ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Принципи права природокористування

Праву природокористування характерна низка важли-вих принципів (рис. 6.2).

Похідність права користування природними ресур-сами від права власності на них є одним з головних прин-ципів права природокористування. Зміст даного принципуполягає в тому, що поряд з інститутом права власності ви-никає та існує інститут права природокористування, похід-ний від права власності, оскільки створюється з ініціатививласника.

Принцип цільового і раціонального природокористу-вання закріплений нормами екологічного законодавства.

Надання у користування природного ресурсу завждиобумовлене цільовим призначенням. Наприклад, з цією ме-тою згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України всі земліУкраїни поділено на категорії. Переведення земель з однієїкатегорії до іншої здійснюється лише у встановленому по-рядку спеціально уповноваженими на те органами держав-ної влади.

Раціональне використання природних ресурсів - це су-купність заходів щодо розумно обґрунтованого доцільноговикористання природних ресурсів з метою задоволення по-треб суспільства[142]. Прикладом законодавчого закріпленнязазначеного є ст. 2 Кодексу України про надра, в якій ви-значено завданням Кодексу України про надра регулюван-ня гірничих відносин з метою забезпечення раціонального,комплексного використання надр для задоволення потреб умінеральній сировині та інших потреб суспільного вироб-ництва та ін. Правовими критеріями раціонального вико-ристання відповідного природного ресурсу є додержаннявимог щодо забезпечення його невичерпності та екологічнеобґрунтування експлуатації природних багатств.

Принцип платності спеціального природокористу-вання полягає в обов'язку суб'єкта спеціального природо-користування оплачувати використання певного природ-ного ресурсу.

Згідно зі ст. 43 Закону України «Про охорону навко-лишнього природного середовища» збір за спеціальне ви-користання природних ресурсів встановлюється на основінормативів зборів і лімітів їх використання.

На підставі ст. 30 Водного кодексу України збір за спе-ціальне водокористування справляється з метою стимулю-вання раціонального використання і охорони вод та відтво-рення водних ресурсів і включає збір за використання водиводних об'єктів та за скидання забруднюючих речовин.Розмір збору за використання води визначається на основінормативів збору, фактичних обсягів використаної води тавстановлених лімітів використання води.

Закон України «Про плату за землю» регламентував ви-користання землі в Україні платним. Плата за землю справ-ляється у вигляді земельного податку або орендної плати, щовизначається залежно від грошової оцінки земель (ст. 2).

В Кодексі України про надра (ст. 28) зазначено, щокористування надрами є платним, крім випадків, перед-бачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється закористування надрами в межах території України, її кон-тинентального шельфу і виключної (морської) економічноїзони у вигляді:

платежів за користування надрами;

відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконаніза рахунок державного бюджету;

збору за видачу спеціальних дозволів;

акцизного збору.

Відповідно до ст. 77 Лісового кодексу України спеціаль-не використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, єплатним. Розподіл зборів за використання лісових ресурсівна землях державної та комунальної власності визначаєть-ся законом.

Принцип платності має важливе значення, оскільки єзасобом забезпечення підвищення зацікавленості приро-докористувачів щодо ефективного та раціонального вико-ристання природних ресурсів, збереження та відновленнянавколишнього природного середовища.

Принцип відтворення природних ресурсів передбачаєбезперервне поновлення ресурсів природи. Ігноруванняйого може привести до виснаження або деградації природ-них ресурсів. їх недостатньо лише охороняти та раціональ-но використовувати, потрібно ще проводити заходи щодоїхнього відновлення.

Принцип лімітування природокористування пов'язанийз тим, що запаси природних ресурсів обмежені і їх необхіднораціонально використовувати. Система визначених екологіч-них обмежень у використанні природних ресурсів - це лімітприродокористування.

Прикладом законодавчого закріплення змісту понятьлімітів на природні ресурси є положення ст. 1 Водного ко-дексу України, які визначають: ліміт забору води як гра-ничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встанов-люється в дозволі на спеціальне водокористування; лімітскиду забруднюючих речовин як граничний обсяг скидузабруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, якийвстановлюється в дозволі на спеціальне водокористування;ліміт використання води як граничний обсяг використан-ня води, який встановлюється дозволом на спеціальне во-докористування.

Ліміти на природні ресурси встановлюються на підставінорм законодавства спеціально уповноваженими на те ор-ганами державного екологічного управління.

Принцип ліцензування природокористування має в своїйоснові один із способів, за допомогою якого держава здійснюєрегулювання та контроль у галузі природокористування.

Природноресурсова ліцензія (дозвіл) є правовою фор-мою передачі державою та іншими суб'єктами, власникамприродних ресурсів права користування визначеною части-ною природного об'єкта, механізмом встановлення, фіксаціїправа природокористування. За своєю правовою природоювона відрізняється від ліцензій на здійснення господарськоїдіяльності, як механізмів владного контролю з боку держа-ви, яка в таких відносинах виступає в зовсім іншій ролі[143].

У кожній сфері природокористування застосовуютьсясвої види ліцензій чи прирівняні до них дозвільні докумен-ти: при використанні лісів - лісовий квиток, лісорубний кви-ток; вод - ліцензії на водокористування та дозвільні ліцен-зії; надр - ліцензії на користування надрами; атмосферногоповітря - дозвіл на викид забруднюючих речовин тощо. Узміст ліцензії на право природокористування входять відо-мості про об'єкт права природокористування, суб'єкт праваприродокористування, цілі та способи використання при-родного об'єкту, його просторові межі, строки, обсяги таумови використання, вимоги щодо раціонального викорис-тання природного ресурсу та охорони довкілля тощо.

Суб'єкти та об'єкти права природокористування.

Суб'єкти права природокористування - юридичні та фізичні особи, які в установленому законом порядку набули права користування природними ресурсами і зобов'язані здійснювати комплекс заходів щодо їх ефективного використання, відтворення й охорони і мають у зв'язку з цим певні права та Обов'язки. Суб'єкти природокористування поділяються на первинних та вторинних природокористувачів.

Суб'єктом первинного або вторинного природокористування є особа, юридична або фізична, правомочність якої по використанню природного об'єкта похідна безпосередньо від права суб'єкта власності на цей об'єкт.

Юридичні особи:

• підприємства різних форм власності, організації та установи;

• громадські об'єднання;

• релігійні організації;

• військові організації;

• Іноземні держави;

• міжнародні організації;

• кооперативні об'єднання.

Фізичні особи:

• громадяни України;

• іноземні громадяни;

• особи без громадянства.

Об'єкти права природокористування - конкретні, індивідуально визначені і юридичне відособлені природні ресурси (об'єкти або їх частини), які закріплюються на праві користування за фізичними і юридичними особами.

Особливості об'єктів права природокористування:

загального природокористування:

• не передаються і не закріплюються за конкретними суб'єктами, а використовуються без особливого дозволу всіма особами;

• не надаються дозволи на їх користування;

• санкціоновано державою і закріплено правом їх загальнодоступного використання;

• їх використання не фіксується і не підлягає юридичній фіксації;

• безоплатність;

спеціального природокористування:

• підлягають передачі і закріпленню за конкретними суб'єктами;

• обов'язкове надання дозволів;

• платність користування;

• юридичне фіксуються в природоресурсових кадастрах;

• підлягають державно-правовій реєстрації. Класифікація об'єктів права природокористування -

поділ природних ресурсів на відповідні групи в залежності від характеру їх походження, місцезнаходження, складу, використання, відтворення, охорони, екологічної, економічної, соціальної значимості й особливостей правового режиму.

Загальні об'єкти - земля.

Спеціальні об'єкти - сільськогосподарські землі, землі населених пунктів, землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, землі природоохоронного призначення, землі оздоровчого призначення, землі історико-куль-турного призначення, землі лісового фонду, землі водного фонду, землі запасу.

Об'єкти права загального природокористування -майдани, шляхи, парки, сінокоси тощо.

Об'єкти спеціального природокористування - землі сільськогосподарських підприємств, землі особистого підсобного господарства, садові земельні ділянки тощо.

Особливості конкретного виду природокористування залежать також від суб'єкта, що наділений певними правомочностями й обов'язками.

6. Права і обов'язки прнродокористувачів

Правомочності природокористувачів по використанню і володінню природними об'єктами втілюються у конкретних правах і обов'язках, які надто різноманітні, як правило, взаємопов'язані.

Права і обов'язки природокористувачів можна поділити на загальні та спеціальні. Загальними є такі, що притаманні усім без винятку суб'єктам природокористування. Спеціальні ж визначаються у залежності від природного об'єкта, який використовується, його природних якостей, специфіки, виду природокористування і властиві тільки певним суб'єктам природокористування, тобто не належать іншим суб'єктам.

Одними, із основних прав природо користувача власника є:

У галузі ефективного використання природних ресурсів:

• використовувати природні ресурси відповідно до їх цільового призначення;

• використовувати корисні властивості природних ресурсів;

• передавати природні ресурси у відповідному порядку у вторинне користування;

• здійснювати в установленому порядку загальне і спеціальне природокористування.

У галузі відтворення і комплексної охорони природних ресурсів

• отримувати компенсацію за поліпшення якості природних ресурсів у разі їх вилучення;

• користуватися пільгами при оподаткуванні у разі виконання заходів щодо відтворення й охорони природних ресурсів;

• отримувати пільгове оподаткування на виконання заходів щодо відтворення і охорони природних ресурсів.

У галузі реалізації майнових і немайнових прав:

• отримувати доходи від використання природних ресурсів;

• реалізовувати на свій розсуд продукцію, отриману від використання природних ресурсів;

• оскаржувати в установленому порядку рішення державних органів і посадових осіб, що порушують права природокористування;

• вимагати через судові органи компенсації шкоди, заподіяної природним ресурсам, що знаходяться у їх користуванні.

Одними із основних обов'язків природокористувоча/власника с:

У галузі ефективного використання природних ресурсів:

• забезпечувати використання природних ресурсів відповідно до їх цільового призначення;

• раціонально й економно використовувати природні ресурси;

• впроваджувати новітні технології у процесі використання природних ресурсів;

• додержуватися строків природокористування;

• не допускати безгосподарського використання природних ресурсів;

• своєчасно вносити плату за використання природних ресурсів.

У галузі відтворення і комплексної охорони природних ресурсів:

• не допускати зниження якості;

• здійснювати комплекс заходів щодо відновлення якості природних ресурсів;

• здійснювати заходи щодо попередження, псування, забруднення і виснаження природних ресурсів;

• суворо дотримуватись вимог екологічної безпеки у процесі використання природних ресурсів;

• забезпечувати виконання системи заходів щодо охорони природних ресурсів. У галузі реалізації майнових і немайнових прав:

• не порушувати права інших власників і користувачів природних ресурсів;

• підтримувати в належному стані засоби, за допомогою яких здійснюється використання природних ресурсів;

• своєчасно компенсувати шкоду, заподіяну іншим особам у процесі використання природних ресурсів;

• приводити порушені природні ресурси у стан, придатний для подальшого цільового використання.

Всі права природокористувача/власника здійснюються ним тільки у встановленому порядку. .

У випадку, коли природний об'єкт вилучається для державних або громадських потреб, і природокористувач/власник може вимагати надання взамін вилученого іншого рівноцінного за якістю природного об'єкта.

Природокористувач/власник природного об'єкта має право на відшкодування завданих йому збитків, окрім випадків, коли природний об'єкт вилучається за порушення закону.

Право природокористувачів/власників природних об'єктів гарантується законом. Це означає, що припинення права власності на природний ресурс або його частину може мати місце лише у випадках і на підставах, передбачених законодавством.

Закон передбачає такі засоби захисту суб'єктивних прав та інтересів природокористувачів:

• визнання спірних справ за законним природокористувачем;

• поновлення стану, який існував до порушення права і припинення дій, що його порушують, тобто перешкод у здійсненні природокористування;

• припинення або зміна правовідносин;

• стягнення з особи, що порушила права та інтереси природокористувача, заподіяної шкоди в повному обсязі.

Захист права природокористування відбувається шляхом подання до судових органів позовів про поновлення порушених прав та інтересів природокористувачів; про витребування об'єкта природокористування з чужого незаконного володіння; про усунення перешкод, що заважають нормальному здійсненню природокористування; про примушення інших осіб дотримуватися діючого законодавства; про .відшкодування збитків .(шкоди), заподіяних порушенням суб'єктивних прав та інтересів природокористувачів.