ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Тема 14.Феноменологя. Людина та її духовний світ.

1.Духовний вимір людського буття. Поняття нової філософської онтології.

2.Поняття “душі” та її роль в осмисленні внутрішнього світу людини.

3.Праця, мова, спілкування як необхідна умова виникнення та розвитку свідомості.

4.Свідомість як вища форма творчого відображення світу у різних формах психічної й предметної діяльності.

5.Структура свідомості. Свідомість як сукупність знань, пізнавальних образів, емоцій, волі, психіки.

6.Сутність “психоаналітичної” концепції З. Фрейда: несвідоме (“воно”), надсвідоме (“над-Я”) та свідоме (“я”).

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1.Місце інтуїції у структурі свідомості.

2.Пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова сфери свідомості.

3.Мова як спосіб існування думки. Природні та штучні мови. Функції мови.

4.Єдність і розбіжність мислення та мови.

Тема 15.Філософська гносеологія та епістемологія.

1.Пізнання як специфічна форма ставлення людини до світу. Генеза поглядів на проблему пізнання у процесі розвитку філософії.

2.Сутність теорії пізнання Б. Спінози, І. Канта, неотомізму, екзистенціалізму (К. Ясперс), марксизму, неопозитивізму, постпозитивізму.

3.Суб’єкт і об’єкт пізнання. Основні принципи гносеології, багатоманітність її форм.

4.Фантазія й продуктивне уявлення як компоненти творчого процесу. Творчість та інтуїція.

5.Особливості пізнання природного, соціокультурного й духовного світу людини. Єдність чуттєвого й раціонального в пізнанні.

6.Наукове знання: специфіка, будова, рівні (рівні (емпіричний та теоретичний), форми (науковий факт, проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія), методи (спостереження, порівняння, експеримент; сходження від абстрактного до конкретного, єдність логічного й історичного, аналіз, синтез, дедукція, індукція тощо).

7.Наука та суспільство. Соціальні функції науки.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Наукове й буденно-практичне пізнання. Методологія наукового пізнання.

2. Проблема практики у пізнанні.

3. Культура як система програм пізнання.

4. Механізм соціокультурної детермінації пізнавальної діяльності.

5. Епістемологічні альтернативи логоценризму: деконструкція Ж. Дерріда.

Тема 16. Філософська праксеологія

1.Діяльність як праця людини з виробництва матеріальних і духовних цінностей.

2.Практика як основа усіх форм життєдіяльності людини. Практика як єдність суб’єкт-об’єктних та суб’єкт-суб’єктних відносин.

3.Структура практичної діяльності. Єдність об’єктивних і суб’єктивних сторін практики.

4.Основні форми практики: матеріально-виробнича, соціально-політична, організаційно-управлінська, суспільно-історична, науково-експериментальна, духовно-культурна діяльність тощо.

5.Інтегративна функція практики щодо всіх видів людської життєдіяльності.

6.Гуманістичний зміст соціальної практики.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1.Діяльність як корисна праця людини, ставлення людини до зовнішнього світу, специфічний спосіб існування соціального.

2.Духовно-практичне освоєння світу людиною, перетворення суспільних відносин і розвиток людини, її здібностей, знань, умінь та навичок.

3.Практика як основа усіх форм життєдіяльності людини.

Тема 17. Філософська аксіологія. Культура і цивілізація.

1.Аксіологія в системі культури. Цінності як визначальні характеристики людського буття.

2.Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал.

3.Цінності як регулятор поведінки людини: нормотворча природа людських відносин.

4.Поняття про духовну досконалість. Проблема втілення ідеалу.

5.Людина в системі цінностей. Соціальні функції культури.

6.Східна та західна моделі культури, їх взаємообумовленість.

7.Загальнолюдська природа цінностей культури.

8.Діалектика матеріальної та духовної культури. Аналіз природних, економічних, соціальних, соціально політичних, наукових, етичних, естетичних цінностей.

9.Культура як основа цивілізації й персоналізації людини.

10.Творчість і традиції в розвитку культури.

11.Культура особистості. Духовність та інтелігентність.

12.Культура спілкування: полеміка та плюралізм думок.

13.Культура й демократія. Конфлікти між суб’єктами культури та підходи до їх подолання.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1.Філософське розуміння культури, її структура.

2.Місце та роль України в сучасному світовому культурно-історичному процесі.

3.Матеріальна діяльність як форма об’єктивації духовної діяльності.