ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Яку величину опору тіла людини приймають за розрахункову при визначенні електробезпеки?

Що являє собою електричний опір тіла людини?

Тіло людини є провідником електричного струму, опір якого складається з опору шкіри та опору внутрішніх органів.

Опір тіла людини є змінною величиною, що має нелінійну залежність від багатьох чинників, а відтак від стану шкіри, фізичних параметрів електричного кола і стану навколишнього середовища.

Електричний опір епідермісу у 1000 разів більший за опір дерми (внутрішнього шару). Зовнішній шар епідермісу складається з мертвих ороговілих клітин, що не мають кровоносних судин і нервів, товщина яких на різних ділянках буває різною (0,02 -0,2 мм). Найтовщим роговий шар буває у місцях, які підлягають механічній дії, утворюючи навіть мозолі. Роговий шар погано проводить тепло і електричний струм. У сухому непошкодженому стані він може розглядатись як діелектрик, питомий опір, якого сягає 106 Ом, що у сотні і тисячі разів перевищує опір інших ділянок шкіри та внутрішніх органів.

Опір шкіри людини змінюється у широких межах. Так, суха, чиста, непошкоджена шкіра може мати опір понад 100 000 Ом. Волога шкіра, порізи, подряпини, забруднення знижують опір до 1000 - 5000 Ом та збільшують електропровідність шкіри, а відтак і небезпеку ураження людини струмом.

У сухому, чистому непошкодженому стані роговий шар епідермісу має питомий опір 105-106 Омм. Електричний опір дерми значно менший.

Що таке внутрішній опір тіла людини? Внутрішній опір тіла людини - це опір внутрішнього шару шкіри, внутрішніх тканин, органів та систем організму, що мають різні значення і змінну величину, яка коливається у широких межах. Наприклад, питомий опір м’язової тканини дорівнює 1,5-3,0 Ом*м, жирової тканини - 30-60 Ом*м, крові - 1—2 Ом*м, а спинномозкової рідини усього - 0,5-0,6 Ом*м.

Яку величину опору тіла людини приймають за розрахункову при визначенні електробезпеки?

Опір тіла людини — це змінна величина, яка коливається у широких межах і залежить від місця контакту електрода з тілом людини. Найменший опір має шкіра обличчя, шиї, тильної сторони кисті рук, підпахові впадини. На тілі людини є цілий ряд точок, де опір значно менший за опір сусідніх ділянок. Це явище співпадає зі старовинною топографією голковколювання, пояснити яке ще неможливо.

Меншою мірою на опір тіла людини впливає стать або вік людини, однак відомо, що опір тіла у жінок і дітей значно менший, ніж у чоловіків, що можна пояснити більш тоншою і ніжнішою шкірою.

Враховуючи всі наведені чинники, при доборі захисних та технічних засобів захисту від ураження електричним струмом, за опір тіла людини беруть 1000 Ом.

инниками, що впливають на наслідки враження електричним струмом (рис . 3 . 47) можуть мати електричний характер: напруга; сила струму, що проходить через тіло людини; вид і частота струму; опір електричного кола; наявність заземлення або занулення і неелектричний характер: індивідуальні особливості людини, її увага, шлях проходження струму через тіло людини, тривалість дії струму; стан приміщення, в якому експлуатується електроустановка та площа контакту людини із струмоведучими частинами

Опір тіла людини не постійний, він залежить від багатьох причин і коливається в дуже широких межах Так, опір сухої шкіри коливається від 3000 до 100000 Ом, а вологої - знижується до 1000 Ом і менше .

Величина струму по-різному впливає на організм людини .

Порогово відчутний струм - найменше значення того струму, який під час проходження через організм людини викликає відчуття подразнення (0,6-1,5 мА при змінному струмі частотою 50 Гц та 5-7 мА - при постійному струмі) .

При струмі до 10 мА і частоті 50 Гц відчувається неприємна подразлива дія струму, яка супроводжується судорожними скороченнями м'язів

Порогово невідпускаючий струм - найменша величина електричного струму (10-18 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 50-80 мА - при постійному струмі), при проходженні через організм людини яка викликає судорожні скорочення м'язів руки, в якій затиснений провідник

При струмі 25-50 мА утруднюється дихання, при струмі більше 50 мА і до 100 мА порушується і робота серця з одночасним паралічем дихання

Порогово фібриляційний струм - найменше значення електричного струму (100 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 300 мА - при постійному струмі), проходження якого через організм людини спричинює фібриляцію серця

Струм в 100 мА при 50 Гц і вище вважають смертельним для людини

Підвищення напруги, прикладеної до тіла людини, в багато разів зменшує опір шкіри Здебільшого, чим вища прикладена напруга, тим більша небезпека ураження . Умовно безпечною є напруга 12 В Але залежно від сили струму, опору організму людини, її віку, статі та інших індивідуальних особливостей, терміну дії, умов виробництва та стану навколишнього середовища (температура, вологість повітря тощо) напруга у 12 В може стати небезпечною .

Величини напруг, які використовуються на практиці:

0-12 В - застосовують для переносних світильників місцевого освітлення під час роботи у приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою, в тісноті, незручному положенні, коли є небезпека дотику працюючого до металевих, заземлених частин;

0-42 В - для проведення лабораторних та практичних занять з учнями (неповнолітніми) в навчальних закладах, а також для індивідуального освітлення і ручного електроінструменту, переносних ламп, сигналізації, під час роботи в небезпечних виробничих зонах

127, 220 В - для освітлення і ручного інструменту в промисловості та побуті;

380 В - величина напруги, яка використовується для промислового устаткування;

380 В і вище - величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на відстань .

Різні тканини людини по-різному проводять струм . Найбільший електричний опір має шкіра людини і, особливо, верхня ороговіла її частина, в якій не має кровоносних судин . На результат ураження виявляє вплив також шлях струму через тіло людини (петлі струму) . Велика небезпека виникає тоді, коли струм проходить через найбільш життєво важливі органи: серце, головний мозок, легені . З усіх випадків електротравматизму найчастіше зустрічаються дві петлі струму: права рука - ноги, рука - рука

Небезпека ураження від змінного струму досягає максимуму при частотах 50-200 Гц . Струм від 200000 Гц і вище безпечний. ___^

Постійний струм у 4-6 раз безпечніший змінного з частотою 50 Гц . Постійний струм у порівнянні зі змінним того ж значення, коли проходить через тіло людини, викликає слабкіші скорочення м'язів і менш несприятливі відчуття . Але це справедливо тільки щодо напруги до 600 В . При більш високій напрузі постійний струм стає небезпечнішим від змінного з частотою 50 Гц

У випадку замикання фази на землю на поверхні землі з'являється електричний потенціал . У зоні розтікання струму людина може опинитися під різницею потенціалів, наприклад, на відстані кроку . Напруга кроку - це різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання струму на відстані кроку, на яких одночасно стоїть людина (рис . 3 . 48, 3 . 49) .

Для розробки заходів щодо запобігання електротравматизму, пов'язаних з розміщенням електроустаткування, необхідно знати джерела електронебезпеки в побуті, кабінетах і лабораторіях.

Відповідно до правил облаштування електрообладнання, приміщення поділяються на три категорії:

1 Приміщення без підвищеної небезпеки - це приміщення, в яких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку

2 Приміщення з підвищеною небезпекою - це такі, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом (вологість, струмопровідні поли - металеві, залізобетонні, висока температура)

3 Особливо небезпечні приміщення - це такі, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом: підвищена вологість, хімічно активне середовище, одночасно дві або більше умов підвищеної небезпеки

Будова електричної мережі кабінетів та лабораторій навчальних закладів повинна відповідати вимогам та стандартам безпеки праці Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму . Кабінети фізики, хімії, майстерні до групи приміщень з підвищеною небезпекою, тому електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму необхідно заземлювати Електророзетки не дозволяється розміщувати в безпосередній близькості від стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів і раковин Стан заземлення та ізоляції електричних мереж, електроприладів і електрообладнання мають щороку перевіряти електротехнічні лабораторії Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінетів та лабораторій необхідно застосовувати їх електричне розділення . Якщо помічено несправності в електромережі кабінету чи лабораторії, у тому числі і у випадку виходу з ладу електроламп, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство навчального закладу

FCC Class B

MPR-II

TCO 95 .(TCO 99)

EPA Energy Star VEZA DPMS