 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ОБМІРУ
РОЗДІЛ ІV ОБМІРНІ КРЕСЛЕННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ОБМІРУ
Обмір з натури матеріальних об'єктів широко розповсюджений як спосіб отримання точних та об'єктивних даних про форму та розміри предмета. Обміри застосовуються у всіляких областях, відносно різних об'єктів: обмір земельної ділянки, обмір верстату, приладу, механізму або їхніх деталей, обмір інженерних або архітектурних споруд, археологічних розкопок і таке ін. У більшості випадків безпосередньою метою обміру є достовірне зображення предмету на кресленні у відповідному масштабі з проставлянням розмірів.[1] В цьому основна відмінність обмірних креслень від інших способів зображення предмета - малюнка, фотографії, які дають загальне уявлення про зовнішній вигляд предмета. Обміри широко практикують і в області будівництва, архітектури та дизайну, відносно різних будинків і споруд - так звані архітектурні обміри. Завдання архітектурного обміру є досить різноманітними: спрощені обміри основних габаритів будинку для підрахунку кубатури, площі забудови, виявлення конфігурації для нанесення на генплан, складання креслень будинку у випадку, якщо таких немає або якщо наявні креслення не відповідають сучасному стану будинку. Обмірні креслення використовуються як документи, що становлять частину загальної документації, яка відноситься до будинків: для практичних цілей при експлуатації, ремонті, перебудові чи пристосуванні будинків; для наукових досліджень споруджень, що мають архітектурно-художню цінність; для відновлення та реставрації зруйнованих або знищених будинків. Безпосередня мета архітектурного обміру - складання креслень існуючої споруди - планів, фасадів, розрізів, деталей. Таким чином, архітектурний обмір є процесом, ніби зворотнім складанню архітектурного проекту. Виконання архітектурних обмірів практикувалося з давніх часів, але особливий розвиток вони отримали в епоху Відродження, коли багато архітекторів Італії займалися обмірами збережених античних споруд, використовуючи обмірні дані як у своїй практичній діяльності, так і для теоретичних узагальнень. У результаті цих обмірів ряд відомих архітекторів, що займалися практичною діяльністю, розробкою теоретичних питань, виробили системи архітектурних ордерів і правила їхньої побудови, що дуже вплинуло на подальший розвиток європейської архітектури. Багато чудових архітектурних споруд минулого із часом виявилися повністю або частково зруйнованими або перебудованими таким чином, що зовсім втратили свій первісний вигляд. Наявність вчасно зроблених обмірних креслень дає можливість вивчення цих споруд, їхнього відновлення та реставрації. Починаючи з кінця XVI століття, широко практикуються архітектурні обміри значних пам'яток архітектури, у першу чергу античних, римських з наступним опублікуванням креслень у спеціальних виданнях великого формату, так званих увражах. Надалі тематика публікованих обмірів значно розширюється, в них включаються архітектурні споруди різних епох і стилів. Архітектурні увражи є основою при вивченні пам’яток архітектури, їхньому художньому аналізі, розкритті закономірностей композиційних прийомів і пропорцій. Необхідність обмірних креслень споруд великої художньої або культурно-історичної цінності з особливою гостротою була усвідомлена в період другої світової війни, коли найцінніші пам’ятки архітектури перебували в небезпеці руйнування, багато з яких виявилися повністю знищеними. У наш час архітектурні обміри ведуться систематично відносно ряду пам’яток старовини, а також при археологічних розкопках. У практичній діяльності архітекторів також нерідко доводиться удаватися до архітектурних обмірів існуючих будинків. Тому практичне ознайомлення з технікою проведення архітектурних обмірів включено в програму архітектурної освіти та регламентовано навчальним планом спеціальностей архітектура та дизайн. Практика з архітектурних обмірів проводиться наприкінці четвертого семестру після закінчення екзаменаційної сесії. Крім професійних навичок у цій області обмірна практика дає можливість безпосереднього, конкретного знайомства з архітектурною спорудою, її елементами та структурою. Для початківців, які навчаються основам архітектури та дизайну, надзвичайно корисно також відчути справжні, натуральні розміри архітектурних форм.
РІЗНІ ВИДИ ОБМІРНИХ РОБІТ
Залежно від цілей, які ставляться при виконанні обмірних робіт, застосовуються різні види обміру, що розрізняються за ступенем точності та повноти, а саме: 1. Реєстраційні обміри. 2. Інвентаризаційні обміри. 3. Архітектурні обміри.
Найпростішим обміром є так званий реєстраційний обмір, при якому обмежуються встановленням основних габаритних розмірів будинку і його загальною замальовкою. Наступна категорія - архітектурні обміри, які розрізняються за ступенем охоплення, докладності та повноти залежно від тих завдань, які перед ними стоять. Такі інвентаризаційні обміри виконуються для складання так званих інвентаризаційних креслень, що мають переважно практично-господарське та юридичне значення, як частина документації по будинку. Ці креслення містять звичайно тільки плани й розрізи з показом розташування димових та вентиляційних каналів, розведення трубопроводів, розміщення санітарних приладів, а також цифрові вказівки по площам приміщень. Вони використовуються для потреб експлуатації будинків, підрахунку площ, складання кошторисів на ремонтні роботи, перепланувань, різних довідок. Обміри подібного типу, доповнені кресленнями фасадів, використовуються при перебудові будинків. Креслення фасадів служать для виконання розгорток, коли при спорудженні нового будинку поруч із існуючими виникає необхідність враховувати їхню архітектуру. Більш докладні - архітектурні обміри - охоплюють всі аспекти будинку, включаючи фасади і деталі, а також інтер'єри будинку. Ця категорія обмірів є засобом фіксації архітектурних пам’яток, що мають художнє або культурно-історичне значення. Креслення таких обмірів є найчастіше цінними художніми та архівними документами і служать для вивчення пам’ятки і її реставрації. Природно, що ступінь докладності й повноти архітектурних обмірів може змінюватися у відомих межах залежно від конкретних завдань, наявності часу та інших умов. Археологічні обміри є найбільш докладними та точними і застосовуються в особливо відповідальних випадках. При проведенні археологічного обміру фіксуються всі похибки, що з'явилися наслідком техніки виконання робіт або виникли в результаті деформацій будинку, викликаних нерівномірним осіданням через землетруси, вибухи і таке ін. Всі повторювані елементи будинку обміряються індивідуально, фіксується різниця в розмірах однакових елементів (простінків, колон, прорізів і таке ін.), відхилення від вертикальних та горизонтальних напрямків, від прямих кутів та кіл, враховуються нерівності кладки, злами стін і таке ін. Звичайно археологічні обміри проводяться відносно стародавніх споруд - античних та середньовічних, а також при археологічних розкопках. Результати таких обмірів часто використовують для наукових досліджень. Точніші обміри пам’яток античної грецької архітектури дозволили виявити ряд свідомих порушень правильної геометричної побудови, які відбивали особливості композиційних прийомів - так звані оптичні корективи, що практикувалися стародавніми будівельниками. Повний архітектурний або археологічний обмір значної архітектурної споруди (пам’ятки архітектури) є, власне кажучи, науково-дослідною роботою. Він повинен бути ретельно підготовлений шляхом попереднього ознайомлення як із самим будинком, так і з основними, стосовно нього матеріалами: літературними описами, кресленнями, малюнками, архівними документами. Обмір, крім графічної фіксації його в обмірних кресленнях, супроводжується текстовим матеріалом. У текстовій частині викладаються загальні дані про місцезнаходження об'єкта обміру, його історичне минуле, сучасне використання, ступінь збереження, а також дані про конструкції, матеріали, особливості будівельних прийомів і таке ін. Для цього повинен бути заведений журнал обмірних робіт або формуляр робіт, у які заносяться наступні відомості: 1. Про географічне положення пам’ятки з точною адміністративною адресою. 2. Положення відносно сторін світу. 3. Характеристика ґрунту, на якому стоїть пам’ятка. 4. Історичні відомості. 5. Дані про художні елементи споруди: скульптурі та живопису, внутрішньому оздобленні, їхньому стані. 6. Відомості про основні будівельні та оздоблювальні матеріали. 7. Відомості про основні конструкції. 8. Відомості про сучасний стан будинку. Обмірні креслення та текстовий матеріал доповнюються замальовками з натури, фотознімками та в окремих випадках зліпками з деталей і скульптурних елементів. При обмірюванні будинку, архітектура яких пов'язана з кольоровими вирішеннями, необхідно включити елементи поліхромії та рекомендується виконувати малюнки в кольорі. При проведенні літньої обмірної практики застосовується звичайний архітектурний обмір, ступінь повноти, докладності і точності якого визначається рядом конкретних умов: розмірами та складністю об'єкту, що обмірюється, кількістю зайнятих на ньому студентів, наявності риштування і таке ін. ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ОБМІРУ
Інструментами для обміру можуть служити різні лінійки, рейки і трикутники з нанесеними на них розподілами, рулетки металеві, схили та рівні. Всі вимірювальні пристосування треба попередньо перевірити, порівнявши з найбільш точно наградуйованним, наприклад, рулетки з полотняної стрічки треба зрівняти з металевими, тому що перші від застосування витягаються. Схил являє собою довгий шнур із прив'язаною вагою, що має форму конуса. Схил застосовується переважно для промірів виносів виступаючих частин - карнизів, кронштейнів, поясів і для визначення вертикальності площин. Верхній кінець шнура закріплюється в тій кранці виступаючої частини, винос якої хочуть визначити; потім, коли шнур перестане гойдатися, проміряють лінійкою винос, попередньо привівши її в горизонтальне положення за допомогою рівня. Рівень (ватерпас) складається зі скляної трубки, прикріпленої до дерев'яного бруска. Трубка наповнена рідиною з повітряним пухирцем, що при горизонтальному положенні бруска повинен перебувати точно посередині трубки. Для визначення двох точок, що лежать в одній горизонтальній площині, користуються також рівнем у вигляді довгої гумової трубки зі скляними наконечниками, наповненими водою. Якщо треба проміряти висоту якої-небудь частини будинку, до якої не можна дотягтися зі сходів або риштування, можна скористатися довгою рейкою з гачком або кільцем на кінці, у яких пропускається шнур схилу. Кінець рейки приставляють до потрібної точки та відпускають шнур схилу настільки, щоб він торкнувся виступу або площини, висота яких відома або може бути проміряна додатково. Потім закріплюють шнур на рейці й вимірюють його довжину рулеткою. Замість шнура до кінця рейки можна прикріпити стрічку рулетки. При виконанні археологічного обміру користуються також геодезичними інструментами - нівелірами, теодолітами і таке ін.
|
