 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 12
Загальна характеристика місця проведення досліджень Експериментальні дослідження проведенні на дослідному полі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва 2012 р. Дослідне поле згідно агрогрунтового районування розміщене в лісостеповому агрогрунтовому районі на південній окраїні Лівобережного Лісостепу в 20 км від обласного центру м. Харків.
Ґрунтово-кліматичні умови
Ґрунтовий масив дослідного поля знаходиться на четвертій лівобережній терасі р. Уди та являє собою рівнинне водороздільне плато. За гранулометричним складом ґрунти дослідного поля представлені чорноземом типовим (глибоким) важкосуглинесто-пилевидним на карбонатному лесі. Вони мають добре розвинений профіль (90–100 см), який складається з власне гумусового (Н–35 см), верхнього перехідного (33–59 см), нижнього перехідного (59–90 см) та перехідного до породи (90–120 см) [2]. Структура чорнозему типового добре виражена – зерниста або корковидно-зерниста без ознак розподілу колоїдів по профілю. Чорноземи типові (глибокі) добре ґумусовані, кількість ґумусу в орному шарі коливається від 4,7 до 5% і поступово зменшується з глибиною; характеризуються високою вбирною здатністю (ємність вбирання 45–46 мг/екв на 100 г ґрунту), реакція ґрунтового розчину 6,45–7,15. Ці ґрунти мають підвищений вміст; в орному шарі міститься рухомого фосфору 10,2 мг на 100 г ґрунту і рухомого калію 17,9 на 100 г ґрунту (за Чіріковим). Бонітет цих ґрунтів становить 62–65 бали. Ґрунтові води знаходяться на глибині 16 м і суттєвого впливу на водний режим рослин не мають. Чорноземи типові (глибокі) придатні для вирощування під усі сільськогосподарські культури, а застосування добрив дає змогу підвищити врожаї. Клімат зони Лівобережного Лісостепу помірно-континентальний. За багаторічними даними Роганського метеопосту середньорічна температура повітря дорівнює +7,1 °С. Зима помірно холодна, а літо помірно тепле. Найбільш холодний місяць січень середньодобова температура становить -6,9 °С. Найбільш теплі місяці липень та серпень з середньодобовою температурою повітря відповідно +20,5 °С та +19,6 °С (табл. 1). Максимальні температури знаходяться в межах +39 – +41 °С, а абсолютний мінімум – 40 °С. Сума активних температур складає 2500–2950 °С [30]. Весна починається з третьої декади березня (21–25 березня), а у окремі роки на декаду раніше або пізніше вказаної дати. Характер весни із року в рік змінюється. В травні іноді спостерігаються різкі похолодання, нерідко з посухами. Початок літа можна віднести до середини травня, коли середньодобова температура переходить через 15 °С. Літо помірно тепле. Інколи жарке. Осінь починається у першій половині жовтня з переходом температури повітря нижче +10 °С. Для неї характерні посушливі умови з пониженими температурами. Зима починається з переходом середньодобової температури нижче 0 °С. Зима м’яка з частими відлигами [30]. За річною кількістю опадів Харківська область відноситься до місцевості з нестійким середньорічним зволоженням. За багаторічними даними річна сума опадів складає 529 мм (згідно Роганського метеопосту) з коливаннями в окремі роки від 325 до 819 мм. Протягом року опади розподіляються нерівномірно. В холодний період Таблиця 2.1 Погодні умови 2014 – 2015 рр.
року опадів випадає менше, хоча днів з опадами більше і вони триваліші. В теплий період року опади більш інтенсивні, ніж в осінньо-зимовий період, але менш тривалі, переважно у вигляді ливневих дощів. Взимку опади переважно випадають у вигляді снігу. Сніговий покрив досягає максимуму у другій половині лютого і зберігається близько 85 днів. Висота його дорівнює 7–9 см. Максимальна висота 67 см. Досить часто спостерігаються відлиги наскільки інтенсивні, що земля повністю звільняється від снігового покриву. Сніговий покрив буває раз в три роки і рідше. Погодні умови за вегетаційний період 2013-2014 рр. дещо різнилися від норми. Середньомісячна температура повітря була вище за середньо багаторічну під час вегетації пшениці і жита, і лише нижчою у вересні, грудні, лютому. Середньомісячна температура у вересні становила 12,7 С і була трохи нижчою від норми (13,8 С), але достатньою для появи сходів і розвитку рослин пшениці. У жовтні і листопаді середньомісячна температура була вище за норму. Зимові місяці були холоднішими, чим звичайно, крім січня, коли температура повітря була на рівні норми. Кількість опадів значно перевищувала норму у вересні, жовтні, січні, квітні і червні. У вересні, травні і червні спостерігали значну кількість опадів відповідно 88,1, 70,3 і 166,1 мм, що на 45,1, 21,3 і 107,1 мм вище за норму. Недостатню кількість опадів зафіксовано у листопаді – 13,9 мм, грудні і березні – 9,8 мм, а у лютому на рівні норми – 27 мм (табл. 2.1). Отже, аналіз погодних умов за вегетацію пшениці озимої свідчить, що відбувалися зміни температурного режиму та кількості опадів за роками досліджень і у порівнянні з середньою багаторічною.
РОЗДІЛ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА Методика досліджень Дослідження проводили в стаціонарній восьмипільній сівозміні кафедри рослинництва: 1 – пар зайнятий, 2 – пшениця озима, 3 – буряки цукрові, 4 – пшениця яра, 5 – зернобобові (соя, чина, сочевиця), 6 – пшениця озима, 7 – буряки цукрові, 8 – гречка. Дослід № 1. Метою дослідження є вивчення впливу позакореневого підживлення розчином карбаміду у поєднанні з сульфатом магнію на урожайність і якість зерна пшениці ярої м’якої і твердої. Матеріалом були 2 види пшениці ярої – м’яка –Харківська 30 і тверда – Спадщина, селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. Наводимо їх коротку характеристику. Наводимо характеристику сорту Елегія– сорт озимої м’якої пшениці виведений на білоцерківській дослідно-селекційній станції ІЦБ НААН методом внутрішньовидового схрещування сортів (Прибой х Білоцерківська 18) х Миронівська 61 з наступними індивідуальними доборами. Автори: Бурденюк- Тарасович Л.А., Чайка А.М. Сорт Елегія занесений до Реєстру сортів України на 2003 р. Рекомендований для вирощування в зонах Лісостепу і Полісся України. Сорт Відноситься до різновидності - lutescens. Колос безостий, веретеноподібний довгий, середньої щільності. Зернівка червона, крупна. Рослини середньої висоти, 95-105 см. Сорт середньостиглий, виколошується на 5-6 днів пізніше ранньостиглого сорту Білоцерківська напівкарликова, тривалість вегетаційного періоду 280-284 дні. Морозостійкість при проморожуванні вище середнього, має підвищену стійкість до випрівання, зимових коливань температури, льодової кірки. Посухостійкість вище середнього – 8,4 бала. Стійкість до вилягання 8,0 балів. До бурої іржі, борошнистої роси та фузаріозу колоса має підвищену резистентність, досить стійкий до звичайної кореневої гнилі. В середньому за три роки (2000-2002) на державних сортовипробувальних станціях по кращих попередниках сорт Елегія дав урожай в зоні Лісостепу 5,27 т/га і в зоні Полісся -4,99 ( + 0,84 до середнього стандарту). Хлібопекарські якості добрі та відмінні, в урожаї 2002 р. вміст клейковини залежно від попередника і родючості ґрунту коливався від 28 до 38 % при ІДК – 70-80 од а. Вміст білку в зерні в середньому склав 13,9 %, об’єм хліба з 100 г борошна – 1100 мл, сила борошна – 337 о. а. Сорт віднесений до цінних пшениць. Рекомендована норма висіву 5 -5,5 млн. схожих насінин на 1 га. Строки сівби середина загальноприйнятих для конкретної зони. Дослід № 3. Порівняти урожайність пшениці озимої сорту Елегія і жита озимого сорту Пікассо за основними елементами структури врожаю. Сівбу здійснювали 14 вересня сівалкою СЗ 3,6 з шириною міжряддя 15 см. Відбір снопового матеріалу проводили у фазу воскової стиглості зерна. Агротехніка вирощування пшениці озимої і ярої, жита крім прийомів, що вивчалися була загальноприйнятою для зони Лісостепу. В ході досліджень проводили спеціальні спостереження і обліки. 1. Для визначення структури врожаю снопові зразки відбирали у фазу воскової стиглості зерна на всіх варіантах досліду у чотириразовій повторності з площі 0,25 м2 (два суміжні рядки довжиною 83,3 см) [149]. Визначали основні елементи структури врожаю: кількість рослин на 1 м2 на час збирання, продуктивну кущистість, кількість продуктивних колосків в колосі та їх масу, масу зерна і соломи з снопа. 2. Хімічні показники якості зерна визначали в лабораторії якості зерна Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН. Вміст білка за К’єльдалем, а клейковини шляхом відмивання від сторонніх домішок, зважування і визначення ІДК [38, 39]. 3.Статистичну обробку даних проводили методом дисперсійного (Доспєхов, 1985 ). Результати досліджень Строки сівби пшениці озимої у зв’язку зі змінами клімату в умовах східного Лісостепу мають важливе значення. Попередні результати досліджень кафедри рослинництва переконливо свідчать, що оптимальною для зони є сівба в другій половині вересня (2007-2012 рр.) За оптимальних строків сівби середньодобова температура повітря за останні сім-десять днів знаходиться на рівні 16,8 -11,5 С, а сума за період від сівби до припинення осінньої вегетації дорівнює не більше 512 С і не менше 360 С. За ранніх строків сівби сума зростає до 875-1088 С, що призводить до переростання рослин, задовільного закалювання і вимерзання. При недостатній сумі температур пшениця має недостатню кількість пагонів кущіння і слаборозвинену кореневу систему. У формуванні урожаю значна роль належить густоті рослин. Густота рослин – величина непостійна. За час вегетації, вона змінюється в бік зменшення. Густота рослин залежить від норми висіву, польової схожості та від виживання рослин у весняно-літній період. У зернових злакових культур від густоти стеблистою залежить здатність рослин до кущіння. На загущених посівах знижується загальна та продуктивна кущистість. На зріджених посівах створюються кращі умови для кущіння, але в повній мірі компенсувати зрідження посівів не може. Продуктивність колосу складається із кількості колосків у колосі, числа зерен в колосі і маси 1000 зерен. Загальним показником, який об’єднує вказані елементи продуктивності є маса зерна з одного колоса . Кількість продуктивних колосків це сортова ознака, збільшити її можна агротехнічними заходами. Аналізуючи дані табл. 3.2 можна відмітити, що кількість продуктивних стебел за 2 строку сівби дорівнювала 416 шт/м2, тоді як на 1 строку – 331 шт/м2. Висота рослин, довжина колоса, загальна і продуктивна кількість колосків, число зерен на 1 рослині були вищими за 1 строку (14 вересня) сівби. Біологічна урожайність є вищою за 2 строку (3 жовтня) сівби і становить 4,81 т/га за рахунок більшої кількості продуктивних стебел і маси зерна з 1 рослини – відповідно 416 шт./м2 і 1,8 г. За сівби в I строк (14 вересня) із шириною міжрядь 30 см одержали вищі показники елементів структури врожаю у порівнянні з I і II строками за звичайної рядкової сівби з міжряддям 15 см. Висока біологічна урожайність - 8,32 т/га, обумовлена оптимальною кількість рослин і продуктивних стебел на період збирання відповідно – 416 і 610 м2, кількістю продуктивних колосків – 17,5, вагомою масою зерна з 1 рослини – 2,10 г числом зерен з 1 рослини – 37,9 шт. Висота рослин дорівнювала 101,1 см і довжина колоса становила 7,2 см, тоді як за I строку сівби з шириною міжрядь 15,см - відповідно 93,5 і 6,9 см, а за II строку 85,5 і 6,1 см.
Структура врожаю пшениці озимої сорту Елегія залежно від строків сівби (2014 рр.)
Дані табл.3. показують, що жито озиме забезпечувало вищу урожайність, ніж пшениця озима. Біологічна урожайність зерна становила 6,54 т/га – зерна і 8,40 т/га соломи, тоді як пшениці лише 4,17 т/га – зерна і 5,96 т/га соломи. Вища урожайність сформувалась за рахунок більшої кількості продуктивних стебел (561 шт/м2), загальної(26,1 шт.) і продуктивної(27,2 шт.) кількості колосків у колосі і числа зерен з рослини (46,8 шт.).
Таблиця 3.3 Структура врожаю жита озимого (2014 р.)
Урожайність пшениці – це інтегральний показник, який залежить від ряду факторів: погодних умов і строків сівби . Таблиця 3.5
Урожайність пшениці озимої залежно від строків сівби (2014 р.)
Як свідчать дані табл. 3. пшениця озима за вегетаційний період 2013-2014 рр. сформувала високу врожайність у середньому - 6,98 т/га. Порівнюючи строки сівби можна зазначити, що вищу урожайність забезпечує 2 строк сівби (3 жовтня) – 7,20 т/га і приріст становить – 0,45 т/га. Якість зерна пшениці Вміст білка, кількість і якість клейковини - найбільш важливі показники цінності пшеничного зерна. Чим більше у зерні білка , тим вище його харчова цінність. Під впливом умов вирощування і сортових особливостей вміст білка в зерні пшениці коливається від 7 до 22 %. Масова доля білка та масова доля сирої клейковини нормуються ДСТУ. Масова частка білка в зерні пшениці м’якої повинна становити: для першого класу – 14%, другого, третього – 12,5, четвертого – 11,0%, п’ятого – 10,5, а для шостого не обмежено. Для зерна пшениці твердої вимоги вищі: для першого класу – 14%, другого –13%, третього – 12,0%, четвертого 11,0%, а для п’ятого необмежено. Масова частка сирої клейковини нормується для групи і повинна бути не менше ніж 28%у першого класу, 23% – у другого і 18,0% у третього, а для групи Б – необмежено. Якість клейковини повинна відповідати показникам I–II групи. Від кількості білка залежить і кількість клейковини, яка має білкову природу. Клейковина на 80-90% складається із білка, а 10-20% припадає на вуглеводи, жири, мінеральні речовини, клітковину. Вміст сирої клейковини в зерні коливається від 18 до 36%. Чиста клейковина складається з двох фракцій білка – гліадину, який розчинний у спирті та глютеніну – розчинний у лузі. У багатьох випадках, вміст сирого протеїну дорівнює половині вмісту сирої клейковини [159]. Якість клейковини обумовлена не лише її кількістю, а й властивостями клейковини. Головними властивостями клейковини являються – розтяжність, еластичність, в’язкість, зв’язність, пружність, а також здатність зберігати ці властивості в процесі приготування хліба. Звідси і розрізняють сильну, нормальну та слабку клейковину. Слабка клейковина має показники ІДК від 0 до 15 або більше 105, нормальна клейковина від 20 до 50 (слабка розтяжність) та від 75 до 105 ( сильна розтяжність) і сильна (міцна) клейковина від 51 до 70 од. Отже, кількість та якість клейковини важливі показники, які мають прямий вплив на якість хліба [56]. Отримують клейковину шляхом відмивання від домішок крохмалю. Вперше, клейковину отримав італієць Джиакомо Беккарі в 1928 р., а французький аптекар Пармантьє, описав її властивості[23]. Дані представлені в табл. переконливо свідчать, що строки сівби не мали значного впливу на якісні показники зерна. Вміст білка в середньому дорівнював 11,26 %, а клейковини 17,2 %, якість клейковини відповідала I групі. Вміст клейковини є низьким, що пов’язано з надмірною кількістю опадів під час формування і наливу зерна. Таблиця 3.7 Якість зерна пшениці озимої залежно від строків сівби 2012 р)
Якість зерна пшениці в значній мірі визначається рівнем забезпечення рослин азотом, особливо на останніх етапах вегетації, тому позакореневе підживлення є одним з найбільш дієвих прийомів. Результати наших досліджень показують, що показники якості зерна залежать від видових (сортових) особливостей. Пшениця тверда вирізнялася вищими показниками якості, ніж м’яка, що обумовлено генетично. В середньому вміст білка і клейковини у пшениці м’якої становив відповідно 12,08 і 20,1 %, а у твердої 12,97 і 19,9 % відповідно. Аналіз даних табл. 3.3 свідчить що за рахунок позакореневих підживлень зростає вміст білка на 0,45-0,67 %, а клейковини на 2,0 % у пшениці м’якої та на –0,6-1,75 вміст білка і на 0,8-6,0 % вміст клейковини у пшениці твердої. Найвищі показники якості зерна отримали за поєднання розчину карбаміду з сульфатом магнію, як на пшениці м’якій, так і на твердій. Таблиця 3.8 Якість зерна пшениці ярої залежно від строків сівби (2012 р.)
Вміст клейковини є невисоким , але якість клейковини не поліпшувалася під дією підживлень, хоча і відповідала у пшениці м’якої сорту Харківська 50-60 од .– І група, а у пшениці твердої сорту Спадщина – 95-105 од. – II-ІІІ група.
12 |
