Плавці у скатів, що відграють функцію головних двигунів? МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090201 "Водні біоресурси та аквакультура з навчальної дисципліни "Іхтіологія (загальна і спеціальн " Київ "Аграрна освіта" Модуль 1 "Загальна іхтіологія" 1. Учений, якому належить праця "Система рыбообразных и рыб, ныне живущих и ископаемых": + Л. Берг; Аристотель; П. Артеді; Н. Кніпович; Г. Нікольский. 2. Період, який характеризується посиленим розвитком статевих залоз у риб, появою вторинних статевих ознак називається: личинковий; ембріональний; + ювенальний; мальковий; старечий. 3. Вік у риб визначають за наступними структурами: плакоїдною лускою; ганоїдною лускою; космоїдною лускою; + променями; зубами. 4. В окуня черевні плавці мають положення: абдомінальне; + торакальне; югулярне; горизонтальне; вертикальне. 5. Такі види риб, як сом та судак за способом живлення належать до: рослиноїдних; детритофагів; бентофагів; планктофагів; + хижаків. 6. Такі види риб, як краснопірка, карась, щука, сазан, плітка за вибором субстрату для відкладання ікри належать до екологічної групи: літофільна; остракофільна; псамофільна; + фітофільна; пелагофільна. 7. Такі види риб, як стерлядь, форель, бичок-головач за вибором субстрату для відкладання ікри належать до екологічної групи: + літофільна; остракофільна; псамофільна; фітофільна; пелагофільна. 8. Пічкур за вибором субстрату для відкладання ікри належить до екологічної групи: літофільна; остракофільна; + псамофільна; фітофільна; пелагофільна. 9. Такі види риб, як товстолобики, анчоус за вибором субстрату для відкладання ікри належать до екологічної групи: літофільна; остракофільна; псамофільна; фітофільна; + пелагофільна. 10. Гірчак за вибором субстрату для відкладання ікри належить до екологічної групи: літофільна; + остракофільна; псамофільна; фітофільна; пелагофільна. 11. У міноги тіло вкрито: плакоїдною лускою; ктеноїдною лускою; циклоїдною лускою; ганоїдною лускою; + слизом, луска відсутня. 12. Прохідними рибами є: латимерія; сазан; скат-хвостокол; + російський осетер; щука. 13. Морфологічна ознака, що належить до меристичних: + кількість променів у спинному плавці; висота тіла; довжина верхньої щелепи; маса тіла; промислова довжина. 14. Морфологічна ознака, що належить до пластичних: кількість лусок у бічній лінії; кількість променів у спинному плавці; кількість зябрових тичинок; кількість вусиків; + висота тіла. 15. У скумбрії форма тіла: змієподібна; сплющена несиметрично з боків; стрілоподібна; + торпедоподібна; стрічкоподібна. 16. У саргана форма тіла: змієподібна; сплющена несиметрично з боків; + стрілоподібна; торпедоподібна; стрічкоподібна. 17. У камбали форма тіла: змієподібна; + сплющена несиметрично з боків; стрілоподібна; торпедоподібна; сплющена симетрично з боків. 18. У міноги форма тіла: + змієподібна; сплющена несиметрично з боків; стрілоподібна; торпедоподібна; стрічкоподібна. 19. У ляща форма тіла: змієподібна; сплющена несиметрично з боків; стрілоподібна; торпедоподібна; + сплющена симетрично з боків. 20. У оселедцевого короля форма тіла: змієподібна; сплющена несиметрично з боків; стрілоподібна; торпедоподібна; + стрічкоподібна. 21. У ската форма тіла: змієподібна; + сплющена дорзально-вентрально; стрілоподібна; торпедоподібна; стрічкоподібна. 22. У риби-їжака форма тіла: + кулеподібна; сплющена несиметрично з боків; стрілоподібна; торпедоподібна; стрічкоподібна. 23. У морського коника форма тіла: змієподібна; сплющена несиметрично з боків; стрілоподібна; + не визначена; стрічкоподібна. 24. За рівнем солоності води риб поділяють на: еврітермні, стенотермні; стеногалінні, еврігалінні; пойкілотермні; + стенобіонтні, еврібіонтні; стеногідрійних, еврігідрійних. 25. Вид риб, що належить до тепловодних: форель; харіус; миньок; + товстолобик; таймень. 26. Вид риб, що належить до холодноводних: осетер; сазан; + миньок; щука; лящ. 27. Тип луски у стерляді: циклоїдний; плакоїдний; + ганоїдний; ктеноїдний; відсутня луска. 28. Тип луски у ляща: + циклоїдний; плакоїдний; ганоїдний; ктеноїдний; відсутня луска. 29. Тип луски у ската-хвостокола: циклоїдний; + плакоїдний; ганоїдний; ктеноїдний; відсутня луска. 30. Тип луски в окуня: циклоїдний; плакоїдний; ганоїдний; + ктеноїдний; відсутня луска. 31. Прісноводний вид риби: анчоус; оселедцевий король; осетер; + щука; сарган. 32. Морський вид риби: стерлядь; щука; лин; гірчак; + сарган. 33. У ляща черевні плавці мають положення: + абдомінальне; торакальне; югулярне; горизонтальне; вертикальне. 34. Такі види риб, як плоскирка та бичок-цуцик за способом живлення належать до: рослиноїдних; детритофагів; + бентофагів; планктофагів; хижаків. 35. У окуня черевні плавці мають положення: абдомінальне; + торакальне; югулярне; горизонтальне; вертикальне. 36. Такі види риб, як товстолобики, білий амур за способом живлення відносяться до: + рослиноїдних; детритофагів; бентофагів; планктофагів; хижаків. 37. До хрящових ганоїдів належать види риб: щука; + стерлядь; скат-хвостокол; плітка; тюлька. 38. Група видів, пов’язаних єдністю свого географічного походження та пристосованістю до абіотичних і біотичних умов називається: популяція; іхтіофауна; іхтіоценоз; раса; + фауністичний комплекс. 39. До моноциклічних видів риб належить: лящ; + горбуша; плоскирка; карась; окунь. 40. До поліциклічних видів риб належить: річкова мінога; горбуша; річковий вугор; + стерлядь; кета. 41. Такі види риб, як верховодка та анчоус за способом живлення належать до: рослиноїдних; детритофагів; бентофагів; + планктофагів; хижаків. 42. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для карася: + 0,5 мг/л; 3–4 мг/л; 5–7 мг/л; 8–11 мг/л; 12–17 мг/л. 43. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для судака: 0,5 мг/л; 3–4 мг/л; + 5–7 мг/л; 8–11 мг/л; 12–17 мг/л. 44. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для форелі: 0,5 мг/л; 3–4 мг/л; 5–6 мг/л; + 7–11 мг/л; 12–17 мг/л. 45. Концентрація кисню у воді, що вважається нормальною для сазана: 0,5 мг/л; + 3–5 мг/л; 6–7 мг/л; 8–11 мг/л; 12–17 мг/л. 46. Вид туводної іхтіофауни: великоротий буфало; гамбузія; білий товстолобик; чорний амур; + судак. 47. Стадія зрілості, якій належить наведений стан гонад: статеві продукти витікають навіть під час легкого дотику до черевця, маса гонад від початку ікрометання до його закінчення зменшується: ІІ; ІІІ; ІV; + V; VІ. 48. Наведена характеристика наповнення шлунково-кишкового тракту: окремі включення харчових компонентів відповідає оцінюванню: + 1 бал; 2 бали; 3 бали; 4 бали; 5 балів. 49. Наведена характеристика перетравленості їжі: організми злегка перетравлені, але можливе визначення їх видової приналежності відповідає оцінюванню: 1 бал; + 2 бали; 3 бали; 4 бали; 5 балів. 50. Хвостовий плавець залежно від величини верхньої та нижньої лопатей поділяється на типи: протоцеркальний, дифіцеркальний, гомоцеркальний; загострений, вильчатий, виємчатий; протоцеркальний, гіпобатний, загострений; симетричний, несиметричний, дифіцеркальний; + ізобатний, гіпобатний, епібатний. 51. Період розвитку риб, який характеризується переходом на зовнішнє живлення: ембріональний; ювенальний; + личинковий; мальковий; старечий. 52. Кількість ікринок на 1 кг або 1 см тіла самки: + відносна плодючість; абсолютна індивідуальна плодючість; видова плодючість; робоча плодючість; популяційна плодючість. 53. Розвиток яйця без запліднення це: овогенез; ембріогенез; + партеногенез; філогенез; гіногенез. 54. Наважка ікри для визначення плодючості у щуки становить: 1 г; 0,5 г; 5–20 г; + 2–4 г; 10 г. 55. Наважка ікри для визначення плодючості у лососевих становить: 1 г; 0,5 г; + 5–20 г; 2–4 г 0,1 г. 56. Наважка ікри для визначення плодючості у плітки становить: + 1 г; 0,5 г; 5–20 г; 2–4 г; 10 г. 57. Кількість ікринок, яку самка відкладає за один нерестовий період за сприятливих умов: відносна плодючість; + абсолютна індивідуальна плодючість; видова плодючість; робоча плодючість; популяційна плодючість. 58. Активна реакція середовища (рН), що сприятлива для більшості риб: + нейтральна; слаболужна; слабокисла; кисла; лужна. 59. Вид риби акліматизований в Україні: чорний амур; + піленгас; білий товстолобик; палія; білий амур. 60. Вид риб, що не має луски: короп; карась; + сом; стерлядь; лин. 61. Розташування ротового отвору у осетра: верхнє; + нижнє; кінцеве; напівнижнє; напівверхнє. 62. Розташування ротового отвору у судака: верхнє; нижнє; + кінцеве; напівнижнє; напівверхнє. 63. Розташування ротового отвору у чехоні: + верхнє; нижнє; кінцеве; напівнижнє; напівверхнє. 64. Плавці, що належать до парних: спинний; + черевний; анальний; жировий; хвостовий. 65. Вид риб, у якого є жировий плавець: річковий окунь; + форель; скат; білизна; осетер. 66. Органи чуття, що властиві лише рибам: очі; вусики; орган слуху; орган нюху; + бічна лінія. 67. У тріскових черевні плавці мають положення: абдомінальне; торакальне; + югулярне; горизонтальне; вертикальне. 68. Період, який характеризується посиленим розвитком статевих залоз, появою вторинних статевих ознак називається: ембріональний; + ювенальний; личинковий; мальковий; старечий. 69. Категорія, до якої належить характеристика їжі за фактичним значенням: займає менше 10 % маси харчової грудки риби: головна; улюблена; замінна; другорядна; + змушена. 70. Хвостовий плавець у риб у формулі позначається: А ІІІ, (21) 22-28 (29)(30); Sq (squame); + С (саudаlis); L.ℓ.(linea lateralis). 71. Вид, який будує гніздо для відкладання ікри: окунь; лящ; карась; + колючка; плоскирка. 72. Морська голка належить до групи: фітофільної; + виношувальна; літофільної; псамофільної; пелагофільної. 73. До глибоководної іхтіофауни належить: + світний анчоус; стерлядь; лящ; катран; скумбрія. 74. До донних риб належить: скумбрія; + камбала; верховодка; плітка; окунь. 75. У оселедцевих риб забарвлення: прозоре; донне; + пелагічне; відсутнє. 76. Паразитичний спосіб життя веде: сом; окунь; катран; + глибоководний вудильник; оселедець. 77. Який вид риби вкритий панцирем: сом; окунь; + кузовок; оселедцевий король; сарган. 78. У Чорному морі отрутоносною рибою є: катран; барабуля; сарган; + морський дракончик; анчоус. 79. У маринки отруйними є: кров; + ікра; м’язи; кістки; шкіра. 80. Внутрішньовидовий паразитизм зустрічається у: судака; сома; + глибоководних вудильників; тріски; оселедцевого короля. 81. Шлунок відсутній у: + ляща; окуня; сома; судака; форелі. 82. Кількість одиниць спожитого корму на одиницю приросту рибної продукції: річний раціон; + кормовий коефіцієнт; індекс вибірковості їжі; індекс наповнення травного тракту; індекс споживання корму. 83. Відношення фактичної маси окремих компонентів їжі (спеціальні) і маси всієї їжі (загальні) до маси риби, виражене у відсотках і збільшене у 10000 разів – це: індекс вибірковості їжі; індекс харчової схожості; індекс споживання корму; + індекс наповнення травного тракту; кормовий коефіцієнт. 84. Лінійний і ваговий ріст риби за певний проміжок часу – це: лінійний приріст; відносний приріст; + темп росту; характеристика темпу росту; ваговий приріст риби. 85. До понтокаспійського прісноводного комплексу належить вид риб: щука; + лящ; сазан; бичок-цуцик; амур. 86. Глоткові зуби мають: + плітка; окунь; катран; стерлядь; судак. 87. Пілоричні придатки мають: товстолобик; + окунь; лящ; верховодка; плоскирка. 88. Спіральний клапан мають: + катран; короп; білий амур; сом; плітка. 89. Вид, якому належить наведена формула плавців: D ХІІ-ХV, І-ІІ 12-23; А ІІ-ІІІ 9-14: сом; лящ; + судак; форель; анчоус. 90. Стадія зрілості гонад, на якій відбирають проби для визначення плодючості у риб: І; ІІ; ІІІ; + ІV; V. 91. Категорія, до якої належить характеристика їжі за вибірковістю: 2–3 організми їжі займають 60–70 % маси харчової грудки: головна; + улюблена; замінна; другорядна; змушена. 92. Властивість водойми відтворювати впродовж певного часу величину біомаси риб називається: ретенція; + рибопродуктивність; трансформація; саморегуляція; відновлення. 93. Біотехтічні заходи, які спрямовані на вилучення із популяції промислових риб, небажаних у господарському, біологічному або естетичному відношеннях, має назву: + селективний лов; промисловий лов; аматорський лов; контрольний лов; мальковий лов. 94. Система заходів із пристосування риб до нових умов існування та нових біоценозів має назву: трансформація; видоутворення; еволюція; + акліматизація; конвергенція. 95. У більшості кісткових риб основною видовою ознакою є: + кількість променів у спинному та анальному плавцях; розташування очей; форма тіла; форма хвостового плавця; розміри тіла. 96. Який вид риб має три спинних плавця: судак; сом; сарган; + тріска; катран. 97. Стимуляція розвитку яйця сперматозоїдами близьких видів без запліднення – це: овогенез; ембріогенез; партеногенез; філогенез; + гіногенез. 98. Бічна лінія відсутня у: чехоні; судака; + салаки; ляща; щуки. 99. Вид риб, у якого спинний плавець видозмінено у колючки: судак; + колючка; сом; короп; катран. 100. Плавальний міхур відсутній у: судака; плітки; + чорноморського калкана; щуки; окуня. 101. Формула, за якою визначається коефіцієнт вгодованості риб за Кларк: + (p*100)/L3, де p – маса тіла без нутрощів, L – довжина тіла; (p*100)/L, де p – маса тіла, L – довжина тіла; (p*100)/L3, де p – маса тіла, L – довжина тіла; (p*100)/L2, де p – маса тіла, L – довжина тіла. (p*100)/LНО, де p – маса тіла, L – довжина тіла, Н – найвища висота тіла; О – охоплення тіла. 102. Формула, за якою визначається коефіцієнт вгодованості риб за Фультоном: (p*100)/L3, де p – маса тіла без нутрощів, L – довжина тіла; (p*100)/L, де p – маса тіла, L – довжина тіла; + (p*100)/L3, де p – маса тіла, L – довжина тіла; (p*100)/L2, де p – маса тіла, L – довжина тіла; (p*100)/LНО, де p – маса тіла, L – довжина тіла, Н – найвища висота тіла; О – охоплення тіла. 103. Формула, за якою визначається коефіцієнт вгодованості риб за Сальніковим: (p*100)/L3, де p – маса тіла без нутрощів, L – довжина тіла; (p*100)/L, де p – маса тіла, L – довжина тіла; (p*100)/L3, де p – маса тіла, L – довжина тіла; (p*100)/L2, де p – маса тіла, L – довжина тіла; + (p*100)/LНО, де p – маса тіла, L – довжина тіла, Н – найвища висота тіла, О – охоплення тіла. 104. Формула, за якою визначається коефіцієнт зрілості гонад: m *100/ P, де m – маса гонад, P – маса тіла без нутрощів; m / P, де m – маса гонад, P – маса тіла; m 2 *100/ P, де m – маса гонад, P – маса тіла; + m *100/ P, де m – маса гонад, P – маса тіла; m *100/ P L, де m – маса гонад, P – маса тіла; L – довжина тіла. 105. Риба, що здійснює катадромну нерестову міграцію: + вугор; синець; осетр; вобла; лящ. 106. Риба, що здійснює анадромну нерестову міграцію: стерлядь; синець; + кета; вобла; лящ. 107. Риба, для якої характерне "легеневе" дихання: анчоус; + протоптер; латимерія; карась; морський окунь. 108. Утворення, що не пов’язані походженням із шкірою риб: хроматофори; ядовиті залози; + електричні органи; плакоїдна луска; слизові залозисті клітини. 109. Екзогенне живлення не є: споживання їжі шляхом поглинання, фільтрації седиментації; живлення за рахунок симбіонтів (водорості всередині найпростіших та ін.); споживання гідробіонтами розміщених та завислих у товщі води органічних речовин; + споживання поживних речовин, що міститься в ікрі; споживання поживних речовин, що міститься у навколишньому середовищі. 110. Органи слуху та рівноваги риб – це: хеморецептори; + механорецептори; фоторецептори; терморецептори; електрорецептори. 111. Летальний показник температури – це: найвища та найнижча температура, за якої гідробіонт інтенсивно живиться; мінімальні та максимальні показники температури, за яких триває розмноження гідробіонтів; мінімальна та максимальна температура, яку гідробіонт витримує; + найвищі та найнижчі показники температури за яких організм гине; діапазон оптимальних температур. 112. Личинки всіх видів риб на ранніх етапах розвитку за спектром живлення: макрофітофаги; детритофаги; фітопланктофаги; зообентофаги; + зоопланктонофаги. 113. Одновидове різновікове угруповання риб, що самовідтворюється, приурочене до певного місця перебування і характеризується певними морфологічними показниками має назву: зграя; + стадо; скупчення; морфа; колонія. 114. До методів визначення відносної чисельності риб належать: + біостатистичний метод; метод площ; метод мічення; інструментальні методи; метод аерофотозйомки. 115. До методів визначення абсолютної чисельності риб належать: біостатистичний метод; метод фонового прогнозу; + метод площ; статистичний метод; хімічний метод. 116. Форми відносин у риб, що належать до внутрішньовидових: мутуалізм, хижацтво; + паразитизм, канібалізм; мутуалізм, паразитизм; коменсалізм, канібалізм; хижацтво, симбіоз. 117. Фауністичний комплекс, до якого належить щука: + бореальний рівнинний; арктичний прісноводний; понтокаспійський морський; китайський рівнинний; третинний рівнинний прісноводний. 118. Фауністичний комплекс, до якого належить сазан: бореальний рівнинний; арктичний прісноводний; понтокаспійський морський; китайський рівнинний; + третинний рівнинний прісноводний. 119. Вид риби аборигенної іхтіофауни, що за способом живлення відносять до фітофагів: лящ; білий товстолобик; строкатий товстолобик; + краснопірка; білий амур. 120. Кількість необхідного іхтіологічного матеріалу для оцінювання стану іхтіофауни за біологічними та продукційними показниками визначається довірчою вірогідністю (рівнем), який для таких досліджень повинен становити: 90 %; + 95 %; 25 %; 75 %; 50 %. 121. Індекс вибірковості їжі за Івлєвим визначається за формулою: Р-r / P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні; (Р–r)*100 / P + r, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні; + P-r / Р+r, де r – відсоткове значення кормового організму в харчовій грудці, P – відсоток цього організму у природному угрупованні; r/P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні; 122. Сучасним методом мічення риб є: ультразвукове; хімічне; + чіпування; радіоактивне; електричне. 123. Фауністичноий комплекс, до якого належить лосось: бореальний рівнинний; + арктичний прісноводний; понтокаспійський морський; китайський рівнинний; третинний рівнинний прісноводний. 124. Фауністичноий комплекс, до якого належить білий амур: бореальний рівнинний; арктичний прісноводний; понтокаспійський морський; + китайський рівнинний; третинний рівнинний прісноводний. 125. Фауністичноий комплекс, до якого належить бичок-цуцик: бореальний рівнинний; арктичний прісноводний; + понтокаспійський морський; китайський рівнинний; третинний рівнинний прісноводний. 126. Угруповання близьких за віковим і біологічним станом риб одного виду, що взаємно орієнтуються один на одного і поєднуються на більш-менш тривалий час, має назву: + зграя; стадо; скупчення; морфа; колонія. 127. Тимчасове об’єднання декількох зграй або елементарних популяцій, які можуть зливатися або бути відособленими, має назву: зграя; стадо; + скупчення; морфа; колонія. 128. Стадія зрілості, якій належить наведений стан гонад: ікринки помітні простим оком, непрозорі, ромбічної форми, щільно прилягають одна до одної; сім’яники із прозорих стають блідо-рожевими, щільні: ІІ; + ІІІ; ІV; V; VІ. 129. Стадія зрілості, якій належить наведений стан гонад: статеві органи досягли майже максимального розвитку; яєчники дуже великі і заповнюють до 2/3 всієї черевної порожнини; ікринки крупні, прозорі і під час натискання витікають; сім’яники білого кольору і наповнені рідкими молоками, які легко витікають під час натискання черевця; ця стадія у деяких риб нетривала і швидко переходить у наступну: ІІ; ІІІ; + ІV; V; VІ. 130. Оцінювання характеристики наповнення шлунково-кишкового тракту за шкалою Лебедєва М.: велика кількість речовини, розтягнутий шлунок або кишечник: 1 бал; 2 бали; 3 бали; 4 бали; + 5 балів. 131. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: тонка шнуроподібна смужка жиру між другим та третім відділами кишечнику: + 1 бал; 2 бали; 3 бали; 4 бали; 5 балів. 132. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: неширока безперервна смужка досить щільного жиру між другим та третім відділами кишечнику: 1 бал; + 2 бали; 3 бали; 4 бали; 5 балів. 133. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: широкі смужки жиру вздовж відділів кишечнику від початку до анального отвору: 1 бал; 2 бали; + 3 бали; 4 бали; 5 балів. 134. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: кишечник майже цілком вкритий жиром, за винятком маленьких просвітів, де видно кишку: 1 бал; 2 бали; 3 бали; + 4 бали; 5 балів. 135. Оцінювання характеристики жирності шлунково-кишкового тракту за шкалою Прозоровської М.: кишечник залитий товстим шаром жиру, просвітів немає: 1 бал; 2 бали; 3 бали; 4 бали; + 5 балів. 136. Оцінювання характеристики перетравності їжі за шкалою Фортунатової К.: дуже переварені, абсолютно зруйновані організми, але можливо визначити за окремими частинами тіла (кістками, очами, кінцівками, панциром, ротовими частинами, отолітами): 1 бал; 2 бали; 3 бали; + 4 бали; 5 балів. 137. Оцінювання характеристики перетравності їжі за шкалою Фортунатової К.: кормові організми перетравлені, у вигляді гомогенної маси: 1 бал; 2 бали; 3 бали; 4 бали; + 5 балів. 138. Вид риб, у якого відсутні грудні плавці: стерлядь; + мурена; форель; в’юн; сом. Плавці у скатів, що відграють функцію головних двигунів? + грудні; черевні; анальний; спинний; хвостовий. 140. Вид риб, у якого відсутні черевні плавці: бичок-кругляк; + вугор; форель; в’юн; сом. 141. Вид риб, у якого відсутній спинний плавець: мурена; катран; + скат-хвостокол; риба-місяць; кузовок. 142. Вид риб, у якого відсутній анальний плавець: + морська голка; в’юн; мурена; кузовок; сом. 143. Види риб, у яких черевні плавці перетворені у птерігоподії: + хрящові; коропові; оселедцеві; лососеві; хрящові ганоїди. 144. Тип забарвлення тіла у минька: глибоководний ; пелагічний; + зарослевий; зграйний; сигнальний. 145. Тип забарвлення тіла у пузанка: глибоководний; пелагічний; зарослевий; + зграйний; сигнальний. 146. Тип забарвлення тіла у вугільної риби: + глибоководний; пелагічний; зарослевий; зграйний; сигнальний. 147. Тип забарвлення тіла бичка-кругляка у шлюбний період: глибоководний; пелагічний; зарослевий; зграйний; + сигнальний. 148. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у тунця: 5; 10; 30; 60; + 70. 149. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у скумбрії: 5; 10; 30; + 60; 70. 150. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у кефалевих: 5; 10; 20; + 30; 60. 151. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у сазана: 5; 10; + 20; 30; 60. 152. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у бичка-цуцика: 5; + 10; 20; 30; 60. 153. Максимальний коефіцієнт швидкості плавання у риби-місяця: + 5; 10; 20; 30; 60. 154. Вік риби можна визначити на: плакоїдній лусці, отолітах, кістках; ганоїдній лусці, отолітах, кістках; + отолітах, кістках, кістковій лусці; кістковій лусці, плакоїдній лусці, ганоїдній лусці; отолітах, кістках, ганоїдній лусці. 155. Нерестові міграції прохідних риб поділяють на: + анадромні, катадромні; весняні, катадромні; катадромні, горизонтальні; зимові, анадромні; горизонтальні, весняні. 156. Риби, ікра яких вкрита третинною роговою оболонкою: окуневі; коропові; + хрящові; осетрові; лососеві. 157. Риби, ікра яких вкрита третинною білковою оболонкою: + хрящові; коропові; окуневі; осетрові; лососеві. 158. Вік статевої зрілості риб головним чином залежить від: вгодованості; розвитку кормової бази; + довжини тіла; температурного режиму водойми; солоності водного середовища. 159. Аборигенний вид, що належить до категорії цінних промислових риб: строкатий товстолобик; + білизна; білий товстолобик; краснопірка; карась. 160. Аборигенний вид, що належить до категорії цінних промислових риб: білий амур; + лящ; чорний амур; краснопірка; білий товстолобик. 161. Аборигенний вид, що належить до категорії малоцінних промислових риб: + верховодка; лящ; тараня; щука; судак. 162. До стенотермних риб належить: щука; сазан; карась; + глибоководний вудильник; тюлька. 163. Серед представників аборигенної іхтіофауни весняний нерест має: сазан; форель; лин; + щука; минь. 164. Серед представників аборигенної іхтіофауни літній нерест має: окунь; форель; + лин; стерлядь; щука. 165. Серед представників аборигенної іхтіофауни осінньо-зимовий нерест має: + минь; щука; форель; лящ; плітка. 166. Період життєвого циклу, у який у риб спостерігаються максимальні відносні лінійно-вагові прирости: личинковий; після настання статевої зрілості; залежить від умов існування риби; + ювенальний; протягом усього життя. 167. Період життєвого циклу, у який у риб спостерігаються мінімальні відносні вагові прирости: личинковий; ювенальний; мальковий; + пострепродуктивний; залежить від умов існування риби. 168. До хижих коропових риб аборигенної іхтіофауни належить: сазан; щука; плоскирка; сом; + білизна. 169. Індекс вибірковості їжі за Шоригіним визначається за формулою: P/ r, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні; r/P2, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні; r*100/P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні; r/P*100, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні; + r/P, де r – відсоткове значення організму в їжі, P – відсоток цього організму у природному угрупованні. 170. Для високоорганізованих груп риб характерна наявність: хрящового скелета, югулярного розташування черевних плавців, плакоїдної луски, 5–7 пар зябрових щелин, амфістиличного типу черепа; кісткового скелета, абдомінального розташування черевних плавців, ганоїдної луски, 5 пар зябрових щелин, аутостиличного типу черепа; + кісткового скелета, югулярного розташування черевних плавців, кісткової луски, 1 пари зябрових щелин, гіостиличного типу черепа; хрящового скелета, югулярного розташування черевних плавців, ганоїдної луски, 1 пари зябрових щелин, гіостиличного типу черепа; кісткового скелета, торакального розташування черевних плавців, кісткової луски, 5–7 пар зябрових щелин, аутостиличного типу черепа. 171. Величина щорічного улову риби на одиницю водної площі водойми – це: потенційна рибопродуктивність; + промислова рибопродуктивність; природна рибопродуктивність; біопродуктивність; загальна рибопродуктивність. 172. Частина абсолютної чисельності риб, мінімальний розмір яких обмежується селективними властивостями знарядь лову, це: + промисловий запас риб; промисловий вилов; вилов можливий допустимий; вилов загальний допустимий; промисел риб. 173. Вид, для якого характерна популяція першого типу: Д = 0; К = Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція: + горбуша; лящ; тюлька; осетр; карась. 174. Вид, для якого характерна популяція другого типу: Д>0; К>Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція: горбуша; лящ; + каспійський оселедець; осетр; карась. 175. Вид, для якого характерна популяція третього типу: Д>0; К<Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція: тюлька; + лящ; каспійський оселедець; сьомга; корюшка. 176. Кількість їжі, яку риба з’їдає за добу, виражена у відсотках від загальної маси тіла, це: + добовий раціон риб; річний раціон риб; інтенсивність живлення; кормовий коефіцієнт; вгодованість риб. 177. Шкіряне дихання відіграє основну роль у житті: рогозуба; ляща; змієголова; + в’юна; протоптера. 178. Вид риб, у якого є додатковий орган дихання: рогозуб; лящ; + змієголов; в’юн; протоптер. 179. Вид, для якого характерна популяція третього типу: Д>0; К<Д; К+Д=Р, де Д – залишок; К – поповнення; Р – нерестова популяція: тюлька; корюшка; каспійський оселедець; сьомга; + осетер. 180. Різниця між кінцевою і початковою масою риби за вегетаційний період – це: відносний приріст; + абсолютний ваговий приріст; приріст; темп росту; характеристика росту. 181. Оптимальний кормовий коефіцієнт фітопланктону для визначення можливого приросту іхтіомаси становить: + 50; 5; 10; 120; 6. 182. Оптимальний кормовий коефіцієнт зоопланктону для визначення можливого приросту іхтіомаси становить: 50; + 5; 10; 120; 6. 183. Оптимальний кормовий коефіцієнт макрофітів для визначення можливого приросту іхтіомаси становить: + 50; 5; 10; 120; 6. 184. Оптимальний кормовий коефіцієнт "м’якого" зообентосу для визначення можливого приросту іхтіомаси становить: 50; + 5; 10; 120; 6. 185. Оптимальний кормовий коефіцієнт зообентосу (молюсків для визначення можливого приросту іхтіомаси становить: + 50; 5; 10; 120; 6. 186. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні міноговим під час морфометричних досліджень: + форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику; наявність кісткових шипиків, розміщення очей; довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса; кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків; кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків. 187. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні оселедцевим під час морфометричних досліджень: форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику; наявність кісткових шипиків, розміщення очей; довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса; кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків; + кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків. 188. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні осетровим під час морфометричних досліджень: форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику; наявність кісткових шипиків, розміщення очей; довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса; + кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків; кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків. 189. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні лососевим під час морфометричних досліджень: форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику; наявність кісткових шипиків, розміщення очей; + форма зябрових тичинок, глибина хвостової вирізки; кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків; кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків. 190. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні бичковим під час морфометричних досліджень: форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику; наявність кісткових шипиків, розміщення очей; + довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса; кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків; кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків. 191. Виберіть відповідні особливості ознак, притаманні камбаловим під час морфометричних досліджень: форма і кількість "зубів" на ротовій воронці та язику; + наявність кісткових шипиків, розміщення очей; довжина та ширина генітального соска, ширина істмуса; кількість рядів спинних, бічних та черевних бляшок, форма вусиків; кількість і форма тичинок на першій зябровій дузі, кількість хребців та черевних шипиків. 192. Прісноводні риби розподіляються за зоогеографічними областями: Неоарктична, Австралійська; Арктична, Бореальна, Амурська, Африканська; + Амурська, Африканська, Неоарктична, Австралійська; Нотальна, Тропічна, Неоарктична, Австралійська; Південна, Континентальна, Неоарктична, Австралійська. 193. Основні типи міграцій риб: анадромні, катадромні; + нерестові, нагульні, зимувальні; горизонтальні, вертикальні; весняні, літні, осінньо-зимові; активні, пасивні. 194. У костистих прісноводних риб механізм осморегуляції відбувається за рахунок: надходження води через зябра, крізь шкіру та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла; надходження води через кишечник та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла; надходження води через шкіру та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла; + надходження води через зябра, шкіру та з кормом і виділення її нирками.; надходження води через кишечник та з кормом і виділення її через зябра та крізь покрив тіла. Модуль 2 "Спеціальна іхтіологія" 1. 195.У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли: Ю. Дгебуадзе; + П. Белон; О. Попова; Е. Криксунов; О. Маркевич. 2. 196 У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли: Ю. Дгебуадзе; О. Попова; + П. Артеді; П. Сухойван; О. Маркевич. 3. 197 У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли: Ю. Дгебуадзе; М. Коваль; О. Попова; О. Маркевич; + І. Мюллер. 4.198 Основи спеціальної іхтіології були створені: + Л. Бергом і Г. Лінбергом; К. Рульє і і О. Поповою; В. Владимировим і К. Бугайом; Г. Монастирським і Ф. Барановим; Р. Бівертоном і С. Холтом. 5. Основи спеціальної іхтіології були створені: К. Васильєвою і Ю. Решетниковим; К. Рульє і і О. Поповою; + П. Мойсєєвим і Н. Грінвудом; Г. Монастирським і Ф. Барановим; Р. Бівертоном і С. Холтом. 6. Основи спеціальної іхтіології були створені: Р. Бівертоном і С. Холтом; К. Рульє і і О. Поповою; Г. Монастирським і Ф. Барановим; + О. Световідовим і Г. Нікольським; І. Дячуком і В. Жукінським. 7. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли: Е. Кріксунов; + К. Матсубара; О. Денісов; П. Тюрін; П. Белон. 8. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли: Є. Кріксунов; Ж. Кюв’є; О. Денісов; + Н. Грінвуд; П. Тюрін. 9. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли: Є. Кріксунов; К. Лінней; О. Денісов; П. Тюрін; + А. Ромер. 10. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Белона були наступними: кити і морські корови; + великороті риби або кити; риби без зябрових кісток; панцирні риби; риби круглої форми. 11. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Белона були наступними: кити і морські корови; акантодові риби; риби без зябрових кісток; + риби змієподібної форми; кити смугасті та дельфіни. 12. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Артеді були наступними: + м’якопері риби; яйцекладні костисті риби плоскої форми; прісноводні риби; голкові риби; бельдюгові риби. 13. Назви груп риб та інших тварин у системі П. Артеді були наступними: кісткові риби; яйцекладні костисті риби плоскої форми; прісноводні риби; + колючепері риби; нектонні риби. 14. До складу групи костистих риб у системі І. Мюллера належать риби: суцільнокісткові; + зрослоглоткові; зрослощелепні; поперечнороті; суцільноголові. 15. До складу групи костистих риб у системі І. Мюллера належать риби: суцільнокісткові; надзяброві; + відкритоміхурні; поперечнороті; суцільноголові. 16. До складу групи костистих риб у системі І. Мюллера належать риби: суцільнокісткові; суцільнозяброві; суцільноголові; поперечнороті; + пучкозяброві. 17. До складу групи вищих риб у системі Л.С. Берга належать підкласи риб: хрящекісткових; + кистеперих; суцільноголових; суцільнокісткових; міногових. 18. До складу групи вищих риб у системі Л.С. Берга належать підкласи риб: хрящекісткових; міксінових; + променеперих; суцільнокісткових; новоперих. 19. Системі риб Л.С. Берга відповідає така назва групи кісткових риб: Підклас – Osteichthyes; + Надряд – Teleostei; Клас – Osteichthyes; Надклас – Teleostei; Гілка – Teleostei. 20. Системі риб Г.У. Лінберга відповідає така назва групи кісткових риб: Підклас – Osteichthyes; Надряд – Teleostei; + Клас – Osteichthyes; Надклас – Teleostomi; Гілка – Plagiuri. 21. Системі риб Г.В. Нікольського відповідає така назва групи кісткових риб: + Підклас – Osteichthyes; Надряд – Teleostei; Клас – Osteichthyes; Надклас – Teleostomi; Гілка – Plagiuri. 22. У систематиці надродина риб має наступне закінчення українською мовою: -ові; -видні; + -подібні; -оідні; -образні. 23. У систематиці підряд риб має наступне закінчення латинською мовою: -inae; -formes; -idae; + -oidei; -oidea. 24. У групи безщелепних рибоподібних зябра є наступними: непарні; рогові; + ендодермального походження; ектодермального походження; дійсні кісткові. 25. У групи безщелепних рибоподібних носові отвори є наступними: + непарні; рогові; ендодермального походження; ектодермального походження; парні. 26. У групи безщелепних рибоподібних зуби є наступними: непарні; + рогові; ендодермального походжен ектодермального походження; дійсні кісткові. 27. У класу хрящових риб промені плавців є наступними: ганоїдні; плакоїдні; не у вигляді рогових ниток; у вигляді пластинок; + у вигляді рогових ниток. 28. У класу хрящових риб тип луски є наступним: кісткова; ганоїдна; + плакоїдна; не у вигляді рогових ниток; у вигляді рогових ниток. 29. У класу хрящових риб плавальний міхур: зазвичай є; округлий; не у вигляді рогових ниток; + немає; у вигляді рогових ниток. 30. У підкласу рибоподібних міног вусики: один; дві пари; + немає; непарні; розвинуті, три. 31. У підкласу рибоподібних міног спинний плавець є наступним: один (дві виїмки); три; немає; один зачаточний; + розвинуті, два. 32. У підкласу рибоподібних міног внутрішнє вухо має таку кількість напівкругових каналів: один (дві ампули); + два; немає; відсутній, один зачаточний; розвинуті, три. 33. У підкласу пластинчастозябрових риб тип черепа є наступним: хрящовий; пластинчастий; уростиличний; + гіостиличний; аутостиличний. 34. У підкласу пластинчастозябрових риб кількість зябрових щілин є наступною: 1 (2); 3 (6); + 5 (10); 6 (12); 7 (14). 35. У підкласу пластинчастозябрових риб клоака: відсутня; + наявна; дорзальна; вентральна; каудальна. 36. Ключиця у кісткових ганоїдних риб латинським терміном позначається: Palato quadratum; + Clavicula; Anus Cloaka. 37. На нижній частині голови кистеперих кісткових риб знаходяться: зяброві щілини; хоани; тіла хребців; + гулярні пластинки; парні плавці. 38. Скільки ключиць у хрящових ганоїдів: 1; + 2; 3; 4; 5. 39. У кісткових костистих риб верхнєпотиличний відділ черепа є : роговим; хрящовим; вапняковим; + кісковим; косміновим. 40. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать: + Caspiomyzon wagneri; Prionace glauca; Chanos chanos; Rhyncodon typus; Xiphias gladius. 41. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать: Carcharodon carcharis; Prionace glauca; Chanos chanos; Galeocerdo cuvieri; + Petromyzon marinus. 42. Серед наведених представників рибоподібних і риб до міног належать: Carcharodon carcharis; Prionace glauca; Chanos chanos; + Lampetra fluviatilis; Xiphias gladius. 43. Риби, що належать до оселедцевих акул: Rhyncodon typus; + Lamna nasus; Chanos chanos; Galeocerdo cuvieri; Xiphias gladius. 44. Риби, що належать до оселедцевих акул: Rhyncodon typus; Chanos chanos; + Carcharodon carcharis; Galeocerdo cuvieri Xiphias gladius. 45. Риби, що належать до ромбових скатів: Lamna nasus; Torpedo marmorata; Torpedo torpedo; + Raja radiatа; Prionace glauca. 46. Риби, що належать до ромбових скатів: + Raja clavata; Torpedo marmorata; Torpedo torpedo; Lamna nasus; Prionace glauca. 47. До дволегеневих дводишних риб належать наступні представники: латимерія; неоцератод; панцирник; + протоптер; амія. 48. До дволегеневих дводишних риб належать наступні представники: латимерія; неоцератод; + лепідосирен; панцирник; амія. 49. Серед названих нижче риб до роду осетрів належать наступні: калуга; веслоніс; псефур; білуга; + севрюга. 50. Серед названих нижче риб до роду осетрів належать наступні: калуга; веслоніс; псефур; + стерлядь; білуга. 51. Серед названих нижче риб до роду осетрів належать наступні: калуга; веслоніс; + шип; псефур; білуга. 52. До роду морських оселедців Clupea належать такі представники: чорноморський оселедець; волжський оселедець; + балтійський оселедець; каспійський пузанок; азовський пузанок. 53. До роду далекосхідних лососів належать наступні представники риб: кумжа; форель; палія; кунджа; + кіжуч. 54. До роду далекосхідних лососів належать наступні представники риб: кумжа; + горбуша; палія; форель; кунджа. 55. До роду далекосхідних лососів належать наступні представники риб: кумжа; форель; палія; + чавича; кунджа. 56. Серед наведених сигових риб нижній рот мають наступні представники: сніток; ряпушка; + муксун; тугун; пелядь. 57. Серед наведених сигових риб нижній рот мають наступні представники: + щокур; ряпушка; пелядь; сніток; тугун. 58. Серед наведених сигових риб нижній рот мають наступні представники: сніток; ряпушка; пелядь; + пижьян; тугун. 59. До роду Abramis належать наступні представники риб: шемая; верховодка; + клепець; верховка; рибець; 60. Жовтий окунь належить до наступного роду риб: Lucioperca; Acerina; Percarina; Aspro; + Perca. 61. Вид риб, для якого характерне "легеневе" дихання: тюлька; шпрот; латимерія; + протоптер; лящ. 62. Вид риби родини Thymallidae за такими ознаками – спинний плавець високий, довгий, включає не менше 17 променів; луска крупна, бокова лінія повна; верхньощелепна кістка не заходить за передню вертикаль ока; зуби на щелепах слабкі: Thymallus arcticus; Thymallus labrax; Thymallus lepechini; + Thymallus thymallus; Thymallus sp. 63. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли: Ю. Дгебуадзе; + Ж. Кюв’є; О. Попова; Ю.Решетніков; Й. Короткий; О. Маркевич. 64. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли: Ю. Дгебуадзе; П. Мойсеєв; О. Попова; О. Маркевич; + І. Сальвіані. 65. У становлення спеціальної іхтіології значний вклад внесли: Ю. Дгебуадзе; П. Мойсеєв; + Г. Ронделе; О. Попова; О. Маркевич. 66. Основи спеціальної іхтіології були створені: Т. Дементьєвою і Г. Коблицькою; К. Рульє і О. Поповою; Р. Бівертоном і С. Холтом; Г. Монастирським і Ф. Барановим; + О. Державіним і П. Борисовим. 67. Основи спеціальної іхтіології були створені: + Т. Расом і Є. Суворовим; К. Рульє і О. Поповою; В. Владимировим і П. Жуковим; Г. Монастирським і Ф. Барановим; Р. Бівертоном і С. Холтом. 68. Основи спеціальної іхтіології були створені: Т. Дементьєвою і Г. Коблицькою; К. Рульє і О. Поповою; + В. Солдатовим і Л. Бергом; Г. Монастирським і Ф. Барановим; Р. Бівертоном і С. Холтом. 69. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли: Є. Кріксунов; П. Тюрін ; О. Денісов; Л. Агассіц; + Г. Майєр. 70. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли: Є. Кріксунов; + Д. Розен; О. Денісов; Л. Агассіц; П. Тюрін. 71. Значний вклад у сучасний розвиток спеціальної іхтіології внесли: Є. Кріксунов; Л. Агассіц; О. Денісов; + С. Вейцман; П. Тюрін. 72. Назва групи в системі П. Белона була наступною: |