Особливості елекротравматизму Статистика свідчить про те, що майже у всіх галузях економіки та агропромислового комплексу, де використовується електричний струм, має місце ураження людей. Ураження струмом є несподіваним для потерпілого видом виробничого травматизму. Ця особливість пояснюється тим, що електричний струм неможливо виявити за зовнішніми ознаками, ні за звуком, ні за запахом. Ураження струмом виникає з такою швидкістю, що людина не спроможна самостійно звільнити себе від струмоведучих частин, при цьому спрацьовує невідповідність швидкості дії впливу та швидкості рефлексів людини (І.П. Павлов). Ураження неізольованої від землі людини електричним струмом може виникати тоді, коли вона: · доторкнулася до однієї або двох фаз електроустановки під напругою; · наблизилась на небезпечну відстань до неізольованих струмоведучих частин електроустановки під напругою; · доторкнулася до металевих корпусів електрообладнання, що перебуває під напругою внаслідок пошкодження електричної ізоляції; · потрапила під крокову напругу, що виникає в місцях розтікання струму в землі і ін.. Основні причини електротравматизму · порушення правил техніки безпеки при експлуатації електричного устаткування; · незадовільне огородження струмопровідних частин установки при випадковому до них доторканні; · незадовільне заземлення електроустановок та незадовільна ізоляція струмоведучих частин; · невідповідність машин, інструментів, кабелів і провідників умовами їх експлуатації; · робота машин біля ЛЕП, що перебувають під напругою; · низький рівень кваліфікації обслуговуючого персоналу, незнання правил безпеки, відсутність належних засобів захисту. Важливим завданням охорони праці лишається розробка і забезпечення відповідних заходів електробезпеки. Електробезпека– це система організаційних і технічних заходів, що забезпечують захист людини від шкідливої та небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичного струму. Класифікація виробничих умов за рівнем електробезпеки Середовище, що оточує людину, може посилювати або зменшувати небезпеку ураження людини електричним струмом. Відповідно до ПУЕ електроустановки поділяються на: · відкриті, зовнішні, що не захищені від атмосферного впливу; · закриті або внутрішні, захищені спорудою від атмосферного впливу. Залежно від умов виробничі приміщення бувають: · сухі – відносна вологість повітря буває до 60%; · вологі – це умови з вологістю повітря від 60% до 75%; · сирі – вологість перевищує 75%; · гарячі – де температура повітря перевищує 350С; · запилені – де така кількість пилу, що він осідає на проводах і попадає в машини і апарати; · хімічно активні умови – де агресивне середовище руйнує ізоляцію на струмопровідних частинах електрообладнання. Згідно з ПУЕ всі виробничі умови за рівнем небезпеки поділяються на три категорії: І – з підвищеною небезпекою; ІІ – особливо небезпечні; ІІІ – без підвищеної небезпеки. До першої категорії належать умови, які характеризуються однією з умов, що викликає підвищену небезпеку: · відносна вологість повітря понад 75%; · струмопровідний пил; · температура понад 350С або короткочасно 400С незалежно від пори року; · можливість одночасного дотикання людини до металевих корпусів електрообладнання і заземлених металевих конструкцій будівлі; · наявність струмопровідних підлог земляних, залізобетонних, цегляних і ін. До ІІ категорії, що характеризується особливо небезпечними умовами належать такі, що мають одну з таких ознак: · дощ, сніг або у приміщення вологість близька до 100% (обладнання, підлоги і стіни постійно вкриті вологою); · хімічно активне середовище з їдкими парами і газами, що руйнують ізоляцію; · одночасно наявні дві або більше умов з ознаками приміщень І категорії. До ІІІ категорії відносяться сухі, без пилу приміщення, де відсутні ознаки І і ІІ категорій. Найнебезпечнішими є умови ІІ категорії. За ступенем небезпеки роботи на зовнішніх установках прирівнюються до робіт особливо небезпечних (ІІ кат.) |