 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Короткий аналіз природних і економічних умов ведення 12
Лісового господарства
Із кліматичних факторів, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності найбільшу шкоду спричиняють: постійне чергування морозних днів з відлигами, утворення льодової кірки, ранні осінні та пізні весняні заморозки, незначна глибина снігового покриву та нестійкість його на протязі всієї зими або часта його відсутність в період сильних морозів, нерівномірність випадання опадів у весняно-літній період, що призводить до посух, різких коливань вологості повітря, східні вітри, що приносять суховії навесні і влітку. Лісове господарство в економіці району відіграє велику роль. Основними напрямками його розвитку є створення системи захисних насаджень на землях сільськогосподарських підприємств для захисту ґрунтів від водної ерозії, вирощування високопродуктивних насаджень, максимальний вихід цінної деревини та продукції побічного користування з одиниці площі, часткове задоволення потреби в деревині та товарах народного вжитку, підтримання на високому рівні санітарних, оздоровчих, рекреаційних водоохоронних і водорегулюючих та ґрунтозахисних функцій лісових насаджень, використання інших корисних властивостей лісів. В цілому ж вище перераховані кліматичні умови сприятливі для успішного зростання наступних деревних та чагарникових порід: дуба звичайного (Quercиs robur L.), граба (Carpinus betulus L.), липи серцелистої (Tilia cordata L.), берези повислої (Betula pendula Roth.), осики (Populus tremula L.), вільхи чорної (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.), сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), ліщини (Corylus avellana L.), кизилу справжнього (Cornus mas L.), глоду одноматочкового (Crataegus monogyna Jacq.), бузини чорної (Sambucus nigra L.), дикоростучих і культурних плодових та інших деревно-чагарникових порід.
Розділ 2. ПРОЕКТУВАННЯ ГОЛОВНИХ РУБОК
2.1. Вибір та обґрунтування способів головних рубок
Аналіз наявних у Градизькому лісництві стиглих соснових деревостанів та вибір і обґрунтування способів головної рубки проводимо, звівши всі дані про стиглі насадження у табл. 2.1. Таблиця 2.1 - Таксаційно-лісівницька характеристика стиглих деревостанів
2.2. Проектування суцільно-лісосічних рубок
В табл. 2.2 наведено таксаційну характеристику ділянок, які плануються до вирубування суцільно-лісосічними рубками/ Таблиця 2.2 - Таксаційна характеристика деревостанів, у яких проектуються суцільно-лісосічні рубки
2.3. Проектування несуцільних способів головних рубок
В кв. 53 виділ 9 проектується несуцільна рубка. Виходячи із характеристики ділянки, відведеної під рубку головного користування, запроектовано провести 3-х прийомну рівномірно-поступову рубку. Так як природне поновлення наявне, то перший (підготовчий) прийом ми опускаємо і відразу проводимо насіннєвий прийом, вирубуючи 30-35% деревостану, знизивши повноту до 0,6. В перший прийом вирубуються перестійні та фаутні дерева, гірші за якістю дерева головної породи, а також інші, які помітно пригнічують наявний підріст і молодняк. До кінцевих прийомів рубання залишаються дерева вищої селекційної категорії, що як правило знаходяться в одному ярусі. Особливо необхідно видаляти крупні дерева з широкими кронами, щоб запобігти пошкодженню молодняків при наступному прийомі рубання. Молоде покоління лісу, що появиться, почуває себе добре, і потребує все більше світла. Тоді проводимо другий прийом – освітлювальний – вирубаємо частину дерев для освітлення самосіву і підросту. Вирубуємо ще 35-40% дерев, в основному супутніх порід. Частина дерев залишиться для захисту молодняків від заморозків, високих температур і заглушення травою. Після освітлювального прийому наступає захисна стадія, на протязі якої молодняки зміцніють, сформуються і утвориться молоде лісове угрупування. Кінцевий прийом рівномірно-поступової рубки призначаємо за наявності рівномірно розміщеного по площі життєздатного висотою до 0,5 метра підросту у кількості 7-8 тис. шт/га. В процесі останнього очисного прийому залишені дерева остаточно забирають і на лісосіці залишається зімкнутий деревостан. Інтервали між прийомами поступового рубання можуть бути від 3 до 5 років, але загальна протяжність рубки повинна вкладатися в межі одного класу віку.
2.4. Заходи сприяння природному поновленню 2.4.1. Спеціальний обробіток ґрунту
2.4.2. Підсів і підсадка лісу як доповнення підросту
2.4.3. Заходи щодо збереження підросту цінних порід
Розділ 3. ПРОЕКТУВАННЯ РУБОК ЛОГЛЯДУ ЗА ЛІСОМ
3.1. Загальні положення
Рубки догляду за лісом є одним з найважливіших лісогосподарських заході, спрямованих на вирощування господарсько цінних і стійких насаджень. Їх необхідність випливає з біологічних закономірностей формування лісових насаджень і практичної доцільності регулювання складу порід, характеру росту дерев. Рубки догляду полягають у періодичному вирубуванні частини дерев насадження з метою створення для залишених кращих умов для росту і розвитку. Рубки догляду за лісом проводяться з моменту утворення намету насадження і закінчуються, як правило, за один клас віку до головної рубки.
3.2. Складання відомості рубок догляду за лісом
Для ділянок які потребують проведення рубок догляду складаємо відомість рубок догляду за лісом, яка наведена в табл. 3.1. Таблиця 3.1 Відомість рубок догляду за лісом на 2012 рік для соснової господарської секції Вільхівського лісництва ДП «Золотоніський лісгосп»
У відомості рубок догляду графи 1-10 заповнюємо з таксаційних описів. Графа 11 (відсотки вибірки запасу) визначаємо на основі аналізу лісівничо-таксаційних показників насадження кожної ділянки, виходячи з передбачуваного зниження повноти за один прийом рубки. Наприклад, якщо повнота до рубки була 0,9, а її потрібно знизити до 0,7, то відсоток зрідження стновитеме6 0,9-0,7/0,9*100% = 22=20%. Оптимальна зімкнутість насаджень після рубки в залежності від лісівничо-таксаційних показників для соснових насаджень складає для освітлення в лісорослинних умовах А2 -0,6-0,8; В2 - 0,7-0,8; С2 – 0,6-0,7; для прочищення: А2 -0,7-0,8; В2 - 0,7-0,8; для проріджування - А2 -0,7; В2 - 0,7. Для кожного виду рубок догляду підсумовуємо загальну площу і запаси загальні та ті що вирубуються. Встановлюємо і середньозважений відсоток вибірки для окремих видів рубок догляду, що складає для освітлень 19,2; для прочищення - 12,9%; проріджування – 9,6%; прохідної рубки – 5%.
3.3. Обгрунтування організаційно-технічних показників (елементів) рубок догляду за лісом
До основних організаційно-технічних показників (елементів) рубок догляду, належать: вік першого приходу з рубкою, ступінь зрідження деревостану рубками догляду, повторюваність рубок догляду, способи догляду, характер дерев, що підлягають вирубуванню. Вік першого приходу з рубкою у чистих сосняках потрібен через кілька років після їх змикання. Завдання освітлень та прочищувань у чистих насадженнях мають на меті усунення надмірної густоти деревостану. Якщо густий молодняк створено штучно садінням культур рядами, то в цьому випадку проводимо лінійні рубки в 2 прийоми з вирубкою окремих (спочатку 4-го або 6-го) рядів молодих дерев. Догляд у мішаних сосново-березових і сосново-осикових молодняках розпочинаємо раніше, ніж у чистих соснових, бо береза і осика ростуть у молодому віці швидше за сосну і можуть її витісняти, призвівши до часткової або повної зміни порід. У сосново-березових штучних насадженнях проводяться лінійні рубки. На відміну від чистих соснових, де лінійні рубки розпочинаються при прочищеннях (а освітлення не проводять), у сосново-березових їх слід розпочинати з 7-8 років. Проріджуваннями у сосняках створюємо такий світловий режим, щоб забезпечити само підгін при рості дерев у висоту і при цьому не призвести до значного зменшення розмірів крони, яка має досягати 1/5 висоти стовбура. За період проріджувань, тобто з 20 до 40 років, у більшості випадків середня висота сосняків подвоюється. Прохідні руби у чистих деревостанах сосни повинні привести до відбору кращих дерев, а у багатших типах лісорослинних умов, повинні залишатися також листяні породи. У суборах та суг рудах формуємо другий ярус із дуба та інших порід, а також наявний підлісок.
3.4. Розрахунок щорічної лісосіки з рубок догляду за лісом
Розрахункова лісосіка рубок догляду – це середньорічна норма призначення рубок догляду у господарській секції за площею.
3.4.1. Спрощений спосіб розрахунку
Розрахунок лісосік за площею проводимо шляхом ділення загальної площі насаджень, для яких потрібен той чи інший вид рубок догляду на середній період повторюваності:
де: qn - щорічна лісосіка за площею; Sn – площа насаджень, які потребують догляду; an – середній період повторюваності. Розрахунок лісосік за площею зводимо в табл. 3.2. Таблиця 3.2- Розрахунок річної лісосіки за площею
Даний спосіб розрахунку щорічних лісосік призводить до грубих помилок. По перше, не враховуються ділянки насаджень, які в даний момент (момент лісовпорядкування) не потребують догляду, але через деякий час (протягом десятирічного ревізійного періоду) будуть мати потребу в ньому. По друге, спрощений спосіб розрахунку лісосік не враховує перехід насаджень з віком з одного виду рубок догляду в інший протягом періоду, який планується.
3.4.2. Уточнений спосіб розрахунку
Основним недоліком спрощеного розрахунку щорічної лісосіки рубок догляду є припущення про незмінність протягом ревізійного періоду площі насаджень, що потребують того чи іншого виду догляду. П.М.Мегалінським встановлена частка площі, яка переходить у наступний вид рубок догляду і за станом потребує їх. Даний спосіб розрахунку лісосік також враховує перспективні ділянки, виділені для освітлень та прочищень, які поступово протягом ревізійного періоду переходять у такі, що потребують рубки. У загальному вигляді формула розрахунку щорічної лісосіки за площею, запропонована П.М.Мегалінським, має вигляд:
qn - розрахункова щорічна лісосіка за площею; Sn – площа насаджень, що потребують даного виду рубок догляду; tn – період у роках, протягом якого проводиться даний вид рубок; Sn-1 і tn-1 – аналогічні показники для попереднього виду рубок догляду; an – прийнятий середній період повторюваності. Величина t1 при освітленні дорівнює 10 рокам. При прочищеннях t2 рівне 10, а при проріджуваннях t3 дорівнює 20 рокам. При прохідних рубках t4 необхідно розраховувати. Для цього встановлюємо вік, в якому вони припиняються. З середини класу віку, в якому дані насадження вважаються стиглими (в наших умовах для сосни 100 років) н7еобхідно відняти один період повторюваності. Це і буде вік припинення прохідних рубок. Різниця між віком закінчення і початком прохідних рубок дає величину t4. у нашому випадку прохідні рубки з періодом повторюваності 10 років проводяться в соснових насадженнях, які визначаються стиглими у ХІ класі віку (середній вік 105 років). Починаються прохідні рубки після 40 років. Отже t4 = 105-10-40=55 років. Для освітлень немає попереднього виду рубок догляду. Вони поповнюються за рахунок тих молодників, які створюються на ділянках після головних рубок. Якась частина цих насаджень протягом ревізійного періоду потребує першого виду рубок догляду – освітлення. Ця площа являє собою частину щорічної лісосіки головних рубок у даній госпсекції, яка дорівнює К*Sгол, де Sгол – щорічна лісосіка головних рубок за площею; К – коефіцієнт, що вказує, яка частина щорічної лісосіки буде поповнювати площ молодняків, що потребують освітлення. Коефіцієнт К можна визначити як відношення площі молодняків, що потребують освітлень, до загальної площі їх до 10-річного віку (включно). З урахуванням викладеного П.М.Мегалінським запропоновані такі формули розрахунку лісосіки за площею для окремих видів рубок догляду за лісом: Освітлення:
Прочищення Проріджування Прохідні рубки де q1,2,3,4 – щорічні лісосіки за площею; S1 S2 S3 S4 – площа насаджень, що потребують освітлень, прочищувань, проріджувань і прохідних рубок; S/ і S// - площа перспективних для освітлень і прочищень насаджень; а1,2,3,4 – середні періоди повторюваності окремих видів рубок догляду. До перспективних (ділянки другої черги) належать чисті молодняки з повнотою 0,7-0,8, а мішані з повнотою 0,7 і навіть 0,6, якщо повнота нерівномірна або частка другорядних порід велика і можливе випадання головної породи. До першої ж черги ж належать чисті молодняки з повнотою 0,9-1,0, а мішані – з повнотою 0,7-0,8, якщо домішок другорядних порід становить понад 205 і можливе заглушення головних порід. Лісосіки за площею по уточненому способу розрахунку зводимо в табл. 3.3. Таблиця 3.3- Розрахунок річної лісосіки за площею по уточненому способу
Хоча рубки догляду і плануються за площею насаджень, які потребують щорічного догляду, для виконання робіт потрібно мати кошти. Для визначення цих коштів необхідно обчислювати щорічну лісосіку за масою деревини, яка буде вирубуватися. Застосувавши відповідні норми виробітку, визначають величину прямих затрат, які потрібно передбачати при плануванні рубок догляду. Щорічну лісосіку при невідомому відсотку вибірки запасу, коли він встановлюється з відомості рубок догляду розраховуємо за формулою: Vn = mn/an, де mn – запас на всіх ділянках даного виду догляду, який намічається до вибірки; an – середній період повторюваності. Розрахунок лісосіки за масою наведено в табл. 3.4. Таблиця 3.3- Розрахунок річної лісосіки за масою
3.5. Розміщення щорічної лісосіки рубок догляду
У межах розрахованої щорічної лісосіки з кожного виду рубок догляду підбираємо ділянки лісових насаджень – окремими таксаційними виділами або їх частини для проведення рубок догляду у найближчому році. При підборі окремих ділянок для проведення рубок догляду дотримуємося певної послідовності, а саме у першу чергу призначаємо до рубок догляду мішані насадження, особливо, якщо склад деревних порід свідчить про можливе заглушення головної породи другорядними, а також більш повноті деревостани та вищими класами бонітетів. Призначені до рубок догляду ділянки лісу на найближчий рік заносимо у відомість, яка подана в табл. 3.5. Для цього дані про склад порід (графа 4), повноту (графа 7) та запас (графа 8) подаємо двічі: у чисельнику - показники до рубки, у знаменнику – після її проведення (умовно). Таблиця 3.5 - Відомість ділянок насаджень хвойної госпсекції, які заплановані під рубки догляду на 2007 рік
Аналізуючи вищенаведену таблицю, бачимо, що очікувані зміни після рубок полягатимуть в різницях повнот і запасів до рубки і після рубки, і мало стосуватимуться складу насаджень. Тільки на ділянці під прочищення кв.19 вид.3 доля сосни має збільшитися з 7 одиниць складу до 9, за рахунок зменшення долі участі тополі, та очікуються зміни у кв.24.
3.6. Технологія рубок догляду за лісом
Розділ 4. СОБІВАРТІСТЬ РУБОК ДОГЛЯДУ ЗА ЛІСОМ 4.1. Розрахунок технологічної собівартості
Для розрахунку собівартості рубок догляду використовуємо набір ділянок в обсязі щорічної лісосіки на найближчий рік. Призначені до рубки ділянки заносимо у відомість в табл. 4.1. Затрати на проведення рубок догляду за лісом складаються із затрат на відведення ділянок під рубки та на їх проведення. Але ми не враховуємо затрати праці і коштів на трелювання деревини. Щоб скористатися нормою виробітку і розцінками, необхідно знати, які породи будемо вирубувати. Тому у табл. 4.1 (графа 13) вказуємо основну породу, яка вирубується, або кілька їх з приблизною часткою участі у запасі, який вирубується. При розрахунку витрат на проведення проріджувань і прохідних рубок, крім породи, встановлюємо середній об’єм дерев, що вирубуються. Спочатку встановлюємо об’єм середнього дерева до рубки насадження за середньою висотою і середнім діаметром з використанням сортиментних таблиць, який заносимо у графу 14. середній об’єм дерев, які вирубуються, не завжди відповідає об’єму середнього дерева до рубки. Для освітлень і прочищень графи 14 і 15 не заповнюємо. Встановлені раніш запаси, які вибираються (табл.4.1) розподіляємо для кожного виду рубок догляду за сортиментами. Такий розподіл проводимо на основі даних, зібраних П.М.Мегалінським і В.С.Наконечним. Для освітлень і прочищень об’єм сортиментів виражаємо також складових метрах кубічних, оскільки норми виробітку на ці види рубок догляду застосовуються в цих одиницях. З кожного виду рубок догляд визначаємо затрати на відведення лісосік під рубки. Для цього скористаємося такими притримками: середній тарифний фонд зарплати на відведення 1 га під освітлення і прочищення беремо в розмірі 15 грн, а під проріджування або прохідні рубки – 20 грн. Сума зарплати на проведення рубки визначається за відповідними розцінками.
Таблиця 4.1 - Відомість ділянок для проведення рубок догляду 2007 р. у насадженнях майстерської дільниці Градизького лісництва ДП “Кременчуцьке лісове господарство”
Таблиця 4.2 - Розрахунок технологічної собівартості 1 га рубок догляду в Градизькому лісництві ДП “Кременчуцьке лісове господарство” на 2007 рік
Продовження табл. 4.2
Закінчення табл. 4.2
4.2. Розрахунок цехової собівартості рубок догляду за лісом
Цехова собівартість включає в себе розміри фонду оплати праці інженерно-технічних працівників лісництва, лісників та розміру інших нарахувань на тарифну зарплату. В середньому цехові витрати лежать у межах 25-30% від розміру технологічної собівартості. Цю суму добавляємо до величини розрахованої технологічної собівартості рубок догляду. Розрахунки зводимо в табл. 4.3. Таблиця 4.3 – Розрахунок цехової собівартості рубок догляду за лісом
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1. Галузеві норми виробітку і норми витрати пального на рубках проміжного користування. –К.: Мінлігосп України, 1995. –75 с. 2. Генсирук С.А. и др. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии. –К.: Наукова думка, 1981. –360 с. 3. Горшенин Н.М., Швиденко А.И. Лесоводство. –Львов, издательское объединение «Вища школа», 1977, -304 с. 4. ДСТУ 3404-96 Лісівництво. Терміни та визначення. –Київ: Держстандарт України, 1997. –44 с. 5. Лісівництво. Нормативно-довідкові матеріали. Тереля І.П., Мазепа В.Г. –Львів: УкрДЛТУ, 2004. –66 с. 6. Лісовий кодекс України. –К.: Держкомлісгосп України, 2006. - с. 7. Настановлення по рубках догляду в лісах Української РСР. –Київ: “Урожай”, 1971. –76 с. 8. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. –К.: Урожай, 1987. –599 с. 9. Остапенко Б.Ф. Типологічна різноманітність лісів України. Лісостеп. – Харків: ХДАУ, 1997. –128 с. 10. Остапенко Б.Ф., Ткач В.П. Лісова типологія: навч. посібник. / Харківський держ. аграр. ун-т. Частина 2. –Харків, 2002. -204 с. 11. Правила відтворення лісів. –К.: Держкомлісгосп, 2007. –5 с. 12. Правила рубок головного користування в лісах України. –К.: Мінлісгосп України, 1995. –17 с. 13. Правила рубок пов’язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок. –К.: Мінлісгосп України, 1996. –10 с. 14. Санітарні правила в лісах України. –К.: Мінлісгосп України, 1995. –20 с. 15. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. / За ред. В.Є.Свириденка. –К.: Арістей, 2005. –544 с. 16. Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва: Навчальний посібник / За ред. В.Є.Свириденка. К.: Арістей, 2006. –416 с. 17. Свириденко В.Є., Швиденко А.Й. Лісівництво. – К.: Сільгоспосвіта, 1995. – 364 с. 18. Сортиментные таблицы для таксации леса на корню. -К.: Урожай, 1984. –630 с. 19. Сортиментные таблицы для таксации молодняков и средневозрастных древостоев. –К.: УСХА, 1993. –464 с. 20. Справочник лесовода / Под ред. П.с. Пастернака. –К.: Урожай, 1990. –296 с.
ДОДАТКИ
12 |
,
,
= 
га;
= 
га;
= 
= 
га;
= 
га,