 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Підсистеми управлінського обліку
Розгляд системи управлінського обліку (УУ) у даний час можливий лише на зарубіжному досвіді. Різноманіття підприємств, обумовлене формами власності, економічними, організаційними, юридичними й іншими факторами, а також компетентність керівників і їхня потреба в тій або іншій управлінській інформації обумовлюють розмаїтість конкретних форм організації УУ. Крім того, неможливість говорити про якусь єдину систему УУ на західних підприємствах пояснюється тим, що саме ця система найменш регламентована законодавством. Адміністрація сама вирішує, у яких розрізах класифікувати витрати; наскільки деталізувати місця виникнення витрат і як їх пов’язувати з центрами відповідальності; вести облік фактичних або стандартних (нормативних) витрат, повних або часткових витрат. Основні фактори, що впливають на вибір підсистеми УУ, і основні ознаки класифікації цих підсистем подані на Рис.3. У практиці західного обліку застосовується 2 варіанта зв'язку між управлінською і фінансовою бухгалтерією. Цей зв'язок здійснюється за допомогою контрольних рахунків, у якості яких використовуються рахунки витрат і доходів фінансової бухгалтерії. При наявності прямої кореспонденції рахунків управлінської бухгалтерії з контрольними рахунками, мова йде про інтегровану систему обліку. За відсутністю такої кореспонденції – має місце автономна система обліку. Так, прибуток обрахований за даними фінансового обліку може не збігатися з його розміром за даними УО. Але це не є фальсифікація, як вважали радянські теоретики обліку, а свідомий різноплановий підхід до досягнення різних цілей. Фінансовий облік визначає розмір прибутку для цілей фиску, тобто він є базою оподаткування, а в УО податки це такі ж витрати, як і інші, а тому й показник прибутку має інше змістовне навантаження і визначається адміністрацією для оцінки результатів своєї роботи. У певному смислі можна говорити про аналогію між вітчизняною системою обліку і варіантом інтеграції фінансової і виробничої бухгалтерії на Заході. Найважливішою характеристикою західних систем УО є оперативність обліку витрат. З цього погляду облік витрат підрозділяється на облік фактичних (минулих, історичних) витрат і облік витрат по системі «стандарт-кост». Система «стандарт-кост» містить у собі розробку норм (стандартів) на витрати праці, матеріалів, накладних витрат, складання стандартної (нормативної) калькуляції й облік фактичних витрат із виділенням відхилень від стандартів (норм). При впровадженні стандарт-коста, досягається значна економія праці, тому що стандартні витрати розглядаються в якості нормальних виробничих витрат і вже немає необхідності їх контролювати за допомогою складання звітної калькуляції по кожному виробі або замовленню. Ще одна ознака класифікації підсистем УУ - повнота включеннявитрат у собівартість виробництва. В залежності від неї (повноти) говорять про дві системи УО: систему повного включення витрат у собівартість продукції (робіт, послуг), тобто про традиційний облік по повній собівартості, і системі неповного, обмеженого включення витрат у собівартість по якійсь ознаці, наприклад, по ознаці залежності витрат від обсягу виробництва, тобто системі «директ-костинг». Суть системи директ-костинг (обмеженої собівартості) полягає в наступному. Собівартість містить у собі дві основних групи видатків: змінні, що залежать від обсягу виробництва і зростають у зв'язку зі збільшенням випуску продукції, і постійні, що не залежать від обсягу виробництва й залишаються завжди на тому самому рівні. До змінних видатків відносяться - вартість сировини і матеріалів, електроенергії, основна заробітна плата виробничих робітників і т.п. Постійні видатки - амортизація основних засобів, видатки на утримання адміністративного і технічного персоналу; підтримка устаткування в належному стані; утримання служб збуту. Перевитрати, що викликають перевищення фактичної собівартості над плановою, звичайно виникають у сфері змінних видатків. Тому дуже важливо встановити контроль саме за змінними видатками. У зв'язку з цим собівартість промислової продукції в системі директ-костинг планується і враховується в частині лише змінних витрат. Інші витрати відносяться прямо на прибутки і збитки. Обмеження собівартості продукції лише змінними витратами дозволяє спростити нормування, планування, облік і контроль числа статей витрат, що зменшилося: собівартість стає «більш доступною для огляду», а витрати - краще контрольованими. Адже чим більше об'єктів, які необхідно контролювати, тим сильніше розсіюється увага між ними, тим слабшим стає контроль. У кожної системи й у кожного методу - свої переваги і свої вади. Головне завдання - зрозуміти особливості кожної системи і максимально ефективно використовувати і реалізувати закладені в них переваги.
|
