитку особини, і в результаті якого вона досягає статевої зрілості, стає здатною давати початок новому поколінню й старіє.

З екологічної точки зору життєвий цикл будь-якого виду рибоподібних і риб може бути умовно розбитий на три фази, яким характерна наявність певних життєвих періодів:

• передрепродуктивна (ювенальна) фаза - ембріональний і личинковий періоди, а також період статевонезрілого організму;

• репродуктивна фаза - період дорослого організму;

• пострепродуктивна фаза - період старіння.

Кожному життєвому періоду властиві свої пристосувальні видові реакції, наявність специфічних зв'язків із середовищем перебування. Будь-який життєвий період характеризується своїми морфо-фізіологічними особливостями.

Періоди можуть розпадатися на підперіоди або етапи, які є тимчасовими відрізками в розвитку рибоподібних і риб, коли не відбувається значних якісних змін, але організм росте й, при цьому, не змінюється характер домінуючих відносин із середовищем.

Від початку запліднення до природної смерті риб виділяють 5 або 6 періодів:

1. Ембріональний (зародковий) - від моменту запліднення яйця до моменту переходу особини на зовнішнє (екзогенне) живлення, ембріон живиться за рахунок жовтка, отриманого від материнського організму.

Включає 2 підперіоди: ембріональний - розвиток усередині яйцевої оболонки, а у живородних - у тілі самки, й передличинковий (вільного ембріона) - у процесі якого відбувається звільнення (викльов) ембріона з оболонки і його життєдіяльність у стані вільного ембріона, із забезпеченням своїх харчових потреб за рахунок жовткового міхура, а кисневих - за рахунок шкірного дихання (розвиток поза яйцевою оболонкою).

Ікринки і ембріони видів риб, які належать до різних екологічних груп за способом відкладання і розвитку ікри, мають певні відмінності у розвитку. Як, наприклад, у фітофільних риб - ляща і сома, літофільних - кети, вусача і підуста, псаммофільних -лжепічкура і дейтерофіза та остракофільних - колючого і звичайного гірчаків.

Внутрішньовидові й міжвидові харчові взаємини в цей період не мають ніякої ролі, тому що відбувається жовткове (ендогенне) живлення, а в деяких видів риб спостерігається свого роду "молочне" живлення (скати, акули). Основні взаємини в риб на цьому етапі виникають на ґрунті забезпечення сприятливих абіотичних (температурний, кисневий режим, мінералізація, щільність, мутність води) умов розвитку ембріонів і захисту від хижаків.

Виконання роботи

4.1 Роздивитися вологі препарати незаплідненої ікри лососевих, осетро- вих, коропових риб. Відмітити їх розміри, форму,колір.

4.2 Роздивитися вологі препарати ікри лососевих, осетрових, коропових
після запліднення. Вияснити зміни яйцевих оболонок, які відбуваються після
запліднення (набрякання, збільшення міцності оболонки, їх стан,
обводнення тощо).

4.3 Роздивитися вологі препарати ікри на різних етапах ембріонального
розвитку. Вияснити які зміни відбуваються у зовнішньому вигляді ікринок.

4.4 Вияснити критичні стадії розвитку ембріонів риб і практичне значення
цих стадій з метою риборозведення.

4.5 При вивченні етапів розвитку звернути увагу як фактори зовнішнього середовища впливають на ембріогенез Перерахувати ці фактори у звіті.

5 Зробити висновок про вплив факторів зовнішнього середовища на ембріогенез.

9 Оформити роботу і здати на перевірку викладачу.

7 Контрольні питання

7.1 Перерахувати періоди життєвого циклу риб.

7.2 Схарактеризувати кожний період: ембріональний, личинковий,
мальковий тощо.

7.3 3 чого починається зародковий розвиток. Яку будову має ікринка,
сперматозоїд?

7.4 Як впливає якість ікри на її спосіб запліднення, як можна виявити
якість ікри і сперми?

7.5 Як відбувається запліднення? Які зміни відбуваються під час
запліднення?

7.6 Що називають "Бластулою", бластомірами?

7.7 Які процеси називають гаструляцією, гаструлою?

7.8 Які зміни проходять в зародку від кінця гаструляції до початку
пульсації серця?

7.9 На якій стадії відбувається формування зачатків основних систем
органів: нервової, травної, видільної, кровоносної та інших систем?

7.10 Як відбувається розвиток зародків від початку пульсації серця до
вилуплення?

7.11 Яку будову має зародок в момент викльову?

7.12 Які фактори зовнішнього середовищ а впливають на ембріогенез?

7.13 Які стадії розвитку називають "Критичні" і чому?

7.14 Яке практичне значення має знання критичних стадій розвитку?

Лабораторна робота № 4(2 години)

Тема: ВИВЧЕННЯ постЕМБРІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РИБ

1 Мета: Вивчити постембріональний розвиток осетрових і лососевих риб і практичне значення цих стадій для рибництва

2 Матеріальне забезпечення

2.1 Зразки ікри осетрових і лососевих;

2.2 Вологі препарати постембріонального розвитку осетрових та лососевих;

2.3 Альбом малюнків пост ембріонального розвитку осетрових, плакати, схеми.

Теоретичне обґрунтування

1 Личинковий - характеризується переходом на зовнішнє (екзогенне) живлення зі збереженням личинкових органів і ознак. До того ж необхідно розрізняти перехідний і досить нетривалий період змішаного живлення, коли личинки починають споживати кормові організми, але ще має місце залишкове жовткове (ендогенне) живлення. У личинковий період молодь не мас вигляду дорослого організму, у неї функціонують личинкові органи (плавцева облямівка, хорда, зовнішні зябра). Метаморфозні зміни, тобто придбання молоддю вигляду дорослої риби, відбуваються на цьому етапі розвитку Плавцева складка ще не диференційована на зачатки парних і непарних плавців. Період триває від декількох діб і більше.

У личинковий період дуже гостро постає проблема внутрішньовидових і міжвидових харчових взаємин, наявність достатньої кількості доступних кормових організмів, захисту від хижаків.

2 Мальковий - зовнішня будова організму набуває подібності із дорослим організмом. Непарна плавцева складка диференціюється на плавці. З'являється луска, починається диференціація статі, але статеві органи ще нерозвинені. Період триває декілька тижнів.

Слід зауважити, що вказаний період значною частиною дослідників не відокремлюється, а включається півперіодом (одним з етапів) до наступного ювенального.

3 Ювенальний (юнацький) період статевонезрілого організму -характеризується посиленим розвитком статевих залоз, але риби ще статевонезрілі і залози недорозвинені. Починають розвиватися вторинні статеві ознаки (якщо вони є).

У свою чергу цей період включає мальковий підперіод (частиною дослідників відокремлюється в окремий період), що характеризується наявністю нерозвинених статевих залоз, інтенсивним лінійно-ваговим ростом, коли всі енергетичні витрати йдуть на максимально швидке нарощування маси тіла для виходу з-під "пресу" хижаків. Підперіод триває декілька тижнів.

За мальковим наступає підперіод напівдорослого організму, коли мають місце істотні енергетичні витрати на формування репродуктивних органів, тобто починається активний розвиток статевих залоз, але організм риб ще не здатний до розмноження. Періоду статевонезрілого організму xapaктернi всі види взаємин, крім тих, які мають відношення до нересту.

На першому році житія цей підперіод називають цьогорічним - оформлення малька до повністю схожої особини на дорослу форму риби.

Закладаються зачатки статевих залоз, поступово переходять на живлення характерними об'єктами живлення. Цей підперіод продовжується 6-8 місяців.

Ювенальний період може тривати у різних видів риб від одного до трьох років.

4 Період дорослого організму - з моменту настання статево зрілості. Риби мають всі ознаки, що є повністю характерними для дорослого сформованого організму, й здійснюють всі належні до вимог виду основні прояви життєдіяльності (живлення, міграції, розмноження тощо).

Особина досягає статевої зрілості й здатна в певний період року відтворювати собі подібних. У цей період докорінно змінюється енергетика росту. коли лінійний ріст набуває підпорядкованого значення, а усі основні енергетичні ресурси витрачаються на утворення статевих залоз, що досягають до 10-25% від маси тіла, і нагромадження резервних речовин на період голодного обміну під час міграції, зимівлі й безпосередньо нересту. Цей життєвий період характеризується істотними якісними змінами.

5 Період старості ~ характеризується уповільненням росту або його припиненням. Риба втрачає здатність розмножуватися. Цей період
закінчується загибеллю риби.

У період старості співвідношення підтримувального й репродукційного корму зміщується убік першого. Продукційний корм практично повністю витрачається на нагромадження резервних речовин (жирів) для забезпечення обміну речовин під час вимушеного голодування.

Риб, життєвий строк яких не перевищує 4-5 років, називають короткоцикловими У прісноводних водоймах України це вівсянка, верховодка звичайна, чебачок амурський. гірчак звичайний, бобирець дніпровський, чорноморсько-каспійські бички: кругляк, гонець, головач, пісочник, мартовик, цуцик мармуровий, щипавка звичайна, в'юн звичайний, колючка триголкова, колючка мала південна, голка-риба пухлощока чорноморська, тюлька чорноморсько-азовська, атерина чорноморська.

У водоймах України найменший вік у бичка зірчастої пуголовки -один рік, тюлька, триголкова колючка живуть не більше трьох років.

Риб із більшою і значно більшою тривалістю життя відносять до середньо- або довгоциклових (осетрові, коропові, акули, скати, міноги, міксини та ін.).

Необхідно звернути особливу увагу на життєвий період, що пов'язаний з відтворенням риб і одержав назву статевий цикл - характерні періодично повторювані у статевозрілих особин рибоподібних і риб морфофізіологічні й поведінкові процеси, пов'язані з розмноженням. Статевий цикл може бути моноциклічним - риби здатні розмножуватися один раз у житті й гинуть (далекосхідні лососі, деякі види прохідних оселедців), і поліциклічним - риби здійснюють багаторазовий нерест протягом життя.

Виконання роботи

4.1 Роздивитися вологі препарати постембріонального розвитку ікри риб (личинковий період) лососевих, осетрових. Замалювати личинку лососевих та осетрових.

4.2 Роздивитися вологі препарати постембріонального розвитку ікри риб (мальковий період) лососевих, осетрових. Замалювати малька лососевих та осетрових.

4.3 Роздивитися вологі препарати постембріонального розвитку ікри риб (ювенальний (юнацький) період) лососевих, осетрових. Замалювати рибу лососевих та осетрових в ювенальному періоді.

4.4Роздивитися вологі препарати постембріонального розвитку ікри риб (період дорослого організму) лососевих, осетрових. Замалювати дорослий організм лососевих та осетрових.

4.5 Роздивитися вологі препарати постембріонального розвитку ікри риб (період старості) лососевих, осетрових. Замалювати рибу лососевих та осетрових в період старості.

5 Зробити висновок про вплив факторів зовнішнього середовища на постембріональний розвиток риб.

9 Оформити роботу і здати на перевірку викладачу.

7 Контрольні питання

7.1 Перерахувати періоди життєвого циклу риб.

7.2 Схарактеризувати кожний період: ембріональний, личинковий,
мальковий тощо.

7.3 3 чого починається зародковий розвиток. Яку будову має ікринка,
сперматозоїд?

7.4 Як впливає якість ікри на її спосіб запліднення, як можна виявити
якість ікри і сперми?

7.5 Як відбувається запліднення? Які зміни відбуваються під час
запліднення?

7.6 Що називають "Бластулою", бластомірами?

7.7 Які процеси називають гаструляцією, гаструлою?

7.8 Які зміни проходять в зародку від кінця гаструляції до початку
пульсації серця?

7.10 Як відбувається розвиток зародків від початку пульсації серця до
вилуплення?

7.11 Яку будову має зародок в момент викльову?

7.12 Які фактори зовнішнього середовищ а впливають на ембріогенез?

7.13 Які стадії розвитку називають "Критичні" і чому?

7.14 Яке практичне значення має знання критичних стадій розвитку?

Лабораторна робота № 5(2 години)

Тема: ВИВЧАННЯ САДКІВ ТА БАСЕЙНІВ ДЛЯ ВИТРИМУВАННЯ ПЛІДНИКІВ

1 Мета:

1.1 Ознайомитися з садками для тривалого та короткочасного витримування плідників осетрових і лососевих риб;

1.2 Підготуватися до виконання курсового проекту.

2 Матеріальне забезпечення:

2.1 Макети та малюнки садків (Казанського, Куринського, Державіна);

2.2 Довідкова література.

3 Теоретичне обґрунтування

В рибництві зрілими називають самців та самок в яких статеві продукти цілком придатні до запліднення.

При облові плідників рибоводи ретельно оглядають рибу та вибирають дозрілих плідників. Однак, лише незначна частина плідників цілком дозріла, переважну кількість плідників виловлюють незрілими. У деяких видів - осетрові, білорибиця, південний лосось, практично неможливо відновити зрілих плідників в низинах рік, бо їх статеві продукти знаходяться в II—III, III-IV, IV стадіях зрілості.

Тому рибоводи вимушені заготовляти незрілих плідників, доставляти їх в прорізях чи автомашинах до рибоводного заводу чи рибоводного пункту та витримувати до повного дозрівання статевих продуктів.

Витримування буває короткочасне (на протязі 1-15 діб), або тривале, на протязі декілька місяців. Короткочасне витримування плідників відбувається як на рибоводних заводах, так і безпосередньо на рибоводних пунктах.

Техніка витримування нескладна. Виловлених риб поміщають в плавучі дерев'яні або сітчасті садки, які встановлюють у річці, або розташовують в руслових садках: невеликих ділянках річок, русло яких перекрито дерев'яними штахетами, плотом або сіткою. При короткочасному витримуванні самців на рибоводних заводах використовують магістральні канали, руслові або земляні садки, кам'яно-бетонні або залізобетонні басейни та інші споруди, в яких для риби створені умови близькі до природних.

В заводських садках і басейнах проводять і тривале витримування плідників (в основному лососевих риб) у яких статеві продукти находяться в 11,11-III, III стадіях зрілості. Такий метод витримування плідників називається екологічним.

Існує також метод, заснований на фізіологічної дії, введених в організм риби речовин, які прискорюють процес дозрівання статевих продуктів - метод гіпофізарних ін'єкцій або фізіологічний.

Цей метод застосовують лише в тому випадку, коли статеві продукти плідників знаходяться в ІУ стадії зрілості.

4 Хід роботи

4.1 Перелічити методи одержання зрілих плідників.

4.2 Розглянути малюнки або макети садків для короткочасного
витримування плідників, перелічити їх, замалювати один з них. Вказати розміри
садків, норми завантаження

4.3 Роздивитися малюнки і макети садків для тривалого витримування
плідників Перелічити їх в звіті, замалювати один з них Вказати розмірі садків,
норми завантаження.

Зробити висновок

6 Оформити роботу і здати на перевірку викладачу.

7 Контрольні питання

7.1 Які методи одержання зрілих плідників ви знаєте? В чому
переваги і недоліки кожного методу?

7.2 В чому полягає сутність короткочасного витримування плідників? Які
садки використовують з цією метою?

7.3 В чому полягає сутність тривалого витримування плідників? В якому
випадку користуються тривалим витримуванням? Які садки використовують з
цією метою? Схарактеризувати кожен з них.

Лабораторна робота № 6(2 години)

Тема: ВИВЧЕННЯ АПАРАТІВ ДЛЯ ІНКУБАЦІЇ ІКРИ В ПРИРОДНИХ ВОДОЙМАХ

1 Мета:Вивчити групи апаратів для інкубації ікри промислових риб в природних водоймах

Матеріальне забезпечення

2.1 Макети апаратів;

2.2 Альбоми апаратів;

2.3 Плакати апаратів та схеми їх установлення;

2.4 Проби ікри лососевих, осетрових, коропових.

Теоретичне обґрунтування

Заводське відтворення осетрових починається із заготівлі плідників, для перенесення і зважування яких використовують спеціальні носилки. Осетрових відловлюють у пониззях річок у період переднерестової і нерестової міграцій. Проте кращими особинами для відтворення є ті, яких відловили у період масового нерестового ходу. Плідники, яких відловили на початку і наприкінці нерестової міграції, гірше реагують на стимулювання нересту, що ускладнює роботу осетрового заводу і знижує рибницькі показники.

Придатними до заводського відтворення є плідники, статеві залози яких досягли завершеної IV стадії зрілості, не мають травм, клінічних проявів захворювань і характеризуються такими ознаками: при згинанні тулуба плідника під шкірою проступають м'язові сегменти, хвостове стебло дещо тонше, ніж звичайно, рило загострене, черевна стінка м'яка, жучки без гострих граней, а ніби стерті, шкіра рясно вкрита слизом.

Використовують також інші способи оцінки якості плідників та ступеня готовності їх до нересту, що ґрунтуються на кількісних і якісних параметрах ікри, яку виймають із самок спеціальним щупом, призначеним для вимірювання ікри. Дрібна ікра свідчить про незадовільну якість плідників, а велика — про добру. Досить поширена оцінка якості плідників, їх готовності до відтворення за ступенем поляризації ядра в ікринці. При цьому якісними є ті плідники, в ікрі яких відстань між ядром і краєм оболонки біля анімального полюса не перевищує радіуса ікринки.

Плідників, статеві продукти яких знаходяться у завершеній IV стадії зрілості чи близькі до цього стану, транспортують на завод. Після доставки їх повторно оглядають, зважують, перевіряють готовність до нересту, відбирають найбільш підготовлених особин і приступають до виконання робіт із відтворення. Менш підготовлених особин вмішують у стави чи саджалки і витримують за оптимальних параметрів середовища до досягнення статевими продуктами завершеної IV стадії зрілості, після чого використовують за призначенням.

На сучасних осетрових заводах для стимулювання дозрівання статевих залоз і отримання високоякісних продуктів використовують еколого-фізіологічний метод. Дотримання технології відтворення осетрових передбачає оптимізацію умов утримання плідників і повне запобігання травмуванню у період, що передує отриманню статевих продуктів. При цьому особливе значення мають дозування препаратів гіпофіза і термічний режим.

За температури води на 2 — 3 град нижчої від нерестової з урахуванням видової специфіки дозу гіпофіза збільшують на 30 - 50 %.

Існує багато конструкцій рибоводних інкубаційних апаратів. Всі апарати можна поділити на такі групи:

апарати для крупної ікри лососевих, ікра знаходиться в стані нерухомості;

апарати для дрібної ікри лососевих, під час інкубації ікра знаходиться в стані постійного руху;

апарати для знеклеіної ікри коропових та осетрових, ікра знаходиться по черзі в стані нерухомості та руху.

апарати для не знеклеіної ікри осетрових, яка під час інкубаціїзнаходиться в стані нерухомості.

Виконання роботи

4.1 Розглянути макети, альбоми та плакати апаратів, звернути увагу на
спосіб їх установлення.

4.2Зкожної групи апаратів вибрати один та замалювати. Таким чином
кількість складе не менш 4.

4.3 На кожному малюнку вказати розміри, описати принцип дії та спосіб
установлення апарата, витрату води.

Зробити висновок

6 Оформити роботу і здати на перевірку викладачу.

7 Контрольні питання

7.1 Для чого потрібні апарати? Як називається приміщення де вони
установлюються?

7.2 Які групи апаратів ви знаєте?

7.3 Які апарати використовують для інкубації крупної ікри лососевих?

7.4 Які апарати використовують для інкубації дрібної ікри лососевих?

7.5 Які апарати використовують для інкубації знеклеіної ікри коропових
та лососевих?

7.6 Які апарати використовують для не знеклеіної ікри осетрових?

7.7 Схарактеризувати зображені апарати.

7.8 Які способи установлення апаратів ви знаєте?

7.9 Чим керуються під час вибору апаратів для інкубації ікри?

7.10 Як відбувається догляд за ікрою в період інкубації?

7.10Як знеклеюють ікру? Навіщо? Яких риб?

Лабораторна робота № 7(2 години)

Тема: ВИВЧЕННЯ АПАРАТІВ ДЛЯ ІНКУБАЦІЇ ІКРИ В ЗАВОДСЬКИХ УМОВАХ

1 Мета:Вивчити групи апаратів для інкубації ікри осетрових та лососевих риб в інкубаційному цеху.

Матеріальне забезпечення

2.1 Макети апаратів;

2.2 Альбоми апаратів;

2.3 Плакати апаратів та схеми їх установлення;

2.4 Проби ікри лососевих, осетрових, коропових.

3 Теоретичне обґрунтування

За температури води на 2 — 3 град нижчої від нерестової з урахуванням видової специфіки дозу гіпофіза збільшують на 30 - 50 %

Існує багато конструкцій рибоводних інкубаційних апаратів. Всі апарати можна поділити на такі групи:

апарати для крупної ікри лососевих, ікра знаходиться в стані нерухомості;

апарати для дрібної ікри лососевих, під час інкубації ікра знаходиться в стані постійного руху;

апарати для знеклеіної ікри коропових та осетрових, ікра знаходиться по черзі в стані нерухомості та руху.

апарати для не знеклеіної ікри осетрових, яка під час інкубаціїзнаходиться в стані нерухомості.

Виконання роботи

4.1 Розглянути макети, альбоми та плакати апаратів, звернути увагу на
спосіб їх установлення.

4.2Зкожної групи апаратів вибрати один та замалювати. Таким чином
кількість складе не менш 4.

4.3 На кожному малюнку вказати розміри, описати принцип дії та спосіб
установлення апарата, витрату води.

Зробити висновок

6 Оформити роботу і здати на перевірку викладачу.

7 Контрольні питання

7.1 Для чого потрібні апарати? Як називається приміщення де вони
установлюються?

7.2 Які групи апаратів ви знаєте?

7.3 Які апарати використовують для інкубації крупної ікри лососевих?

7.4 Які апарати використовують для інкубації дрібної ікри лососевих?

7.5 Які апарати використовують для інкубації знеклеіної ікри коропових
та лососевих?

7.6 Які апарати використовують для не знеклеіної ікри осетрових?

7.7 Схарактеризувати зображені апарати.

7.8 Які способи установлення апаратів ви знаєте?

7.9 Чим керуються під час вибору апаратів для інкубації ікри?

7.10 Як відбувається догляд за ікрою в період інкубації?

7.10Як знеклеюють ікру? Навіщо? Яких риб?

Лабораторна робота №8(2 години)

Тема: ВИВЧЕННЯ БАСЕЙНІВ ДЛЯ ВИТРИМУВАННЯ ТА ВИРОЩУВАННЯ МОЛОДІ РИБ

1 Мета:

1.1 Закріпити теоретичний матеріал.

1.2 Вивчити круглі і прямоточні садки для витримування личинок та
вирощування молоді осетрових, лососевих, коропових риб.

1.3 Підготовка до виконання курсової роботи.

2 Матеріальне забезпечення:

2.1 Макети і альбоми басейнів;

2.2 Плакати риб і личинок, яких розводять;

2.3 Вологі препарати личинок лососевих, осетрових, коропових.

Теоретичне обґрунтування

Необхідно пам'ятати, що після викльову вільні ембріони не живляться, а проходять стадію покою. Тому процес вирощування молоді риб складається з 2-х етапів: витримування личинок та вирощування молоді риб.

Витримування личинок осетрових відбувається в дерев'яних лотках, сітчастих плаваючих вирощувальниках або круглих і прямоточних басейнах, що залежить від методу вирощування молоді. Молодь осетрових можна отримати 3 методами: басейновим, ставковим та комбінованим. При басейновому методі молодь осетрових тримають в круглих басейнах з моменту викльову до моменту випуску в річку; при ставковому методі молодь з моменту викльову тримають в ставках спочатку в плавучих садках, а після того як молодь перейде на активне живлення - безпосередньо в ставу і живиться в ньому кормовими організмами. При комбінованому методі молодь на початку утримують та годують в басейнах, а через 5-7 днів, після переходу на активне живлення, пересаджують в стави.

Усі процеси вирощування осетрових здійснюють у басейні — від викльовування вільних ембріонів до досягнення стандартної маси. Найчастіше використовують круглі басейни діаметром 2,5 і 3,0 м з гладенькими дном і стінками. Дно у них до центру похиле, що забезпечує стікання води. У деяких конструкціях крім центрального стоку є периферійний. Якщо відкритий центральний стік, вода рухається по спіралі — від периферії до центра, що забезпечує концентрування сміття і полегшує очищення басейнів. Глибина шару води в центрі 20 - 25 см, біля стінок — 15 -20 см. Система подачі і скидання води запобігає переповненню басейну, забезпечує проточність і аерацію води. Над басейнами має бути влаштований навіс, який захищає молодь осетрових від прямих сонячних променів. Вміст кисню у воді біля місця її подачі має бути не нижчим за 8 мг/дм³, а біля витоку з басейну — 5-6 мг/дм³. Щільність посадки личинок — 7 — 10 тис. екз. у басейн.

За басейнового способу вирощування важливе значення має догляд за вільними ембріонами. Постійно потрібно контролювати якість відстояної води, щоденно відбирати загиблих особин, стежити за станом передличинок і витрачанням води. Після досягнення личинкової стадії і переходу на змішане живлення осетрових починають годувати дрібними формами зоопланктону і подрібненими олігохетами 4-5 разів на добу з розрахунку запланованого приросту, тривалості вирощування і кормових коефіцієнтів природних кормів. Відловлювання зоопланктону і відбирання олігохет у міру дозрівання культури здійснюють зі спеціальних пристроїв. В останні роки широко використовують штучні кормосуміші, які складаються з компонентів тваринного походження. Виживаність молоді коливається від 75 до 80 %.

Личинок лососевих витримують чи в апаратах, чи в лотках Черфаса-Козлова, розплідниках, лотках, прямокутних басейнах.

Личинок рослиноїдних витримують в сітчастих вирощувальниках, прямоточних басейнах.

Виконання роботи

4.1 Роздивитися макети, схеми басейнів для витримування личинок і
вирощування молоди осетрових риб, знайти конструктивні відміни круглих
басейнів. Перелічити садки і басейни, вказати розміри, норми завантаження,
витрату води; замалювати круглі басейни Улановського, Бакгідрорибпроекту, Аралрибводу.

4.2 Роздивитися макети, схеми прямоточних басейнів, перерахувати їх,
вказати розміри, норми завантаження, витрату води. Замалювати басейн для
витримування личинок лососевих і коропових (рослиноїдних).

Зробити висновок

6 Оформити роботу і їдати на перевірку викладачу.

7 Контрольні питання

7.1 Назвати етапи життя риб.

7.2 Що називають личинкою, мальком?

7.3 Чому личинкам потрібен спокій?

7.4 Які є ємності для витримування личинок осетрових, лососевих,
коропових?

7.5 Перелічити ємності для витримування личинок осетрових ь
коропових при ставковому методі їх вирощування.

7.6 Що являють собою круглі басейни? Схарактеризуйте басейни
ВНИРО

7.7 Указати конструктивні відміни басейнів Улановського,
Бакгідрорибпроекту, Аралрибводу.

7.8 Дати характеристику прямоточним басейнам для підрощування
молоді лососевих.

Лабораторна робота № 9(2 години)

Тема: вивчення кормової бази ставів

1 Мета:Вивчити природну кормову базу водоймищ на прикладі ставків

2 Матеріальне забезпечення:

2.1 Вологі препарати планктону і бентосу;

2.2 Вологі препарати грубої фауни ставків: личинки бабки, павуків,
водяні клопи тощо.

2.3 Збільшувальна техніка, лупи, мікроскопи;

2.4 Предметні та покривні скельця;

2.5 Чашки Петрі, пробірки;

2.6 Альбоми планктону та бентосу, плакати.

Теоретичне обґрунтування

Природна кормова база ставових риб.Природним кормом культивованих у ставах риб є водяні тварини, вищі і нижчі рослини, які живуть у товщі води та на дні водойми. Сукупність дрібних водяних організмів, які живуть у товщі води, називають планктоном. Тваринні організми утворюють зоопланктон, рослинні (водорості) — фітопланктон. Макрофіти, або вища водяна рослинність, що входить до групи продуцентів, має важливе значення як корм для риб, черв'яків, молюсків, комах і як місце проживання величезної кількості фітофільних тварин, багато з яких мають важливе значення у живленні ставових риб (личинки заростевих форм хирономід, личинки й дорослі форми метеликів, жуків, водяних блошниць).

У складі флори ставів трапляються нижчі зелені водяні рослини, що є продуцентами; водорості та гриби, які на відміну від продуцентів гетеротрофні і не є продуцентами. Фітопланктон представлений протококовими, пірофітовими, діатомовими, джгутиковими, зеленими й синьо-зеленими водоростями. Водорості є кормом для зоопланктонних, зообентосних організмів і деяких риб.

Основними представниками зоопланктону ставів є найпростіші одноклітинні тварини, коловертки, нижчі рачки, личинки молюсків, личинки деяких комах, комахи. Найпростіші (інфузорії, амеби) особливо цікаві як корм для личинок певних видів риб. Коловертки — дрібні організми (0,04 — 1,0 мм), що теж є кормом личинок багатьох видів риб у перші дні життя, важливим об'єктом живлення відповідних зоопланктофагів.

Особливе значення у живленні молоді риб, а також у живленні зоопланктофагів мають нижчі ракоподібні: гіллястовусі рачки — дафнія магна, дафнія пулекс, моїни, босміни, хідоруси та інші розміром 0,25 — 10 мм і веслоногі — діаптомуси, циклопи та інші розміром 1 — 2 мм. їхні личинки — наупліуси — дуже дрібні, вільно плавають у воді і є добрим кормом для личинок багатьох видів риб, дорослих особин.

Населення дна водойми називають бентосом. Цю групу організмів також поділяють на зообентос і фітобентос. До основних представників зообентосу ставів, які мають істотне значення у живленні риб, належать малощетинкові черви (олігохети), личинки комах і молюски. Особливе значення мають малощетинкові черви і личинки комарів звичайних (хірономіди), розміри яких можуть досягати 2 см. Зообентосні організми більші від зоопланктонних, але цьоголітки коропа вже в місячному віці починають шукати корм не тільки в товщі води, а й на дні, використовуючи їх як їжу. У дворічному віці короп живиться переважно зообентосними організмами, які є основою його раціону при пасовищній аквакультурі.

На межі води і повітря живуть організми, яких називають нейстоном: водомірки, мухи ефідри, бактерії, ракоподібні. Активний спосіб життя веде нектон — амфібії, риби, жуки, блошниці. Населення різних водяних споруд називають перифітоном (обростанням).

Водяні безхребетні тварини — природний цінний і багатий на поживні речовини та вітаміни повноцінний корм, білки, жири і вуглеводи в якому містяться в оптимальних для риб співвідношеннях. Енергетична цінність одиниці живої маси (1 г) основних представників зоопланктону становить близько 1,2 - 1,7 кДж, основних зообентосних організмів — 2,1-2,9 кДж. Співвідношення азотистих і безазотистих речовин коливається в межах 1 : 0,2... 1 : 0,6.

Задовільною для вирощувальних ставів вважають біомасу зоопланктону 30 - 50 г/м³, зообентосу — 5 — 6 г/м², для нагульних — відповідно 20 г/м³ і 8 - 10 г/м² (навесні 10 — 15, влітку — 5-6, до осені — 1-2 г/м²).

Отже, зрозуміло, що рибна продукція створюється в результаті біологічного колообігу речовин, який здійснюється за допомогою великої кількості груп водяних організмів, починаючи від бактерій і закінчуючи рибами, що забезпечується взаємодією продуцентів і консументів різних трофічних рівнів.

Виконання роботи

4.1 Скласти схему харчових ланцюгів в водоймі.

4.2 Приготувати тимчасовий водний препарат фітопланктону та розглянути пробу спочатку при малому потім при великому збільшенні. Замалювати 2-3 представників фітопланктону, вказати їх роль в водоймі.

4.3 Приготувати тимчасовий водний препарат зоопланктону та розглянути пробу спочатку при малому потім при великому збільшенні. Замалювати 2-3 представників зоопланктону, вказати їх роль в водоймі.

4.4 Розглянути проби зообентосу. Перелічити видовий склад зообентосу ставків. Замалювати 2-3 представників зообентосу, вказати їх роль в водоймі.

4.5 Розглянути проби фітобентосу. Перелічити видовий склад фітобентосу ставків. Замалювати 2-3 представників фітобентосу, вказати їх роль в водоймі.

Зробити висновок

6 Оформити роботу і здати на перевірку викладачу.

7 Контрольні питання

7.1 Які є джерела органічної речовини в водоймах?

7.2 Що називають "природною продуктивністю", продукцією, споживним
ланцюгом?

7.3 Вказати роль водоростей в житті водойми.

7.4 Які представники водоростей зустрічаються в ставках найчастіше?

7.5 Як можна збільшити продукцію фітопланктону?

7.6 Вказати склад зоопланктону ставків

7.7 Яка роль найпростіших? Коловерток, ракоподібних?

7.8 Перелічити видовий склад бентосу ставків

7.9 Схарактеризувати роль організмів бентосу, які відносяться до різних
систематичних груп.

7.10 Які методи збору планктону і бентосу ви знаєте?

Лабораторна робота № 10(2 години)

Тема:БОНІТУВАННЯ ПЛІДНИКІВ

1 Мета:

1.1 Навчитися вимірювати плідників;

1.2 Розраховувати показники екстер'єру, коефіцієнт вгодованості;

1.3 Визначати якість плідників.

2 Матеріальне забезпечення:

2.1 Колекція коропів різних порід та форм;

2.2 Вимірювальні пристосування, дошки, сантиметрові стрічки;

2.3 Ваги з наважками;

2.4 Схема вимірювання коропа.

Теоретичне обґрунтування

Бонітування - обстеження риб з метою визначення їх продуктивних та племінних якостей.

Головна мета бонітування - якісна оцінка племінної придатності стада плідників шляхом комплексного вивчення його породності, походження, статі, віку, стану здоров'я , екстер'єру та інших показників.

Розподіл плідників на якісні групи (класи) дає змогу скласти план нересту і виділити еліту.

Бонітування здійснює бонітувальна комісія у складі головного рибовода, рибовода - селекціонера та іхтіопатолога. Комісію призначає керівник господарства.

Бонітують плідників рано навесні, тільки-но зимувальні ставки звільняться від криги і температура води досягне 7-10°С.

Плідників оглядають, вимірюють, зважують.

Після цього дані заносять у інвентаризаційну відомість. Ця відомість є основним документом для оцінки якості плідників.

Особин, що не мають племінної цінності вибраковують з маточного стада і списують з основного фонду на підставі акту вибраковування (форма 3) іншу частину позакласних плідників відразу після бонітування відсаджують у літні маточні стави для нагулу.

Інвентаризаційна відомість разом з актом вибраковування передається в бухгалтерію, а бонітувальна відомість підлягає статистичної обробці.

Вік плідників визначають за допомогою серійних міток.

Хід роботи

4.1 Зважити плідників або ремонтну молодь різних порід з точністю до
± 100 г.

4.2 Виміряти їх згідно схеми вимірів (l, H, Q тощо).

4.3 Заповнити бонітувальну відомість (форма І), відомість інвентаризації
коропів (форма 2). Визначити клас (див. Шкалу племінної оцінки плідників).

4.4 Роздивитися акт вибраковування плідників коропа (форма 3).

Зробити висновок

6 Оформити роботу і здати на перевірку викладачу

7 Контрольні питання

7.1 Які породи коропа ви знаєте?

7.2 Схарактеризувати українські породи: рамчастий, лускатий.

7.3 Які внутрішньопородні типи включають українські породи коропа?

7.4 Хто керував створенням цього типу?

7.5 Які переваги мають українські породи коропів?

7.6 Що таке "бонітування"? Яка його головна мета?

7.7 Для чого необхідно ділити плідників на якісні групи?

7.8 Хто здійснює бонітування?

7.9 Коли бонітують плідників?

7.10 Розказати про техніку проведення бонітування.

7.11 Як треба зважувати, вимірювати плідників?

7.12 Як правильно вимірювати плідників? Які індекси розраховують?

7.13 Яким вимогам відповідають плідники І, ІІ, ІІІ класу? Самки? Самці?

7.14 Що включає "Акт вибраковування плідників"? Хто його підписує?

Лабораторна робота 11(2 години)

Тема: визначення робочої плодючості

1 Мета:

1.1 Закріпити теоретичні знання;

1.2 Навчитись визначати робочу плодючість коропаоб’ємним та ваговим методами.

2 Матеріальне забезпечення:

2.1 Фіксовані або свіжі ястики риб;

2.2 Ваги, гирки;

2.3 Чашки Петрі.

Теоретичне обґрунтування

Плодючість – це кількість зрілих ікринок (яйцеклітин) у конкретних самок риб. У риб розпізнають плодючість: абсолютну, відносну, видову, популяційну, робочу. В рибництві використовують таке поняття як робоча плодючість.

Робоча плодючість – кількість зрілих ікринок, що отримують від самок в умовах штучного відтворення. Робоча плодючість зазвичай менша за абсолютну. Це пояснюється двома причинами. Перша – у зрілих самиць є декілька недозрілих ікринок, які після нересту резорбируються. Друга – при отриманні ікри способом відціджування в черевній порожнині самиці іноді залишається декілька не тільки недозрілих, але і зрілих ікринок

Величина робочої плодючості залежить у одного й того ж виду риби від її довжини, маси, віку, від способу взяття ікри. Чим більша довжина та маса риби, чим вона старша, тим вища величина робочої плодючості, окрім дуже старих за віком риб.

Величину робочої плодючості потрібно знати при рибничих розрахунках: кількості плідників, апаратів для інкубації ікри тощо.

Облік кількості ікри ведуть об’ємним та ваговим методами. При об’ємному методі вимірюють усю зібрану ікру за допомогою мірного келиха місткістю 0,5-1,0 л, потім підраховують ікринки в 1см³ та одержаний результат перемножують на об’єм всієї ікри.

При застосуванні вагового методу підраховують кількість ікринок в декількох наважках по 0,5-5 г, знаходять середню кількість ікринок в 1 г і після визначення усієї маси ікри перераховують кількість ікринок в 1 г на загальну масу.

Підрахунок ікринок. Ікринки розділяють препарувальними голками і рахують в чашці Петрі з темним дном або на спеціальному столику з канавками. Кількість ікринок у наважці записують, а у 20 шт. проміряють діаметр. Для визначення сирої маси ікри 100 ікринок підсушують та зважують торзійними вагами з точністю до 0,0005 г. Для порційно-нерестуючих риб від першої (основної) наважки відділять її частину (наважка), а потім з неї беруть 1/2-1/5 частину для промірів.

Під бінокулярним мікроскопом (МБС-10) за допомогою окуляр-мікрометра проміряють підряд 200 ікринок,