ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Особливості технології вирощування.

ЛЕКЦІЯ 2

ПШЕНИЦЯ ОЗИМА

Значення та поширення.

Сорти.

Екологічні і біологічні особливості.

Особливості технології вирощування.

Значення. Пшениця, головна продовольча культура за посівними площами і валовими зборами в світі і Україні займає перше місце Серед 28 видів м’яка висівається на 90 - 95%, тверда до 4%. з 240 млн. га. В світі переважає яра, в Україні - озима форми. В зерні пшениці є по 14 % білка і води, до 70 % крохмалю, до 2 % зольних мінеральних речовин, вітаміни В1, В2 РР, Е та провітаміни А, D,.

Білки пшениці повноцінні, містять усі незамінні амінокислоти – триптофан, валін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізолейцин, лізин, метіонін, треонін проте останніх трьох недостатньо.

400-500 г (1000-1250ккал) пшеничного хліба покриває більше третини потреб людини в енергії, половину - вуглеводів, до 40 % - білка і кальцію, 50 – 60 % –вітамінів групи В, 80 % –Е, повністю в фосфорі і залізі.

Сорти озимої пшениці поділяють на: сильні(вищого, першого та другого класів з вмістом відповідно понад 36, 32 і 28 % сирої клейковини першої групи, натура не менше 755 г/л, скловидність –60 %, хлібопекарська сила борошна 280 і більше одиниць альвеографа (о. А), цінні (3-го класу, 23 - 28 % сирої клейковини другої групи, сила борошна від 200 до 280 о. а. З її борошна хліб доброї якості, але не здатне поліпшувати борошно слабких (4-го класу пшениць,філерів, 18 до 23 % клейковини та 5-го класу, яку вирощують на корм худобі).

Сорти озимої твердої пшениці, 16 – 18 % білку утворюють коротку й тугу клейковину другої групи незамінна сировина для макаронної промисловості, виробництва крупчатки та вищої якості манної крупи.

У тваринництві використовують пшеничні висівки (білок 14 %) при годівлі молодняку, солому, 100 кг якої прирівнюється до 20 – 22 корм. од. і містить 0,6 кг перетравного протеїну та полови (особливо безості сорти пшениці, 100 кг якої оцінюється 40,5 корм. од. із вмістом 1,5 кг перетравного протеїну.

Озиму пшеницю висівають у зеленому конвеєрі в чистому вигляді або в суміші з озимою викою. Тваринництво при цьому забезпечується вітамінними зеленими кормами рано навесні, услід за житом.

Озима пшеницяє добрим попередником для інших культур сівозміни, і в цьому полягає її агротехнічне значення.

2. Історія та поширення. Пшениця відома близько 10 тис. років, походить з Азії (Іран, Ірак, Закавказзя). Посівна площа у світі близько 240 млн га, валові збори зерна 600 млн т

Потенціал озимої пшениці 80-90 ц/га і більше.

2. Сорти. Велике значення для підвищення врожайності озимої пшениці має правильний добір сортів з урахуванням їх вимог до ґрунтово-кліматичних умов Для південно-східних районів потрібні сорти посухостійкі, а для західних районів достатнього зволоження – стійкі проти вилягання, випрівання та ураження грибними хворобами

До сильних пшениць, вирощуваних в Україні, належать сорти Безоста 1, Альбатрос одеський, Одеська 133, Обрій, Ольвія, Ростовчанка 2, Скіф'янка, Спартанка, Тарасівська 29 та ін , а до цінних за якістю зерна – Донецька 48, Донська напівкарликова, Лютесценс 7, Миронівська 61, Миронівська остиста, Напівкарлик 3, Одеська 117, Одеська напівкарликова, Поліська 90, Ювілейна 75, Херсонська 86 та ін. Для умов Черкаської обл. див. табл.

3. Екологічні і біологічні особливості.Насіння добре проростає за температури 15-20 °С

Пшениця озима кущиться восени за температури 8-12, припиняється – за 3-4 °, а відновлюється 5°С , до настання зими утворює 3- 4 пагони.. Вона холодостійка не гине навіть за температури мінус 20 °С на глибині вузла кущіння, якщо похолодання настає поступово, але вимерзає вона при раптовому зниженні температури до мінус 16-18 °С

Пшениця озима вибаглива до вологи при проростанні та в період виходу рослин у трубку і колосіння Транспіраційний коефіцієнт їх становить 300-500

Найпридатнішими ґрунтами для вирощування пшениці озимої є чорноземи, темно-каштанові, сірі й темно-сірі опідзолені, перегнійно-карбонатні з рН = 6 7,5 ґрунтового розчину

Особливості технології вирощування.

Озима пшениця широко вирощується в Україні із застосуванням сучасної інтенсивної технології. Суть її полягає в оптимізації умов вирощування пшениці на всіх етапах росту й розвитку рослин. Вона передбачає: розміщення культури після кращих попередників; використання інтенсивних сортів; застосування добрив на заплановану врожайність; роздрібне внесення азотних добрив протягом весни за даними ґрунтової і рослинної діагностики; інтегровану систему захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників; за потребою застосування регуляторів росту (ретардантів), сівбу із залишенням постійних технологічних колій; дотримання високої професійної та виконавської дисципліни механізаторів при виконанні усіх технологічних операцій; організацію біологічного контролю за станом росту і розвитку рослин на основних етапах органогенезу.

Попередники. Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмісту вологи в ньому та його чистоти від бур’янів.. У посушливих та напівпосушливих південних районах її висівають насамперед після тих попередників, які найменше висушують кореневмісний шар ґрунту і після яких обробітком ґрунту створюються сприятливі умови водозабезпечення сходів; у північних районах достатнього зволоження – після тих, які забезпечують оптимальні строки сівби, сприятливий поживний режим ґрунту і мінімальну його засміченість бур’янами.

За даними наукових досліджень та виробничої практики, кращими попередниками для пшениці в Степу України є чорні і зайняті пари, горох, при зрошенні – люцерна; у Лісостепу – зайняті пари, горох, багаторічні трави на один укіс; на Поліссі – зайняті та сидеральні (люпинові) пари, горох, рання картопля, льон-довгунець. Приріст урожаю зерна пшениці, розміщеної після кращих попередників, досягає 7 – 10 ц/га і більше порівняно з розміщенням її після стерньових попередників.

Цілком задовільними попередниками для озимої пшениці, які широко застосовуватимуться з впровадженням інтенсивної технології її вирощування на всій площі, є кукурудза на силос, ріпак, гречка та деякі стерньові попередники, зокрема озима пшениця, посіяна після чорного пару або багаторічних трав.

Дослідженнями встановлено, що урожай пшениці, близький до високого, можна одержати і після гірших попередників. Проте це завжди пов’язано з додатковими витратами добрив, гербіцидів, засобів захисту рослин від хвороб, шкідників, що значно підвищує собівартість вирощеної продукції.

Сорти високорослі, схильні до вилягання, доцільно висівати після стерньових попередників, кукурудзи.

Обробіток грунтупід пшеницю озиму спрямований на боротьбу з бур'янами, шкідниками та збудниками хвороб, нагромадження у грунті достатніх запасів вологи та поживних речовин, потрібних для забезпечення дружних сходів, нормального росту і розвитку рослин. Система обробітку грунту значною мірою залежить від попередника, забур'яненості поля і місця вирощування.

Вирішальне значення у степовій зоні має зберігання і нагромадження в ґрунті вологи. З цією метою (особливо на полях, засмічених гірчаком, осотом, вівсюгом тощо) застосовують чисті пари. Обробіток їх складається з післяжнивного лущення стерні (тракторними плугами-лущильниками ПЛ-5-35, ПЛН-5-25, ПЛН-5-35 або дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15), глибокої зяблевої оранки (начіпними і напівначіпними плугами ПЛН-5-35, ПН-4-40, плугами ярусними ПЯ-3-35, ПНЯ-4-40, плугами з передплужниками ПН-4-35) і весняно-літнього обробітку. Для обробітку парів використовують культиватори суцільного обробітку ґрунту КПГ-250, КПС-4 і комбіновані агрегати ППР-2,3, ПВР-2,3.

Удобрення.З урожаєм пшениці озимої 50–60 ц/га зерна з ґрунту виноситься близько 160–190 кг азоту, 55–70 фосфору і 80–100 кг калію.

Під пшеницю вносять, як правило, мінеральні добрива розкидачами НРУ-0,5, 1РМГ-4А, РУМ-5, РУМ-8 або КСА-3 під основний обробіток ґрунту, а органічні – під попередник. (РК- з осені, азот диференційовано)

1. Восенина бідних грунтах і після гірших попередників вносять не більше N₃₀.

2. Ранньовесняне (регенеративне)на II чи III етапі органогенезу підвищує густоту стеблостою), збільшує кількість колосків. Доза 30% (N_30-50) від повної норми азоту.

3. Друге підживлення (продуктивне) проводять на початку виходу рослин у трубку (IVетап органогенезу)–найбільш впливає на врожай зерна,. Доза 50% повної норми.

4. Трете підживлення (якісне) –вносять решту азоту (N_30-60) в період від початку фази колосіння і до наливу зерна(VІІІ-Х етап). Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу. Впливає на врожайність і якість. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість.

Асортимент препаратів для протруювання зернових колосових останнім часом значно збільшився. В Україні дозволено для застосування понад 20 пестицидів, до складу яких входить від однієї до трьох діючих речовин із різних хімічних груп. Байтан універсал, Вітавакс 200

Оптимальний строк сівби самим безпосереднім чином впливає на ріст і розвиток рослин, морозо- та зимостійкість, на стійкість проти хвороб, шкідників, бур'янів, вилягання і відповідно на продуктивність озимої пшениці та якість зерна. Дані наукових установ і практика свідчать, що оптимальними строками сівби озимих культур є 10-25 вересня, коли середньодобові температури переходять через +15°С. При цьому рослини до входу в зиму утворюють 2-3 стебла, які відзначаються високими показниками продуктивності й стійкості до несприятливих факторів.

Починати сівбу озимих слід після гірших попередників напівінтенсивними сортами і закінчувати по кращих.

Норми висіву

Відомо, що насіння, як посівний матеріал, характеризується головним чином трьома групами показників якості: сортовими (сортова чистота, репродукція, типовість та ін.); посівними (чистота насіння, маса 1000 насінин, вологість, енергія проростання, лабораторна схожість); урожайними (властивість насіння давати максимальний біологічний урожай в конкретних умовах виробництва). Для сівби необхідно відбирати лише виповнене зерно з масою тисячі не менше 40-42 г. Таке насіння забезпечує збільшення врожаю в наступному році на 2-2,5 ц/га завдяки дружним сходам, які є більш стійкими до збудників хвороб та шкідників. Наприклад, при підготовці насіння озимої пшениці підсівне решето має бути не менше як 2,4x20 мм, що дає змогу підвищити врожайні властивості насіння.

Норма висіву повинна забезпечувати оптимальну густоту продуктивного стеблостою. Вона залежить від попередників, вологості та родючості ґрунту, строку сівби, біологічних властивостей сорту та інших факторів.

При сівбі по чистих парах в оптимальні строки і достатніх запасах вологи норма висіву 4- 4,5, по зайнятих парах - 4.5-5 та непарових попередниках -5-5.5 млн. шт./га схожих насінин. Також на 0.5 млн насінин збільшують норму висіву напівкарликових сортів: Миронівська остиста, Колумбія, Струмок, Пошана, Зустріч, Куяльник, Повага, Подолянка, Колумбія, Коламак З, Українка полтавська.

Оптимальна норма висіву для низькорослих (напівкарликових) сортів озимої пшениці становить 5-6 млн. схожих насінин на гектар (500-600 шт./м² або 75- 90 шт./м лінійного рядка при міжрядді 15 см.

Для середньорослих сортів, що характеризуються підвищеною кущистістю норма висіву становить 4,5-5,5 млн шт./га, або 70-82 шт/м лінійного рядка.

Для компенсації дії негативних факторів, що знижують схожість, кущіння і виживання, норму висіву належить збільшити на 5 % на кожний з них, але всього не більше як 15 %. Це стосується запізненняз сівбою, незадовільного зволоження, фітосанітарного стану тощо. Так само враховують і фактори, що стимулюють загущення, але на кожен з них норму висіву вже зменшують на 5 % і також усього не більше як на 15 %. При перерахунках норми висіву з мільйонів схожих зерен на масу в кг/га вносять поправку на чистоту насіння.

Сівба має починатися з країв поля, в одному потоці з передпосівним обробітком. Посівне ложе повинне бути рівним, щільним і не перевищувати задану глибину сівби. Основною умовою одержання повноцінних сходів є висів насіння у вологий грунт. Ось чому такого важливого значення набуває добрий передпосівний обробіток ґрунту, що дозволяє на мінімальній глибині зберегти вологість ґрунту для одержання дружних сходів.

Кращі умови для проростання пшениці створюються при заробці насіння на 3-4 см. Але, якщо вологи не досить і грунт не ущільнений, то глибину заробки вимушено збільшують до 5-6 см. Насіння оброблене туром чи протруєне байтаном загортати в фунт потрібно мілко, оскільки обидва препарати зменшують розміри колеоптиле і за глибокої сівби дуже зріджуються сходи пшениці.

Кількість агрегатів має бути такою, щоб окреме поле засіяти за 1 –З дні. Швидкість руху посівних агрегатів не повинна перевищувати 6 км/год. Не слід нехтувати технологічною колією. Маркери необхідно встановити так, як і на сівбі просапних культур, щоб стикові міжряддя були оптимальними. Слід забезпечити однаковий висів за кількістю насінин і глибиною його заробки кожним сошником та рівну ширину міжрядь.

Глибина загортання насіння.Належна глибина загортання насіння має велике значення для утворення вузла кущіння При утворенні його на оптимальній глибині збільшується стійкість рослин проти вилягання Тому залежно від вологості та стану ґрунту вона може бути різною На легких ґрунтах насіння потрібно загортати глибше, ніж на важких Неглибоке загортання збільшує загрозу вимерзання рослин На чорноземах, у більш посушливих районах глибина загортання становить 6–8 см У південних посушливих районах степової зони її збільшують до 9 см, одночасно підвищуючи на 10% і норму висіву У районах лісостепової зони і на важких ґрунтах Полісся глибина загортання становить 4–5, а на середньо-зв'язних – 5–6 см У вологих районах західного регіону України на важких ґрунтах насіння загортають на глибину 3–4 см