ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Рентабельність як відносний показник ефективності роботи підприємства

План

Прибуток як основний показник фінансового результату діяльності підприємства.

Загальноприйнята практика використання прибутку підприємства

Рентабельність як відносний показник ефективності роботи підприємства

О.О. Гетьман стр.458, З.О. Манів 499-508

1. Прибуток– це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб’єкта господарювання. Прибуток характеризує ефективність господарювання підприємства за всіма напрямками діяльності: виробничим, збутовим, постачальницьким, інвестиційним, фінансовим. Прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, а також найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольняти не тільки його власні фінансові потреби, а й потреби держави у фінансуванні суспільних фондів споживання, розвитку науки, освіти, охорони здоров’я. Таким чином у збільшенні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава.

Прибуток, як економічний показник, представляє собою різницю між ціною реалізації та собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Залежно від формування та розподілу відокремлюють декілька видів прибутків. Насамперед розрізняють загальний прибуток (балансовий прибуток) і прибуток після оподаткування (чистий прибуток).

Загальний прибуток – це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу.

Прибуток від продажу основної продукції

Загальний прибуток (балансовий прибуток)

Прибуток від продажу основної продукції (послуг, робіт) обчислюється як різниця між виручкою від продажу товарної продукції (без урахування податку на додану вартість й акцизного збору) та її повною собівартістю.

Прибуток від продажу майна – це прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо. Він визначається як різниця між ціною продажу і балансовою (залишковою) вартістю об’єкта з урахуванням витрат на продаж (демонтаж, транспортування, оплата агентських послуг).

Прибуток від позареалізаційних операцій включає: прибуток від пайової участі в спільних підприємствах; прибуток від здавання майна в оренду (лізинг); дивіденди на цінні папери; дохід від володіння борговими забов’язаннями; роялті – компенсація, що оплачується в межах обумовленого періоду за використання патентів, авторських прав, природних ресурсів та інших видів власності; надходження від економічних санкцій.

Прибуток після оподаткування – це чистий прибуток, що реально надходить в розпорядження підприємства після сплати податків.

В економічній теорії та підприємницькій діяльності загально-важливим є поняття валового , маржинального та операційного прибутку.

Валовий прибуток (збиток) = Чистий дохід (виручка) від продажу (реалізації) готової продукції (товарів, робіт, послуг) – виробнича собівартість проданої (реалізованої) готової продукції (товарів, робіт, послуг).

Маржинальний прибуток – сума прибутку та постійних витрат.

Основним прибутком є прибуток від продажу продукції. Тому в основному зростання прибутковості підприємств залежить від окремих чинників, які є базовими в собівартості продукції.

На зростання прибутковості підприємства впливають такі основні чинники:

- економія матеріально-сировинних ресурсів;

- ефективне використання енергоресурсів;

- економія витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування;

- кон”юктура ринкової цінової політики.

2. Отриманий підприємством прибуток є суб’єктом розподілу. У розподілі прибутку виділяються два етапи.

Перший етап – це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава і підприємство, де кожен з учасників одержує свою частку прибутку.

Другий етап – це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів до бюджету, тобто чистого прибутку, який відповідно до основних напрямків використання розподіляють на дві частини:

Принципова схема використання прибутку підприємства показана на рис.1

-____

Прибуток, що спрямовується за межі підприємства, (розподілений прибуток)

Прибуток, що залишається на підприємстві як джерело фінансування (нерозподілений прибуток)

Інші напрямки використання прибутку

Виплати власникам (дивіденди)

Рис. 1 Схема використання прибутку підприємства

- прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу підприємства за результатами роботи, на соціальну підтримку (розподілений прибуток);

- прибуток. Що залишається на підприємстві, є фінансовим джерелом його розвитку (нерозподілений прибуток). Цей прибуток спрямовується на створення резервного та інвестиційного фонду (розширення і розвиток виробництва, соціальний розвиток). Резервний фонд є фінансовим компенсатором можливих відхилень від нормального обороту коштів або джерелом покриття додаткової потреби в них. Формування резервного фонду є обов’язковим для господарських товариств, орендних підприємств, кооперативів.

4. Рентабельність –це відносний показник ефективності роботи підприємства, який визначає рівень прибутковості й визначається у відсотках. Він обчислюється як відношення прибутку до витрат. Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

Насамперед виокремлюють рентабельність інвестиційних ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції.

Ми розглянемо метод обчислення рентабельності підприємства: виробничих фондів (активів виробництва); власного капіталу; акціонерного капіталу; продукції і окремого виробу.

Рентабельність активів (Р_а) виробництва фондівхарактеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства і обчислюється за формулою

де - загальний (чистий) прибуток підприємства за рік;

- середня сума активів за річним балансом.

Рентабельність власного капіталу (Р_в.к.) – це показник ефективності використання активів, створених за рахунок власних коштів:

де - власний капітал підприємства.

Рентабельність акціонерного капіталу (Р_АК)обчислюється як співвідношення чистого прибутку підприємства до номінальної вартості проданих акцій:

де - статутний капітал.

Рентабельність товарної продукції (Р_П). Вона характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут і визначається за формулою:

Де - прибуток від реалізації продукції за певний період;

- повна собівартість реалізованої продукції

Рентабельність окремого виробу (Р_і).При багатономенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції обчислюють рентабельність окремих її різновидів. Рентабельність окремого (одного) виробу (Р_і) розраховують за формулою

Де - ціна одного і-го виробу;

- повна собівартість і-го виробу.