ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПИТАННЯ

IV курс (бакалавр)

Денна, заочна, екстернатна форми навчання

1. Календарно-обрядова лірика зимового (колядки, щедрівки) та весняного (веснянки, гаївки) циклів. Художня своєрідність і поетична образність. Докладний ідейно-естетичний аналіз одного з творів («Нова радість стала», «А в кривого танця»).

2. Календарно-обрядова лірика літнього циклу (русальні, купальські, обжинкова лірика). Художня своєрідність і поетична образність. Докладний ідейно-естетичний аналіз одного з творів («На святій неділі», «Маяло житечко, маяло»).

3. Українські народні думи про боротьбу проти турецько-татарських загарбників. Історична основа виникнення дум, генетична спорідненість із давнім дружинним епосом. Жанрові ознаки, своєрідність поетики. Феномен українського кобзарства. Докладний ідейно-естетичний аналіз одного з творів («Дума про Марусю Богуславку», «Дума про козака Голоту»).

4. Українські народні думи про боротьбу проти польсько-шляхетських загарбників, соціально-побутові думи. Жанрові ознаки, своєрідність поетики. Докладний ідейно-естетичний аналіз одного з творів («Хмельницький та Барабаш», «Бідна вдова і три сини»).

5. «Слово о полку Ігоревім» в контексті стильової домінанти орнаменталізму. Історична основа. Зіставлення з відповідним записом з Київського літопису (за 1185 р.). Проблема авторства. Фольклорні мотиви. Язичництво та християнство.

6. «Слово о полку Ігоревім». Образна система, символіка, особливості композиції. Образ Руської землі. Основна ідея твору як чинник його цілісності. Переспіви «Слова…» в українській літературі.

7. Життя і творчість Г. Сковороди як феномен доби Бароко. Учення про самопізнання у збірці “Сад божественних пісень”. Докладний ідейно-естетичний аналіз одного з творів («Всякому городу нрав і права», «De libertate»).

8. Бароковий світ у збірці Г. Сковороди «Байки харківські». Ідея «сродної праці». Докладний ідейно-естетичний аналіз одного з творів («Бджола і шершень», «Собака і Вовк»).

9. «Енеїда» І.Котляревського як явища просвітницького реалізму: специфіка жанрів (їх природа, генетичний зв'язок із західноєвропейськими жанрами просвітницької літератури). Чинники безсмертності цього твору.

10. «Енеїда» І. Котляревського як епічна бурлескно-травестійна поема (особливості поетики). Просвітницький реалізм поеми.

11. «Наталка Полтавка» І. Котляревського: тематика, проблематика, ідейне звучання, сюжет твору. Зв’язок пєси із традицією західноєвропейської «міщанської» драми.

12. «Маруся» Г.Квітки-Основ’яненка: поетика сентименталізму (особливості композиції, специфіка образної системи, ліризм оповіді) та просвітницького реалізму у повісті (авторська настанова, морально-етична проблематика, етнографізм і фольклоризм).

13. Роль фольклору у становленні естетичної системи українського романтизму: жанрове багатство (балади, медитації, героїчний ліро-епос тощо), розмаїття тем, сюжетів, образів (на прикладі творів Л.Боровиковського, П.Гулака-Артемовського, Є.Гребінки, М.Костомарова, А.Метлинського, «Руської трійці»).

14. Ранній період творчості Т.Шевченка. Романтизм ранніх творів митця (перше видання «Кобзаря»: теми, сюжети, образна система, зв'язок із фольклором).

15. Гуманістичний пафос поеми «Катерина» Т. Шевченка (психологізм образу головної героїні).

16. Поема «Гайдамаки» Т. Шевченка (жанр героїчної поеми, загальнолюдська проблематика твору, романтизм образів).

17. Період «трьох літ» у житті і творчості Т.Шевченка: зміна світоглядної та естетичної системи («Три літа», «Чигирине, Чигирине...»).

18. Сатирично-викривальний пафос поем митця періоду «Трьох літ» («Сон», «Кавказ»).

19. Історіософський і націософський пафос поем Т. Шевченка «І мертвим, і живим...», «Великий льох»).

20. Творчість Т.Шевченка періоду заслання. Поетичний світ митця як віддзеркалення трагізму його світовідчуття (цикл «В казематі»). Аналіз поезії «Мені однаково...».

21. Творчість Т. Шевченка періоду заслання. Автобіографічні мотиви у ліриці митця цього періоду як відображення його душевної драми. («І виріс я на чужині», «Мені тринадцятий минало», «Якби ви знали, паничі…»). Аналіз одного з творів (на вибір).

22. Лірика Т.Шевченка останнього періоду творчості як відбиття оригінальних етичних і ціннісних установок автора («Сон» («На панщині пшеницю жала»), «Ісаія. Глава 35», «Доля», «Муза», «Слава»). Аналіз одного з творів (на вибір).

23. Особливості розвитку прози 1840-1860-х рр.: динаміка переходу від романтизму («Чорна рада» П.Куліша: особливості жанру (вальтерскоттівські тенденції); особливості композиції та образної системи)до реалізму (фольклоризм і психологізм «Народних оповідань» Марка Вовчка, психологізм роману А.Свидницького «Люборацькі»).

24. Творчість Івана Нечуя-Левицького: розширення тематичних і жанрових меж української реалістичної літератури. Показ життя української інтелігенції, її участі в національно-культурному житті України в повісті „Хмари”. Старше (Василь Дашкович) і молодше (Павло Радюк) покоління патріотично налаштованої української інтелігенції.

25. Іван Нечуй-Левицький – творець класичних соціально-побутових повістей. Проблема духовного стану українського селянства пореформеного періоду в повісті „Кайдашева сім’я”. Проблема батьків і дітей. Система образів, українознавство, функції сміху у творі.

26. Панас Мирний – основоположник соціально-психологічного роману в українській літературі. Аналітичний підхід до дійсності та творчо-психологічна настанова на зображення життя в романах “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”. Композиційно-сюжетні особливості творів, сутність образу „пропащої сили”, типове й індивідуальне в долі героїв.

27. Становлення українського професійного театру і розвиток української драматургії ІІ пол. ХІХ ст. Соціально-психологічні драми М.Старицького („Талан”), М. Кропивницького („Олеся”).

28. Драматургічне новаторство, жанрова різноманітність творів І. Карпенка-Карого. Дворянство як міф про краще життя, підміна особистісних етичних цінностей становою приналежністю у трагікомедії „Мартин Боруля”. Трагедія неординарної особистості в конкретно-історичних умовах у п’єсі „Сава Чалий”.

29. Поетична творчість Івана Франка. Збірка „З вершин і низин”: лірико-проповідницькі та лірико-агітаційні настанови на суспільне пробудження. Широка гама почуттів ліричного героя у збірці „Зів’яле листя”.

30. Прозова творчість Івана Франка. Повісті „Перехресні стежки”, „Сойчине крило” як перехідне явище від реалізму до модернізму.

31. Філософська поема І. Франка „Мойсей”. Проблематика, особливості конфлікту, символіко-образна система. Образ Мойсея.

32. Українська проза кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. О. Кобилянська: внесок у реформуванні епічних видів і жанрів. Їхня характеристика із зазначенням стильових ознак на матеріалі творів письменниі. Аналіз одного з творів (на вибір).

33. Українська проза кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. М. Коцюбинський: внесок у реформуванні епічних видів і жанрів. Їхня характеристика із зазначенням стильових ознак на матеріалі творів письменника. Аналіз одного з творів (на вибір).

34. Українська проза кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. В. Винниченко: внесок у реформуванні епічних видів і жанрів. Їхня характеристика із зазначенням стильових ознак на матеріалі творів письменника. Аналіз одного з творів (на вибір).

35. Українська проза кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. В. Стефаник: внесок у реформуванні епічних видів і жанрів. Їхня характеристика із зазначенням стильових ознак на матеріалі творів письменника. Аналіз одного з творів (на вибір).

36. Українська драматургія кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. О. Олесь: внесок в оновлення драматургічної поетики. Характеристика неоромантичної та символістської драми на матеріалі творів драматурга. Аналіз одного з творів (на вибір).

37. Українська драматургія кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. Леся Українка: внесок в оновлення драматургічної поетики. Характеристика неоромантичної драми на матеріалі творів письменниці. Аналіз одного з творів (на вибір).

38. Українська драматургія кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. В. Винниченко: внесок в оновлення драматургічної поетики. Характеристика, неореалістичної драми на матеріалі творів драматурга. Аналіз одного з творів (на вибір).

39. Українська лірика кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. Творчість Лесі Українки: новаторство, мотиви, особливості стилю. Аналіз творів поетеси з акцентами на особливостях художності.

40. Українська лірика кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. Творчість О. Олеся: новаторство, мотиви, особливості стилю. Аналіз творів поета з акцентами на особливостях художності.

41. Українська лірика кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. Творчість поетів «Молодої музи» та «Української хати»: новаторство, мотиви, особливості стилю. Аналіз творів представників зазначених угрупувань із акцентами на особливостях художності.

42. Творчість Павла Тичини періоду “Сонячних кларнетів” та 20-х років ХХ століття. Кларнетизм поета. Пейзажно – інтимна лірика (“Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Ви знаєте, як липа шелестить...”.

43. Трагічні картини періоду громадянської війни у творчості Павла Тичини (“Одчиняйте двері...”, “Пам’яті тридцяти”).

44. Творчість Миколи Куліша і проблеми розвитку драматургії 1920 – х – початку 30-х років. Народження епічної драми, її особливості: “Народний Малахій”, “Патетична соната”. Аналіз одного з творів (за вибором).

45. Мистецтво М. Куліша як комедіографа: комедія “Мина Мазайло”. Жанрово-стильові особливості твору.

46. Життя і доля Євгена Маланюка. Історіософські картини в поезії (“Ісход”), особисто – громадянська позиція автора (“Ісход”, “Під чужим небом”) та інші вірші митця.

47. Основні мотиви лірики Євгена Маланюка: складний образ України від “Степової Еллади” до “Діви-Обиди”.

48. Творчість Івана Багряного. Трагічний “оптимізм” у відтворенні автором репресивного режиму, віра в духовні сили народу, втілені в романах “Тигролови”, “Сад Гетсиманський” та ін. Аналіз одного з романів.

49. Олександр Довженко – кіномитець і письменник. Кіноповість “Україна в огні” – основні проблеми особливості композиції.

50. Кіноповість Олександра Довженка “Зачарована Десна”, жанрово-стильове новаторство митця, ліризм твору.

51. Шістдесятництво як літературно-мистецький, філософсько-ідеологічний, суспільно-політичний феномен.

52. Ліна Костенко – поет-громадянин. Мотиви та образи лірики. Особливості художнього стилю. Аналіз одного з творів (на вибір).

53. Творча манера Григора Тютюнника-новеліста. Морально-етичні та психологічні колізії у творах (на прикладі аналізу одного з творів)

54. Роман-гіпотеза «Диво» Павла Загребельного в контексті історичної прози. Жанр і композиція, ідейно-тематична багатоплановість твору, образна система.

55. Василь Стус. Світоглядно-філософська позиція митця. Основні мотиви поезії. Образ ліричного героя. Аналіз одного з творів (за вибором).

56. Сучасна українська проза: художні пошуки митців, жанрове розмаїття, тематика.

57. Ю. Андрухович як представник постмодернізму. Риси художнього стилю. Роман «Рекреації» – перший український постмодерністський роман.

58. Творчість О. Забужко в контексті феміністичної прози. (Аналіз одного із творів на вибір).

59. Жанрово-стильові особливості, ідейно-тематичні домінанти прози М. Матіос. (Аналіз одного із творів на вибір).

60. Сучасна українська поезія. Поліфонічність стильових тенденцій (постмодерністські угрупування Бу-Ба-Бу, «ЛуГоСад», «Пропала грамота», В. Герасим’юк, І. Римарук, О.Забужко та ін.). Аналіз творчого доробку одного із поетів або творчої діяльності одного із літературних угрупувань (на вибір).