ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА

ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА

Об'єктом документознавства як науки є комплексне вивчення документа як системного об'єкта, спеціально створеного для збереження і розповсюдження інформації в просторі і часі. Документ створюється в ході документно-комунікативної діяльності, тому об'єктом науки є всі види діяльності - створення, написання, зберігання і використання документів, створення систем документації. Об'єктом "Документознавства" є документ. В Україні офіційно прийнято 3 значення документа:

1. Документ - записана інформація, яка може розглядатись як одиниця в ході здійснення інформаційної діяльності.

2. Документ - створений і закріплений людиною матеріальний об'єкт з інформацією для передачі її в просторі та часі

3. Документ - матеріальний об'єкт, який містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений і складений у певному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Предметом документознавства є створення наукових знань про документ в єдності з його інформаційною і матеріальною частиною, закономірності створення і функціонування документів в суспільстві.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА

Документознавство відноситься до розряду молодих наук. Документознавство пройшло в своєму розвитку кілька етапів. Історично першою в цьому ряду є документаційна наука, яка виникла в кінці 19ст. і одержала загальне визнання в першій половині 20ст. Предметом документаційної науки була документаційна діяльність, яка включає процеси збору, систематизації, зберігання, пошуку і розповсюдження документів в усіх сферах суспільного життя. Ця наука мала ще назву "Книго-архіво-музеєведення".

Основоположником документаційної науки є Поль Отле. Він пропонував назвати науку, яка вивчає документаційну діяльність бібліологією чи документологією. З часом в процесі диференціації виділяються:

- теорія класифікації документів;

- теорія документних потоків.

З початку 1960-х років починають розвиватись навчальні напрямки під назвою документалістика і документознавство. Документалістика вивчає структуру і якості матричних документів, методи і засоби автоматичної обробки, зберігання, документні потоки багатоканальної документної системи. Документознавство вивчає в історичному аспекті розвиток способів різних актів і систем документування - складання документа, його комплексів, систем. Пізніше під "Документознавством" стали розуміти науку про правила оформлення адміністративних документів і ведення документаційного господарства. До середини 1980-х років основними науками про документ вважались документалістика та інформатика. Але інформатика займалась вивченням і документної, і недокументної інформації. Для визначення науки про документ починають використовувати ряд назв: інформаційно-комунікативна наука (А.В.Соколов), документаційно-інформаційна наука (Г.М.Швецова). Ядро такого комплексу наук про документ складають бібліотеко-, бібліографо-, книго-, архіво-, музеєведення та інформатика. Спільним для них є дослідження документа як об'єкта, створеного спеціально для передачі інформації. Кожна з цих галузей займається своїми спеціальними завданнями, формами та методами роботи з документами, але теорія і історія документа є спільними для них. Документознавство займається вивченням усіх документних питань.

СИСТЕМА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВАСтруктурно документознавство поділяється на 2 підтеми: - спільне документознавство; - особливе документознавство. Змістом спільного документознавства є спільнотеоретичні, історичні і огранізаційно-методичні проблеми науки про документи і документно-комунікативну діяльність, а також об'єкт, предмет, структуру, термінологію, концепцію, зв'язки з іншими науками, закономірності, принципи розвитку і функціонування документа в системі документних комунікацій. Спільне документознавство складається з трьох розділів: - теорія документа; - історія документа; - історія і теорія документно-комунікативної діяльності. Теорія документа ( документологія) - ядро документознавства, що вивчає теоретичну проблематику, пов'язану з понятійним апаратом, функціональним аналізом документа, характеристику, класифікацію документів, елементи документів. Історія розкриває закономірності становлення і розвитку документа як засобу інформації і комунікації, зміни його змісту і форми у співвідношенні з документними потребами суспільства в той чи інший період часу. Особливе документознавство вивчає особливості, характерні для окремих типів і видів документів (книги, ноти, патенти, карти, кінофільми, диски), окремі процеси документно-комунікативної діяльності (документування, документозберігання, документорозповсюдження, документовикористання). Особливе документознавство поділяється на: - спеціальне документознавство; - часткове документознавство. Спеціальне документознавство вивчає особливості документів, які є об'єктом бібліотечної, архівної, музейної справи, специфіку документів, функціонування в інформаційних центрах, бібліотеках, архівах, музеях та інших документно-комунікативних структурах. Предметом спеціального документознавстває вивчення специфіки різних процесів документно-комунікативної діяльності документування (діловодства). Предметом часткового документознавства виступають окремі види і різновиди документа. В якості документознавчих дисциплін, які належать до часткового документознавства, існують: - книговедення; - патентоведення ; - картоведення.Часткове і спільне документознавство створюють єдине документознавство.