ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Підхід «витікання ін’єкції».

Розглянемо ІІ підхід до визначення макроекономічної рівноваги – «витікання – ін’єкції».

Витікання – це будь-яке витрачання доходу не для купівлі вироблених і країні кінцевих товарів і послуг (S, T, імпорт).

Витікання з потоку «видатки – доходи» відбувається через заощадження, податки, імпорт (S, T, імпорт).

Ін’єкція – це будь –яке доповнення до споживчих видатків (С) на купівлю продукції, виробленої в середині країни ( I + G + експорт).

Ін’єкціями є: інвестиції (І), державні закупівлі товарів і послуг (G), експорт.

Визначення рівноважного ВВП( умовні данні, млрд.. грн..)

Коли заощадження та інвестиції дорівнюють одне одному (S=I), витікання з потоку «видатки – доходи» у вигляді заощаджень нейтралізують ін’єкціями у вигляді інвестицій у цей потік, ВВП є рівноважним.

Висновки: процес установлення економічної рівноваги у національну економіку відбувається таким чином:

1) Незбіг заощаджень та запланованих інвестицій зумовлює відмінність між планами виробництва (У) та планами видатків (АЕ) в національній економіці (У = С + S; АЕ = С + І), S ≠ I, то У ≠ АЕ.

2) Відмінності між планами видатків і планами виробництва спричиняють непередбачені зміни в інвестиціях у запаси.

3) Непередбачені зміни в інвестиціях у запаси спонукають підприємства переглянути плани виробництва.

4) Тільки коли заплановані інвестиції та заощадження ріні між собою, а зміна інвестицій у запаси відсутня, рівень ВВП буде рівноважним, тобто встановиться макроекономічна рівновага.

Мультиплікатор витрат.

Збільшення будь-якого компонента сукупних видатків спричиняє дещо більший приріст рівноважного обсягу виробництва, що рівнозначно сукупному доходу. Цей результат називають ефектом мультиплікатора.

Ефект мультиплікатора – це багаторазовий вплив, який зміна сукупних видатків чинить на рівноважний ВВП.

Мультиплікативний ефект властивий всім видам видатків (АЕ=С+G+I+NE). Мультиплікатор видатків – це відношення зміни рівноважного ВВП до зміни будь-якого компонента сукупних видатків.

ΔY = ΔAE · µ

Мультиплікатор – цекоефіцієнт (множник), на який треба помножити зміну в сукупних видатках, щоб визначити зміну рівноважного ВВП.

Мультиплікатор видатків – це коефіцієнт, який показує у скільки разів приріст сукупного обсягу виробництва (реальний ВВП, сукупна пропозиція і сукупний доход) перевищує приріст сукупних видатків.

Мультиплікатор діє в обох напрямках. Національна економіка – безперервно повторювані потоки видатків і доходів (потік «видатки – доходи »).

Наприклад: державні інвестиції в суспільні роботі (будівництво мосту – 1000 доларів (цифри умовні) G↑ ). Будівельна компанія, яка реалізує цей проект, одержала 1000 доларів у вигляді доходів (припустимо, що всі гроші пішли на зарплату). Працівники будівельної компанії, одержавши зарплату, пред’явили попит на ринку споживчих товарів, наприклад, на ринку телевізорів (тобто витратили частку зарплати, іншу зберегли). Виробники телевізорів одержавши доход, також частку доходу витратили на придбання споживчих товарів (автомобілів), а частку спрямували в заощадження. Процес охоплює все нові прошарки населення. Виникає ланцюгова реакція: первісні 1000 доларів у вигляді державних інвестицій викликає зростання AD та AS більш ніж на 1000 доларів, тобто 1000 доларів треба помножити на деякий коефіцієнт (мультиплікатор). Нехай МРС = 0,8.

1000+800+640+512 і т.д. = 1000 (1+0,8+0,8²+0,8³ і т.д.)

- сума членів геометричної прогресії.

b₁ = 1; q = 0.8.

При МРС = 0,8. МРS = 1 – МРС = 0,2.

Таким чином: µ = 1 / MPS = 1 / 1 – MPC

µ = 1 / 0,2 = 5.

ΔУ = 1000 дол. * 5 = 5000 дол., тобто обсяг виробництва в країні збільшився на 5000 дол.

Розглянутий вище мультиплікатор називається простим,бо він ураховує лише один канал витікань – заощадження.

Мультиплікатор, який враховує всі витікання з потоку «видатки – доходи», називається повним (тобто враховується крім S ще Т та імпорт).

Мультиплікативний ефект залежить від рівня використання ресурсів у національній економіці. Якщо вона переживає спад (кейнсіанський відрізок AS), тобто є не залучені у виробництво ресурси, то мультиплікатор діє на повну силу. В міру наближення економіки до стану повної зайнятості ресурси вичерпуються і мультиплікатор втрачає свою дієвість (економіка знаходиться вже на класичному відрізку AS). Приріст сукупних видатків AE (або сукупного попиту AD) трансформується у зростання цін і дедалі менше у приріст реального ВВП.

Таким чином, у фазі повної зайнятості мультиплікатор зовсім не спрацьовує. Ми згадували автономні інвестиції держави (Δ G), тобто незалежні від обсягу національного виробництва. Економічне зростання і підвищення рівня зайнятості, викликані автономними інвестиціями держави, активізують інвестиційну діяльність підприємств – виникають похідні інвестиції Δ G => Δ Y => Δ I _ПОХ.. ( у підприємців збільшується активність та з’явилися гроші). Залежність інвестицій від приросту обсягу національного виробництва називають акселератом.

Похідні інвестиції Δ I _ПОХ.. ( поєднуючись з автономними Δ G _АВТ.), прискорюють економічне зростання, яке називається ефектом акселератора.

І _АВТ_. ( Δ G ) => Δ Y_АКСЕЛ. => Δ I _ПОХ.. => Δ Y